Зміст (стр. 2 )

- методичний підхід до комплексного дослідження ринку морозива, що базується на інтегральній оцінці виробничого потенціалу, збутових можливостей і конкурентних позицій підприємств-виробників морозива і, на відміну від існуючих методик, враховує рівень його структурованості;

- аргументація перспективності впровадження підприємствами-виробниками морозива продуктових, асортиментних та маркетингових інновацій, зокрема виробництва і просування „функціонального” продукту, що ґрунтується на необхідності забезпечення виживання фірми на ринку та відповідає глобальним тенденціям розвитку ринку морозива.

Практичне значення одержаних результатів полягатиме у тому, що вони зможуть бути використані при розробці соціально-економічної політики, нормативно-правових документів у сферах регулювання ринку морозива, методології та стандартів оцінки якості продукції, оподаткування, державного стимулювання експорту морозива.

Результати дослідження використані головним управлінням агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації при проведенні розрахунків прогнозних показників розвитку продовольчих ринків та узгодженні цінових параметрів на ринку молока, розробці рекомендацій для сільськогосподарських та переробних підприємств щодо організації процесу високотехнологічного виробництва молока (довідка головного управління економіки Житомирської облдержадміністрації № 000/7 від 13.06.08 р.). Пропозиції та рекомендації автора зі створення системи моніторингу якості морозива враховувалась Міністерством аграрної політики України в підвищенні ефективності діяльності органів стандартизації, а здійснена автором оцінка існуючої в Україні системи контролю за якістю морозива застосовувалась при впровадженні державного стандарту ДСТУ 4735:2007 (довідка Міністерства аграрної політики № 37-19-1-15/10243 від 24.06.08). Розробки щодо концентричної диверсифікації товарного асортименту, методики оцінки стратегічних альтернатив інтеграції та визначення ефективної частки реалізації продукції через канали розподілу прийнято до впровадження ВАТ «Житомирський маслозавод» (довідка № 000 від 12.06.2008).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою автора. Наведені у дисертації результати наукових досліджень є особистими розробками і повністю належать автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні науково-практичні результати дисертаційного дослідження доповідались на Міжнародній науково-теоретичній конференції «Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці» (м. Житомир, 2005 р.); Міжнародній науково-теоретичній конференції «Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації» (м. Хмельницький, 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Теорія та практика ринкових перетворень: економічний та соціальний контекст” (м. Вінниця, 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано у 7 наукових працях загальним обсягом 2,38 д. а., у т. ч. 3 у фахових виданнях обсягом 1,21 д. а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Робота викладена на 160 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (180 найменувань), містить 21 таблицю, 11 рисунків і 3 додатки.

Розділ 1

Теоретико-методологічні основи дослідження структурованих ринків та діяльності на них підприємств-виробників

1.1. Ринок морозива в системі товарних ринків

В умовах товарного виробництва на будь-яких стадіях його розвитку ключовою місією існуючих підприємств є виробництво товарів чи послуг для їх подальшої реалізації іншим суб’єктам господарювання чи кінцевим споживачам. Отримані від такої реалізації кошти є основою для забезпечення відтворення суб’єкта господарювання, джерелом отримання ним прибутку як ключового економічного інтересу. В процесі еволюції суспільства в цілому і його економічної системи зокрема поступово змінюються специфічні риси функціонування товарних ринків при збереженні їх місії. Від здатності підприємства оперативно реагувати на зміни, що відбуваються на товарних ринках, часто залежить економічне благополуччя і перспективи розвитку самого підприємства.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Третю групу ринкових операторів представляють власники торгових марок. Серед продавців на ринку морозива виникають оператори, які не мають ні молокопереробних, ні охолоджуючих потужностей, натомість є „потужності” маркетингові у формі „розкрученої” торгової марки. Інтереси таких продавців є найменш довгостроковими серед усіх вищезгаданих, оскільки їх активи є найбільш ліквідними. Стратегія даних ринкових операторів спирається на систему контрактів – замовлень на виготовлення морозива на потужностях, що належать представниками двох попередніх груп операторів.

Отже, потенційний обсяг пропозиції морозива на ринку визначається сировинною базою і потужностями з молокопереробки. Фактичний обсяг пропозиції і розподіл його між ринковими операторами визначається „маркетинговими потужностями”. До структури останніх варто віднести торгові марки, наявну культуру споживання продукту і систему дистрибуції.

