Робоча програма лекційних занять з навчального курсу «Філософія» для аспірантів та здобувачів (стр. 14 )

46. Методологія наукового пошуку та інноваційного пізнання.

47. Етапи наукового розвитку суспільства та пошук парадигм сучасного суспільного прогресу.

48. Наука і праксеологія: теоретична і практична наука, їх діалектичний зв’язок та взаємодія.

49. Технологічна революція в науці і становлення постіндустріального суспільства техногенного типу.

50. Доповіді Римському клубу: можливості науки і перспективи суспільного прогресу.

51. Нове розуміння метафізики в сучасній філософії науки: критика метафізики та її сучасна наукова інституалізація.

52. Метафізика як метод пізнання та основні принципи і закони метапізнання.

53. Постнекласична наука і її розуміння в «постнекласичній філософії».

54. Науково-філософські проблеми аргументації та проблема дискретності в пізнанні.

55. Головні проблеми наукових досліджень в аспектах сучасної філософії науки.

Х

Найновіші течії в сучасній філософській думці

1. Ірраціоналізм як метод у філософських розробках А. Бергсона, А. Шопенгауера та Ф. Ніцше.

2. Персонологія Г. Меррейя і теорія «центрованості на людині» К. Роджерса.

3. Психоаналіз З. Фрейда та неофрейдистські концепції К. Юнга, А. Адлера і Е. Фромма.

4. Постпозитивізм і критична філософія відповідності розумових моделей реальному науковому знанню.

5. Постпозитивістська позасвітоглядна «логіка наукового відкриття» К. Поппера та «логіка парадигм» наукових революцій.

6. Методологія науково-дослідницьких програм І. Лакатоса.

7. Теорія неявного знання в «посткритичній філософії» М. Полані і його концепція вільної наукової комунікації наукового співтовариства.

8. «Теоретичний плюралізм» П. Фейєрабенда і його концепція проліферації наукового знання.

9. Філософія людського розуміння та інтелектуальної ініціативи Ст. Тулміна.

10. «Персоналістський маніфест» Е. Муньє як поєднання марксизму й екзистенціалізму в персоналізмі «абсолютної цінності особистості».

11. Персоналізм вольової активності суб’єкта П. Ріккера та його сублімації в суспільній культурі.

12. Франкфуртська школа неомарксизму та першовитоки «критичної теорії» М. Хоркхаймера.

13. Теорія комунікацій і практичної комунікативної дії Ю. Хабермаса.

14. «Негативна діалектика» Т. Адорно і його критика культури.

15. Саморепресія свідомості «одновимірної людини» в «одновимірному суспільстві» в критичній філософії Г. Маркузе.

16. Феноменологічний метод «потоку свідомості» та інтенції за Е. Гусселем.

17. Філософські засади герменевтики як методу гуманітарних наук і вчення про буття мови в тексті та комунікаціях.

18. Неокантіанство в аспекті «логіки чистого пізнання» Г. Когена, П. Наторпа і Е. Касірера (Марбурзька школа).

19. Бадеська школа неокантіанства В. Віндельбанда та М. Ріккерта, науки про культуру і нове філософське вчення про цінності.

20. Філософські концепції прагматизму та інструменталізму Ч. Пірса, У. Джемса і Д. Дьюї.

21. Постмодерністське «поле знання» в інформаційному суспільстві за Ж.-Ф. Ліотаром.

22. Практичний сенс «теоретичного розуму» і наукового знання П. Будьє.

23. Герметизація суспільного і «політичного універсуму» до «одновимірного суспільства» західного зразка за Г. Маркузе.

24. Філософія «символічних форм» Е. Касірера.

25. Основні проблеми феноменології за М. Хайдеггером.

26. Археологія гуманітарних наук та «інтелектуальна історія» за М. Фуко.

27. Філософія практики і «практична філософія» за В. Гьосле.

ХІ

Проблеми глобалістики і глобального розвитку соціуму

1. Людина і людство на порозі третього тисячоліття: прецеденти перших кроків.

2. Становлення загальнолюдської культури і глобальні проблеми діалогу цивілізацій і культур.

3. Проблема спрямованості розвитку суспільства до об’єднаного стану.

4. Наукове прогнозування суспільного розвитку: критерії, межі і перспектива.

5. Детермінізація суспільного розвитку і майбутнє як міра невизначеності.

6. Глобальні моделі світу і майбутній світовий порядок.

7. Концепції глобального розвитку та можливі типи глобального соціуму.

8. Можливості філософії у вирішенні глобальних проблем.

9. Визначення глобальних проблем і пріоритети їх вирішення.

10. Людство як «світ-система» за І. Валлерштайном.

