В процесі підготовки плану та програми аудиту аудитор оцінює ефективність системи внутрішнього контролю, встановлює межу суттєвості та рівень аудиторського ризику.
Оцінюючи ефективність системи внутрішнього контролю використовують три градації: висока, середня, низька. Система внутрішньогосподарського контролю складається з таких елементів, як середовище контролю, облікова система та контрольні моменти (процедури).
Середовище контролю – це дії та процедури, які відображають загальне ставлення адміністрації підприємства до контролю.
Контрольні процедури складають методи і правила для досягнення мети, а саме: розподіл обов’язків, наявність ефективних процедур санкціонування, здійснення фактичного контролю за активами та документами тощо.
Ефективна облікова система повинна відповідати цілям внутрішньогосподарського контролю: реальність та законність здійснених господарських операцій, адекватна оцінка господарських операцій повнота та своєчасність відображення в обліку, вірне визначення кореспонденції рахунків, включення господарських операцій в регістри обліку та вірність складання фінансової звітності.
Розуміння системи внутрішнього контролю документують, шляхом складання анкети з тестами системи внутрішньогосподарського контролю (табл. 2.6.).
Таблиця 2.6.
Тести системи внутрішнього контролю Власного капіталу
№ з./п. | Зміст питання | Варіант відповіді | Оцінка системи (висока, середня, низька) | Примітка аудитора | ||
Так | Ні | Інф. від-сутня | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
1 | Наявність у працівників бухгалтерії нормативних документів, що регулюють облік Власного капіталу | V | С | Відсутні | ||
2 | Наявність документів, які є підставою для відображення операцій з викупу власних акцій у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання | V | С | Існують | ||
3 | Перевірка відповідності аналітичного обліку Власного капіталу синтетичному | V | С | Щомісячно | ||
4 | Наявність схем відображення на рахунках операцій з обліку Власного капіталу | V | Н | Відсутність схем та робочого плану рахунків | ||
5 | Перевірка віднесення операцій з Власним капіталом до відповідного звітного періоду | V | В | |||
6 | Чи регулярно обробляються та відображаються в обліку операції по Власному капіталу | V | В | Щомісячно | ||
7 | Відповідність даних облікових регістрів даним Звіту про Власний капітал та приміток до річної фінансової звітності | V | В | Щомісячно |
За результатами тестування аудитор визначає для себе об’єкти підвищеної уваги при плануванні контрольних процедур аудиту коштів на поточних рахунках в банку, уточнює величину аудиторського ризику та рівень суттєвості.
Аудиторський ризик – це ймовірність того, що звітність може зосереджувати невиявлені суттєві помилки після підтвердження її достовірності, або що вона зосереджує викривлення, яких насправді немає. Аудиторський ризик складається з трьох компонентів: внутрішньогосподарського ризику (Рв), ризику контролю (Рк), ризику невиявлення (Рн), які складають модель прийнятного аудиторського ризику (Ра):
(2.1.)
Прийнятний аудиторський ризик представляє собою суб’єктивно встановлений рівень ризику, який готовий взяти на себе аудитор; його величина не повинна перевищувати 5% (рисунок 3.1.1.).
 | |
 |  |
 | |
|
|
|
| |
| |
| |
Рисунок 3.1.1. Схема аудиторського ризику.
Внутрішньогосподарський ризик – це встановлений рівень ризику, який відображає схильність звітності до суттєвих помилок. За сприятливих обставин встановлюють рівень такого ризику більше 50%, а при наявності обґрунтованого очікування суттєвих помилок – на рівні – 100%.
Ризик контролю представляє собою оцінку аудитором ефективності системи внутрішньогосподарського контролю клієнта у відношенні її здатності запобігати або виявляти помилки. Аудитор намагається встановити цю оцінку на рівні нижче максимуму (100%).
Ризик не виявлення – це ризик, який аудитор готовий взяти на себе такою мірою, в якій він ризикує не виявити істотних помилок у фінансовій звітності за допомогою аудиторських процедур. Він визначає кількість свідоцтв, які аудитор планує зібрати.
Суттєвість – це ймовірність того, що аудиторські процедури, які застосовуються дозволяють визначити наявність помилки в звітності підприємства та оцінити її вплив на прийняття рішень користувачами. Ця ймовірність відображає можливість визначити наявність помилки, яка впливає на достовірність звітності, оцінити цю помилку для прийняття аудиторського рішення. Це якісна складова суттєвості. Кількісна складова виражається через визначення рівня суттєвості, тобто граничне значення помилки звітності, починаючи з якої користувач з більшою долею ймовірності не зможе приймати на її основі управлінські рішення.
