Про туризм (стр. 5 )

2. Основними завданнями Громадської ради з туризму є:

- створення умов для реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами;

- здійснення громадського контролю за діяльністю центрального органу виконавчої влади у галузі туризму;

- забезпечення врахування центральним органом виконавчої влади у галузі туризму громадської думки під час формування та реалізації державної політики;

- співпраця з центральним органом виконавчої влади у галузі туризму у підготовці та проведенні громадських обговорень з питань, що відносяться до його повноважень;

- підготовка пропозицій до проектів нормативно-правових актів з питань забезпечення прав, свобод і законних інтересів громадян, розробником яких є центральний орган виконавчої влади у галузі туризму .

3. У своїй діяльності Громадська рада з туризму взаємодіє з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, виробничими, навчальними, громадськими організаціями. Рішення Громадської ради мають рекомендаційний характер.

4. Основними функціями Громадської ради є:

1) функції громадського контролю:

а) за діяльністю центрального органу виконавчої влади в галузі туризму;

б) дотримання міжнародного та національного законодавства, державних (національних) і регіональних програм у галузі туризму;

в) витрачання коштів бюджетів усіх рівнів, що виділяються на розвиток туризму;

3) розвиток і вдосконалення методології виявлення й оцінки, прогнозування загроз економічній безпеці особистості, суспільства і держави, а також оцінка проведених заходів щодо забезпечення безпеки держави у галузі туризму;

4) аналітичні та рекомендаційні функції у галузі державного регулювання туризму і суміжних галузях, створення правового простору для встановлення ефективних відносин учасників туристичної діяльності, що забезпечують гарантії дотримання прав людини під час проведення подорожей;

5) підготовка пропозицій щодо розробки проектів нормативно-правових актів з питань формування та реалізації державної політики у галузі туризму, удосконалення роботи центрального органу виконавчої влади в галузі туризму;

6) захист прав споживачів і виробників туристичного продукту;

7) проведення відповідно до законодавства громадської експертизи та громадської антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів;

8) виявлення та попередження випадків корупції та зловживання службовим становищем державних чиновників;

9) підготовка щорічної доповіді про стан туризму.

6. Центральний орган виконавчої влади у галузі туризму забезпечує Громадську раду з туризму засобами зв’язку (телефон, електронна адреса), приміщенням для діяльності та проведення її засідань, надає підтримку членам Громадської ради щодо отримання необхідних матеріалів з питань діяльності Громадської ради.

7. Громадська рада з туризму інформує свою роботу шляхом розміщення в обов’язковому порядку у спеціально створеній рубриці «Громадська рада» на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади в галузі туризму та оприлюднення в інший прийнятний спосіб матеріалів про установчі документи, план роботи, керівний склад, прийняті рішення, протоколи засідань, щорічні звіти про свою роботу тощо.

8. Склад Громадської ради формується на установчих зборах за участі представників інститутів громадянського суспільства шляхом рейтингового голосування за кандидатури, які добровільно заявили про бажання брати участь у роботі Громадської ради та внесені інститутами громадянського суспільства.

Кількісний склад громадської ради визначається установчими зборами.

9. Організація діяльності Громадської ради з туризму визначається Регламентом Громадської ради, який приймається на її засіданні.

РОЗДІЛ ІV

СПЕЦІАЛЬНІ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ

Стаття 24. Загальні положення організації спеціальних туристично-рекреаційних економічних зон

1. Спеціальні туристично-рекреаційні економічні зони (далі - СТРЕЗ) створюються з метою розвитку туризму як пріоритетної високотехнологічної й доходної галузі економіки.

2. СТРЕЗ не може перебувати на територіях декількох областей. Територія СТРЕЗ не повинна включати в себе повністю територію окремої області.

3. Статус і територія СТРЕЗ, а також строк, на який вона створюється, визначаються Верховною Радою України шляхом прийняття окремого закону для кожної СТРЕЗ, які створюються на термін не менше 50 років. Термін функціонування СТРЕЗ продовженню не підлягає.

4. Порядок надрокористування, водокористування, лісокористування, використання земель СТРЕЗ, особливо охоронюваних природних територій, земель історико-культурного призначення, а також здійснення містобудівної діяльності на територіях туристичних центрів визначається з урахуванням наукового обґрунтування, обмежень, встановлених цим Законом, окремим законом про створення СТРЕЗ, іншими актами законодавства України.

