Робоча програма лекційних занять з навчального курсу «Філософія» для аспірантів та здобувачів (стр. 12 )

42. Цивілізаційна модель історичного процесу та її прогресивне значення.

43. Теорія «локальних цивілізацій» за А. Тойнбі, та їх майбутнє.

44. Представлення історії як безетапного і нелогічного процесу, дискретність історичного процесу та його позадискурсивність.

45. Культурологічні моделі історичного процесу.

46. Соціокультурні суперсистеми П. Сорокіна та їх глобальний характер.

47. Концепція «зіткнення цивілізацій» С. Хантінгтона.

48. Різомна модель суспільного розвитку та історичного процесу Ж. Дельоза.

49. Проблема єдності і багатоманітності історії, концепція всесвітньо-історичного процесу.

50. Місце України у всесвітній історії та перспективи національного суспільного розвитку.

51. Прадавні джерела історії України, її доантичні і дохристиянські витоки.

52. Літописні витоки національної історичної думки за часів Київської Русі.

53. Українська історіографія XVII-XIX століть та її розвиток від літописної до наукової історії.

54. Вплив німецької класичної філософії на розвиток філософсько-історичної думки в Україні.

55. Філософія національної історії і культурного етногенезу українського народу за І. Франком.

56. Всесвітня історія як розгортання світового духу за Г. Гегелем.

57. Обґрунтування К. Марксом ідеї всесвітньої історії і його формаційна модель історичного процесу.

58. Смисл і мета всесвітньої історії у філософії екзистенціалізму К. Ясперса.

59. Концепція «кінця історії» Ф. Фукуями.

60. Уявлення про історію як витвір людини і результат людської діяльності.

61. Співвідношення долі і свободи волі у філософії історії.

62. Історичний детермінізм та індетермінізм у розвитку суспільства.

63. Сучасна інформаційна філософія історії М. Маклюена і теорія інформаційного суспільства.

64. Соціокомунікативні засади сучасної практичної філософії історії.

65. Модерністські і постмодерністські уявлення про філософію історії.

66. Проблема свободи історичного вибору у філософії історії.

67. Суб’єкти історичного процесу та історичне самопокладання людини.

68. Феномен історичної людини як рушійної сили і дієвця історії.

VI

Філософська теорія пізнання та основні гносеологічні проблеми

1. Філософське розуміння пізнання, його сутність та зміст.

2. Пізнання як предмет філософського аналізу і проблеми зростання філософського знання.

3. Свідомість і пізнання, проблема онтологічного статусу свідомості.

4. Проблема походження свідомості та її пізнавальні можливості.

5. Ідеальність свідомості та особливості свідомісного відображення дійсності.

6. Головна функція свідомості та її основні характеристики в онтологічному й гносеологічному аспектах.

7. Свідомість, мислення і пізнання в інтелектуальній діяльності людини.

8. Мислення, пізнання та інформація, семантика і семіотика пізнання.

9. Форми відображення у дійсності та особливості психічного відображення.

10. Свідомість, мова і комунікація, онтологічний статус комунікативних інтеракцій.

11. Діалектико-матеріалістичні засади пізнавального процесу.

12. Чуттєве пізнання і його форми, сенсуалізм та екстрасенсорні феномени.

13. Проблема істини в пізнанні, істина як процес.

14. Співвідношення істини і практики в діалектико-матеріалістичному пізнанні.

15. Історичні погляди на істину, концепції істини та наукова істина.

16. Логічне пізнання та його форми, проблеми раціонального мислення і супраментальності.

17. Діалектичний метод пізнання та його базові принципи.

18. Феноменологічні можливості пізнання й основні методи феноменології.

19. Пізнавальність світу та характер дії законів природи.

20. Практика як критерій істини, предметна основа і мета пізнання.

21. Закони матеріалістичної діалектики та їх методологічна роль у пізнанні.

22. Пізнавальний смисл і значення категорій матеріалістичної діалектики.