11. Світогосподарські процеси в поняттях «гіперекономіки» та «постекономіки» за поглядами В. Іноземцева.

12. Загальнолюдські духовні орієнтири і цінності в процесах глобалізації.

13. Проблема порушення глобального гомеостазу природи та загальнолюдські можливості їх вирішення.

14. Основні тенденції розвитку сучасного світу як виклик глобалізації.

15. Поняття глобалізації, основні концепції та підходи.

16. Геополітичні аспекти глобалізації в контексті теорій західних глобалістів.

17. Соціокультурне бачення глобалізації, її гуманітарний смисл і значення для прогресивного розвитку людства.

18. Мегатренди, мегатенденції та закономірності глобального розвитку.

19. Теорії технологічного детермінізму, неогуманізму й еволюційної етики.

20. Концепція однополярного постіндустріального світу.

21. Модернізм та постмодернізм: соціальні цілі, апологетика і реальність.

22. Теорія, сутність і зміст техногенної цивілізації та її перспективи.

23. Техногенна цивілізація і природне середовище: несумісність існування і фінальність екологічної катастрофи.

24. Постіндустріалізм і теорії інформаційного суспільства.

25. Умови та можливості розвитку культурно-інформаційної суспільної системи.

ХІІ

Основні філософські розробки в сучасній українській національній думці

1. Теорія ментальності в українських філософських розробках.

2. Українська національна ментальність та її культурно-історичне підґрунтя.

3. Українська національна ідея: Відповідь на Виклик історії.

4. Проблеми українського національного Відродження.

5. Українська національна свідомість: культурно-історичні джерела її формування і розвитку.

6. Духовність українського народу в національній історіофілософії.

7. Історія українського народу за М. Грушевським, та історіофілософії національного розвитку.

8. Слов’яно-культурницькі концепції П. Куліша та М. Драгоманова.

9. Етнонаціональна ідея ідентифікації українського народу як нації за В. Антоновичем.

10. Архетипи української національної культури та ментальності.

11. Проблема свободи в українській філософії та її сучасне розуміння.

12. Філософське просвітництво Києво-Могилянської Академії.

13. Українська суспільно-політична думка у поглядах Д. Донцова.

14. Концепція «ідеологічних епох» Д. Чижевського.

15. Роль України в Новітній історії в поглядах І. Лисяка-Рудницького.

16. Київська філософська школа «трансцендентального позитивізму» в Новітній історії (Г. Челпанов, В. Лесович, М. Грот).

17. Кардіософія людського духу і практична духовність за П. Юркевичем.

18. Історія філософії України в розробках В. Горського.

19. Історія культури України в розробках М. Поповича.

20. Державотворчі ідеї у філософії історії В. Липинського та умови здійснення української національної державності.

21. Національна ідея і соціальні трансформації в Україні.

22. Ідеал української людини в українській літературі та філософії.

23. Філософський світогляд Г. Сковороди та проблема філософії життя.

24. Концепції української національної державності в історії філософії вітчизняної політичної думки.

25. Філософська антропологія в сучасній українській філософії.

26. Людина, влада і держава в українській філософії політики.

27. Антропологічні ідеї в історії української філософії та концепція «етичної людини».

28. Синтез соціокультурного та антропологічного у світовідношенні людини до дійсності та буття.

29. Духовність, свобода і творчість в особистісному вимірі.

30. Творчість як спосіб здійснення гуманізму в життєдіяльності людини і суспільства.

31. Стратегія свободи в сучасній соціальній та практичній філософії.

32. Проблема свободи в сучасних соціально-синергетичних концепціях.

33. Проблема свободи в метафізичному дискурсі і новому розумінні соціальної реальності.

34. Практичні виміри свободи соціального суб’єкта у «відкритому» суспільстві.

35. Ноосфера і перспективи духовно-інтелектуального розвитку людини.

36. Аксіологічні виміри наукового знання і пізнання.

37. Архетипи української культури як фундаментальна проблема національної етнології та етноантропології.

38. Архетипи української культури: їх визначення, культурне підґрунтя і логіка прояву.

39. Сутність модернізації сучасного українського суспільства та перспективи реального оновлення.

40. Парадокси соціальної трансформації українського суспільства.

41. Основні концепції національного українського суспільства та альтернативні підходи.

42. Україна в аспекті глобалізації і геополітики: можливості, перспективи і дійсність.

43. Культурологічні розбіжності і взаємозв’язок традиційної та модерн-свідомості українського суспільства.

44. Проблеми становлення громадянського суспільства в Україні.

45. Розвиток інформаційної культури українського суспільства в процесі суспільної трансформації і демократичних перетворень.