Партнерка на США и Канаду по недвижимости, выплаты в крипто
- 30% recurring commission
- Выплаты в USDT
- Вывод каждую неделю
- Комиссия до 5 лет за каждого referral
Ø Українська міфологія. – К.: Либідь, 2002.
Ø Макєєва іологія. – К.: Знання, 2003.
Ø Людина і культура. – К.: Либідь, 2000.
Ø Культурологія. Українська і зарубіжна культура. – К.: Знання, 2004.
Ø Колодій А. І. Політологія. – К.: Ніка-Центр, 2003.
Ø Українська етнологія. – К.: Либідь, 2007.
Ø Ліпкан іональна безпека України. – К.: Кондор, 2008.
ТЕМА XІІІ
СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ І СОЦІАЛЬНЕ ПІЗНАННЯ
Основні питання
1. Предмет соціальної філософії та особливості дії суспільних законів:
а) історичний погляд на предмет соціальної філософії;
б) суспільство як особлива соціальна реальність, можливості соціально-діалектичного пізнання і діалектико-матеріалістичні закони розвитку суспільства;
в) феноменологічне і метафізичне соціальне пізнання.
2. Розвиток суспільства як соціоісторичної системи, що розвивається:
а) природа суспільства та розвиток історичних поглядів на суспільство;
б) погляди на суспільство за часів Античності;
в) боговстановленість суспільства у філософії Середньовіччя;
г) світське суспільство, суспільний договір і законопокладеність суспільства Нового Часу;
д) погляди на суспільство в Новітній Час і філософське розуміння суспільної демократії;
е) сучасні уявлення про суспільство: теоретико-методологічні засади постіндустріального та інформаційного суспільства.
3. Визначення суспільства за різними критеріями і багатоперемінними якостями:
а) типи систем і соціокультурна типологія суспільних систем, соціоекологічна суспільна система;
б) системоутворюючі ознаки суспільства і суспільні механізми соціальної дії в сучасному суспільстві;
в) структура та функції сучасного суспільства, інтелігенція як соціокультурний клас і рушійна сила сучасного суспільства;
г) закономірності розвитку сучасного суспільства (друга половина ХХ століття);
д) філософсько-методологічні засади культурно-інформаційної суспільної системи;
е) феномен креативно-синергетичної якості суспільства.
Першоджерела
Ø Історія соціальної філософії. – К.: Тандем, 2000.
Ø Капица философия. Духовно-ценностный аспект. – Кривой Рог: Минерал, 2000.
Ø Крапивенский философия. – Волгоград: Комит. по исч., 1996.
Ø Философский словарь. Человек и мир. – К.: КНТ, 2006.
Ø І. Філософія історії. – К.: Либідь, 2004.
Ø Сергейчик истории. – С.-Пб.: Лань, 2002.
Ø Бощенко социальных систем. – Минск, 2005.
Ø Семенов истории. – М., 2003.
Ø Філіпчук Г. Громадянське суспільство. – Чернівці: Зелена Буковина, 2002.
Ø Индивидуализационное общество. – М., 2000.
Ø Ерасов культурология. – М.: АСПЕКТ-Пресс, 2000.
Ø Організоване суспільство. Проблема організації та суспільної самоорганізації у період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть. – К., 2006.
Ø Филиппов общества. – М.: Канон-Пресс, 1999.
Ø Розов и теория истории. – М.: Логос, 2002.
Ø Ивин истории. – М., 2002.
Ø Избранное. Введение в философию истории. – М.: Персэ, 2000.
Ø Юрій іологія. – К.: Кондор, 2007.
Ø Ритцер Дж. Современные социологические теории. – С.-Пб.: Питер, 2002.
Ø Макеєв . – К.: Знання, 2003.
Ø Танчип І. З. Соціологія. – К.: Знання, 2007.
Ø , Москвичев . Основы общей теории. М.: Недра, 2003.