5. Особливості організації й здійснення діяльності суб'єктами туристичної діяльності на територіях туристичних центрів, а також обмеження промислової та іншої господарської діяльності, крім діяльності у галузі туризму, визначаються Кабінетом Міністрів України.

6. СТРЕЗ територіально може бути міжнародною (транскордонною), якщо таке визначається природно-географічними характеристиками об'єктів туризму (національні парки, гірські масиви, історичні центри, курорти тощо) та міжнародним договором.

7. Рішення про створення СТРЕЗ, умови, терміни її існування й дострокового припинення, порядок оформлення заявок і організації тендеру на території адміністративно-територіальної одиниці затверджується окремим законом відповідно до Закону України „Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”.

8. Уряд держави, місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України, на території якої створюється СТРЕЗ, протягом тридцяти днів з дати прийняття Урядом держави рішення про створення СТРЕЗ укладають угоду про створення даної спеціальної туристично-рекреаційної економічної зони, в якій встановлюються:

1) обсяг і строки фінансування створення інженерної, транспортної та соціальної інфраструктур СТРЕЗ за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів;

2) план облаштування та матеріально-технічного оснащення СТРЕЗ і прилеглої до неї території;

3) комплекс заходів щодо розробки перспективного плану розвитку СТРЕЗ і порядок їх фінансування;

4) розміри часток, які належать державі або органу місцевого самоврядування у праві спільної часткової власності на об'єкти інженерної, транспортної та соціальної інфраструктур СТРЕЗ;

5) порядок експлуатації та утримання, у тому числі здійснення капітального ремонту, об'єктів інфраструктури спеціальної економічної зони, що перебувають у спільній частковій власності;

6) порядок володіння, користування і розпорядження об'єктами інфраструктури, що перебувають у спільній частковій власності, після припинення існування СТРЕЗ;

7) зобов'язання органів державної влади з надання податкових пільг резидентам СТРЕЗ;

8) порядок формування наглядової ради СТРЕЗ;

9) зобов'язання виконавчого органу державної влади з делегування державному органу виконавчої влади, уповноваженому здійснювати функції з управління СТРЕЗ, повноважень з управління та розпорядження земельними ділянками й іншими об'єктами нерухомості в межах території СТРЕЗ на термін її існування;

10) інші умови, передбачені постановою про створення СТРЕЗ.

9. Об'єкти інфраструктури СТРЕЗ можуть створюватися за рахунок інших джерел.

Стаття 25. Органи управління СТРЕЗ та їх повноваження

1. Розробка та реалізація єдиної державної політики щодо створення і функціонування СТРЕЗ покладаються на центральний орган виконавчої влади у галузі туризму, уповноважений здійснювати функції щодо правового регулювання діяльності у галузі створення і функціонування СТРЕЗ.

2. Управління СТРЕЗ покладається на центральний орган виконавчої влади, уповноважений здійснювати функції з управління СТРЕЗ, та його територіальні органи (представництва).

3. Органи управління СТРЕЗ:

1) здійснюють реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців як резидентів СТРЕЗ та ведення реєстру резидентів СТРЕЗ;

2) видають на вимогу резидента СТРЕЗ або за запитами заінтересованих осіб виписки з реєстру резидентів СТРЕЗ;

3) щорічно, не пізніше 1 липня року, наступного за звітним, подають до центрального органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати функції щодо правового регулювання створення і функціонування СТРЕЗ, звіт про результати функціонування СТРЕЗ;

4) здійснюють контроль за виконанням резидентом СТРЕЗ Угоди про здійснення туристичної діяльності;

5) виконують функції замовника щодо підготовки документації з планування території СТРЕЗ і створення інженерної, соціальної та іншої інфраструктури за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів;

6) керують і розпоряджаються об'єктами нерухомості, розташованими на території СТРЕЗ та знаходяться в державній та/або комунальної власності, у порядку, встановленому угодою про створення СТРЕЗ;

7) забезпечують проведення експертизи, у тому числі екологічної та туристичної, проектної документації;

8) видають дозволи на будівництво, а також розробляють технічні умови приєднання до мереж інженерно-технічного забезпечення і доводять їх до відома громадян та юридичних осіб, що здійснюють будівництво або реконструкцію на території СТРЕЗ;

9) виконують інші повноваження, передбачені цим Законом або законом про створення СТРЕЗ.