Складовим елементом системи дистрибуції є посередники. До цієї групи ринкових операторів входять великі дистрибуційні фірми, що працюють на основі довгострокових імпліцитних контрактів з виробниками морозива, незалежні торгові посередники і заклади роздрібної торгівлі. Важливою ознакою даної групи ринкових операторів є можливість розпоряджатися спеціальним обладнанням – холодильниками. Значна частина такого обладнання належить виробникам морозива та надається у користування посередникам і реалізаторам.

Доходи більшості посередників знаходяться у прямій залежності від обсягів реалізації. Виняток складають супермаркети. Згідно існуючих схем їх співпраці з виробниками морозива, більшу частину доходу супермаркетів на сьогодні складає орендна плата (оренда торгових площ під холодильники виробника та оренда холодильників супермаркету під морозиво різних торгових марок). З точки зору виробників морозива, оплата послуг супермаркетів має характер постійних витрат і має розглядатися не як витрати збуту, а скоріше, як рекламні витрати. В більшості випадків співпраця із супермаркетами прибутків виробникам морозива не приносить. Крупні мережі супермаркетів самі поступово переходять в розряд виробників морозива (третя група ринкових операторів – виробників), укладаючи контракти з молокопереробними підприємствами чи з холодокомбінатами на виробництво продукції під торговою маркою супермаркету.

Споживачами морозива виступають домогосподарства країни, які бажають купувати якісний продукт харчування, задовольняти свої смаки в межах наявної платоспроможності. В маркетинговій практиці підприємств України вивченню споживачів приділяється відносно мало уваги. Встановлення впливу споживачів на кон’юнктуру частіше всього здійснюється на основі структурних статистичних моделей ємності ринку. Такі моделі дозволяють враховувати розподіл споживачів на групи з різним рівнем доходу і, відповідно, різним ступенем впливу на ємність ринку. Функціональні моделі враховують залежність попиту на продукт від декількох факторів: доходу, вікового складу сімей, місцевості проживання тощо. Дані моделі ґрунтуються на показниках душових норм споживання [111, с. 140].

На даний час в Україні на душу населення споживається трохи більше двох кілограмів морозива на рік, у той час як в США, країнах Західної Європи та ряді інших регіонів світу цей показник сягає двадцяти кілограмів. Це говорить про значний потенціал розвитку ринку морозива в нашій країні. Реалізувати цей потенціал (хоча б частково) вітчизняним виробникам вдасться лише за певних умов, серед яких можна виділити наступні.

По-перше, має змінитися ставлення споживачів до морозива як до продукту харчування. В країнах із значно вищим душовим споживанням морозива до нього ставляться не як до дитячого десерту, а як до повноцінної самостійної страви.

По-друге, іншою має стати і культура споживання морозива. Купівля і вживання морозива переважно на вулиці у теплу пору року не дає можливості суттєво збільшити обсяги виробництва навіть при продажу за дуже прийнятною ціною. Лише широке представлення морозива у закладах громадського харчування і систематичне вживання його у домашніх умовах дають істотний резерв для нарощування обсягів продажів.

По-третє, для українського ринку традиційним є солодке морозиво достатньо високої жирності. В той час як в багатьох інших країнах виробляється і широко продається морозиво дуже різних смаків, що дозволяє використовувати його не лише як десерт. Але освоєння таких продуктів вимагає суттєвого оновлення технологій виробництва.

Таким чином, вплив споживачів як фактичних носіїв попиту на існуючі і потенційні обсяги ринку морозива є достатньо суттєвим. У свою чергу, поведінка споживача значною мірою залежить від зовнішнього середовища, в якому приймаються рішення про покупку. На сьогоднішній день таке середовище в Україні не можна вважати остаточно сформованим, тому виробники морозива одними з перших мають бути зацікавлені у прикладанні зусиль до його формування в бажаному для них напрямку.

Держава як дійова особа на ринку морозива, з одного боку, має фіскальні інтереси у вигляді оподаткування виробників та посередників, а з іншого – прагне виконувати і соціальні функції у формі створення системи захисту прав споживачів. Вплив держави на стан кон’юнктури ринку морозива проявляється через загальну дію інструментів макроекономічної політики, діяльність у сфері стандартизації і сертифікації, а також через встановлення зовнішньо-торговельного режиму, який регламентує імпорт обладнання та інгредієнтів для виробництва морозива.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Коефіцієнти концентрації розраховують і аналізують статистичні організації США і Франції для 4, 8, 20, 100 провідних компаній ринку, а Німеччини, Англії та Канади — для 3, 6, 10.

З метою визначення позиції організації на ринку застосують індекс Розенблюта (Ір). Він враховує номер організації, отриманий на основі ранжування часток від максимуму до мінімуму: