Робоча програма лекційних занять з навчального курсу «Філософія» для аспірантів та здобувачів (стр. 11 )

24. Проблема добуттєвої субстанції у філософії.

25. Рух, взаємодія, зміна і розвиток.

26. Багатоманітність світу і його матеріальна єдність.

27. Сучасна наука про види буттєвих просторів, єдність простору і часу та теорія відносності А. Ейнштейна.

28. Проблема багатомірності буття і багатовимірних реальностей.

29. Проблема ієрархії буття та його наскрізної організації.

30. Фізичне і метафізичне буття.

31. Буттєва самоорганізація в синергетичних системах.

32. «Калібровані простори» та зв’язок мікробуття і мегабуття за зворотними фізичними законами.

33. Пошук нової парадигми буття і нової картини світу.

34. Проблема стаціонарності і нестаціонарності Всесвіту, каузально-фізичного і некаузально-метафізичного буття.

35. Гармонія і хаос, самоорганізація понадвеликих систем.

36. Віртуальне і креативне буття, можливості корегованої еволюції.

ІІІ

Історія філософії та її історичні типи

1. Основні методологічні проблеми історії філософії.

2. Співвідношення історії філософії та філософії історії.

3. Західний та східний напрями розвитку філософської думки.

4. Основні методи історико-філософського дослідження за історичними типами філософії.

5. Ґенеза філософської думки та її сучасний розвиток.

6. Давньосхідна філософія та її співвідношення з давньозахідною філософією.

7. Головні особливості давньокитайської і давньоіндійської філософії.

8. Антична філософія західного типу: основні концепції та напрями розвитку давньогрецької філософії.

9. Філософська система Платона та значення платонівських ідей для розвитку сучасної філософії.

10. Філософська система Арістотеля і сучасне розуміння арістотелевої метафізики.

11. Філософія Середньовіччя та її схоластична спрямованість.

12. Теоцентризм філософії Середньовіччя: патристика, гностицизм та містицизм про божественну космологічність світу.

13. Прогресивні ідеї в середньовічній філософії.

14. Вчення Фоми Аквінського та сучасний неотомізм.

15. Філософія епохи Відродження та її гуманістична спрямованість.

16. Західноєвропейська філософія Нового Часу та її головні риси.

17. Філософія французького просвітництва.

18. Філософія англійського матеріалізму.

19. Раціоналізм і сенсуалізм філософії Нового Часу, їх альтернативність та взаємозв’язок.

20. Німецька класична філософія та її внесок до розвитку теорії пізнання.

21. Раціоналістична філософія пізнання Р. Декарта.

22. Трансцендентальна діалектика І. Канта.

23. Філософія суб’єктивної інтелектуальної інтуїції І. Фіхте.

24. Філософія об’єктивної інтелектуальної інтуїції Ф. Шеллінга.

25. Ідеалістична діалектика Г. Гегеля та її філософсько-методологічне підґрунтя.

26. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

27. Філософія марксизму, теорія та метод матеріалістичної діалектики.

28. Теорія і практика філософії марксизму та його значення для розвитку суспільства Нового Часу.

29. Еволюція марксистської філософії і неомарксизм.

30. Розвиток філософської думки в Росії, прогресивні ідеї російської філософії.

31. Українська філософська думка та її дохристиянські витоки.

32. Філософська думка часів Київської Русі.

33. Філософія раннього українського просвітництва.

34. Філософська творчість Г. Сковороди та її світоглядні засади.

35. Філософія духу – головний мотив пошуків української філософської думки.

36. Українська національна ідея і філософія романтизму ХІХ століття.

37. Основні риси національної філософської культури.

38. Українська просвітницька філософія ХІХ століття.

39. Західноєвропейська філософія Новітньої доби.

40. Північноамериканська філософська думка та основні напрями її розвитку.

IV

Філософія суспільства та актуальні питання суспільного розвитку

1. Розуміння природи суспільства у філософській традиції.

2. Природознавчий аспект філософії суспільства та науковий статус соціальної філософії.

3. Місце і роль соціальної філософії в системі гуманітарного знання.

4. Предметне коло соціальної філософії та сфера її основних проблем.

5. Соціальна філософія і культурно-історичний процес.

6. Онтологія соціального та онтологічний статус соціальної філософії.

7. Світоглядна функція соціальної філософії, розвиток сучасних світоглядних уявлень.

8. Соціальна філософія та соціологія знання в сучасній філософії суспільства.

9. Суспільне буття і суспільна свідомість, їх співвідношення і законопокладання.

10. Природа суспільних відносин, їх сутність, структура та сучасні модуси..

11. Історичний погляд на суспільний розвиток та онтогенез суспільства.

12. Теорії природного і договірного суспільного розвитку.

13. Філософське розуміння соціальної системи і соціальної організації.

14. Розвиток суспільства як соціальної системи, що розвивається.

15. Структура і функції суспільства як соціальної системи.

16. Суспільні закони загальноісторичної і специфічної дії.

17. Природа і суспільство, їх співвідношення і взаємодія.

18. Основні сфери суспільного життя та їх взаємозв’язок.

19. Людина і суспільство, роль особистості в суспільному розвитку.

20. Формаційний поступ у розвитку суспільства, поняття про суспільно-економічні формації та їх історичні типи.

21. Системотворчі ознаки суспільства та його матеріальна основа.

22. Суспільне виробництво, історичні способи виробництва та їх структура.

23. Суб’єкти і рушійні сили суспільного прогресу.

24. Суспільство як саморегулятивна функціональна система.

25. Класи і нації як суб’єкти суспільного розвитку.

