Теорія і методи аналізу регіональних гідрохімічних систем (стр. 34 )

4.6.2. Оптимізація мережі

гідроекологічного моніторингу

Аналіз розміщення пунктів спостережень обох відомств з точки зору їх репрезентативності щодо просторово-часової характеристики окремих річкових басейнів, чи часткових елементарних водозборів, а також щодо можливості проведення оперативного гідрохімічного контролю у найважливіших пунктах водокористування дає підставу рекомендувати мережу гідроекологічного моніторингу що базується на 32 пунктах контролю обох відомств. Розміщення пунктів спостережень показано на рис.4.16, а їх гідрохімічні параметри – концентрації хімічних речовин 50% забезпеченості – в

Поєднання в пропонованій мережі моніторингу пунктів контролю Державної гідрометеорологічної служби України та Житомирського управління екоресурсів дозволяє з меншими затратами державних коштів і з більшою ефективністю проводити гідроекологічний моніторинг у регіоні, що з часом дасть значний економічний та екологічний ефект.

Розміщення цих пунктів моніторингу орієнтоване в значній мірі на жорсткий контроль якості води в місцях скиду стічних вод, які в багатьох випадках є потужними точковими джерелами надходження забруднюючих речовин у поверхневі води.

4.6.3. Використання гідрохімічної інформації

різних відомств при проведенні єдиного

гідроекологічного моніторингу в регіоні

Першою необхідною умовою проведення єдиного гідроекологічного моніторингу у регіоні за участю двох відомств повинна бути співставимість результатів визначення аналогічних показників якості води у різних лабораторіях.

Для порівняння результатів лабораторних аналізів хімічного складу води, виконаних Державною гідрометеорологічною службою України та Укравлінням екоресурсів у Житомирській області, було проаналізовано характеристики пунктів спостережень та показників хімічного складу води для визначення якоїсь обмеженої групи показників щодо їх тестування.

Більшість показників не можна було співставити через:

1) невідповідність місць розташування пунктів відбору проб;

2) неспівпаданні методик аналізу проб;

3) неспівпадання переліку показників у списках показників хімічного складу води та їх відсутність у програмах досліджень;

Вміст головних іонів було недоцільно порівнювати спеціально, адже обидві служби однаково кваліфіковано виконують нескладні визначення цих показників, застосовуючи класичні аналітичні методи. До того ж, результати статистичної обробки даних або ж служб, показали досить точне співпадання середніх та медіанних концентрацій головних іонів у визначеннях і Державною гідрометеорологічною службою України і Управлінням екології та природних ресурсів у Житомирській області.

Із великого списку показників, що співпадають у програмах досліджень або ж відомств, було вибрано групу біогенних речовин, а саме, , . Вибір саме цих показників був обумовлений ще й тим, що ці важливі для оцінки якості води показники вимагають спеціального відбору та консервації проб, а також інструментальних методів визначення з використанням хоч і класичних, проте непростих у використанні методик.

Слід зазначити, що концентрації цих речовин дуже залежать від фізико-хімічних умов у воді річки, навіть у відібраній пробі. Через це будь-які помилки на етапі відбору, консервування проби, її обробки може призвести до виникнення значних відхилень отриманих результатів від справжніх значень.

Для порівняння було виконано статистичну обробку рядів спостережень обох служб за перерахованими показниками в створах р. Тетерів - м. Житомир, 5 км вище міста та р. Уборть - с. Перга. Результати обробки були представлені у формі графіків Бокс-Віскера, які одночасно подають для кожного із показників декілька статистичних параметрів ряду спостережень за ними (мінімальне та максимальне значення, медіальне значення концентрація 50% забезпеченості) та виділяють інтервал значень у межах забезпеченості 25-75% і представляють ряд графічно, що дуже зручно для візуального співставлення і порівняння.

Для р. Тетерів (рис.4.40) відмінність отриманих результатів обробки виявлена лише для. Дані Управління екології та природних ресурсів у Житомирській області дещо завищені порівняно з даними Державної гідрометеорологічної служби України, або навпаки, дані Державної гідрометеорологічної служби України дещо занижені, порівнюючи з даними Управління екоресурсів у Житомирській області. Інші ж показники практично співпадають і це свідчить про порівняльність даних обох служб.

Результати порівняння даних для р. Уборть (рис. 4.41). свідчать про повне співпадання результатів визначення сполук, , лабораторіями обох служб. В той же час помітний контраст у результатах визначення та Fe цими лабораторіями. Концентрації нітратного азоту відрізняються як для середніх, так і для медіанних значень у 7 разів. Концентрації заліза різняться у 4 рази.

Беручи до уваги, що між часом відбору та часом аналізу проб Державної гідрометеорологічної служби України проходить невизначена кількість часу, пов`язана з доставкою проб в лабораторію поштовою посилкою через відділення зв`язку, можна допустити про протікання у герметично закритій незаконсервованій пробі відповідних відновних реакцій, що призводять до зниження реальних концентрацій нітритів та загального заліза.