4. Органи управління СТРЕЗ для виконання своїх функцій з управління об'єктами нерухомості, які розташовані на території СТРЕЗ та знаходяться в державній та/або комунальної власності, мають право залучати керуючу компанію в порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, уповноваженим здійснювати функції з правового регулювання у галузі створення і функціонування СТРЕЗ.

Стаття 26. Правовий статус резидентів СТРЕЗ

1. Резидентом спеціальної туристично-рекреаційної економічної зони визнається суб’єкт туристичної діяльності, зареєстрований згідно із законодавством України на території адміністративно-територіальної одиниці, в межах якої розташована СТРЕЗ, та уклав з органами управління СТРЕЗ угоду про здійснення туристичної діяльності. Фізична особа-підприємець або юридична особа визнаються резидентами СТРЕЗ з дати внесення відповідного запису до реєстру резидентів СТРЕЗ.

2. Органи управління СТРЕЗ вносять до реєстру резидентів спеціальної туристично-рекреаційної економічної зони запис про реєстрацію вказаної особи протягом трьох днів з дати підписання з ним угоди про здійснення туристичної діяльності.

3. Органи управління СТРЕЗ видають резиденту СТРЕЗ свідоцтво, що засвідчує реєстрацію особи як резидента спеціальної туристично-рекреаційної економічної зони та подають відомості про реєстрацію особи як резидента СТРЕЗ в податковий і митний органи за належністю протягом дня, наступного за днем реєстрації, а також надають їм копію угоди про здійснення туристичної діяльності.

4. Позбавлення особи статусу резидента спеціальної туристично-рекреаційної економічної зони допускається тільки в судовому порядку.

5. Резидент СТРЕЗ має право провадити на території туристичну діяльність тільки в межах, передбачених угодою.

Стаття 27. Угода про здійснення туристичної діяльності в СТРЕЗ

1. За угодою про здійснення туристичної діяльності резидент СТРЕЗ зобов'язується протягом терміну дії угоди вести на території СТРЕЗ планову і упорядковану діяльність у галузі туризму, передбачену угодою, та здійснити інвестиції в обсязі та терміни, передбачені угодою, а органи управління СТРЕЗ зобов'язуються в строк, зазначений в угоді, укласти з резидентом СТРЕЗ договір оренди земельної ділянки, розташованої в межах території СТРЕЗ, та взяти на кадастровий облік за рахунок резидента для здійснення туристичної діяльності на термін дії угоди.

2. Угода про здійснення туристичної діяльності може передбачати обов'язок органів управління СТРЕЗ укладати з резидентом СТРЕЗ договір оренди державного та/або комунального нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках в межах території СТРЕЗ.

3. Орендна плата та інші платежі за державне та/або комунальне нерухоме майно, розташоване на земельних ділянках в межах території СТРЕЗ, надходять до бюджету відповідного рівня згідно із законодавством України.

4. Угода про здійснення туристичної діяльності повинна передбачати строк подання резидентом до органів управління СТРЕЗ проектної документації, необхідної для реалізації заходів, передбачених бізнес-планом, та проведення її експертизи.

5. За угодою про здійснення туристичної діяльності резидент СТРЕЗ у п'ятирічний термін зобов'язаний провести капітальні вкладення у сумі, визначеній окремим законом про створення й функціонування СТРЕЗ.

6. Резидент СТРЕЗ не має права передавати свої права та обов'язки за угодою про здійснення туристичної діяльності іншій особі.

7. Резидент СТРЕЗ несе відповідальність у рамках законодавства України за екологічний збиток, нанесений СТРЕЗ за його (резидента) вини.

Стаття 28. Оподаткування резидентів СТРЕЗ

Оподаткування резидентів СТРЕЗ здійснюється згідно із Податковим кодексом України, у тому числі на умовах пільгового оподаткування, що встановлюється законодавством України.

Стаття 29. Гарантія від несприятливої зміни законодавства України про оподаткування

Законодавчі акти України про оподаткування, рішення місцевих рад, що погіршують становище платників податків-резидентів СТРЕЗ, не застосовуються до резидентів СТРЕЗ протягом терміну дії угоди про здійснення туристичної діяльності на території СТРЕЗ.

РОЗДІЛ V

СТАТИСТИЧНИЙ ОБЛІК. ТУРИСТИЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР

Стаття 30. Статистика у галузі туризму

1. Статистичний облік у галузі туризму здійснюється органами державної статистики та іншими державними органами відповідно до законодавства.