Ø Соціологія. – Харків: Фактор, 2003.
Ø Єрмоленко ікативна практична філософія. – К.: Либідь, 1999.
Ø , Туленков іологія. – К.: Каравелла, 2006.
Ø Сурмин систем и системный анализ. – К.: МАУП, 2003.
Ø , Туленков социальных технологий. – К.: МАУП, 2004.
Ø Леш С. Соціологія постмодернізму. – Львів: Кальварія, 2003.
Ø , Анурин . – С.-Пб.: Питер, 2007.
Ø Социология социальных изменений. – М.: Аспект-Пресс, 1996.
Ø Шараев экономического роста общества. – М.: ГУ ВШЭ, 2006.
Ø Бестужев-Лада прогнозирование. – М.: Педаг. общ. России, 2002.
Ø Фролов организаций. – М.: Гардарики, 2001.
Ø Кнорринг , практика и искусство управления. – М.: Норма, 2001.
Ø Грядущее постиндустриальное общество. – М., 1993.
Ø Французька філософія другої половини ХХ століття: дискурс із префіксом «пост». – К.: Парапан, 2004.
Ø , , Хамітов Н. В. Філософія. Світ людини. – К.: Либідь, 2003.
Ø Социум. Общество. История. – М., 1994.
Ø Идея социальной науки. – М., 1996.
Ø Социология. Энциклопедия. – Минск: Интерпрессервис: Кн. Дом, 2003.
Ø І. Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К.: Довіра, 1996.
Ø Севостьянова человека разумного: эволюция или адаптация? – К.: Парапан, 2005.
Ø Резник в социальную теорию. Социальная онтология. – М.: Инст. востоковед. РАН, 1993.
Ø Резник в социальную теорию. Социальная эпистемология. – М.: Инст. востоковед. РАН, 1993.
Ø Юрій іокультурний світ України. – К.: Кондор, 2004.
Ø Колодій А. І. Основи демократії. – К.: Ай-Бі, 2002.
Ø Етапи розвитку соціологічної думки. – К.: Юніверс, 2004.
Ø Колодій А. І. На шляху до громадянського суспільства. – Львів: Червона калина, 2002.
Ø Гіденс Е. Соціологія. – К.: Основи, 1999.
Ø Маспонис Дж. Социология. – С.-Пб.: Питер, 2004.
Ø Андрущенко . Наука об обществе. – Харьков: Инст. востоковед. и менедж. отн., 1996.
Ø Филопоов общества. – М.: КАОН-Пресс, 1999.
Ø Плотников социальных процессов. – М.: Логос, 2001.
Видання минулих років
Ø Аверьянов познание мира: методологические проблемы. – М., 1985.
Ø , Кочергин методологии исследования общества как целостной системы. ‑ Новосибирск: Наука, 1988.
Ø Артамонов государство: от Монтескье до наших дней // Вестник АН-СССР. - 1990. ‑ №1.
Ø Афанасьев : системность, познание, управление. ‑ М.: Политиздат, 1981.
Ø Бородин производство как предмет философского исследования. ‑ М.: Высшая школа, 1989.
Ø , Шкреба общественного развития. – К.: Политиздат Украины, 1990.
Ø Избранные произведения. ‑ М.: Прогресс, 1990.
Ø Венда прогресса. - М.: Знание, 1989.
Ø Алгоритмы истории. - М.: Прометей. - 1989.
Ø Власть. - М.: Наука, 1989.
Ø , Давыдов и рациональность: Вебера и веберовский ренессанс. - М.: Политиздат, 1991.
Ø Гобозов и направленность исторического процесса. - М., 1987.
Ø Губман истории: очерки современных западных концепций. - М.: Наука, 1991.
Ø Деятельность: теории, методология, проблемы. - М.: Политиздат, 1990.
Ø "Конец истории" или смена цивилизации? // Вопросы философии. ‑ 1991. ‑ №3.
