Зміст (стр. 3 )

-  проектна;

-  дозвільна (дозвола, посвідчення, акти, договори, технічні умови, погодження, ліцензійна тощо);

-  гарантійна;

-  інструкції з охорони праці.

Уся документація є обов’язковою при виконанні монтажних робіт, при використанні мережевого обладнання і навіть при поверненні обладнання виробнику на виконання гарантійного ремонту.

В інструктивній документації обладання та матеріалів зазначаються усі технічні характеристики та особливості щодо їх монтажу, налаштування, експлуатації та демонтажу. Наприклад, в інструкції комутаційних пристроїв описано способи їх налаштування, умови щодо його експлуатації і т. ін. В інструкції та характеристиці оптично-волоконних кабелів зазначається максимальна довжина прольотів, мінімальний радіус його згину, мінімальну температуру повітря, при якій можна виконувати монтажні роботи тощо.

Будь-які роботи не можуть починатись без отримання від спеціальних інстанцій проектної, дозвільної документації та технічних умов. Дозвільна документація необхідна у випадках взаємодії проектованої комунікації з іншими. Умовою може бути як перетин, навіть у різних площинах, так і наближення до них. Так, наближаючись кабелем до електричних опор, по яких транспортується 10кВт потрібно віддалитись у проекті щонайменше на висоту її падіння.

Отже, документація займає вагоме місце в організації комп’ютерних мереж будь-яким способом. При застосуванні того чи іншого середовища передачі даних потрібно оформляти вищезазначений пакет документів для початку роботи, її провадження супроводу та ліквідації. Тобто життєвий цикл технологічного об’єкта обов’язково повинен супроводжуватись документацією.

Якщо конкретно підготовляти проектні документи для реалізації досліджуваних технологій FTTH та G-PON, то в обох випадках вони споріднені. Тут має місце дозвільна документація для сумісного підвісу на опорах із лініями електропередач. Якщо з певних обставин такий тип підвісу є неможливий, то дозвіл може бути виданий місцевими органами самоврядування на сесії ради щодо виділення землі для закопування власних опор. Це ж саме стосується при інсталяції кабелів підземним способом.

Також до проектно-дозвільних документів можна віднести документи, які необхідні для відкриття електроточки, щоб забезпечити живленням комутаційні вузли.

1.2.5 Стадії та етапи розробки

Першим етапом розробки при застосуванні будь-якої технології є виготовлення проектної та дозвільної документації. За умови, якщо сумісний відсутня можливість сумісного підвісу кабелів на будь-які раніше встановлені опори, то робота розпочинається із закопування власних на проектованих місцях. Якщо ж сумісний підвіс можливий, то даний етап пропускається.

Наступним кроком є монтаж траверс (кріплень) на опори. Для їх виготовлення використовують різьбові шпильки та кутники. При застосуванні траверс для технології FTTH слід передбачити більше отворів для кабельнх кріплень.

Третій етап – підведення до хостів одно- або дво-волоконних клієнтських кабелів. Вони повинні з’єднувати умовний проектований абонентський бокс із місцем, де буде фізично знаходитись клієнтський медіаконвертер.

Четвертий етап – інсталяція магістральних кабелів. При організації КМ за технологією FTTH у проектній документації має бути проведено розрахунок кількості волокон у кожному із них. Це виконується із кінців, починаючи із найменшого рангу із врахуванням перспективних запасів і закінчуючи у ЦКВ. Для технології G-PON цей етап є простішим щодо розрахунку волокон, проте, складніший у відношенні до розрахунку оптичного бюджету. Це пояснюється тим, що у технології FTTH оптичним бюджетом можна знехтувати, оскільки, затухання від SFP пристрою до клієнтського медіаконвертера будуть настільки у допустимих межах, що ним можна буде знехтувати. Для технології G-PON даний процес дещо складніший, оскільки, у напрямку кожної магістралі відбувається відтік оптичного потенціалу. Так званий відтік створюється через застосування пасивного виду обладнання – каплерами. До цього додається затухання на зварюваннях у муфтах. Таким чином, досягнувши певної позначки вся магістраль припинить своє функціонування. Відновлення її роботи буде тільки при умові покращення сигналів шляхом переварювання з’єднань по даній магістралі у муфтах або ж проектне і фізичне видалення каплерів.

П’ятий етап – розварювання муфт та абонентських боксів. В обох випадках він майже однаковий. У технології FTTH він трудоємніший по зварюваннях оптичних волокон і створення схеми при інсталяції, проте, зручнішій при технічній підтримці мережі протягом всієї експлуатації мережі.