2. Статистичний облік здійснюється з метою отримання об'єктивної та достовірної інформації про стан і розвиток туризму в Україні та зони відпочинку, оцінки внеску туризму в загальну величину валового внутрішнього продукту держави, оцінки показників потужності й динаміки зміни внутрішніх, в'їзних і виїзних туристичних потоків, навантаження на туристичні ресурси та об'єкти туристичної індустрії, витрат на туризм, витрат туристів і екскурсантів, рівня бази оподаткування, доходів від туристичної діяльності, рівня задоволення туристичного попиту на ринку послуг, інформації про кількість робочих місць та зайнятість місцевого населення у галузі туризму.

3. До основних показників, які характеризують галузь слід добавити:

- кількість відвідувачів, туристів і екскурсантів, які здійснили поїздку за певний час;

- кількість іноземних і вітчизняних туристів, які проживали у засобах тимчасового розміщення;

- завантаженість туристами засобів тимчасового розміщення протягом року;

- аналіз структури туристичних потоків та обсягів експортно-імпортного балансу туристичних та пов’язаних з ними послуг;

- оцінка впливу безпосередньо або опосередковано туристського споживання на національну економіку, на розвиток, в першу чергу таких видів економічної діяльності, як транспорт, готелі та ресторани, роздрібна торгівля, харчова промисловість, будівництво, зв'язок, фінансові та страхові послуги, діяльність у сфері розваг, культури, спорту, тощо.

4. Основними завданнями державної статистики у галузі туризму є:

розробка науково обґрунтованої статистичної методології та рекомендацій щодо статистичного обліку в галузі туризму, впровадження допоміжних (сателітних) рахунків з урахуванням відповідних рекомендацій Всесвітньої туристичної організації ООН (ЮНВТО);

збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації щодо розвитку (динаміки розвитку) туризму.

5. Основними принципами державної статистики у галузі туризму є:

надійність та об'єктивність статистичної інформації;

своєчасність, системність збору та узагальнення, стабільність і цілісність статистичної інформації;

порівнянність статистичної інформації з міжнародною статистикою в галузі туризму;

доступність і відкритість статистичної інформації в межах, що встановлюються законодавством.

6. Об'єктом статистичного спостереження є господарська діяльність суб'єктів туристичної діяльності, що подають в установленому порядку державну статистичну звітність.

7. Органи державного управління туризмом, прикордонної служби, Національний банк України, інші зацікавлені державні органи та органи місцевого самоврядування передають у встановленому порядку до органів державної статистики звітну документацію й відомості у галузі туризму.

8. З метою отримання оперативної інформації центральний орган виконавчої влади у галузі туризму, органи державної статистики мають право організовувати та проводити на вибірковій основі статистичне обстеження (опитування на добровільній основі) респондентів (туристів, екскурсантів), у тому числі про їх витрати, пов’язані із здійсненням туристичної поїздки.

9. Облік прибуття (вибуття) в державу іноземних громадян здійснюється шляхом оформлення міграційної картки, реєстрації в засобах тимчасового розміщення відповідно до встановленого порядку.

10. Статистичні органи у взаємодії з центральним органом виконавчої влади у галузі туризму здійснюють координацію статистичної діяльності в галузі туризму.

11. Державні статистичні спостереження в галузі туризму проводяться органами державної статистики відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством України.

Державні статистичні спостереження в галузі туризму проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України, інші - за наявності джерел фінансування або за рахунок коштів замовників цих спостережень.

12. Надання статистичної інформації юридичними особами та іншими господарюючими суб'єктами в галузі туризму при всіх видах державних статистичних спостережень здійснюється на безоплатній основі, в належному обсязі та якості, у встановлені терміни.

13. Відомості, що становлять комерційну таємницю, не підлягають розголошенню та охороняються у встановленому законодавством порядку.

Стаття 31. Інформаційне забезпечення туризму та центри

туристичної інформації

1. У туристичному просторі України створюється і функціонує Єдина інформаційна система, що призначена:

для формування і розвитку інформаційного туристичного простору та міжнародної співпраці у цій галузі;

формування та розвитку національних туристичних інформаційних систем та туристично-інформаційних центрів;

забезпечення інформаційної взаємодії між національними інформаційними системами різних рівнів;