На тему: «Формування власного капіталу та відображення його в обліку і аналізі» (стр. 4 )

Дані табл. 1.5. свідчать, що для багатьох операцій з обліку власного капіталу немає розробленого стандартизованого первинного документа. З метою дотримання вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до якого: "підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, відповідно до якого: "господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування", – виникає потреба для обліку цих операцій застосовувати універсальний документ – бухгалтерську довідку. Однак застосування цього документа передбачено лише наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку" для виправлення помилок минулих років та помилок в облікових регістрах за звітний рік, виявлених після записів підсумків облікових регістрів у Головну книгу, способом сторно. Відповідно до цього документа в бухгалтерській довідці наводять зміст помилки, суму та кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку, якою виправляється помилка. Тобто застосування цього документа для підтвердження будь-якої іншої операції чинними нормативними актами не передбачено.

Облік статутного капіталу

Статутний капітал є одним первинних джерел форму­вання майна підприємства.

Статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) у капітал підприємства.

Статутний капітал акціонерного товариства складається з грошових коштів, які внесли акціонери (учасники). Він відоб­ражає власні джерела формування активів і власність акціонерного товариства як юридичної особи, а також колективну власність акціонерів, у якій частка кожного визначається вартістю акцій, які йому належать.

Бухгалтерський облік статутного капіталу починається від дня реєстрації підприємства в державному реєстрі суб'єк­тів підприємницької діяльності й закінчується днем вибуття підприємства з державного реєстру (внаслідок припинення діяльності, банкрутства та ін.).

Законом України «Про господарські товариства» встано­влено мінімальний розмір статутного капіталу різних видів товариств :

- для акціонерного товариства: сума, еквівалентна 1 250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мі­німальної заробітної плати, що діє на момент створення акціо­нерного товариства (стаття 24);

- для товариства з обмеженою відповідальністю і това­риства з додатковою відповідальністю: сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мі­німальної заробітної плати, що діє на момент створення това­риства.

Згідно із Законом України «Про господарські товариства» акціонерним визнається товариство, що має статутний капі­тал, поділений на певну кількість акцій, і несе відповідаль­ність за зобов'язаннями лише майном товариства. Сума статутного капіталу, відображена у фінансовому обліку та звітності, має дорівнювати сумарній номінальній вартості акцій, зазначених в установчих документах.

Для обліку та узагальнення інформації про стан і рух ста­тутного капіталу підприємства призначено рахунок №40 «Ста­тутний капітал». На кредиті цього рахунка відображають збільшення статутного капіталу, на дебеті - його зменшення (вилучення).

Сальдо на рахунку №40 «Статутний капітал» має відповіда­ти розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установ­чих документах підприємства. Записи на рахунку №40 роблять лише у разі збільшення або зменшення статутного капіталу в установленому порядку після внесення відповідних змін до установчих документів підприємства.

Порядок формування статутного капіталу регулюється законодавством і установчими документами.

Синтетичний облік статутного капіталу ведеться за фор­мами власності (державна, кооперативна, акціонерна, при­ватна та ін.) і за іншими ознаками власності (наприклад, види акцій та ін.).

Аналітичний облік статутного капіталу ведеться по кожно­му засновнику (учаснику), акціонеру, пайовику підприємства.

Облік змін статутного капіталу. Акціонерне товариство може змінювати розмір статутного капіталу згідно з рішенням зборів акціонерів. У бухгалтерському обліку ці зміни відобра­жаються лише після державної реєстрації нового розміру ста­тутного капіталу. Збільшення статутного капіталу акціонер­ного товариства не більш ніж на 1/3 може здійснюватися за рі­шенням правління за умови, що це передбачено статутом товариства.

Акціонерне товариство має право збільшувати статутний капітал, якщо всі випущені раніше акції повністю оплачені за вартістю, не нижчою за номінальну.

Збільшення статутного капіталу здійснюється через:

- випуск нових акцій;

- обмін облігацій на акції;

- зростання номінальної вартості акцій.

Із збільшенням кількості акцій існуючої номінальної вартості передплата на додатково випущені акції проводиться в тому самому порядку, що й на акції першої емісії, а статутний капітал зростає за рахунок:

а) додаткових внесків учасників - в обліку цей процес відображають аналогічно операціям формування статутного капіталу;

б) індексації основних засобів згідно з Положенням про порядок збільшення статутного фонду за рахунок індексації (основних засобів, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 12.02.1998 р. №39;

в) реінвестування прибутку:
Д-т субрахунку № 000 «Нерозподілений прибуток» - 10 тис. грн
К-т рахунку №40 «Статутний капітал» - 10 тис. грн.

