Теорія і методи аналізу регіональних гідрохімічних систем (стр. 23 )

Таблиця 4.5

Характеристика стічних вод, що скидаються у відкриті водойми Житомирської області, млн. м3 [276]

Населений пункт, район

Відведено стічних вод

У тому числі

Нормативно очищених

Нормативно чистих

(без очистки)

Забруднюючі недостатньо очищених

1986

1990

1996

1986

1990

1996

1986

1990

1996

1986

1990

1996

м. Житомир

45,9

48,1

36,4

17,1

10,1

15,5

3,6

5,5

6,4

22,4

32,5

17,3

м. Бердичів

15,3

13,8

8,7

6,7

0,4

0,5

3,1

2,5

-

5,5

10,9

8,2

м. Коростень

7,1

6,6

6,4

6,6

0

0,3

0,5

0,5

1,6

-

6,2

4,5

м. Новоград-Волинський

4,9

5,2

4,3

0,3

-

0,3

1,6

1,6

0,5

3,0

3,6

3,0

По всіх адмін. районах

82,1

70,8

32,7

8,8

21,6

12,8

56,2

39,4

12,1

0,2

9,7

5,5

Всього по області

155,3

144,5

88,5

39,5

32,1

29,4

65,0

49,5

20,6

31,1

62,9

38,5

Скидання стічних вод – це не просто надходження у водні об’єкти забруднених водних мас, це поява в природних водах значної додаткової кількості органічних, завислих і розчинених речовин [277].

У Житомирській області за період 1995-1999 рр. було скинуто забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти органічних речовин за БСК 16,44 тис. т, за ХСК 29,72 тис. т. Завислих речовин було скинуто 14,11 тис. т, мінеральних сполук азоту, ортофосфатів і нафтопродуктів скинуто відповідно 5,22 тис. т, 0,83 тис. т і 0,046 тис. т. Мінеральних солей, які формують мінералізацію води, за цей час було скинуто понад 112 тис. т.

У скиданні забруднюючих речовин, як і в скиданні стічних вод спостерігається тенденція зменшення в цілому всіх забруднюючих речовин і окремих їх складових. Так, в 1995 р. було скинуто усього забруднюючих речовин 45,643 тис. т, а в 1999 р. майже наполовину менше – 23,493 тис. т, завислих речовин відповідно 4,23 тис. т і 2,03 тис. т, а мінеральних солей – 27,24 тис. т і 14,44 тис.. тощо (табл. 4.6).

Зменшення в цілому з роками скидання стічних вод з забруднюючих речовин слід пов’язувати з скороченням виробництв, що спостерігається в Україні в останні 8-9 років.

Структура відведення стічних вод основними підприємствами Житомирської області (Додаток В), показана на рис 4.1.

Таблиця 4.6

Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти Житомирської області (басейн Дніпра), тис. т

Роки

Всього

В тому числі

БСК

ХСК

Завислі речовини

N (сума мінеральних форм)

Р ортофос-фати)

Мінераліза-ція

Нафто-

продукти

1995

45,643

4,48

8,04

4,23

1,37

0,27

27,24

0,013

1996

36,293

3,85

7,52

2,49

0,93

0,24

21,25

0,013

1997

45,841

3,27

5,69

2,75

1,16

0,14

32,82

0,011

1998

27,126

2,67

4,67

2,61

0,78

0,11

16,28

0,006

1999

23,493

2,17

3,80

2,03

0,98

0,07

14,44

0,003

Всього

178,396

16,44

29,72

14,11

5,22

0,83

112,03

0,046

Забруднення річок Житомирської області, як правило, починається в середніх і нижніх течіях, в межах найбільших міст та головних об’єктів господарської діяльності.

Найбільшу кількість шкідливих речовин отримує Тетерів – головна водна артерія області. На її берегах розташований обласний центр, комунальні господарства та виробництва якого споживають переважну частину води, що забирається з річки, а потім і відводять до неї свої стічні води. Зокрема, забруднюючі речовини надходять зі стічними водами Житомирського УВКГ, Романівського склозаводу, СП “Звірогосподарство” та комбінату “Рекорд”.

у Житомирській області у 1998 р.

Вони збагачені іонами амонію та фосфору, підвищений вміст яких у водоймі призводить до її евтрофікації (рис.4.2).

Рис.4.2. Варіювання медіанних значень концентрацій амонійного азоту та фосфатів впродовж течії р. Тетерів внаслідок скиду стічних вод

Нижче за течією річка забруднюється каналізацією Коростишева та стоками комунального господарства і льонозаводу Радомишля.

Забруднюється найбільша притока Тетерева – Гнилоп’ять. Брудні стоки, що містять жири, азотовмісні сполуки і фосфор надходять до неї з стічними водами Бердичівського шкіроб’єднання та комунального господарства м. Бердичів. В нижній течії іншої великої притоки – Гуйви на околиці смт Озерне брудні стоки потрапляють з військової частини А -0607.

Гуйва та Гнилоп’ять впадають в Тетерів поблизу м. Житомир. Внаслідок впливу стічних вод кількох підприємств одразу річка не в змозі достатньо самоочиститися, а тому тут слід очікувати підвищений рівень забрудненості.

Друга за значенням і розмірами річка Житомирщини Случ теж зазнає суттєвого впливу стічних вод різноманітних виробничих та комунальних підприємств. У верхній течії р. Случ це - Любарське МВУЖКГ, далі – Баранівський льонозавод, Новоград-Волинське комунальне господарство та Городницький фарфоровий завод.

