Зміст (стр. 2 )

До існуючих рішень у даному проекті можна віднести:

-  нагальна потреба у модернізації локальної комп’ютерної радіомережі населеного пункту із аргументацією щодо: збільшення швидкостей тарифних планів абонентів для покращення конкурентоспроможності, запобігання відмов технологічних об’єктів побудованих засобами РЕЗ;

-  наявність дослідження потреби у підключеннях конкретного населеного пункту, а саме: наявні абоненти, підключені радіообладнанням, перспективні абоненти;

-  власний передовий досвід організації КМ у населеному пунктів за технологією FTTH;

-  вивчення передового досвіду структурних підрозділів компанії провайдера АргоКом щодо організації КМ за технологією G-PON.

Сьогодні вибір середовища передачі даних є беззаперечним у кожній організації, що займається побудовою комп’ютерних мереж на фізичному рівні. Застосування альтернативи можливе тільки у випадках належно-аргументованих завад щодо інсталяції оптично-волоконних кабелів.

Об’єктом дослідження у даному дипломному проекті є населений пункт с. м.т. Кострижівка, у якому було відтерміновано інсталяція оптичної мережі через відсутність, на час підключення бажаючих абонентів, Інтернет-каналу з оптичного джерела, а
організація сегменту мережі засобами ВОЛЗ із відносно низькими швидкостями підключення через «вузьке місце» радіоканалу було б недоцільним, нерентабельним і в подальшому повністю провальним проектом. Тому, маючи наявну клієнтську базу із високим показником коефіцієнту готовності технологічних об’єктів, можна розпочинати роботу щодо їх перепідключення методом модернізації наявної КМ. [1.26]

Дана процедура повинна супроводжуватись акційною пропозицією щодо умов надання послуг і вартістю тарифних планів. Тобто за ті ж самі гроші у десять разів більша швидкість підключення до всесвітньої мережі. У випадку не виконання даної умови абонент не зможе виконати зміну тарифного плану.

Пропозиція повинна передбачати помірковану доплату за заміну мережевого обладнання або й взагалі її відсутність, оскільки, це також один із важливих факторів реалізації даного проекту.

Таким чином основною задачею даного дипломного проекту, маючи аналітику щодо організації оптично-волоконних мереж різними технологіями вибрати її тип. Провести дослідження в ракурсі, технічному, практичному, економічному і забезпечити керівництву компанії Інтернет сервіс-провайдеру систему підтримки прийняття рішення (СППР).

1.2. Технічне завдання

1.2.1 Найменування та область застосування

Тема даного дипломного проекту: «Вибір технології побудови локальної комп’ютерної мережі засобами ВОЛЗ у с. м.т. Кострижівка Заставнівського району Чернівецької області». У даному проекті повинно бути проведено дослідження для вибору технології організації сегменту комп’ютерної локальної мережі компанії провайдера у заданих фізико-географічних умовах населеного пункту, наявності конкурентних організацій та наявність підключень власних абонентів радіотехнологіями.

До технічного завдання відноситься розробка та проектування мереж декількома способами. Виконання порівняльного аналізу щодо усіх аспектів технологічної упорядкованості кабелів та їх волокон із забезпеченням якісної технічної підтримки даного технологічного об’єкту. Внесення раціональних пропозицій у наявні технології та процеси їх виконання з інсталяції обладнання та матеріалів. Розробка план-схеми маршрутів магістральних та клієнтських кабелів. Визначення маршрутів кабелів для інсталяції їх підземним способом. Визначення потреби у виконанні проколів під автошляхами, наявними комунікаціями, водоймищами і т. п.

Виконати на практиці необхідних досліджень. Наприклад:

-  інсталяції кабелів різних рангів;

-  дослідження грунту на маршруті підземної укладки на наявність кам’яної породи;

-  виготовлення та інсталяція сайту, ЦКВ, комутаційних боксів;

-  інсталяція абонентських боксів, муфт, розподілювачів та каплерів;

-  монтаж траверс;

-  зварювання оптичних волокон у різних виробничих ситуаціях;

-  інсталяція каблів під землею.

1.2.2 Призначення розробки

Для прийняття рішення щодо вибору технології необхідно зробити глибокий техніко-економічний аналіз. Серед технологій, які можуть бути застосовані для організації побудови КМ засобами ВОЛЗ можна виділити такі:

-  FTTH;

-  G-PON;

-  Fiber-Ethernet.

Всі три види технологій широко використовуються сучасними компаніями, які займаються провайдерською діяльністю. Кожна із них має як недоліки так і переваги, тому, призначення даної розробки полягає в обґрунтуванні доцільності їх застосування до конкретного об’єкту із веними аргументними значеннями. Практичне застосування даного проекту матиме місце при реальному виборі технології під час проведення модернізації наявної радіомережі побудованої способом «крапка-багатокрапка».

При порівнянні технологій побудови КМ засобами ВОЛЗ проект передбачає наведення аргументації щодо відмови ефірного середовища передачі даних. Адже сьогодні виробники радіообладнання досягають високих результатів у забезпеченні належних пропускних здатностей базових компонентів. Так, за радіотехнологією, способом «крапка-багатокрапка» стоїть до 50Мбіт\с. пропускної здатності до клієнтського пристрою.