Ø Дудченко производство: структура и факторы развития. – К.: Наукова думка, 1991.
Ø Замошкин жизнь, частный интерес, частная собственность // Вопросы философии. – 1991. ‑ №1-2.
Ø , Ковальзон и история. - М., 1981.
Ø Кривуля общественных отношений и человеческой деятельности. - Харьков: Высшая школа, 1988.
Ø Моисеев цивилизаций: разнообразие и единство // Человек. – 1992. ‑ №3.
Ø Ярошевский и общество. – М.: Прогресс, 1973.
Ø Афанасьев управление обществом. – М.: Политиздат, 1973.
Ø Афанасьев информация и управление обществом. – М.: Политиздат, 1975.
Ø , Сюсюкалова познание и управление. – М.: Мысль, 1983.
Ø Наука и будущее: борьба идей. - М.: Наука, 1990.
Ø Общественная практика и общественные отношения. – М., 1989.
Ø Общественные отношения (социально-философский анализ). – Киев, 1991.
Ø Основы общей теории политической системы. - М.: Наука, 1985.
Ø Симония мы построим? - М., Прогресс, 1991.
Ø Человек. Цивилизация. Общество. ‑ М.: Политиздат, 1992.
Ø Федотова прогресса. (Философско-полемические размышления). - М.: Знание, 1988.
Ø Философский словарь. - М.: Политиздат, 1991.
Ø Формации или цивилизации? (Материалы "круглого стола") // Вопросы философии. – 1989. ‑ №10. ‑ С. 34-60.
Ø Конец истории? // Вопросы философии. ‑ 1990. ‑ №3.
Ø Шевченко в цивилизацию или поиск реального пути? // Философские науки. – 1991. ‑ №8.
Ø Якушник переходного типа. – К.: Либідь, 1991.
Ø Духовная ситуация времени // Философские науки. – 1988. ‑ №11.
Ø Смысл и назначение истории. ‑ М.: Политиздат, 1991.
ТЕМА XІV
СУСПІЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО І СУЧАСНА ВИРОБНИЧА СИСТЕМА
Основні питання
1. Суспільне виробництво, його історичні типи, види:
а) філософське розуміння виробництва та цілепокладання людської діяльності у виробництві;
б) поняття суспільного виробництва та його історичні типи, пріоритетне значення матеріального виробництва;
в) історичні види суспільного виробництва за формаційним критерієм.
2. Матеріальний спосіб виробництва та його структура:
а) поняття про спосіб виробництва і його різновиди за суспільно-економічним критерієм;
б) структура способу виробництва, основні складові продуктивних сил та виробничих відносин;
в) закони розвитку суспільного виробництва та становлення виробництва з продукування людських здібностей (ебілітивного) та діяльностей (праксіологічного);
г) розвиток виробничих відносин з новим характером продуктивної дії, новий характер технологічного детермінізму.
3. Людина як творчо-виробнича сила:
а) історичний розвиток антропогенних сил виробництва;
б) наука як безпосередньо виробнича сила;
в) інтелектронний (інформаційний) спосіб виробництва сучасного суспільства;
г) структура творчо-виробничих сил людини;
д) інтелектуальна власність та інтелектуальний капітал людини, поняття соціальної власності;
е) нові фактори суспільного виробництва, формування постіндустріального виробництва;
ж) «гіперекономіка», постекономіка та місце в ній людських творчо-виробничих сил.
Першоджерела
Ø О начале человеческой истории. – М.: Мысль, 1974.
Ø Шнирельман производственного хозяйства. – М.: Наука, 1989.
Ø Борисковский прошлое человечества. – М.: Наука, 1980.
Ø Румянцев способ производства. – М.: Наука, 1987.
Ø , Першиц первобытного общества. – М.: Высшая школа, 1990.
Ø Де Токвіль А. Давній порядок і Революція. – К.: Юніверс, 2000.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 |


