Зміст (стр. 4 )

1.6  перелік видів дозволів, сертифікатів та інших документів, необхідних для отримання дозволу на виробництво чи продаж досліджуваного товару, із зазначенням вартості отримання цих документів;

1.7  наявність державного регулювання цін на досліджуваний товар;

1.8  види цінових знижок, які практикуються на ринку досліджуваного товару, та чинники, що визначають їх величину.

Проведення аналізу за наведеними напрямками дозволить виявити ключові чинники, які впливають на формування ціни на досліджуваний товар; визначити динаміку ціни як основу інвестиційної привабливості виробництва цього товару; прослідкувати економічну реакцію виробників на ситуацію на ресурсних ринках і на ринках збуту готової продукції.

2  Динаміка обсягів продажу. Реалізація товару на внутрішньому чи зовнішньому ринках є завершальним етапом діяльності виробника. Саме обсяги реалізації є тим показником, який дає можливість отримати реальний результат від усіх попередніх зусиль підприємства.

Особливо це актуально на сучасному етапі, коли розвиненість технологій дозволяє достатньо легко (з технічної та організаційної точок зору) налагодити виробництво більшості видів продукції. Однак її реалізація часто пов’язана з реальними труднощами, зумовленими насиченістю ринку, високою конкуренцією, втручанням держави тощо.

Схема дослідження динаміки обсягів реалізації певного товару може бути такою:

2.1  визначення загального обсягу реалізації товару в країні протягом визначеної кількості років;

2.2  виділення часток реалізації на внутрішньому ринку продукції вітчизняного виробництва та імпортованої продукції;

2.3  визначення частки виробленої в Україні продукції, яка реалізується на внутрішньому ринку і експортується за кордон;

2.4  аналіз обсягів реалізації в розрізі основних асортиментних груп;

2.5  дослідження обсягів реалізації в контексті способів продажу (через мережу фірмової торгівлі, через регіональних представників, через гуртових посередників);

2.6  аналіз обсягів реалізації в розрізі окремих регіонів країни;

2.7  обсяги продажу в розрізі цін реалізації;

2.8  виділення сезонної складової обсягів реалізації;

2.9  дослідження розходжень між фактичними обсягами продажу та офіційними обсягами виробництва (дозволяє виділити частку тіньової складової ринку).

Проведений аналіз дозволить всебічно розглянути ситуацію на ринку продажу досліджуваного товару та виділити найбільш вагомі чинники, які впливають на обсяги продажу.

3  Конкурентне середовище. Ступінь та форми конкуренції на ринку певного товару визначають можливості вступу нових виробників чи продавців на даний ринок, здатність окремих суб’єктів впливати на обсяги продажу і ціну тощо.

Дослідження стану конкуренції на ринку доцільно проводити за наступною схемою:

3.1  визначення ринку, на якому продається досліджуваний товар, з точки зору типу ринкової структури (монополістичний ринок, олігополістичний ринок, ринок монополістичної конкуренції, ринок чистої конкуренції);

3.2  наявність організаційно-правових бар’єрів для вступу на ринок нових суб’єктів (необхідність отримання дозволів, сертифікатів, реєстрації тощо);

3.3  вплив технологічних бар’єрів для вступу у галузь (доступ до технологій, капіталомісткість виробництва, наявність спеціальних технологій продажу);

3.4  види конкуренції, які переважають на досліджуваному ринку (цінова, нецінова, недобросовісна тощо);

3.5  наявність об’єднань (формальних чи неформальних) виробників або продавців досліджуваного товару, які можуть впливати на обсяги виробництва, умови продажу, ціни тощо;

3.6  доступ виробників до ринків продажу (в організаційному, правовому, технологічному, регіональному контексті).

Дослідження ступеня конкурентності ринку дасть змогу виявити тенденції у сфері реалізації досліджуваного товару з точки зору рівності прав та можливостей виробників і продавців, свободи доступу на ринок нових суб’єктів.

4  Інституційне середовище ринку. Ринок будь-якого товару складається з цілої системи інститутів, які більшою чи меншою мірою впливають на його функціонування.

Дослідження функціонування таких інститутів доцільно проводити за такою схемою:

4.1  нормативно-правова база регулювання діяльності ринку товару в цілому та окремих суб’єктів на досліджуваному ринку;

4.2  наявні міжнародні, національні, галузеві та інші стандарти на досліджуваний товар;

4.3  організації, що здійснюють стандартизацію та сертифікацію досліджуваного товару, умови співпраці з ними підприємств-виробників (імпортерів);

4.4  спеціалізовані посередники в реалізації продукції (біржі, мережі спеціалізованих магазинів та салонів, постійно діючі виставки-продажу тощо);

4.5  інфраструктурне забезпечення ринку досліджуваного товару (сервісні центри, виробники (постачальники) технічних засобів реалізації тощо);

4.6  наявність та діяльність недержавних саморегульованих організацій виробників (постачальників) чи продавців досліджуваного товару.

Дослідження інституційного середовища ринку дозволить оцінити якість інфраструктурного забезпечення існуючих систем продажу, виявити резерви прискорення товароруху та поглиблення гармонізації інтересів виробників (продавців) і споживачів досліджуваного товару.

