Робоча програма лекційних занять з навчального курсу «Філософія» для аспірантів та здобувачів (стр. 3 )

Ø О религии. – М.: Мысль, 1990.

Ø Почему я не христианин. – М.: Политиздат, 1987.

Ø Иллюзия бессмертия. – М.: Изд. полит. лит., 1984.

Ø Токарев формы религии. – М.: Изд. полит. лит., 1990.

Ø Історія християнства. – К.: Либідь, 1990.

Ø Фрэзер Дж. Фольклор в Новом Завете. – М.: Политиздат, 1986.

Ø Лозинский папства. – М.: Изд. полит. лит., 1986.

Ø Христианские мыслители. – С.-Пб.: Мир, 1997.

Ø У истоков христианства. – М.: Изд. полит. лит., 1989.

Ø Плотин. Эннеады. – М., 2000.

Ø Сочинения. В 2-х томах. – М.: Мысль, 1974.

Ø Христианская церковь. – С.-Пб.: Терра, 1991.

Ø Апостол Павел. – С.-Пб.: Терра, 1991.

Ø Марк Аврелий и конец античного мира. – С.-Пб.: Терра, 1991.

Ø Антихрист. – С.-Пб.: Терра, 1991.

Ø Як народжуються живуть і вмирають боги і богині. – К.: Вид. політ. літ., 1983.

Ø Галерея святых. – М.: Госполитиздат, 1962.

Ø Библия для верующих и неверующих. – М.: Гос. изд. полит. лит., 1958.

Ø Свенципская христианство: страницы истории. – М.: Изд. полит. лит., 1987.

Ø Соломон Мудрый. Эпиктет. Благоразумие мудрости. – Симферополь: Реноме, 1998.

Ø Лабиринты души. ‑ Симферополь: Реноме, 1998.

Ø Сенека, Наедине с собой. ‑ Симферополь: Реноме, 1997.

Ø Марков судьбы творца у позднего Хайдеггера. – М., 2002.

Ø Христианство и наука. – М., 2001.

ТЕМА V

ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ І СТАНОВЛЕННЯ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ

Основні питання

1. Історичні передумови розвитку філософії Нового Часу:

а) історична зміна суспільного життя і виникнення наукової парадигми у філософії;

б) основні ознаки філософії Нового Часу;

в) головні напрями розвитку філософії Нового Часу і її національний характер;

г) картезіанська філософія: раціоналістична методологія Р. Декарта, його матеріалістична фізика та метафізика («мислю, отже існую»).

2. Філософія англійського матеріалізму:

а) Ф. Бекон як фундатор філософії англійського матеріалізму та особливості його філософського методу;

б) поєднання чуттєвого та логічного пізнання у філософії знакової системи Т. Гоббса;

в) формування філософсько-методологічних засад науки і наукового світогляду у філософії Дж. Локка.

3. Гносеологічний напрям німецької класичної філософії:

а) головні ознаки німецької класичної філософії й особливості німецького Просвітництва;

б) головна проблематика та концепції німецької класичної філософії;

в) трансцендентальний, інтуітивістський, ідеалістичний та матеріалістичний напрями німецької класичної філософії.

Першоджерела

Ø Історія філософії. Філософія Нового Часу до 1830 р. – Львів: Свічадо, 1999.

Ø Історія української культури. В 5-ти томах. Українська культура другої половини XVII-XVIII століть. – К.: Наукова думка, 2003.

Ø Всемирная история. Новая история. – М.: АСТ, 2002. – Т. 3.

Ø История новой философии. От Возрождения до Просвещения. – М.: Терра, 2000. – Т. 1.

Ø История новой философии. От Канта до Ницше. – М.: Терра, 2000. – Т. 2.

Ø Асмус . – М.: Госиздат. полит. лит., 1956.

Ø Гегель. – М., 2002.

Ø История новой философии. Френсис Бэкон. – М.: АСТ, 2003.

Ø Гайденко Фихте и современность. – М.: Мысль, 1979.