Головними забруднювальними речовинами річки Уж є сполуки амонію і фосфатів, які містяться в значних концентраціях у стічних водах Коростенського ВУВКГ. Ліва притока Ужа – р. Норин забруднена стоками Овруцького МВУЖКГ.

У верхній течії річки Уборть забруднені стічні води скидає Ємільчинське МВУЖКГ.

Стічні води Бердичівського ВУВКГ різноманітні за своїм складом і кількістю забруднюючих речовин. Головними з них є іони амонію та фосфор. На протязі 1989-1993 рр. спостерігається зростання кількості, потім їх величина значно спадає і надалі зменшується. Фосфор загальний зростає з 1989р. і досягає максимального значення у 1991 р. Найбільша кількість фосфатів спостерігається у 1994 р. та 1996 р.

Серед забруднюючих речовин Бердичівського шкіроб’єднання переважають іони амонію, жири, зважені і органічні речовини, хлорид-іони та фосфор. Їх максимальний вміст у стічних водах підприємств спостерігається у 1989, 1991-1992 рр. Надалі спостерігається тенденція до зменшення.

Структура скидів Житомирського ВУВКГ вирізняється вмістом іонів амонію. Кількість їх плавно зростає з 1989 по 1992 р., надалі різко зменшується. Така ж тенденція спостерігається щодо фосфору. Також в значній мірі тут присутні органічні речовини, хлорид - і сульфат іони, зважені речовини та залізо.

Головними забруднюючими речовинами, що містяться у скидах Коростенського комунального господарства є іони амонію, фосфор загальний і фосфати.

Аналізуючи їх динаміку, слід зазначити, що максимальна кількість речовин надходила протягом 1989-1992 рр. Надалі відбувся суттєвий спад. Пік вмісту цих елементів припав на 1991 р. Серед інших шкідливих речовин вирізняються хлорид - та сульфат-іони, а також зважені речовини.

В структурі стічних вод Коростишівського ДКП “Водоканал” головними забруднюючими речовинами є іони амонію та фосфор. Зростання їх кількостей спостерігається протягом 1989-1992 рр. Надалі внаслідок спаду виробництва, намічається тенденція до зменшення. Така ж ситуація прослідковується й у вмісті хлорид - і сульфат-іонів, органічних речовин.

Овруцьке МВУЖКГ найбільше скидає органічних речовин (за ХСК) хлорид - та сульфат-іонів, зважених речовин та іонів амонію.

В стічних водах Новоград-Волинського комунального господарства переважають іони амонію. Максимум їх вмісту спостерігався у 1989-90 рр.; з 1990 р. намітилась тенденція до зменшення їх кількості. Така ж динаміка вмісту характерна і для інших елементів (хлоридів та сульфатів, іонів амонію, зважених та органічних речовин).

Подібна структура відведення забруднюючих речовин характерна і для інших підприємств досліджуваного регіону.

Згідно методології інформаційного забезпечення досліджень нами було проведено збір різнобічної інформації про прямі і опосередковані чинники формування сучасного гідрохімічного режиму та якості поверхневих вод у області. Ці дані зведені до

Окрема інформація з Додатку Д проілюстрована нижче графіками та коментарями в тексті. Так, на рис.4.3 порівняно структуру використання площі річкових водозборів. Показано співвідношення між сільськогосподарськими та природними територіями (ліси, підтоплені території, болота, відкриті землі).

Рис.4.3.Структура використання площі річкових водозборів

(співвідношення між сільськогосподарськими та природними територіями:

1-сільськогосподарські угіддя, 2-ліси, 3-підтоплені території, 4-болота, 5-відкриті землі)

Проведені нами раніше дослідження [278] показали, що надходження забруднюючих речовин антропогенного походження у річкові системи у значній мірі залежить від характеру водозбору. Так, наприклад, відомо, що з сільськогосподарських угідь може виноситись в 3-10 разів більше азоту та в 2-10 разів більше фосфору [256], ніж з природних територій. В зоні мішаних лісів України, до якої відноситься і територія Житомирської області, втрати азоту, що надходить з мінеральними добривами, становить на дерново-підзолистих ґрунтах за даними експериментальних досліджень 13,9 – 26,8 кг/га в рік [279].

У структурі використання досліджуваних водозборів характерне домінування сільськогосподарських угідь (понад 50–60%), виключення складають поодинокі річкові водозбори, де переважають природні території, як, наприклад, водозбір р. Перга, для якого залісеність майже в два рази перевищує характерну норму для річок області.

Різна структура використання водозбірних площ належить до опосередкованих чинників формування якості води. Цей чинник створює різні умови для міграції речовин природного і антропогенного походження у річковій гідрохімічній макросистемі.

В системному аналізі процесу формування якості води річок необхідно брати до уваги також можливий вплив на формування якості води, чи окремих її компонентів такий вид господарської діяльності людини як осушувальні меліорації. Наші дослідження довели [275], що такий вплив дійсно існує і у ряді випадків суттєво впливає на хімічний склад річкових вод.

На рис 4.4 показано співвідношення меліорованих земель та загальної площі сільськогосподарських угідь. Помітно, що осушення земель помітно вплинуло на приріст загальних площ цих угідь. Особливо це характерно для водозборів р. Случі, Ужа та Уборті. Отже слід чекати найбільшого ефекту від впливу цього чинника саме на цих річках.

На рис.4.4 показано також просторову динаміку селітебних територій. Ці території не є домінуючими в структурі використання водозбірних площ річок, проте хімічний склад поверхнево-схилового стоку з території міст може прирівнюватися за вмістом нафтопродуктів, органічних та біогенних речовин до стічних вод. Отже вивчення впливу цього цілком вірогідного чинника на формування якості води слід визнати необхідним.