Робоча програма лекційних занять з навчального курсу «Філософія» для аспірантів та здобувачів (стр. 13 )

63. Моральна філософія реального гуманізму.

64. Філософська антропологія і її матриці за М. Шелером, А. Геленом та Т. Плесснером.

65. Ведично-когнітивні першоджерела і витоки людського знання.

66. Філософія синергетики людського буття і пізнання.

67. Соціальна екологія людської життєдіяльності: сутність, зміст і структура.

68. Діалектика природної і соціальної екології, можливості коеволюційного розвитку людини і суспільства.

69. Духовна екологія та «екологія розуму» в сучасній гуманістичній філософії.

70. Дух, самість і суспільство за Дж. Мідом, соціальний біхевіоризм.

71. Феноменологічна теорія сприйняття світу і духовне сприйняття за М. Мерло-Понті.

VIII

Філософія культури та основні аксіологічні проблеми

1. Філософське розуміння культури та багатоманітність її визначень.

2. Культура і науки про культуру, сутність та зміст культурології.

3. Феномени культури та їх осмислення у феноменології та філософії культури.

4. Природа, суспільство, культура та їх органічна взаємодія.

5. Генезис культури та соціокультурний розвиток суспільства.

6. Культуротипи суспільства і соціокультурного розвитку.

7. Класифікація цінностей культури за їх родом та видом, основні різновиди культурних цінностей.

8. Головні ознаки культури та сучасне інформаційно-семіотичне розуміння культури.

9. Соціоісторичні засади філософії культури та її світоглядні культуротипи.

10. Історично-часовий простір культури і соціокультурні трансформації.

11. Співвідношення культури і цивілізації.

12. Національні культури і соціокультурні світи трансформаційних взаємодій.

13. Україна як одна з найдавнішніх культур світу.

14. Вітчизняні концепції культури та їх представлення філософії культури.

15. М. Данилевський і М. Бердяєв про закономірності розвитку культури.

16. Концепції розвитку культури в її зарубіжних інтерпретаціях.

17. Морфологія культури О. Шпенглера і концепція занепаду західноєвропейської культури.

18. Культурні універсалії як архетипи та інваріанти культури.

19. Локалізація соціокультурного розвитку в цивілізаціях за А. Тойнбі.

20. Два витоки європейської культури, аполонійське та діонісійське першоджерела розвитку народів Європи.

21. Етнічно-духовні витоки культури, етнокультура та її головні означення.

22. Основні концептуальні парадигми філософії культури.

23. Етнонаціональна структура українського суспільства.

24. Київська Русь як генералізований етнос, роль слов’янського суперетносу в розвитку української національної культури.

25. Етнотериторіальні спільноти як соціокультурні центри України.

26. Індокитайська культура та її етнодуховне підґрунтя.

27. Арабська культура і мусульманський світ.

28. Західноєвропейська культура та особливості її формування в новочасову добу.

29. Північноамериканська субкультура і проблеми розвитку світу «Pax Americana».

30. Проблеми розвитку панслов’янської культури.

31. Східноєвропейська культура і роль України в її розвитку.

32. Роль Візантійської культури в розвитку Київської Русі, візантійські архетипи української культури.

33. Семіотика культури та типологія знакових систем культури.

34. Культура і міжкультурний діалог націй та регулятивні можливості культури.

35. Просторова модель культури, культуросфера та її культурні форми.

36. Осьові культурні форми за К. Ясперсом, їх ціннісна, когнітивна і регулятивна парадигми.

37. Духовна культура в аспекті міфології, релігії та мистецтва.

38. Нова інституалізація культури в сучасному світі, основні тенденції соціокультурного розвитку.

39. Соціокультурна модернізація сучасного суспільства і постмодерн.

40. Розвиток соціальної культури в політичному, правовому і моральному контекстах культурного прогресу.

41. Технологізація сучасної культури, сучасна технокультура соціоінформаційних процесів і суспільних комунікацій.

42. Інформаційна культура як нова якість суспільних відносин.

43. Соціокультурна динаміка суспільства, лінійний та нелінійний полікультурний розвиток суспільства.

44. Деонтологічні проблеми феномену культури.

45. Синергетичний підхід до культури та синергетика соціокультурних взаємодій.

46. Метафізика культури, ментальність як тип культури і формування соціокультурної ноосфери суспільства.

47. Етнонаціональна і соціокультурна ідентифікація.

48. Проблеми культурного синтезу й універсалізм культури.

49. Прадавня і давня культури та їх роль у соціокультурному розвитку суспільства.

50. Психологізм, містицизм та езотеричність східної культури.

51. Розквіт Античної культури в поєднанні духовного життя, політичної організації та мистецтва.

52. Поняття про культурно-формаційні системи та їх історичний розвиток.

53. Рівні культури та механізм її соціокультурного продукування і відтворення.

54. Культура, субкультура та контркультура, культурні сценарії людської діяльності.

55. Культура освіти і виховання, особливості молодіжної культури та контркультури.

56. Культура і наука, розвиток науки в системі культури.

57. Кризові явища в культурі індустріальних і постіндустріальних суспільств.

58. Онтологія культури і становлення соціокультурної реальності з ціннісними регулятивними детермінантами.

59. Гносеологія культури: культурне мислення і мислення в культурі.

60. Логіка культури і культурно-історичного процесу.

61. Техніка як соціокультурне явище.

62. Світ людини як соціокультурна реальність і соціокультурний світ.

63. Мистецтво як феномен культури і художній спосіб освоєння дійсності.

64. Природно-науковий і гуманітарний підходи до культури.

65. Ціннісні орієнтації культурно-історичного пізнання.

66. Соціокультурне знання і його роль у розвитку людини і суспільства.

