Зміст (стр. 5 )

Інформація, отримана завдяки використанню Методики має стати відправним пунктом, після якого варто оцінити внутрішнє середовище підприємства, зокрема дослідити динаміку витрат виробництва, провести аналіз безповоротних витрат на спеціалізоване обладнання, сертифікацію виробництва і продукції та використання специфічних ресурсів (холодильного обладнання) – які обумовлюють потребу в масштабному виробництві; а також сезонні коливання надходження сировини і обсягів попиту, які обумовлюють наявність надлишкових виробничих потужностей.

Висновки до розділу 1

1. Ринок морозива є ринком споживчого товару (продукту харчування), який не відноситься до розряду продуктів першої необхідності. Ступінь державного впливу на функціонування ринкового механізму є мінімальним, тому даний ринок можна вважати повністю лібералізованим. Будучи частиною ринку продуктів молокопереробки, даний ринок містить у складі своїх суб’єктів молокопереробні підприємства, які використовують ринок морозива як джерело покриття витрат на виробництво соціально важливої, а тому відносно дешевої цільномолочної продукції.

2. На сьогоднішній день доступ до сирого молока як до сировини не є ключовою ознакою виробників і продавців морозива. Поява на ринку операторів, що напряму не пов’язані з галуззю молочного скотарства, є ознакою вдосконалення технологій як виробничих, так і маркетингових. В результаті вищезазначених процесів, на ринку морозива виділяється декілька груп операторів з особливими інтересами, специфічними стратегіями поведінки та формується ринкове середовище, яке можна назвати структурованим.

3. Основними операторами на ринку виступають: 1) молокопереробні підприємства – виробники морозива; 2) холодокомбінати – виробники морозива; 3) власники торгових марок, що розміщують замовлення на виготовлення морозива на потужностях двох попередніх груп операторів. Діяльність вказаних груп операторів і стане об’єктом даного дослідження.

Підприємства-виробники на ринку взаємодіють з операторами, що спеціалізуються на дистрибуційній діяльності, а також з постачальниками сировини, наповнювачів, обладнання та інших ресурсів. Ринкова кон’юнктура складається під впливом культури споживання морозива, платоспроможності основних його споживачів і регламентується державними та галузевими нормативними актами, а також статутами саморегулівних інституцій (асоціацій), що об’єднують виробників морозива, дилерів та дистриб’юторів.

4. Структурованість ринку морозива можна визначити за багатьма ознаками, одна з яких – це кількість виробників та динаміка їх часток на ринку. За даною ознакою ринок наближається до олігополістичного. Інша ознака – характеристика продукту – дозволяє виділити на ринку морозива різні його види, класифіковані, згідно з державним стандартом, як морозиво на основі тваринних жирів, морозиво на основі рослинних жирів та фруктове морозиво. Безпосередню конкуренцію на ринку споживчих товарів морозиву складають заморожені десерти, сирки глазуровані, йогурти та інші порційні продукти молочного і немолочного походження. Відповідно до культури споживання, за продуктовою ознакою на ринку морозива також можна виділити такі структурні складові, як сегмент порційного морозива, сегмент сімейного морозива, сегмент пластичного морозива, що реалізується в кафе і барах тощо. Лише деякі з цих сегментів вичерпали потенціал, а інші мають значну перспективу зростання.

За ознакою регламентації діяльності, можна виділити частину ринку, на якій представлені ринкові оператори, що є членами асоціацій, отримують від них інформаційні, консультаційні та інші послуги, включені до загальної статистичної бази, і дотримуються принципів прозорості у здійсненні економічної діяльності. Одночасно існує частина операторів, що не є членами асоціацій. Їх діяльність є менш прогнозованою, що обумовлює вищий рівень ризику господарських рішень всіх суб’єктів ринку.

Додатковою ознакою структуризації рикну морозива можна вважати спеціалізацію ринкових операторів на різних видах господарської діяльності (виробництво, дистрибуція, управління торговою маркою тощо) з подальшим об’єднанням у формі інтегрованих чи квазіінтегрованих вертикальних утворень, а також в межах асоціацій, що передбачають певний ступінь горизонтальної інтеграції у сфері спільного використання інформації.

5. Саме структурованість ринку визначає стратегії ринкових операторів. Для формування стратегії необхідно дослідити ринок морозива в декількох напрямах. В першу чергу – це динаміка обсягів виробництва і витрат, що визначає ефект масштабу і формує певну конкурентну структуру; аналіз безповоротних витрат на спеціалізоване обладнання, сертифікацію виробництва і продукції та використання специфічних ресурсів (холодильного обладнання) – які обумовлюють потребу в масштабному виробництві; а також сезонні коливання надходження сировини і обсягів попиту, які обумовлюють наявність надлишкових виробничих потужностей. У сукупності всі ці чинники закономірно обумовлюють стратегію розвитку підприємства – диверсифікацію напрямків використання виробничих потужностей, широкий асортимент пропонованої продукції.