г) нарахованих дивідендів - у разі, якщо прийнято рішення про виплату дивідендів акціями:

Д-т субрахунку № 000 «Розрахунки з учасниками» - 8,6 тис. грн

К-т рахунку №40 «Статутний капітал» - 8,6 тис. грн.

Із збільшенням статутного капіталу за рахунок обміну облігацій акціонерного товариства на його ж акції цю операцію відображають такими записами:

Д-т рахунку №52 «Довгострокові зобов'язання за облігаціями» - 2,3 тис. грн

К-т рахунку №40 «Статутний капітал» - 2,3 тис. грн.

Із збільшенням номінальної вартості акцій статутний ка­пітал може збільшитися за рахунок додаткових внесків учасників до встановленого рівня номінальної вартості акцій або за рахунок індексації основних засобів.

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється внаслідок:

- зменшення номінальної вартості акцій;

- зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;

- викупу їх у власників з наступним анулюванням.

Зменшення статутного капіталу за рахунок зменшення номінальної вартості акцій відображають в обліку такими проводками:

Д-т рахунку №40 «Статутний капітал» - 1,7 тис. грн.

К-т рахунку №46 «Неоплачений капітал» - 1,7 тис. грн.

Термін відкритої передплати на акції не може перевищу­вати 6 місяців. Протягом цього часу особи, які бажають прид­бати акції, мають внести на поточний рахунок акціонерного товариства не менш як 10% вартості акцій, які вони перед­платили, відтак його засновники видають їм письмове зо­бов'язання про продаж певної кількості акцій. Засновники є тримачами акцій на суму не менш як 25% статутного капіта­лу і строком не менш ніж на два роки.

На день скликання установчих зборів особи, що є перед­платниками акцій, мають внести (з урахуванням початкового внеску) не менш як 30% номінальної вартості акцій, що під­тверджується тимчасовими свідоцтвами.

Акції оплачуються грошовими коштами в національній чи іноземній валюті або передачею майна і можуть бути вида­ні покупцеві лише після повної оплати їхньої вартості, яку він повинен здійснити в установлені установчими зборами терміни, але не пізніше ніж через рік після реєстрації акціонерного товариства.

Таке зменшення має компенсуватись акціонерам і відображатися в обліку:

Д-т рахунку №46 «Неоплачений капітал» - 2,4 тис. грн.

К-т рахунку №30 «Каса» - 2,4 тис. грн.

Статутний капітал на державному підприємстві являє собою державні кошти, виділені у постійне користування і розпорядження госпрозрахунковому підприємству у вигляді основних засобів та оборотних коштів. Розміри основних та оборотних коштів визначаються обсягом виробничої діяльності. Оборотними коштами наділяються підприємства ви­ходячи з необхідності мати мінімальні запаси товарно-матері­альних цінностей, що забезпечують виконання плану. Ці мінімальні запаси оборотних коштів називаються нормативами. До них належать: сировина, основні та допоміжні матеріали, куповані та власного виробництва напівфабрикати, паливо, запасні частини для ремонту, малоцінні та швидкозношувані предмети, незавершене виробництво - як промислове, так і непромислове, витрати майбутніх періодів, запаси сільського господарства, продукція, товари, інші нормовані кошти.

Подальше збільшення Статутного капіталу підприєм­ства по основних засобах здійснюється за рахунок об'єктів капітального будівництва, прийнятих до експлуатації у звіт­ному році; вартості проектно-дослідницьких робіт по прийня­тих до експлуатації об'єктах капітального будівництва; витрат на формування основного стада, зарахованих до основних фондів; дооцінки основних фондів, виявлених при інвентари­зації, що раніше не були взяті на баланс.

У частині оборотних коштів Статутний капітал збіль­шується на суми вартості безкоштовно одержаних товарно-матеріальних цінностей та інших оборотних засобів; вартості матеріальних цінностей, що надійшли від ліквідації основних засобів, фінансування з бюджету для поповнення оборотних коштів, дооцінки товарно-матеріальних цінностей згідно з постановами та розпорядженнями Уряду України тощо.