Сучасний розвиток мережевих технологій показує, що всі технології окрім FTTH підлягають дослідженню та апробації в екстремальних умовах у відношенні до спроможності забезпечення пропускної здатності заявленою компанією виробником. Таким чином можна досліджувати працездатність сегментів ЛКМ засобами ВОЛЗ побудованих на основі технології G-PON на предмет оптичного бюджету при застосуванні каплерів із певними характеристиками його співвідношення. Це ж саме стосується і гібридної технології при використанні оптичних засобів зв’язку із мідними кабелями – витою парою.

Найефективнішою залишається технологія «оптичне волокно у будинок», недоліки якою зважуватимуться у ході аналізу даного проекту.

1.2.3 Вимоги до нормативів

Марки оптичних мікрокабелів, оптичних та електричних кабелів зв’язку для прокладання у ґрунті здійснюється обирають згідно з нормативними документами на кабелі, з огляду на умови прокладання, захисту від ударів блискавки та зовнішніх електромагнітних впливів, корозії та захисту від гризунів, із відповідним техніко-економічним обґрунтуванням.

ГБН В.2.2-34620942-002:201Х

На первинних мережах України рекомендується застосовувати оптичні кабелі із прокладанням їх у захисних пластмасових трубках. Під час прокладання кабелю в пластмасових трубках рекомендується обирати кабелі без металевих елементів, таких як: броня, центральний силовий елемент, жили дистанційного живлення.

Кількість пластмасових трубок, технологія їх прокладання у ґрунті, методи прокладання кабелю у трубці визначаються проектом.

Кабельні муфти та запас оптичного кабелю мають розміщуватися в контейнерах (камерах) чи оглядових пристроях (колодязях).

На заміських ділянках кабелі зв'язку і проводового мовлення, трубок для задувки оптичних кабелів, мікротрубок або мікрокабелів у ґрунтах 1 – 3 груп рекомендується прокладати безтраншейним способом із застосуванням кабелеукладачів.

В проектах передбачати розробку ґрунту вручну допускається тільки у випадках, коли застосування машин і механізмів у місцевих умовах неможливе (стиснені умови, насиченість інженерних мереж та підземних споруд тощо) або економічно недоцільне.

Застосування буро-вибухових робіт допускається у випадках, коли виключена можливість застосування наявної техніки для розпушування ґрунту в траншеї.

Мінімальні відстані від кабелів зв'язку до інших підземних інженерних мереж і наземних споруд, у разі їх зближення або перетину слід погоджувати із власниками даних комунікацій і здійснювати керуючись встановленими нормативами.

Глибина прокладання лінійних кабелів та трубок для задувки кабелів у ґрунтах 1 – 3 груп повинна вибиратися:

- 1,2 м – для оптичних та коаксіальних кабелів, що прокладаються на лініях транспортної (первинної) телекомунікаційної мережі;

- 0,9 м – для електричних кабелів зв'язку, що прокладаються на з’єднувальних лініях первинної мережі зв'язку, сільських з'єднувальних лініях і лініях. ГБН В.2.2-34620942-002:201Х30 проводового мовлення 1 класу;

- 0,8 м – для оптичних та електричних кабелів зв’язку, що прокладаються на місцевих лініях поза населеними пунктами і лініях проводового мовлення 2 класу;

- 0,7 м – для оптичних та електричних кабелів зв’язку на місцевих лініях, що прокладаються в населених пунктах.

У разі вимушеного прокладання кабелів на глибині, меншій за визначену, має передбачатися захист кабелів від механічних пошкоджень укладанням над кабелем цегли або бетонних плит поверх шару м'якої землі або піщаного ґрунту товщиною 0,1 м.

Глибина прокладання електричних та оптичних кабелів зв’язку у ґрунтах 4 і вищих груп, що розробляються вибуховим способом або відбійними молотками, має бути:

- 0,4 м – при виході скельної породи на поверхню (глибина траншеї
0,5 м) з улаштуванням постелі;

- 0,6 м – за наявності над скельною породою поверхневого ґрунтового шару (глибина траншеї 0,7 м). При цьому заглиблення у скелю повинно бути не більше ніж 0,5 м, з улаштуванням постелі;

- за ґрунтового шару від 0,7 м до 1,3 м кабелі мають прокладатися на відстані 0,1 м над скельною породою без улаштування піщаної постелі.

Постіль для укладання кабелів складається з нижнього і верхнього покривного шару розпушеної землі або піщаного ґрунту завтовшки не менше ніж 0,1 м кожний. Необхідність улаштування постелі з привізного піщаного ґрунту обґрунтовується проектом.

На ділянках траси, де спостерігалися випадки пошкодження гризунами існуючих кабелів, необхідно передбачати тільки кабелі з металевою стрічковою бронею чи гофрованою металевою оболонкою (типу ОКЛБ, ОКЛБг).

Кабелі без броні типу ОКЛ на цих ділянках мають прокладатися тільки у пластмасових трубках. ГБН В.2.2-34620942-002:201Х31

1.2.4 Вимоги до документації

При організації комп’ютерної мережі засобами ВОЛЗ, та інсталяції кабелів існує перелік видів документації, яка є складовою в організації даних робіт. До основних видів документації належить:

-  інструктивна;