Пояснювальна записка (стр. 6 )

Бовсунівська Т. Філософія серця Г. Сковороди і українська ментальність // Сковорода Григорій: образ мислителя.– К., 1977.

Попов і творчість // Матеріали до вив­чення історії української літератури: Посіб.: У 5 т. Т. 1.– К.: Рад. шк., 1961.– С. 600–617.

Філософія .– Х., 2003.– 432 с.

ТЕМА 24. Поетична творчість Г. Сковороди

1.  Поетична спадщина Г. Сковороди.

2.  Жанрові особливості віршів Г. Сковороди.

3.  Образ світу й мотиви шукання істинного щастя в поезії Г. Сковороди.

4.  Сковороди як поета.

Література

Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Сковорода.– К., 1992.

Поліщук Ф. Григорій Сковорода: Життя і творчість.– К., 1978.

У чому полягала поетична реформа Григорія Сковороди // Україна. Наука і культура.– К., 1990.– Вип. 24.

В Саду Божественних Пісень Сковороди.– Х., 1994.– 52 с.

І. Жанрові особливості віршів Г. Сковороди // Рад. літературознавство.– Л.: Вища шк., 1973.– Вип. 14.

Пінчук до поетичного портрета Г. Сковороди // Радянське літературознавство.– 1988.– № 2.– С. 65–68.

Іваньо І. Ф. Філософія і стиль мислення Г. Сковороди.– К., 1983.

на тлі української поезії XVII – XVIII ст. // Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали.– К., 1992.– С. 175–181.

Геник- Духовний і поетичний заповіт Григорія Сковороди // Геник- Грані культур. Бароко. Романтизм. Модернізм.– К., 2000.– С. 51–71.

ТЕМА 25. Основні тенденції розвитку й значення давньої української літератури

1.  Особливості середньовічної літературної традиції.

2.  Значення першого українського Ренесансу.

3.  Українське літературне бароко у східнослов’янському і європейському контексті.

4.  Значення давньої літератури в історії української духовності.

Література

Ісіченко українська література в духовному світі сучасної людини // Прапор.– 1988.– № 2.– С. 161–171.

Спільність і своєрідність: українська література в контексті європейського літературного процесу.– К., 1988.

Українська література в загальнослов’янському і світовому контексті: У 5 т. Т. 1.– К., 1987.

, І. Українська література XVI – XVII ст. у слов’янському і європейському контексті // ІХ Міжнародний з’їзд славістів: Слов’янські літератури.– К., 1983.– С. 35–56.

Давня українська література в загальнослов’янському контексті // Медієвістика: Зб. наук. статей.– О., 1998.– Вип. 1.– С. 3–14.

Лисенко Київської Русі і світовий культурний процес // Рад. літературознавство.– 1983.– № 7.– С. 46–47.

ТЕМАТИКА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	“Повість врем’яних літ”	2
2.	“Слово о полку Ігоревім”	2
3.	Життя і творчість І. Вишенського	2
4.	Поетичний світ Лазаря Барановича	2
5.	Вірші Івана Величковського і Климентія Зіновієва	2
6.	Гумористично-сатиричні вірші ХVІІІ ст.	2
7.	Анонімна історична драма “Милість Божа”	2
8.	Літопис Самійла Величка	2
9.	Байки і притчі Г. Сковороди	2
	Разом	18 год

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичних занять із давньої української літератури

Готуючись до практичних занять із давньої української літератури, студентам потрібно дотримуватися таких методичних рекомендацій:

1.  Обов’язково ознайомитися з тими творами, які подано в плані практичного заняття. Курс давньої літератури досить специфічний через недостатнє ознайомлення студентів із старо­українською мовою, якою написана переважна більшість творів цієї епохи. Якщо студенти ознайомлюються з творами за хресто­матією за ред. О. І. Білецького, то бажано, щоб текст було прочитано декілька разів. Можна текст також опрацювати за хрестоматією за ред. М. Сулими або книгами з Бібліотеки української літе­ратури в перекладах сучасною українською мовою.

2.  Існує певна специфіка в опрацюванні критичної літератури до теми. Пізнаючи концепції літературної критики, студенти повинні не втрачати власної думки, не потрапляти під вплив літературних критиків. “Історія давньої української літератури” – перший етап магістрального курсу “Історія української літератури”, тому основа такого підходу закладається саме на першому курсі.

3.  Під час підготовки до практичних занять залучаються знання студентів не тільки з прочитаного курсу, але й з теорії літератури, історії України тощо.

4.  Готуючись до практичного занятя, студент обов’язково має ознайомитися з його планом, виконати всі завдання (усно або письмово). На заняття потрібно принести тексти творів в окремому виданні, збірнику або хрестоматії.