Статутний капітал зменшується у частині основних засобів на суму вартості безкоштовно переданих основних засобів по розпорядженню вищих органів, зносу по безкош­товно прийнятих засобах; списування об'єктів з балансу, уцінки основних засобів; ліквідованих основних засобів (за­лишкова вартість) тощо.

У частині оборотних коштів зменшення Статутного капіталу відбувається за рахунок безкоштовно вилучених товарно-матеріальних цінностей та інших оборотних засобів; витрат, пов'язаних з ліквідацією основних засобів; сум уцінки товарно-матеріальних цінностей за постановами та розпоряд­женнями Уряду України та ін.

Статутний капітал, виділений підприємству, а також його зміни обліковуються на пасивному рахунку №40 «Статутний капітал».

Статутний капітал на підприємствах різних форм власності (крім державної) – це сумарний внесок вкладів у майно засновниками підприємства при його створенні. Розмір статутного капіталу визначається установчими документами і фіксується у Статуті підприємства.

Акціонерним вважається товариство, що має статутний капітал, поділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості. Статутний капітал має бути не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам.

Формується статутний капітал за рахунок внесків засновників і учасників.

До акціонерних товариств належать:

- відкриті акціонерні товариства (ВАТ) – акції яких можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі – продажу на біржі;

- закриті акціонерні товариства (ЗАТ) – акції яких розподіляються тільки між засновниками і можуть бути тільки іменними.

Установчий баланс затверджується на зборах засновників.

Зменшення або збільшення статутного капіталу можливе лише у випадках:

- при зміні номінальної вартості акцій;

- при прийнятті нових членів до складу учасників або вибутті учасників;

- при обміні облігацій на право участі у підприємстві;

- при відрахуванні частини прибутку до статутного капіталу;

- при спрямуванні коштів резервного капіталу до статутного.

Статутами банківських і страхових установ, які є акціонерними товариствами, може бути передбачено інший порядок збільшення Статутного капіталу.

Рішення про зменшення Статутного капіталу акціонерного товариства приймається у тому ж порядку, що й при збільшенні Статутного капіталу. Зменшення Статутного капі­талу здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій.

Розмір Статутного капіталу, який фіксується в установчих документах, визначається внаслідок проведеної перед цим інвен­таризації за методикою оцінки вартості об'єктів приватизації.

Порядок бухгалтерського обліку охоплює такі опе­рації, що підлягають обов'язковому відображенню у бухгал­терському обліку:

-  оцінка вартості об'єктів приватизації;

-  накопичення й використання коштів покупцем - юридичною особою;

-  акціонування підприємств і викуп його акцій;

-  взяття на баланс новим власником - юридичною особою майна, придбаного на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу;

-  виділення окремого структурного підрозділу дер­жавного підприємства, яке приватизується, як самостійного майнового комплексу;

-  передача в оренду цілісних майнових комплексів.

Після завершення оцінки майна підприємство здійснює операції по приведенню Статутного капіталу (капіталу) до розміру, який відповідає продажній вартості й фіксується в установчих документах.

Статутний капітал збільшується на суми:

-  коштів Резервного страхового капіталу;

-  коштів цільового призначення;

-  нерозподіленого прибутку минулого року;

-  невикористаних коштів резерву сумнівних боргів, які відносяться на прибуток, а потім спрямовуються на покриття збитків.

Зменшується Статутний капітал:

-  на суму вартості майна соціальної сфери, для якого встановлено пільги;

-  на суму залишку використання позикових коштів, відображених на однойменному рахунку.

Складовою власного капіталу є пайовий капітал.

Пайовий капітал - сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, передбачена установчими документами.

Джерелом формування пайового капіталу є обов'язкові та додаткові пайові внески, що надходять від індивідуальних і колективних членів.

Для обліку та узагальнення інформації про суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільсь­когосподарського підприємства, житлово-будівельного коопе­ративу, кредитної спілки та інших підприємств (надалі - товариства), передбачених установчими документами, при­значено рахунок №41 «Пайовий капітал». Аналітичний облік на рахунку №41 ведеться за видами ка­піталу (табл. 16).