Ø Английские материалисты XVIII века. В 2-х томах. – М.: Мысль, 1967.

Ø Нарский философия XVII века. – М.: Высшая школа, 1974.

Ø Горфункель эпохи Возрождения. – М.: Высшая школа, 1980.

Ø Кондильяк. Сочинения. В 2-х томах. – М.: Мысль, 1980.

Ø Шеллинг. Сочинения. В 2-х томах. – М.: Мысль, 1989.

Ø Мамардашвілі М. Картезіанські роздуми. – К.: Стилос, 2000.

Ø Гегель религии. В 2-х томах. – М.: Мысль, 1977.

Ø Избранные произведения. В 2-х томах. – М.: Гос. издат. полит. лит., 1957.

Ø Монтень. Опыты. – М.: Правда, 1991.

Ø Сочинения. В 2-х томах. – М.: Мысль, 1987.

Ø Факты сознания. Назначение человека. Наукоучение. – Минск: Харвест, 2000.

Ø Кондильяк. Сочинения. В 3-х томах. – М.: Мысль, 1992.

Ø Сочинения. В 4-х томах. – М.: Мысль, 1989.

Ø Беркли Дж. Сочинения. – М.: Мысль, 2000.

Ø Нравственная философия. – Минск: Харвест, 2001.

Ø Богословско-политический трактат. – Минск: Литература, 1998.

Ø Юм Д. Трактат про людську природу. – К.: Всесвіт, 2003.

Ø Фейербах Л. История философии. – М.: Мысль, 1974.

Ø Избранные философские произведения. – М.: Гос. изд. полит. лит., 1958.

Ø Гассенди. Сочинения. – М.: Мысль, 1968.

Ø Гении философии Нового времени. – М., 1992.

Ø Вольтер. Философские сочинения. – М.: Наука, 1989.

Ø Сочинения. В 2-х томах. – М.: Мысль, 1990.

Ø Гегель разных лет. – М.: Мысль, 1974.

Ø Антология мировой философии. В 4-х т. Т. 2. Разд. Бэкон, Декарт, Гоббс, Спиноза, Лейбниц. – М.: Мысль, 1970.

Ø Асмус . ‑ М., 1956.

Ø Новый органон. ‑ М., 1972. ‑ Т. 2.

Ø Введение в философию: учебник для вузов. В 2-х ч. Ч. 1. ‑ М.: Политиздат, 1989.

Ø Левиафан или материя, форма и власть государства церковного и гражданского. ‑ М., 1961.

Ø Рассуждение о методе. ‑ М., 1950.

Ø В. Монадология. – М., 1983.

Ø Локк Дж. Опыт о человеческом разумении. ‑ М., 1985.

Ø Этика. ‑ М., 1957.

Ø Сочинения. – М.: Мысль, 1966.

Ø Критика чистого разума. – Симферополь: Реноме, 1998.

Ø Кант І. Критика практичного розуму. – К.: Юніверс, 2004.

Ø Гегель истории. – С.-Пб.: Наука, 1993.

Ø Гегель по истории философии. – С.-Пб.: Наука, 1993.

ТЕМА VI

РОЛЬ НІМЕЦЬКОЇ КЛАСИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ У
СТВОРЕННІ СУЧАСНОЇ НАУКОВОЇ МЕТОДОЛОГІЇ

Основні питання

1. Трансцендентальна діалектика І. Канта:

а) кантівська теорія апріоризму та агностицизму;

б) ступені пізнавальної діяльності людини та основні ідеї трансцендентального розуму;

в) структура та зміст трансцендентальної діалектики і категоричний імператив І. Канта.

2. Філософія інтелектуальної інтуїції І. Фіхте:

а) фіхтеанська концепція пізнання і відхилення «трансцендентального розуму»;

б) механізми самомислення людського «Я» в тетичних, антитетичних і синтетичних діях;

в) автономія волі реального людського «Я» і система «діло-діювання» удосконалення людини.