5.  Аналізуючи літературні твори епохи, студенти мають вибудовувати атмосферу цієї епохи загалом з її історією, соціаль­ними та політичними, етичними та естетичними проблемами. В уяві студента має постати суцільна картина Середньовіччя, Ренесансу та Бароко в українському варіанті.

ТЕМА 1. “Повість врем’яних літ”

1.  Історія створення літопису, його редакції і списки. Проблема авторства твору.

2.  Композиція літописного зведення. Вступ до слов’яно-руської історії та його значення в художній структурі твору. Питання походження слов’янських племен, Київської Русі та державності на сторінках “Повісті врем’яних літ”.

3.  “Повість врем’яних літ” – історична епопея Руської землі. Народнопоетичні сюжети та мотиви твору.

4.  Образи руських князів. Втілення в них ідеї боротьби за єдність і могутність Русі, уславлення культурного будівництва, осуд княжих міжусобиць.

5.  Жанрові, художньо-стильові й мовні особливості твору.

6.  Значення “Повісті врем’яних літ”, її традиції в пізнішій літературі. Використання сюжетів та мотивів твору українськими письменниками.

Завдання

1.  Прочитати текст “Повісті врем’яних літ”.

2.  Із “Літературознавчого словника-довідника” (К., 1997) випи­сати і вивчити визначення “літопису” (С. 431–432), з’ясувати його жанрові особливості.

3.  Законспектувати із твору зміст сюжетів, поданих у списку планування самостійної роботи студента.

4.  Законспектувати статті В. Шевчука, П. Загребельного, В. Близнеця, П. Білоуса, В. Яременка.

5.  Одному зі студентів підготувати реферативне пові­домлення про автора літопису за матеріалами статей А. Дени­сенка, Н. Власенка, П. Толочка та ін.

6.  Підготувати короткий огляд використання сюжетів та мотивів “Повісті врем’яних літ” українськими письменниками.

Художні тексти

Літопис руський. За Іпатським списком / Пер. Л. Махновеця.– К., 1989.– 591 с.

Повість минулих літ / Близнеця.– К.: Веселка, 1982.– 226 с.

Повість врем’яних літ. Літопис (за Іпатським списком) / Пер., післяслово та коментарі В. Яременка.– К.: Рад. письменник, 1990.– 558 с.

Дослідження

Білоус Б. “Повість минулих літ”: історія чи література? // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях.– 2004.– № 2.

Звідки почалася Руська земля (Роздуми під час роботи над перекладом “Повісті минулих літ”) // Рад. літературознавство.– 1981.– № 3.– С. 37–49.

І. “Повість врем’яних літ” у науковій інтерпретації І. Я. Франка // Українське літературознавство.– 1988.– Вип. 50.– С. 43–49.

Історія української літератури: У 2 кн. Кн. 1.– Л.: Світ, 1992.– С. 195–206.

Нестор-літописець // Київська старовина.– 1993.– № 1.– С. 36–38.

Золотий гомін давнини // Повість минулих літ / Близнеця.– К., 1989.– С. 219–221.

Життєпис літописця Нестора: спроба реконструкції // Вісник НАН України.– 2000.– № 7.– С. 54–64.

Мосієнко М. Вивчення “Повісті минулих літ” у школі // Українська мова і література.– 1997.– № 33.

Нестор – літописець Київської Русі // Український історичний журнал.– 1981.– № 12.

Франко І. Я. Студії над найдавнішим київським літописом // Зібр. творів: У 50 т. Т. 6.– К., 1976.– С. 7–187.

Франко І. Композиція найдавнішого літописного зведення: “Повість временних літ” // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. Т. 37.– К., 1976.– С. 442–449.

Франко І. Я. Найстаріші традиції Київської землі // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. Т. 39.– К., 1976.– С. 335–358.

Збережено навіки (Про “Повість врем’яних літ” та її авторів) // Дорога в тисячу років.– К., 1990.– С. 16–24.

На замовлення вічності // Повість врем’яних літ. Літопис (За Іпатським списком).– К., 1990.

Хто є автором “Повісті врем’яних літ” // Наука і суспільство.– 2002.– № 5–6.– С. 10–14.

Чорноризець Нестор та його “Повість минулих літ” // Повість минулих літ. Літопис / Близнеця.– К., 1996.– С. 268–284.

Мисленне дерево. – К., 1989.

ТЕМА 2. “Слово о полку Ігоревім”

1.  Історія відкриття “Слова о полку Ігоревім”, його публікація і наукове вивчення. Питання автентичності й національної приналежності пам’ятки.

2.  Проблема авторства твору в сучасній науковій інтерпретації.

3.  Історична основа твору. “Слово…” і літописні оповідання про Ігорів похід.

4.  Композиція і зміст твору, його ідейні засади.

5.  Система образів “Слова о полку Ігоревім”. Вагомість і актуальність образу Руської землі. Образи руських князів та символічні образи твору.