26. Духовне життя суспільства і суспільна свідомість.

27. Онтологічний статус суспільної свідомості, її рівні, структура та форми.

28. Духовно-практичне освоєння соціальної дійсності в процесі суспільної діяльності.

29. Основні соціальні інститути суспільства, що забезпечують і регулюють його розвиток.

30. Основні теоретико-методологічні підходи до пізнання суспільства.

31. Соціальне пізнання і специфіка законів суспільного розвитку.

32. Роль необхідності і свободи в розвитку суспільства.

33. Суспільна психологія, ідеологія та їх роль у розвитку суспільства.

34. Роль соціальних структур у суспільному розвитку і стабілізації суспільства.

35. Розвиток наукових уявлень про суспільство в Новий Час.

36. Суспільство як об’єктивна реальність з багатоперемінною якістю.

37. Ціннісні і соціогуманітарні засади сучасного суспільства.

38. Технологізація життєдіяльності інформаційного суспільства.

39. Можливості розвитку суспільства в системі культури, глобалізація соціокультурних процесів.

40. Перспективи соціокультурного розвитку суспільства на засадах взаємодії і безконфліктності.

41. Політична система і політична організація суспільства.

42. Демократія і демократичні засади розвитку сучасного суспільства.

43. Модернізація і постмодернізація сучасного суспільства.

44. Суспільство як продукт природно-історичної взаємодії людей.

45. Історична ґенеза соціальних спільнот і їх сучасні різновиди.

46. Соціальне та етнічне в національному прогресі суспільства.

47. Типи і форма відображення соціального буття в культурно-історичних типах суспільних систем.

48. Проблема смислу історії та суспільного прогресу.

49. Екзистенціальні параметри суспільного і людського буття та їх втілення в смисл життя.

50. Суспільна мораль та етика відповідальності громадянського суспільства.

51. Матеріалістичне розуміння історії та соціоісторичні закономірності розвитку суспільства.

52. Наукові парадигми розвитку суспільства за концепцією Т. Куна.

53. Економічна підсистема суспільства та особливості його економічного буття.

54. Лінійні та нелінійні типи соціальної динаміки в історичному розвитку суспільств.

55. Еволюційний та революційний характер розвитку суспільства.

56. Реформація і трансформація суспільних систем.

57. Соціальне прогнозування і перспективи людства у ХХІ столітті.

58. Трансформація українського суспільства в процесі демократичних перетворень.

59. Становлення громадянського суспільства в Україні у загальноєвропейському і світовому контексті.

V

Філософія історії та основна філософсько-історична проблематика

1. Філософія історії та її філософсько-методологічний аспект.

2. Концептуальна множинність ідей в інтерпретації філософської історії.

3. Предметна сфера філософії історії та філософсько-історичне розуміння історичного прогресу.

4. Історична свідомість та історична пам’ять.

5. Філософія Новітнього часу та формування концепту філософії історії сучасності.

6. Еволюція історичної свідомості та тенденції її інтелектуалізації і раціоналізації в історичному процесі.

7. Природний історизм античної філософії.

8. Історизм, історіографія та суб’єктивізм філософії історії.

9. Головні етапи розвитку філософії історії.

10. Філософія історії в добу Середньовіччя.

11. Християнська теологія історії, християнська есхатологія.

12. Філософський погляд на історію в епоху Відродження.

13. Протестантські погляди на філософію історії.

14. Формування класичної філософії історії в Новий Час.

15. Суб’єктивація логічного, представлення субстанції в якості суб’єкта.

16. Ідея історичного прогресу як відображення наукової революції XVII століття і розвитку наукового світогляду.

17. Філософія історії в епоху Просвітництва та просвітницька «драбина прогресу» людства.

18. Ідеї «Нової науки» Дж. Віко і його «Три віки» історії.

19. Розуміння «писаної історії» як особливого мистецтва.

20. Концепція І. Гердера про історію як прогрес гуманізму в суспільному розвитку.

21. Концепція Г. Гегеля про універсальний історичний процес як ідеальний продукт світового розуму.

22. Неокласична раціональність як історична суб’єктивація розуму і логічного.

23. Теорія історичного процесу К. Маркса і його діалектико-матеріалістичні засади.

24. Становлення неокласичної філософії і 3-стадійний історичний прогрес за О. Контом.

25. Концепція соціальної еволюції суспільства за Г. Спенсером.

26. Інтерпретація історії неокантіанцями через «формули цінностей» історичного процесу.

27. Позитивістське розуміння історії як науки.

28. Критична філософія історії і нове розуміння історії кінця ХІХ –ХХ століть.

29. Історизм як продукт новоєвропейської раціональності.

30. «Ідея історії» Р. Колінгвуда і представлення історії як самопізнання людського духу.

31. Концепція Ф. Ніцше історії як прогресу «волі до влади».

32. Переживання і розуміння історії за В. Дільтеєм.

33. Теорія культурно-історичних типів .

34. Способи розуміння історії за видами історичної інтерпретації Й. Дройзена.

35. Онтологія історичного процесу М. Хайдеггера.

36. Критика історицистських схем історії К. Поппером та його теорія «відкритого суспільства».

37. Морфологія історії як розвитку людської культури за О. Шпенглером.

38. Концепція А. Тойнбі про «виклики» історії та «відповіді» на них.

39. Метафізика історії за М. Бердяєвим та доля людини в техногенному суспільстві.

40. Смисл історії у відображенні осьового часу та «філософська віра» К. Ясперса.

41. Інтелектуальна історія М. Фуко у філософії постмодернізму.