Про туризм (стр. 3 )

формує уявлення про Україну як туристичну країну, безпечну та сприятливу для туризму;

здійснює дієву підтримку і захист громадян, які беруть участь у туристичній діяльності, а також суб’єктів туристичної діяльності та їх громадських об'єднань; забезпечує розумний баланс інтересів місцевого населення дестинацій і відвідуючих їх туристів, екскурсантів та інших відвідувачів, а також учасників туристичної діяльності, їх направляючих та приймаючих у дестинації;

здійснює дієву підтримку малого та середнього бізнесу у галузі туризму, ініціює розвиток конкурентного середовища на туристичному ринку, не допускає монополізацію туристичної діяльності, а також недобросовісну конкуренцію;

визначає основні напрями політики з розвитку туризму та здійснює практичні заходи з планування, реалізації й контролю виконання відповідних програм;

визначає порядок класифікації, оцінки, моніторингу та управління туристичними ресурсами держави, джерела та обсяги фінансування цієї діяльності, організовує таку діяльність;

спрямовує бюджетні кошти на розробку і здійснення програм розвитку туризму;

визначає основи безпеки туризму, заходи та засоби захисту громадян, організаторів туризму, виконавців туристичних послуг у надзвичайних обставинах - в умовах природних і техногенних катастроф та стихійних лих, а також при наявності терористичної загрози;

визначає і закріплює правові основи регулювання відносин у галузі туризму, їх удосконалення та адаптацію з загальновизнаними нормами міжнародного права;

забезпечує картографічною продукцією та путівниками;

розробляє програми розвитку туризму, розвитку туристичних ресурсів та визначає у державному бюджеті джерела та обсяги фінансового забезпечення туристичної галузі і державних програм розвитку туризму;

сприяє розвитку наукових досліджень у галузі туризму;

сприяє участі туристів, суб’єктів туристичної діяльності та їх об'єднань у національних і міжнародних туристичних програмах і проектах.

Стаття 9. Інвестиційна політика держави в галузі туризму

1. Інвестиційна політика держави у галузі туризму спрямована на забезпечення сталого розвитку туризму, формування сприятливого інвестиційного клімату та надійності умов розміщення інвестицій, а також передбачає залучення інвестицій та посилення державного контролю за ефективністю інвестицій в туристичній галузі.

2. Основою інвестиційної політики є формування сприятливого інвестиційного клімату, створення стабільних умов для здійснення підприємницької діяльності, забезпечення недоторканності приватної власності, свободи переміщення послуг і товарів туристичного призначення, забезпечення захисту й підтримки розвитку вітчизняних виробників, використання інноваційних інструментів залучення інвестицій, забезпечення економічного стимулювання впровадження нових високоефективних технологій у галузі туризму.

Стаття 10. Державна підтримки розвитку в`їзного

та внутрішнього туризму

1. Держава визначає пріоритетним розвиток в’їзного та внутрішнього туризму і забезпечує його підтримку.

2. Державна підтримка розвитку в`їзного та внутрішнього туризму передбачає сукупність правових, економічних, соціальних, організаційних та інших заходів державного сприяння зміцненню і розвитку вітчизняної туристичної галузі, її інфраструктури.

3. Державна підтримка надається виключно туроператорам, які займаються організацією в’їзного (експорт туристичних послуг) та/або внутрішнього туризму і здійснюється шляхом податкового та господарського регулювання.

4. Держава забезпечує:

довгострокову політику, спрямовану на підвищення конкурентоспроможності вітчизняного туристичного продукту на світових ринках, стабільне нарощування обсягів експорту туристичних послуг, що є важливим елементом у системі функціонування національної економіки, зростання ВВП, збільшення валютних надходжень, створення нових робочих місць;

здійснення комплексу заходів, спрямованих на поширення інформації про туристичні можливості України за кордоном, створення мережі туристичних представництв, організацію національних експозицій на найбільш престижних міжнародних туристично-виставкових заходах, створення національного туристичного багатомовного інтернет-порталу «Visit Ukraine» та відео-фото-елекронних матеріалів, видання іноземними мовами туристичних путівників, проспектів, буклетів про туристичні можливості України, розміщення в зарубіжних засобах масової інформації публікацій щодо туристичної привабливості України, організації інфотурів по Україні для іноземних туроператорів та журналістів;

підготовку за державним замовленням фахівців туристичного супроводу за професією «гід-перекладач»;

спрощення візового режиму для організованих туристів;

формування сприятливого економічного середовища, фінансову підтримку та запровадження механізму заохочення суб’єктів туристичної діяльності, які займаються експортом туристичних послуг.