При встановленні критерію суттєвості аудитору необхідно спиратися на професійну думку. Аудиторські фірми мають самостійно розробляти основні положення щодо застосування критерію суттєвості (матеріальності) в практичній роботі, та зокрема, щодо визначення меж допустимих помилок.
З огляду на задовільний стан системи обліку та внутрішнього контролю клієнта можна визначити рівень суттєвості в розмірі 2%. Це означає, що помилка, яка впливає на достовірність звітності є несуттєвою (нематеріальною). Розпочинаючи роботу, аудитор на власний розсуд розбиває генеральну сукупність на підсукупності й ретельно проводить перевірку кожної. На мою думку, бажано таку перевірку розпочинати з аудиту установчих документів і власного капіталу. Аудит установчих документів і аудит власного капіталу не можуть досліджуватись окремо один від одного, тому що такий елемент власного капіталу, як статутний капітал, є основою будь-якого підприємства і фіксується в його установчих документах. В установчих документах можуть міститися дані Й про інші елементи власного капіталу.
Власний капітал — це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності й використовуються ним для формування його активів. Такі активи формуються за рахунок інвестованого в них власного капіталу і є чистими активами підприємства. До власного капіталу належить: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал. Основний зміст поелементної розшифровки власного капіталу наведено в табл. 2.7. Аудит установчих документів передбачає ретельну перевірку юридичних підстав на право функціонування економічного суб'єкта у відповідності з чинним законодавством та підтвердження права власності юридичних і фізичних осіб.
Таблиця 2.7.
Зміст складових аудиту власного капіталу
№ з/п | Елементи власного капіталу | Зміст |
1 | Статутний капітал | Зареєстрована вартість простих і привілейованих акцій для акціонерних товариств і сума оголошеного статутного капіталу для інших підприємств, зафіксовані в статутних документах |
2 | Пайовий капітал | Сума пайових внесків фізичних і юридичних осіб, якщо це передбачено статутними документами |
3 | Додатково вкладений капітал | Сума перевищення вартості продажу акцій над номінальною вартістю (емісійний дохід) |
4 | Інший додатковий капітал | Сума дооцінки необоротних активів, безоплатно отриманих необоротних активів підприємством від фізичних або юридичних осіб, інші види додаткового капіталу |
5 | Резервний капітал | Сума резервів, створених підприємством відповідно до чинного законодавства або статутних документів |
6 | Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | Прибуток, реінвестований у підприємство, або непокритий збиток |
7 | Неоплачений капітал | Заборгованість власників (учасників) із внесків до статутного капіталу |
8 | Вилучений капітал | Фактична собівартість акцій власної емісії, викуплених товариством у своїх акціонерів |
Аудит власного капіталу проводиться з метою підтвердження аудиторським висновком інформації про власний капітал, його структуру та зміни у власному капіталі, що сталися протягом звітного періоду.
Послідовність проведення аудиту власного капіталу відображено на схемі 2.3.
Схема 2.3. Послідовність проведення аудиту власного капіталу підприємства.
При проведенні аудиту установчих документів і власного капіталу аудитор повинен виконати такі завдання:
1. Визначити основні відомості про суб'єкт господарювання: повна назва; код за єдиним реєстром підприємницької діяльності; місцезнаходження; дата реєстрації; дати внесення змін до установчих документів; основні види діяльності; кількість засновників, їх частки в статутному капіталі.
2. Визначити структуру управління економічним суб'єктом і повноваження керівників усіх рівнів при прийнятті відповідних управлінських рішень.
3. Підтвердити своєчасність та повноту внесення часток до статутного капіталу.
4. Підтвердити адекватність методів оцінки часток, що вносяться засновниками до статутного капіталу в натуральній і нематеріальній формах. При перевірці керуватися П(с)БО 12, де зазначено, що майно має бути оцінено за справедливою вартістю.