Таблиця 1.6

Бухгалтерські проводки за рахунком №41«Пайовий капітал»

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума
Дебет рахунка №	Кредит рахунка №	тис. грн
1	2	3	4	5
1.	Відображено суму пайових внесків у вигляді:
- основних засобів	10	41	10,3
- МШП і виробничих запасів	11, 22, 20	41	10,2
- нематеріальних активів	12	41	0,9
- довгострокових інвестицій	14	41	12,0
- грошових коштів	30,31	41	14,1
2.	Відображено зменшення пайового капіталу в результаті:
- розрахунків з учасниками	41	67	11,1
- приєднання частини до статутного капіталу	41	40	10,6

Додаткові пайові внески пайовики вносять на добровіль­них засадах з метою забезпечення розвитку господарської діяльності підприємства, і вони підлягають цілковитому або частковому поверненню за бажанням пайовика згідно з його заявою.

Щороку під час розподілу прибутку за рішенням зборів пайовиків на обов'язкові та додаткові пайові внески нарахо­вуються дивіденди, які за згодою власників можуть зарахову­ватися на поповнення паю. Розміри обов'язкових пайових внесків визначають загаль­ні збори пайовиків, виходячи з потреби у власних оборотних засобах. Обов'язкові пайові внески підлягають поверненню пайовикам при вибутті їх із членів підприємства або в разі його ліквідації. Належна до повернення сума визначається з урахуванням фінансового стану та боргових зобов'язань під­приємства

Облік додаткового капіталу.

Додатковий капітал (незареєстрований) є складовою влас­ного капіталу. Додатковий капітал - сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість, а також суми дооцінки ак­тивів і вартість необоротних активів, безоплатно отриманих під­приємством.

Для обліку додаткового капіталу в Плані рахунків передбачено рахунок №42 «Додатковий капітал»: для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також суми дооцінки активів і вартості нематеріальних активів, безоплатно одержаних підприємством від інших юридичних і фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу. Рахунок №42 є пасивним; на кредиті відображають збільшення додаткового капіталу, на дебеті - його зменшення. Рахунок №42 «Додатковий капітал» має такі субрахунки: № 000 «Емісійний дохід»; № 000 «Інший вкладений капітал»; № 000 «Дооцінка активів»; № 000 «Безоплатно одержані необоротні активи»; № 000 «Інший додатковий капітал».

На субрахунку № 000 «Емісійний дохід» обліковують суму різниці між вартістю продажу та номінальною вартістю первинно розміщених акцій.

На субрахунку № 000 «Інший вкладений капітал» обліковують інший вкладений засновниками підприємства капітал понад статутний капітал, інші додаткові внески.

На субрахунку № 000 «Дооцінка активів» відображають сума дооцінки (уцінки) активів, яку здійснюють за рішенням урядових органів, а також у інших випадках, передбачених законодавством.

На субрахунку № 000 «Безоплатно одержані необоротні активи» відображають вартість активів, безоплатно одержаних підприємством від інших юридичних або фізичних осіб.

На субрахунку № 000 «Інший додатковий капітал» обліковують інші види додаткового капіталу, які не можна включити у наведені вище субрахунки.

У балансі передбачено відображення додаткового капіта­лу за двома статтями: «Додатковий вкладений капітал» та «Інший додатковий капітал», тобто окремо відображають емі­сійний дохід та інші складові додаткового капіталу. Бухгал­терські проводки за рахунком №42 наведено в таблиці 1.7

Таблиця 1.7

Бухгалтерські проведення за рахунком №42 «Додатковий капітал»

№ п\п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків №,№	Сума
Дт	Кт	тис. грн
1	2	3	4	5
1.	Відображено дохід від безоплатно одержаних основних засобів	424	745	1,3
2.	Відображено результати дооцінки основних засобів	104	423	0,9
3.	Відображено емісійних дохід від здійснення передплати на акції ВАТ	46	421	2,6
4.	Відображено вкладений учасниками підприємства капітал (без рішення про збільшення розміру статутного капіталу)	311	422	4,1

Облік резервного капіталу

Резервний капітал утворюється в акціонерному товаристві за рахунок прибутку після сплати податків і всіх обов'язкових платежів у розмірі, встановленому установчими документами.

Резервний капітал - сума резервів, утворених згідно з чинним законодавством або установчими документами за рахунок нероз­поділеного прибутку підприємства.

Розмір щорічних відрахувань на поповнення резервного капіталу зазначають в установчих документах, і він не може бути меншим за 5% суми чистого прибутку. Резервний капітал призначений для покриття непередбачених витрат, збитків, для сплати боргів підприємства у разі його ліквідації. Залишки невикористаних грошових коштів переходять на наступний рік.