Другий напрям дослідження – це якість продукції та її стандарти; необхідність контролю якості сировини, починаючи від сирого молока, що виступає чинником інтеграції молокопереробних підприємств і господарств галузі молочного скотарства, а також встановлення компетенції асоціацій у сфері стандартизації продукту та моніторингу ринку.

Третій напрям дослідження ринку морозива стосується формування культури споживання морозива і вплив на споживачів через запровадження продуктових інновацій.

Розділ 2

Функціонування підприємств-виробників на

ринку морозива в Україні

2.1. Динаміка обсягів виробництва, продажу і ціни морозива

Морозиво є традиційним товаром для українського ринку. За радянських часів практично не займалися розширенням асортименту морозива, протягом багатьох десятиріч випускали лише чотири види цього продукту: молочне, вершкове, пломбір і фруктово-ягідне. Виробництво морозива в умовах планової економіки було організоване на підприємствах молокопереробної галузі як додаткова діяльність до виробництва цільномолочної продукції і вершкового масла. Забезпечення морозивом регіональних потреб практично всюди здійснювалося місцевими виробниками, тому виробництво морозива було відносно рівномірно розміщене територією України.

Як самостійна сфера достатньо серйозних інвестицій виробництво морозива почало виділятися із середини 1990-х років. Причин цього можна назвати декілька. По-перше, цільномолочна продукція і вершкове масло завжди відносилася до групи так званих “соціальних товарів”. Будь-яке підвищення цін на таку продукцію традиційно болісно сприймається як споживачами, так і політиками регіонального і національного масштабу. Тому, маючи у власності молокопереробне підприємство з налагодженою мережею постачання сировини та збуту продукції і прагнучи зберегти цю власність як постійне джерело доходу, підприємці звернули уваги на іншу продукцію переробки молока (сухе молоко, морозиво, йогурти тощо).

По-друге, ринок морозива за своїм характером є ринком монополістичної конкуренції, на відміну від ринку молока, сметани, вершкового масла тощо, які швидше можна віднести до досконалоконкурентних. Тому виробники морозива мають можливість встановлювати достатньо широкий діапазон цін на свою продукцію, що при правильній асортиментній політиці і ефективній рекламній кампанії дозволяє зробити окремі види продукції високорентабельними. У свою чергу, потенціал прибутковості впливає на інвестиційну привабливість галузі.

По-третє, виробництво морозива набагато менше, ніж виробництво інших видів молочної продукції, страждає від перебоїв з постачання молока. Постійне скорочення молочного тваринництва практично на всій території України з початку 1990-х років робить реальною загрозу скорочення постачання молока навіть для найпотужніших молокопереробних підприємств. А рецептура морозива дозволяє використовувати сировину, що може зберігатися досить тривалий час (сухе молоко, вершкове масло тощо).

Зазначені та ряд інших чинників стали причиною того, що окремі фірми-виробники ще у 1990-х роках зробили ставку на завоювання лідерства на українському ринку морозива. Для цього вони різко скоротили випуск інших видів молочної продукції, здійснили серйозні капіталовкладення у придбання обладнання і технологій, почали створювати дилерську мережу в різних регіонах України тощо. Зроблені кроки дозволили окремим регіональним виробникам стати лідерами національного масштабу.

Для того, щоб оцінити масштаби діяльності у сфері виробництва, продажу та споживання морозива в Україні, розглянемо табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Динаміка виробництва та споживання морозива в Україні, т*

Показник	Рік	2007 р. в % до 2001 р.
2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Виробництво	100024	113735	111580	110252	120963	118650	129431	129,4
Експорт	793	881	837	2736	4428	1858	2150	2,7 рази
Імпорт	442	370	203	766	731	814	797	180,3
Внутрішнє споживання	99673	113224	110946	108282	117266	117606	128078	128,5

* Складно автором за даними Державного комітету статистики України

Як видно з представленої таблиці, обсяги виробництва морозива в Україні за останні 7 років збільшилися на 29,4 %. Спостерігається також зростання обсягів експорту й імпорту, причому у всі роки досліджуваного періоду обсяг експорту у 2-6 разів перевищував обсяг імпорту.

Якщо розглянути ситуацію по рокам, то спостерігається коливання обсягів виробництва, яке передусім обумовлене погодними умовами: в роки з холодним та дощовим літом виробники змушені скорочувати кількість виробленого морозива через відсутність достатнього попиту.