23. Діалектична єдність чуттєвого та логічного пізнання.

24. Інтуїтивне пізнання, його основні характеристики та різновиди.

25. Сутність і структура пізнавального процесу.

26. Системні засади пізнання, розуміння пізнання як системи.

27. Творчість та інтуїція, наукова інтуїція та її роль у сучасному пізнанні.

28. Основні теоретико-методологічні підходи в історії пізнання.

29. Методологічні засади наукового пізнання, пізнання як духовне виробництво.

30. Знання як основа розвитку людської свідомості.

31. Основні рівні наукового пізнання, їх взаємозв’язок та діалектична єдність.

32. Духовно-практичне пізнання як вищий рівень пізнавального прогресу.

33. Проблема методу в пізнанні, діалектика та метафізика.

34. Нове розуміння метафізичного пізнання в сучасній філософії.

35. Методи та форми наукового пізнання.

36. Протиріччя об’єктивного та суб’єктивного в пізнанні.

37. Діалектика абсолютної та відносної істини.

38. Проблеми трансцендентального пізнання в сучасній філософії.

39. Система наукової діяльності та науково-дослідницького процесу.

40. Етичні проблеми пізнання, етика вченого та його моральна відповідальність.

41. Інформаційно-семантичні методи і форми пізнання.

42. Проблеми розвитку інформаційної свідомості в сучасній антропології.

43. Суб’єкт-об’єктне пізнавальне відношення та діалектика суб’єкт-об’єктивних взаємодій.

44. Феномен знання та епістемологія, епістеміологічні проблеми пізнання.

45. Філософсько-гносеологічні засади та системні критерії наукового знання.

46. Ціннісно-смислові аспекти пізнання, соціальна цінність знання.

47. Співвідношення суб’єкта й об’єкта пізнання в класичній і некласичній науці.

48. Пізнання і реальність, філософське розуміння «гносеологічної реальності».

49. Пізнавальна діяльність людини, її типи та різновиди.

50.  Фрейда про свідоме і несвідоме в структурі людської свідомості.

51. Проблеми пізнання культурно-історичного процесу.

52. Особливості соціального пізнання та дії суспільних законів.

53. Пізнання і науково-технічний прогрес, проблеми технологічного детермінізму.

54. Пізнання і суспільний прогрес людства, критерії та особливості прогресивного руху суспільства.

55. Сутність та структура методу як способу організації людської діяльності і пізнавального процесу.

56. Проблема методу та методології в сучасній філософії.

57. Співвідношення методу, методології і методики пізнавального процесу.

58. Зв’язок теорії і методу в діалектичному і науковому пізнанні.

59. Подолання агностицизму в пізнанні та його діалектичне підґрунтя.

60. Свідомість і кібернетика, штучний інтелект і філософсько-методологічні проблеми його створення.

61. Свідомість як об’єкт гносеологічних і наукових досліджень.

62. Творча активність свідомості в пізнанні, креативність пізнавального процесу.

63. Проблема істини у філософії і науковому пізнанні, істини науки та істини культури.

VII

Філософська антропологія, проблеми гуманізації сфер людської життєдіяльності, соціальна і духовна екологія людини

1. Філософія людини і проблема людини у філософії.

2. Антропогенез і його філософське розуміння, людина в системі наук.

3. Натуралістична антропософія як проособливе призначення людини.

4. Людина як сукупність суспільних відносин, соціальна природа людини.

5. Біологічне і соціальне в людині, проблеми коеволюції.

6. Антропогенез і соціогенез людини, антропний фактор свідомості в еволюційному процесі.

7. Соціогенез, культурогенез і розвиток нового людського архетипу.

8. Людина як предмет наукового дослідження, системні уявлення про людину.

9. Принцип історизму в розумінні людини та її розвитку.

10. Діалектика цілісного життєвого циклу людини та її життєдіяльності.

11. Культура життєдіяльності особистості.