5  Обсяги експорту та імпорту. Експорт та імпорт товарів і послуг здійснюють суттєвий вплив на стан національної економіки в цілому та окремих товарних ринків зокрема.

Розширення обсягів експортних поставок дозволяє нарощувати обсяги виробництва на вітчизняних підприємствах, продавати за кордон надлишок виробленої продукції, сприяє вирівнюванню внутрішніх цін і цін світового ринку. Здійснення імпорту дозволяє зменшити дефіцит окремих видів товарів на внутрішньому ринку, змушує вітчизняних виробників конкурувати не лише між собою за більший обсяг ринку, але й з іноземними товарами як за кількістю, так і за якістю тощо. Дослідження стану експорту та імпорту на товарному ринку пропонується проводити в наступній послідовності:

5.1  динаміка обсягів експорту та імпорту досліджуваного товару за певну кількість років;

5.2  аналіз структур експорту та імпорту за основними асортиментними групами;

5.3  географічні структури експорту та імпорту.

Аналіз обсягів та структури експорту та імпорту досліджуваного товару за певний період дасть змогу визначити вплив зовнішньоекономічного сектору на ринок певного товару, передусім на обсяги виробництва, динаміку цін, умови продажу, якісну динаміку тощо.

6  Наявність ознак структурованості ринку. Ринкова діяльність будь-якого підприємства значною мірою залежить від специфіки формування і функціонування самого ринку.

Однією із специфічних рис ринку є його структурованість. Від наявності і ступеня структурованості ринку залежить стратегія, яку обирає підприємство для роботи на цьому ринку. Ознаки структурованості ринку:

6.1  зменшення кількості виробників при збереженні чи зростанні обсягів виробництва певного товару;

6.2  наявність об’єднань товаровиробників чи продавців товару;

6.3  наявність торговельних марок національного масштабу і випуск під ними різних видів товарів;

6.4  розподіл функцій з виробництва і реалізації товару між різними фірмами;

6.5  виробництво підприємством продукції на замовлення під іншими торговими марками;

6.6  можливість виділити структуру асортименту певного товару;

6.7  наявність поділу виробників на місцевих, регіональних і національних;

6.8  наявність специфічних вимог до розміщення товару в місцях роздрібного продажу;

6.9  наявність різних цінових сегментів одного виду товару.

Виявлення ознак структурованості ринку дасть змогу провести структуризацію досліджуваного ринку за різними класифікаційними ознаками. В подальшому є можливість визначити вплив різних структур на діяльність ринку у цілому і окремих його суб’єктів зокрема. Оцінка виявленого впливу дозволить економічним суб’єктам мінімізувати ступінь ринкового ризику у своїй діяльності.

7  Ступінь структурованості ринку. Наявність ознак структурованості ринку є важливим чинником у його дослідженні. Однак при цьому важливим є також оцінити глибину (ступінь) структурованості досліджуваного ринку, оскільки вона суттєво впливає на специфіку його функціонування.

Ступінь структурованості ринку конкретного товару можна визначити за наступними показниками:

7.1  частка ринку, яку займають окремі товаровиробники. Чим більшою є ця частка у окремих підприємств, тим більше структурований ринок;

7.2  співвідношення кількості підприємств-виробників конкретного товару і кількості торгових марок, під якими виробляється і продається даний товар. Чим більшим є цей показник, тим глибше структурований ринок;

7.3  кількість ланок у ланцюгу „виробник-споживач”. Збільшення цієї кількості свідчить про поглиблення структурованості ринку;

7.4  кількість асортиментних груп конкретного товару;

7.5  кількість цінових сегментів конкретного товару і різниця між вищим і нижчим ціновими сегментами.

Провівши дослідження за вказаними етапами, можна отримати достатньо цілісну картину сучасного стану та динаміки розвитку ринку споживчого товару. Перелік досліджуваних чинників в межах кожної групи може розширюватися чи скорочуватися, в залежності від цілей та специфіки конкретного аналізу. Якість результатів, отримуваних при використанні Методики, передусім залежить від повноти та достовірності інформаційної бази, застосовуваної при проведенні дослідження. Методика не передбачає наявності критеріїв інтерпретації результатів дослідження, оскільки в кожному конкретному випадку вони визначатимуться метою аналізу.

Застосування запропонованої методики для дослідження ринку морозива дасть змогу комплексно оцінити обсяги та асортимент виробництва, виділити групи основних суб’єктів ринку і проаналізувати їх вплив на ринкову динаміку, виявити вплив внутрішніх та зовнішніх чинників на ринок морозива, отримати аналітичний матеріал для вироблення пропозицій щодо підвищення ефективності діяльності підприємств, що спеціалізуються на виробництві і реалізації морозива. Проведений аналіз має стати основою для прогнозування ринкових перспектив для окремих підприємств галузі, можливих дій держави та саморегулівних організацій з метою вирішення окремих проблемних ситуацій на ринку морозива, перспектив галузі на зовнішньому ринку тощо.