5. Державна підтримка конкурентоспроможності вітчизняного туристичного продукту, експорту туристичних послуг здійснюється шляхом протекціоністської політики, включаючи податкове стимулювання, фінансові та інші заходи державного сприяння.

6. Порядок надання вищезазначених видів підтримки та перелік міжнародних туристичних виставково-ярмаркових заходів, що проводяться за кордоном, та у яких туроператори братимуть участь з частковим фінансуванням витрат за рахунок коштів державного бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 11. Податкове, господарське регулювання розвитку

в`їзного та внутрішнього туризму

1. Від податку на додану вартість звільняються відповідно до Податкового кодексу України операції з постачання на користь нерезидента туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України (експорт туристичних послуг).

2. Пільгове оподаткування туроператорів з постачання туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України застосовується відповідно до Податкового кодексу України.

3. Для туроператорів, які займаються організацією в’їзного та/або внутрішнього туризму, застосовується орендна ставка з коефіцієнтом 0,7 для орендарів державного нерухомого майна.

4. Для туроператорів, які займаються організацією в’їзного туризму забезпечується часткове фінансування витрат за рахунок державного бюджету на участь у туристичних виставках, які входять до переліку щорічних міжнародних виставково-ярмаркових заходів, що проводяться за кордоном.

5. Особливості оподаткування податком на додану вартість операцій з експорту туристичних послуг та податком на прибуток вітчизняних туроператорів, що є суб’єктами малого підприємництва, визначаються Податковим кодексом України.

Ставка для орендарів державного нерухомого майна та перелік міжнародних виставково-ярмаркових заходів, що проводяться за кордоном, у яких братимуть участь туроператори з частковим фінансуванням витрат за рахунок коштів державного бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

6. Обсяг щорічних фінансувань на державну підтримку експорту туристичних послуг визначається у видатковій частині Державного бюджету.

Стаття 12. Органи, що здійснюють регулювання в галузі туризму

Регулювання в галузі туризму здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади у галузі туризму, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також іншими органами в межах їх компетенції.

Стаття 13. Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради

Автономної Республіки Крим та органів місцевого

самоврядування в галузі туризму

1. До виключних повноважень Верховної Ради України в галузі туризму належать:

визначення основних напрямів державної (національної) політики в галузі туризму;

визначення правових засад регулювання відносин у галузі туризму, їх удосконалення та адаптація із загальновизнаними нормами міжнародного права, встановлення правових основ туризму;

регулювання і захист прав і свобод людини і громадянина в галузі туризму, в тому числі забезпечення конституційних прав громадян на відпочинок і дозвілля, свободу пересування, інформацію, охорону здоров'я, сприятливе навколишнє середовище, а також на участь у культурному житті і розумне користування туристичним ресурсами , установами культури тощо;

створення спеціальних туристично-рекреаційних економічних зон;

визначення в законі про Державний бюджет України обсягу фінансового забезпечення туристичної галузі.

їни відповідно до Конституції України може брати до свого розгляду й інші питання, що стосуються туризму.

2. ї Республіки Крим, обласні і районні ради відповідно до їх повноважень:

затверджують регіональні програми розвитку туризму, що фінансуються з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів;

визначають кошти бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів для фінансового забезпечення регіональних програм розвитку туризму;

контролюють фінансування регіональних програм розвитку туризму за кошти бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів.

3. ї Республіки Крим відповідно до Конституції та законів України здійснює інше нормативне регулювання з питань туризму, історико-культурних заповідників, музеїв, інших закладів культури, вирішує питання щодо організації і розвитку курортно-рекреаційної сфери і туризму тощо.

4. Органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень:

затверджують місцеві програми розвитку туризму;

визначають кошти місцевих бюджетів для фінансового забезпечення місцевих програм розвитку туризму;

доручають своїм виконавчим органам фінансування місцевих програм розвитку туризму за рахунок коштів місцевого бюджету;

вживають заходів для стимулювання суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з надання туристичних послуг.

5. Виконавчі органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують:

реалізацію державної політики і здійснення державного регулювання та координації діяльності у галузі туризму на виділеній території;

розробку проектів місцевих програм розвитку і планів туризму в рамках генеральної стратегії і планів розвитку туризму держави; визначення джерел фінансування цих програм; реалізацію заходів, спрямованих на виконання місцевих програм розвитку туризму;

регулювання відносин у галузі виявлення, обліку, охорони, розвитку і використання туристичних ресурсів регіонального та місцевого значення на території дестинацій;

формування та ведення реєстрів суб'єктів туристичної індустрії та кадастрів туристичних ресурсів, що знаходяться на території зони відпочинку;