12. Феномен людини та її неосферні якості, за концепцією Тейара де Шардена.

13. Генетика, суспільство, особистість, проблеми соціалізації людини.

14. Матеріальні основи психічної діяльності людини.

15. Людські архетипи за К. Юнгом, та проблеми архетипізації людини в сучасному суспільстві.

16. Людина як живе буття культури і як носій культурних кодів.

17. Формування комунікативного психотипу сучасної людини.

18. Творчі здібності людини та їх предметна творча реалізація.

19. Соціальні та духовні сутнісні цілі людини, соціодуховний простір їх розвитку.

20. Функціонування систем «людина-машина» та «людина-техніка», соціотехнічні системи.

21. Інтелектуальна діяльність людини та інтелектронні інформаційні системи.

22. Внутрішній світ людини та його співвідношення і взаємодія із зовнішнім матеріальним світом.

23. Психоаналітична фізична модель людини за З. Фрейдом.

24. Психологічний механізм людської творчості.

25. Людина, індивід, особистість та основні соціальні ролі особистості.

26. Мета і смисл життя людини в аспекті духовно-творчої і соціальної самореалізації.

27. Людина та її доля, життєвий шлях людини та повнота людського буття.

28. Людські якості людини та їх розвиток, перспективи людини.

29. Людська особистість та її світоглядні уявлення в цілісній картині світу.

30. Діяльнісне та екзистенційне підґрунтя людського буття.

31. Походження людини: еволюціонізм і креаціонізм, психогенез і соціогенез.

32. Висхідні цінності людського буття та їх непересічне значення.

33. Проблема змісту життя, смерті–безсмертя людини у світоглядному аспекті.

34. Співвідношення чуттєво-емоційного та логічно-понятійного в людині.

35. Співвідношення персоналістичного і трансцендентального в людині.

36. Класична і некласична антропологія, проблема людської еволюції та адаптації.

37. Свобода і вибір у людському бутті та проблеми здійснення свободи волі.

38. Духовна сутність людини: її творча самореалізація і духовна екологія розуму.

39. Проблеми гуманізації людського буття в сучасному суспільстві на соціоекологічних засадах.

40. Становлення антропогенної цивілізації реального гуманізму.

41. Духовність як провідна ідея і практика людинотворення.

42. Соціокомунікативні взаємодії та їх значення в людській діяльності.

43. Розуміння людини в різновидах її культурно-історичних типів.

44. Місце людини в історії філософії та в інтелектуальній історії суспільства.

45. Проблема змістовності та осмисленості людського буття.

46. Феномен людської свідомості та підвищення її рівнів у процесі розвитку психічних якостей.

47. Людське мислення і штучний інтелект, філософсько-методологічні проблеми його створення.

48. Людська особистість у різних вимірах філософського аналізу.

49. Соціальні стосунки людей, механізми соціалізації і виховання особистості.

50. Представлення цілісності людини у філософських поглядах М. Шелера.

51. Представлення про людину як ексцентричну істоту Г. Плеснера.

52. Символічні ознаки людини у філософії Е. Кассирера.

53. Ідея «повстання мас» у філософії Х. Ортеги-і-Гассета.

54. «Я» та «інший» у філософії Ж. П. Сартра та сучасна філософія «між іншими» Е. Левінаса.

55. Концепція людського самопізнання М. Бердяєва та смисл людської творчості.

56. Людина у бутті і часі за М. Хайдеггером, буттєві сфери її існування.

57. Граничне буття людини у філософії екзистенціалізму.

58. Метафізична антропологія: проблеми «вищого» буття людини.

59. Металюдина та її метабуття у світлі перспектив людини.

60. Людина і світ людини: рух суспільства до реального гуманізму і соціальної екології.

61. Інтелектуальні ресурси людини і людства, проблеми зростання суспільного інтелекту.

62. Новий синтез гуманізму і науки, техногенний сцієнтизм і цінність науки для людини і суспільства.