Шостий етап передбачає зварювання оптичного пігтейла біля клієнтського медіаконвертера. Встановлення тут абонентського мінібоксу та підключення мідним патчкордом до клієнтського хоста.

Заключний сьомий етап – призначення портів на ODF та комутаторах абонентів при застосуванні технології FTTH або ж запуск OLT-пристрою із подальшим присвоюванням портів на відповідні напрямки.

1.2.6 Способи визначення коефіцієнту готовності технологічних об’єктів мережі при використанні різних технологій.

Важливим аргументом для прийняття рішення щодо вибору технології є показник готовності технологічного об’єкта. Для оптично-волоконної мережі та структурованих кабельних систем (СКС) його можна за допомогою аналітики та статистичних даних.

Формула коефіцієнта готовності має наступний вигляд:

;

При чому

,

де, tк – час корисної роботи технологічного об’єкту;

tв – час відновлення;

t1 – час пошуку несправності;

t2 – час власне відновлення несправності. [1.20]

Як правило, збір даних щодо відмов збирається протягом року. Даний показник напряму зв’язаний із кількістю їх відмов, оперативністю реагувань на них та якістю відновлень.

Для ведення статистики застосовується моніторинг готовності технологічних об’єктів, оскільки, автоматизація даної функції призводить до значних заощаджень засобів виробництва.

Моніторингове програмне забезпечення може також виконувати функцію збору статистичних даних. До такого виду програм відноситься Інтернет-сервіс NetXMS.

 

Даний сервіс може відстежувати і унаочнювати готовність усіх хостів, що знаходяться у сегменті мережі. На вкладці «Alarm» відображаються події, які супроводжуються відмовою. Також тут можна налаштувати СМС-шлюз для оповіщення відповідальних осіб їх реєстрацію у журнал відмов.

Крім цього сервіс може виконувати моніторинг навантаження комутаційних вузлів мережі для виявлення «вузьких місць».

 

Дистрибутив сервісу є розроблений і для мобільних операційних систем, що дає можливість оперативно реагувати ремонтним бригадам на відмови.

Отже, аналізуючи коефіцієнт готовності (Кг) обидвох технологій слід порівняти усі аргументи із вищенаведеної формули:

-  tк – час, за який весь досліджуваний сегмент мережі працює безперебійно. При застосуванні обох способів побудови мережі його можна ототожнити, оскільки, це твердження можна прирівняти до аксіоми.

-  tв – час, який затрачається на реагування (t1) ремонтними бригадами, на пошук несправності (t1) та власне відновлення (t2). Стосовно реагування, то в обох випадках він буде рівним, оскільки, усі моніторингові програми працюють на основі команди «ping» і незалежно яким чином побудовані мережі дане реагування відбудеться. Швидкість створення і відправлення такого повідомлення залежить тільки від самого моніторингового сервісу.

-  (t1) – окрім реагування у даному показнику ще є пошук проблеми. При реалізації мережі технологією FTTH та при наявності мапи волокон пошук відбуватиметься швидше.

-  (t2) – власне відновлення також можна ототожнювати через спорідненість елементів, відповідно і видів робіт, що необхідно виконувати для відновлення.

Як висновок, слід зазначити, що Кг технології G-PON буде нижчим, оскільки складова параметру t1 завжди буде більшою і знаходиться вона у знаменнику.

РОЗДІЛ 2. Розробка технічного та робочого проекту технології GPON та FTTH.

2.1 Постановка задачі на розробку проекту. Характеристика об’єкта, для якого створюються порівняльні проекти мереж.

Стартовий етап реалізації будь-якої із мережевих технологій починається із створення креслярськими засобами схеми побудови лінків. Відмінність може полягати у порівнювальних технологіях даного проекту, у мережах побудованих витою парою, у радіомережах тощо. Також відмінності у постановці задачі полягає у специфіці об’єкту для якого створюється мережа.

У даному проекті об’єктом для якого створюється проект мережі засобами ВОЛЗ є населений пункт Кострижівка Заставнівського району Чернівецької області. У порівнянні із об’єктом дослідження, передовий досвід якого берем за основу у розробці порівняльного аналізу, можна відразу зауважити основну характерну відмінність – густота населеності домогосподарств.

 

Із фотографій сервісу Google Earth можна зробити порівняльну характеристику двох об’єктів. У досліджуваному об’єкті на відміну від базисного густота населення значно менша, оскільки, тут є велика толока, що розділяє частину населеного пункту навпіл і великий за площею розміщення цукровий завод. Ці ознаки значно ускладнюють виконання робіт з інсталяції кабелів та, відповідно, роблять дорожчим весь проект.