захист довкілля і традиційного способу життя нечисленних етнічних спільнот від несприятливих наслідків, обумовлених розвитком туризму на території зони відпочинку;

реалізацію заходів, спрямованих на забезпечення безпеки туристів на території зони відпочинку;

сприяння гармонійному розвитку туристичного комплексу територіально-адміністративного утворення, зміцнення існуючої та створення нової матеріально-технічної бази туризму, реалізацію принципів участі місцевого населення на рівноправній основі в отриманні від туристичної діяльності економічних, соціальних і культурних вигод, перш за все у формі прямого й опосередкованого створення робочих місць, зайнятість місцевого населення; харчування та необхідну й достатню професійну підготовку й навчання місцевого населення для участі в туристичній діяльності та формуванні традицій гостинності;

створення умов для вільного розвитку видів самодіяльного туризму, туристично-екскурсійної справи, доступ до туристичних ресурсів та об'єктів туристичних ресурсів місцевих жителів;

співпрацю та взаємодію з громадськими організаціями у галузі туризму;

здійснення в межах встановленої компетенції державного нагляду (контролю) за здійсненням діяльності суб'єктів туристичної індустрії в межах адміністративно-територіальної одиниці.

Стаття 14. Повноваження Кабінету Міністрів України у галузі туризму

Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції та законів України:

здійснює державне управління та забезпечує реалізацію державної політики в галузі туризму;

розробляє та затверджує програми розвитку туризму в Україні і фінансує їх виконання відповідно до бюджетного законодавства;

приймає нормативно-правові акти, що регулюють відносини в галузі туризму на основі та з урахуванням положень цього Закону;

забезпечує раціональне використання туристичних ресурсів і вжиття заходів для їх збереження;

сприяє розвитку туристичної індустрії та створенню ефективної туристичної інфраструктури;

вживає заходів щодо забезпечення безпеки туристів, захисту їх прав, інтересів і власності;

встановлює правила в'їзду та виїзду з держави та перебування на його території іноземних громадян і осіб без громадянства, визначає об'єкти і території, обмежені або заборонені для відвідування туристами, екскурсантами чи іншими відвідувачами;

визначає порядок здійснення ефективного державного контролю та нагляду за діяльністю учасників туристичної діяльності, а також встановлення заходів відповідальності за порушення законодавства, норм і встановлених правил;

здійснює формування основ привабливої інвестиційної політики у галузі туризму і надійних гарантій для інвесторів;

забезпечує встановлення статусу, порядку охорони, моніторингу, класифікації, оцінки та пріоритетів використання національних туристичних ресурсів, а також джерел і порядку фінансування цієї діяльності;

встановлює порядок формування та ведення державних реєстрів суб'єктів господарювання туристичної індустрії, реєстрів суб'єктів господарювання в особливих туристично-рекреаційних економічних зонах, державних кадастрів туристичних територій і туристичних ресурсів національного значення;

організовує та забезпечує реалізацію державної інвестиційної політики в галузі туристичної діяльності;

забезпечує створення, освіту і контроль діяльності особливих туристично-рекреаційних економічних зон, призначає керуючих компаній у цих зонах;

готує та подає на розгляд Верховної Ради України як складову частину проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік пропозиції щодо обсягів бюджетних коштів для фінансової підтримки проектів і програм з розвитку туризму;

розробляє та реалізовує стратегію розвитку туризму, генеральних планів, цільових програм розвитку туризму і туристичного комплексу держави, формування принципів і методів, а також практичне та ефективне здійснення державного регулювання, міжгалузевої, міжрегіональної та міжнародної координації діяльності у галузі туризму;

формує і затверджує єдині правила туристичного обслуговування, в тому числі у галузі туристичної діяльності;

інформує Верховну Раду України про виконання програми розвитку туризму в Україні;

визначає порядок організації рятувальних команд і порядок вжиття рятувальних заходів;

встановлює єдину загальнодержавну систему статистичного обліку і звітності у галузі туризму; здійснення і збір даних державної статистики туризму, комплексного аналізу та прогнозування стратегічних напрямків розвитку туризму та туристичної індустрії;

встановлює основи безпеки туризму, в тому числі у випадках надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, наявності терористичної загрози; визначає відомства, що беруть участь у розробленні та здійсненні заходів з надання допомоги вітчизняним туристам, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном, а також порядок фінансування такої діяльності;

створює державну систему наукового забезпечення в галузі туристичної діяльності;

здійснює міжнародне співробітництво в галузі туризму;

вирішує інші питання, віднесені Конституцією та законами України до його повноважень.