5. В акціонерних товариствах підтвердити інформацію про: акції, на які здійснена передоплата; загальну суму коштів, одержаних у ході передоплати на акції; акції у складі статутного капіталу за окремими типами і категоріями:
а) кількість вилущених акцій із зазначенням неоплаченої частини статутного капіталу;
б) номінальну вартість акцій, зміни протягом звітного періоду у кількості акцій, що перебувають в обігу;
в) права, привілеї та обмеження, пов'язані з акціями, в тому числі обмеження щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу;
г) акції, що належать самому товариству, його дочірнім і асоційованим підприємствам;
ґ) перелік засновників і кількість акцій, якими вони володіють;
д) кількість акцій, які перебувають у власності членів виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному фонді перевищують 5%;
е) акції, зарезервовані для випуску згідно з аукціонами та іншими контрактами, із зазначенням їх термінів і сум;
— накопичену суму дивідендів, не сплачених за привілейованими акціями;
— суму, включену (або не включену) до складу зобов'язань, коли дивіденди були передбачені, але формально не затверджені.
6. В інших підприємствах підтвердити інформацію про: розподіл часток статутного капіталу між власниками; права, привілеї або обмеження щодо цих часток; зміни у складі часток власників у статутному капіталі.
7. Встановити структуру власного капіталу, проаналізувати зміни, які відбулися в структурі за декілька звітних періодів.
8. Підтвердити інформацію про залишки і зміни у власному капіталі, що відбулися протягом звітного періоду.
9. Дати оцінку системі внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку установчих документів і власного капіталу.
10. Підтвердити повноту, достовірність, об'єктивність і законність господарських операцій по власному капіталу, відображеному в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.
11. Перевірити порядок розподілу прибутку, який залишається в розпорядженні економічного суб'єкта за результатами року після сплати обов'язкових платежів.
12. Перевірити правильність обчислення доходів засновників та акціонерів і утримання податку з доходів.
Готуючись до проведення аудиту установчих документів і власного капіталу, аудитору необхідно добре вивчити нормативну базу з цього питання, яка є досить значною за обсягом, тому для зручності її можна згрупувати таким чином:
- нормативні документи, що регламентують порядок створення в Україні підприємства, його реєстрації, ліквідації, реорганізації, ведення підприємницької діяльності тощо;
- нормативні документи, що регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності з питань власного капіталу;
- нормативні документи, які регламентують порядок проведення аудиторської перевірки;
- внутрішні нормативні документи підприємства.
Джерелами формування майна підприємства є власні кошти (власний капітал) і позикові кошти (позиковий капітал). Власний капітал, у свою чергу, складається зі статутного, зменшеного на величину вилученого та неоплаченого капіталу, пайового капіталу, додаткового капіталу, резервного капіталу та нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). За "Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій", затвердженим наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 000 (далі — План рахунків), окремі складові власного капіталу підлягають обліку на балансових рахунках 40 "Статутний капітал", 41 "Пайовий капітал", 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний капітал", 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", 45 "Вилучений капітал", 46 "Неоплачений капітал".
Статутний капітал являє собою зафіксовану в установчих документах загальну вартість активів, що є внеском власників (учасників) до власного капіталу підприємства.
Для оцінки фінансового стану підприємства статутний капітал визначальної ролі не відіграє. Тут має значення розмір усього власного капіталу і його співвідношення з іншими розділами активу і пасиву балансу.
У товаристві створюється резервний капітал у розмірі, встановленому установчими документами, але не менш як 25% статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу визначається установчими документами, але не може бути меншим від 5% суми чистого прибутку.
При перевірці правильності відображення інформації про стан та рух коштів різновидів власного капіталу в бухгалтерському обліку необхідно керуватися Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.
Зміст і форма фінансової звітності про власний капітал визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал".
Проводячи аудит власного капіталу на відповідність чинному законодавству, аудитор перевіряє законність відображеної в установчих документах та фінансовій звітності інформації про стан і рух коштів власного капіталу стосовно його елементів: статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого капіталу, нерозподілених прибутків (непокритих збитків). Національні стандарти аудиту визначають усі організаційні питання проведення аудиту, етичні й методологічні принципи, яких повинні дотримуватись аудитори при проведенні аудиту. Дотримання вимог Національних стандартів дає змогу аудитору провести аудит якісно і довести, в разі необхідності, що ним не було допущено недбальства у роботі. Перевірці піддають інформацію про власний капітал, яка відображена у фінансовій звітності, Головній книзі, регістрах синтетичного й аналітичного обліку, в первинних документах та інших джерелах інформації. Проте рамки аудиту установчих документів і власного капіталу не обмежуються лише інформацією, яку надають бухгалтерський облік і фінансова звітність.