3. Філософія суб’єкт-об’єктивної тотожності Ф. Шеллінга:

а) філософська суб’єктивна концепція «трансцендентального ідеалізму» Ф. Шеллінга в її спорідненості з об’єктивністю природи;

б) етапи суб’єкт-об’єктивної взаємодії в пізнавальному процесі;

в) «філософія свободи» Ф. Шеллінга в абсолютній тотожності об’єкта і суб’єкта.

4. Ідеалістична діалектика Г. Гегеля:

а) об’єктивний ідеалізм гегелівської філософії;

б) законоположення дії гегелівської «тріади» та виведення головних принципів і законів діалектики;

в) феноменологія духу Г. Гегеля і ступені заглиблення в пізнавальний процес з одержанням «абсолютного знання».

5. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха:

а) антропоцентричні погляди Л. Фейєрбаха;

б) основні передумови пізнання людини в якості «вселюдини»;

в) пізнання за принципами родової любові «вселюдини» через спілкування, соціальне з’єднання та виявлення особливої духовної сутності особистості.

6. Філософія марксизму:

а) філософія діалектичного матеріалізму К. Маркса;

б) історичний матеріалізм і концепція формаційного розвитку суспільства шляхом зміни суспільно-економічних систем;

в) діалектико-матеріалістична методологія К. Маркса, єдність діалектики, логіки та теорії пізнання;

г) історичні долі філософії марксизму: теорія, практика і сучасність, неомарксизм і постмарксизм.

Першоджерела

Ø История новой философии. От Канта до Ницше. – М.: Терра, 2000. – Т. 2.

Ø Сочинения. – М.: Мысль, 1966.

Ø Критика чистого разума. – Симферополь: Реноме, 1998.

Ø Кант І. Критика практичного розуму. – К.: Юніверс, 2004.

Ø Гегель истории. – С.-Пб.: Наука, 1993.

Ø Гегель по истории философии. – С.-Пб.: Наука, 1993.

Ø Нарский философия XVII века. – М.: Высшая школа, 1974.

Ø Гегель религии. В 2-х томах. – М.: Мысль, 1977.

Ø Гегель разных лет. – М.: Мысль, 1974.

Ø Сочинения. В 4-х томах. – М.: Мысль, 1989.

Ø История философии. – М.: Мысль, 1974.

Ø Избранные философские произведения. – М.: Гос. изд. полит. лит., 1958.

Ø Шеллинг. Сочинения. В 2-х томах. – М.: Мысль, 1989.

Ø Факты сознания. Назначение человека. Наукоучение. – Минск: Харвест, 2000.

Ø Валіцький А. Марксизм і стрибок у царство свободи. Історія комуністичної утопії. – К.: Всесвіт, 1999.

Ø Антология мировой философии. В 4-х томах. Разд. "Кант", "Гегель", "Фейербах". - М.: Мысль, 1971. – Т. 3.

Ø Иммануил Кант. ‑ М.: Наука, 1973.

Ø Введение в философию. ‑ М.: Политиздат, 1989.

Ø Гегель философских наук. Наука логики. ‑ М., 1974.

Ø Гулыга классическая философия. ‑ М.: Мысль, 1986.

Ø История диалектики. Немецкая классическая философия. ‑ М.: Мысль, 1978.

Ø Кушаков -философская концепция Л. Фейербаха. - К.: Вища школа, 1981.

Ø Нарский философия XIX века. ‑ М.: Высшая школа, 1976.

Ø Ойзерман материализм и историко-философская теория Гегеля // Вопросы философии, 1980. ‑ №.9. ‑ С. 113-122.

Ø Ойзерман -философское учение Гегеля. - М.: Знание, 1982.

Ø Рау о соотношении теоретического и практического освоения действительности // Философские науки. – 1985. ‑ №2.

Ø Троепольский и современность // Философские науки. – 1991. ‑ №1.

Ø Основные положения философии будущего. - М., 1955.

Ø Философия Гегеля: проблемы диалектики. - М.: Наука, 1987.

ТЕМА VII

НОВІТНЯ ЗАХІДНА ФІЛОСОФІЯ