Таким чином, у спірних випадках, при проведенні гідрохімічних розрахунків, оперативного прогнозування якості води, створення гідрохімічних карт, тощо рекомендується використовувати дані Упрекобезпеки у Житомирській області.

Рис.4.40. Порівняння результатів аналізу проб води р. Тетерів, які були виконані лабораторіями Державної гідрометеорологічної служби України та Управління екоресурсів у Житомирській області

Рис. 4.41. Порівняння результатів дослідження хімічного складу води лабораторіями Державної гідрометеорологічної служби України (показники з індексами G) та Управління екоресурсів у Житомирській області (показники з індексами ЕК) для р. Уборті ( 0,5 км нижче села Перга)

4.6.4.Покращення стану якості поверхневих вод

Проведені дослідження показали, що найбільший вплив на формування гідрохімічної системи річкових вод Житомирського Полісся мають фактори, які залежать від стану поверхні водозбору, структури використання водозборів.

Для останньої характерне домінування сільськогосподарських угідь (понад 50 – 60%), виключення складають поодинокі річкові водозбори, де переважають природні території, як, наприклад, водозбір р. Перга, залісеність якого майже в два рази перевищує характерну норму для річок області.

Різна структура використання водозбірних площ належить до опосередкованих чинників формування якості води. Цей чинник створює різні умови для міграції речовин природного і антропогенного походження у річковій гідрохімічній макросистемі.

Сучасне сільськогосподарське використання земельних ресурсів не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушене екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових насаджень, що негативно впливає на стійкість агроландшафту та природних ландшафтів в цілому.

Під активним впливом вітрової ерозії знаходиться більшість території області, особливо Поліська її частина, де в структурі ґрунтового покриву переважають ґрунти піщаного та супіщаного механічного складу. Порушена природна структура водозборів річок обумовлює процеси забруднення поверхневих вод за рахунок дифузних джерел, яким сприяють ерозійно-дефляційні процеси та водно - меліоративні заходи, які теж у більшості випадків проводяться, чи проводилися з метою розширення площ сільськогосподарських угідь.

Частина річок області, особливо зони Полісся, ще має значну залісненість водозабірних площ. В північних районах, в зв'язку з радіоактивним забрудненням, значні площі виведені з орних земель, вони залужені і поступово будуть заліснені. Зменшилось розорювання в заплавах річок і в південних районах, але майже не змінилася ситуація з розорюванням крутих схилів річкових долин, що на даний час є головною причиною замулення малих річок і водойм та заболочення заплав.

На даний час замулення водойм перевищує 40%. Значна кількість ставів водосховищ замулені майже повністю.

Потребують розчисток від замулення водосховища: Бердичівське, Паволоцьке, Строківське, Андрушівське, в с. Старосілля, Млинище, малі ріки: Словечна (30 км), Ірпінь (30 км).

На ділянках рік, що потребують розчищення, під час весняних та літніх повеней гинуть сінокоси та посіви, підтоплюються житло, інші будівлі, дороги.

Другою актуальною проблемою є забруднення поверхневих вод комунально-побутовими та промисловими стічними водами.. Незважаючи на те, що щорічно відбувається зменшення обсягів скиду зворотних вод у поверхневі води внаслідок скорочення промислового виробництва, частка забруднених стічних вод залишається все ж високою ( в 1998 р. - 63,2 %, в 1999 р. - 57,3 %). 17 підприємств, в т. ч. 9 системи житлово-комунального господарства, в 1999 р. скидали недостатньо очищені стічні води (35, 9 млн. куб. м).

Серед причин незадовільного стану зазначених об'єктів є перевантаження комплексів очисних споруд Житомирського, Бердичівського, Коростенського ВУВКГ, аварійний стан значної частини каналізаційних мереж, їх спрацьованість.

Для покращення стану поверхневих вод необхідно розробити і впровадити:

- оптимальну структуру земельних угідь (нормативне співвідношення на водозборах поле – ліс – луг) шляхом вилучення з активного обігу деградованих, порушених та малопродуктивних земель з подальшим їх залісенням і залуженням, скороченням розораності і сільськогосподарської освоєності, що дасть змогу в стислі строки перейти до збалансованого природокористування у повній відповідності до концепції сталого розвитку;

- ґрунтозахисну систему землеробства, розподіл орних земель по технологічних групах за умовами рельєфу і ступенем еродованості ґрунтів;

- екологічно безпечне та раціональне використання водних ресурсів, відродження і підтримання природного гідрологічного режиму річок та заходи боротьби з шкідливою дією вод, забезпечення екологічно стійкого функціонування водного об’єкту як елемента природного середовища;

- обмеження шкідливого впливу небезпечних забруднювачів водних об’єктів, припинення скидів забруднених і недостатньо очищених стічних вод;

- збільшення потужностей діючих очисних споруд, їх реконструкція та впровадження досконалих технологій очистки і ефективного обладнання, підвищення надійності і безаварійності їх роботи;