Із метою якісного проведення аудиту установчих документів і власного капіталу в обов'язковому порядку досліджуються такі документи:
- статут суб'єкта господарювання;
- установчий договір;
- патент для суб'єктів малого підприємництва;
- протоколи зборів засновників;
- свідоцтво про державну реєстрацію;
- свідоцтво про реєстрацію в Міністерстві економіки для економічних суб'єктів за участю іноземного капіталу;
- документи, пов'язані з приватизацією та акціонуванням підприємств;
- документи, що підтверджують права власності засновників на майно, яке вноситься в оплату придбаних ними акцій при державній реєстрації товариства за участю державних чи муніципальних підприємств;
- свідоцтва про реєстрацію в органах статистики. Державної податкової адміністрації. Пенсійному фонді, у Фонді зайнятості. Фонді соціального страхування, Фонді обов'язкового медичного страхування, в екологічних фондах;
- договори на банківське обслуговування;
- зареєстровані зміни до установчих документів;
- реєстр акціонерів (для акціонерних товариств);
- протоколи річних зборів засновників, акціонерів;
- рішення Ради директорів або правління;
- накази і розпорядження виконавчої дирекції;
- листування із засновниками та акціонерами;
- річна звітність;
- звітність на дату ліквідації чи реорганізації економічного суб'єкта.
В таблиці 2.8. відображено види робіт і процедури аудиту Власного капіталу.
Таблиця 2.8.
Види робіт і процедури аудиту власного капіталу
Складові власного капіталу | Види робіт, які підлягають перевірці | Процедури аудиту |
1 | 2 | 3 |
Статутний капітал | Аудит складу статутного капіталу | • Перевірка державної реєстрації випуску акцій • Перевірка відповідності видів і кількості розміщених акцій, заявлених у статуті • Перевірка дотримання максимально можливої величини номінальної вартості привілейованих акцій у статутному капіталі |
Аудит розміру статутного капіталу | • Перевірка дотримання встановленого законом мінімального розміру статутного капіталу • Перевірка обґрунтованості змін розміру статутного капіталу і відображення цих змін на рахунках бухгалтерського облік | |
Аудит сплати внесків до статутного капіталу | • Перевірка обґрунтованості прийнятих форм сплати внесків і відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку • Перевірка дотримання строків оплати, передбачених статутом | |
Додатковий капітал | Аудит переоцінки майна | • Перевірка правильності розрахунку суми дооцінки (уцінки) майна і відображення її на рахунках бухгалтерського обліку • Перевірка правильності визначення величини збільшення (зменшення) зносу по переоцінених основних засобах і її відображення в облікових регістрах |
Аудит додаткового капіталу в частині коштів, накопичених у результаті розрахунків із засновниками | • Перевірка правильності розрахунку емісійного доходу і його відображення на рахунках бухгалтерського обліку • Перевірка правильності визначення курсових різниць і їх відображення в бухгалтерському обліку | |
Резервний капітал Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | Аудит додаткового капіталу в частині безоплатно одержаних необоротних активів | • Перевірка повноти оприбуткування безоплатно одержаних необоротних активів |
Аудит правильності створення і правомірності використання резервного капіталу | • Перевірка дотримання передбаченого статутом розміру правомірності використання коштів резервного капіталу | |
Продовження табл. 2.8 | ||
1 | 2 | 3 |
Вилучений капітал Неоплачений капітал | Аудит обґрунтованості показника нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) | • Перевірка достовірності розрахунку і відображення на рахунках бухгалтерського обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) звітного року (за результатами аудиту в цілому на підприємстві) • Перевірка достовірності розрахунку і відображення на рахунках бухгалтерського обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) минулих років (за результатами аудиту в цілому на підприємстві) • Перевірка правильності відображення в бухгалтерському обліку і звітності помилок, допущених у минулих роках |
Аудит правомірності вилучення, перепродажу й анулювання власних акцій | • Перевірка правомірності викупу акцій, правильності їх оцінки та відображення в обліку і реєстрі акціонерів • Перевірка правомірності та правильності оцінки проданих акцій, їх відображення в обліку і в реєстрі акціонерів • Перевірка правомірності анулювання акцій, їх відображення в бухгалтерському обліку, реєстрі акціонерів та звітності | |
Аудит інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу | • Перевірка правомірності й правильності відображення в бухгалтерському обліку неоплаченого капіталу • Перевірка своєчасності й правильності відображення в бухгалтерському обліку погашення неоплаченого капіталу |
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 |