Стаття 15. Повноваження центрального органу виконавчої влади у галузі

туризму та інших центральних органів виконавчої влади

1. Туристична діяльність в Україні регулюється центральним органом виконавчої влади у галузі туризму, що є галузевим органом державного регулювання зі статусом юридичної особи, іншими виконавчими органами держави, у межах їх компетенції.

2. Центральний орган виконавчої влади у галузі туризму утворюється відповідно до чинного законодавства України та діє на підставі положення, в якому визначаються його основні завдання й повноваження.

Центральний орган виконавчої влади в галузі туризму:

бере участь у формуванні державної політики в галузі туризму, організує та забезпечує її реалізацію, виконання цього Закону та інших нормативно-правових актів;

бере участь у підготовці проектів нормативно-правових актів у галузі туризму, у межах своєї компетенції розробляє і затверджує нормативно-правові акти, узагальнює практику застосування законодавства в галузі туризму, курортно-рекреаційної сфери, вносить пропозиції щодо його удосконалення;

забезпечує реалізацію програм розвитку туризму в Україні;

організує облік і ведення реєстрів туристичних ресурсів та кадастрів туристичних територій національного значення, в тому числі об'єктів природної і культурної спадщини, включених до списку Всесвітньої природної та культурної спадщини людства ЮНЕСКО, а також реєстр господарюючих суб'єктів туристичної галузі та організаторів туризму;

організовує контроль за якістю туристичного продукту і наданих туристичних послуг;

здійснює ліцензування видів діяльності у галузі туризму та присвоєння категорій класифікації засобів розміщення відповідно до законодавства;

створює і реалізує умови для залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій з метою розвитку туризму;

бере участь у розробці стандартів, діяльності з метрології та сертифікації, у проведенні робіт з підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері;

організує здійснення контролю за якістю наданих туристичних послуг;

реалізує державну інвестиційну політику в галузі туризму та
курортно-рекреаційній сфері;

бере участь у розробці програм облаштування транспортних магістралей об'єктами туристичної інфраструктури;

бере участь у підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації кадрів, визначенні пріоритетних напрямів наукових досліджень у галузі туризму та проведенні науково-дослідних робіт у цій галузі;

проводить дослідження туристичного ринку, готує і поширює інформацію про Україну і її туристичні можливості на міжнародному туристичному ринку та всередині держави;

веде діяльність з підготовки та створення спеціальних туристично-рекреаційних економічних зон, а також з забезпечення управління ними;

у межах своєї компетенції розробляє, укладає і виконує міжнародні договори в галузі туристичної діяльності, представляє країну у міжнародних туристських організаціях і на міжнародних заходах щодо туризму;

вживає заходів щодо розширення міжнародного співробітництва, утвердження України на світовому туристичному ринку;

сприяє координації діяльності органів виконавчої влади, суб'єктів підприємницької діяльності, їх об'єднань, що здійснюють діяльність у галузі туризму;

надає суб'єктам туристичної діяльності методичну, консультативну та іншу допомогу;

пропонує для спільного використання юридичними особами та громадянами-підприємцями, які надають туристичні послуги, знаки для товарів і послуг;

поширює соціальну рекламу в галузі туризму;

для забезпечення реалізації своїх повноважень, узгодження та врахування інтересів суб'єктів туристичної діяльності утворює координаційно-дорадчий орган.

3. Центральний орган виконавчої влади у галузі туризму зобов’язаний, особливо в кризових ситуаціях, інформувати громадян України про складні умови і навіть небезпеки, з якими вони можуть зіткнутися при поїздках за кордон, не завдаючи невиправданої або перебільшеної шкоди туристичній галузі приймаючих країн та інтересам українських компаній; зміст таких попереджень по можливості має попередньо обговорюватися з владою приймаючих країн та зацікавленими професіоналами. Рекомендації центрального органу виконавчої влади у галузі туризму повинні суворо відповідати серйозності сформованих ситуацій і обмежуватися тими географічними зонами, в яких підтверджені проблеми з безпекою; ці попередження повинні пом'якшуватися чи скасовуватися, як тільки відновлюється нормальне положення.

4. Інші центральні органи виконавчої влади у межах своїх повноважень:

забезпечують реалізацію державної (національної) політики в галузі туризму, виконання цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів;

здійснюють підготовку пропозицій щодо реалізації державної політики у галузі туризму;

беруть участь у створенні організаційно-правових та економічних механізмів реалізації державної політики у галузі туризму;

беруть участь у підготовці проектів законодавчих та нормативно-правових актів з питань туризму, у межах своєї компетенції розробляють і затверджують нормативно-правові акти спільно із центральним органом виконавчої влади у галузі туризму;

виконують інші функції відповідно до актів законодавства, регіональних цільових програмам у галузі туризму.