67. Сучасна соціокультурна трансформація суспільства та її наслідки.

68. Проблема розвитку гуманітарної культури і гуманітарної освіти в технічних навчальних закладах.

69. Соціокультурне регулювання суспільних процесів та можливості саморегуляції суспільства з високою громадянською культурою.

70. Культура професійно-творчої самореалізації молоді.

71. Соціокультурне середовище і культурна активність особистості.

72. Культура соціальної і професійної діяльності.

73. Художньо-естетична культура і духовний потенціал особистості.

74. Морально-правова культура особистості та її головні ознаки.

75. Інформаційний простір культури і проблеми глобальної «електронної культури».

76. Синергетична картина світу та синергетичний образ культури.

77. Творчість як рушійна сила культури і соціокультурного розвитку.

78. Творча діяльність і динаміка культури, механізми культурної динаміки.

79. Соціокультурні проблеми сучасного українського Відродження.

80. Суб’єкти культури та вплив особистості на соціокультурний розвиток суспільства.

81. Інтерсуб’єктивність та інтерактивність культури в комунікаційних взаємодіях.

82. Сучасні «життєві світи» людини за Ю. Хабермасом і творення нового соціокультурного середовища.

83. Мегатренди соціокультурного розвитку суспільства за концепцією Д. Нейсбіта.

84. Цінність як філософська проблема, природа цінності та її соціальна якість.

85. Класифікація цінностей та їх основні функції в суспільному житті.

86. Місце цінностей у духовному світі людини.

87. Ціннісно-орієнтована діяльність і ціннісний вибір людини.

88. Визначення цінностей за їх об’єктивним і суб’єктивним означенням.

89. Співвідношення концепції культури і концепції людини в аспекті інтерпретації культур.

90. Аксіологія релігії в її культурно-традиціоналістському значенні.

91. Історична еволюція поняття «естетичного» як філософсько-культурологічної категорії.

92. Аксіологія моралі ненасилля і «благоговіння перед життям» А. Швейцера.

93. Ціннісні засади моралі і права, правова і моральна культура особистості.

94. Нормоцінності та оцінки, соціокультурне опредмечування та розпредмечування цінностей.

ІХ

Філософія науки та основні проблеми наукового дослідження

1. Наукове пізнання і його філософське розуміння.

2. Критерії науковості, наукове пізнання і знання наукових фактів.

3. Єдність суб’єкта і об’єкта в пізнанні та відносність суб’єктивного й об’єктивного в пізнавальному процесі.

4. Наукова картина світу і науковий світогляд, сучасне наукове світорозуміння.

5. Наукова революція XVI-XVII століть і виникнення галузевої науки.

6. Розуміння і пояснення в науковому пізнанні, наукова аргументація.

7. Наукова істина, її ознаки та філософське розуміння наукового факту.

8. Наукова революція середини XIX століття і формування нових світоглядних уявлень.

9. Концепція філософії науки Ч. Пірса та головні ознаки американської філософії науки.

10. Принцип причинності у філософії науки та причинні законоположення.

11. Філософія науки за концепцією Ф. Франка: співвідношення безпосереднього досвіду, здорового глузду та загальних пізнавальних принципів.

12. Способи мислення за А. Уайтхедом: наукове значення, вираження та наукове розуміння.

13. Філософія науки в контексті законів космоприродного розвитку.

14. Філософські методи науки і наукового пізнання за рівнями пізнавального процесу.

15. Ідеали гуманізму в науці та можливості їх реалізації.

16. Наука і наукова діяльність як вищий рівень духовно-практичного освоєння дійсності.

17. Наукові революції та зміна типів раціональності.

18. Ціннісні аспекти розвитку науки і цінність науки для суспільства.

19. Структура наукових революцій за Т. Куном, і проблема наукових парадигм.

20. Проблема когнітивних цінностей і практичного знання у філософії науки.

21. Співвідношення норм науковості і цінностей культури.

22. Філософсько-методологічні засади класичної науки Нового Часу.

23. Відповідальність науки перед суспільством і проблема гуманізації науки.

24. Сучасне філософське розуміння фізичного Універсуму.

25. Об’єктна і предметна сфера сучасного природознавства.

26. Відновлення світоглядних засад природознавства в епоху Відродження.

27. Традиції і новації в сучасному природознавстві і постнекласичній науці.

28. Філософсько-методологічні засади некласичної науки Новітнього Часу.

29. Сутність і значення науково-технічної революції другої половини ХХ століття для суспільного прогресу.

30. Структура природознавчого пізнання і становлення нових наукових дисциплін.

31. Історія і логіка розвитку природознавства.

32. І. Вернадського про біосферу і ноосферу та його значення для науки ХХІ ст.

33. Основні положення теорії відносності А. Ейнштейна та релятивістська концепція пізнання.

34. Філософське розуміння екології та законів екологічного розвитку природи в гомеостатичній системі «природа-суспільство».

35. Сучасна наука про рівні організації матерії та матеріально-фізичний ізоморфізм.

36. Особистість вченого, етика науки і відповідальність науковців перед суспільством.

37. Специфіка і структура наукового знання та перспективи його зросту.

38. Закономірності зростання й акумуляції наукового знання за К. Поппером.

39. Соціокультурні і ціннісні орієнтації сучасної науки.

40. Сучасне суспільство і наука: проблема співвідношення в системі «знання-влада-знання».

41. Філософія і методологія дослідницьких програм І. Лакатоса.

42. Об’єктивні і суб’єктивні закономірності розвитку науки.

43. Методологія сучасної науки та проблема методу як способу організації наукової діяльності.

44. Постнекласична наука, її методологічні засади та основна проблематика.

45. Класифікація методів наукового дослідження та їх взаємозв’язок.