Про туризм (стр. 6 )

формування єдиного комунікаційного середовища, включаючи державні та приватні (комерційні) канали зв'язку на принципах використання міжнародних стандартів і протоколів у галузі інформаційно-обчислювальних мереж та зв'язку, єдності програмно-технічних, архітектурних, технологічних, організаційних та лінгвістичних засобів побудови систем інформаційного обміну; організації систем захисту інформації;

формування та ведення інформаційних баз знань і геоінформаційних систем (ГІС) у галузі туризму, перш за все туристичних ресурсів;

забезпечення достовірною, об'єктивною і своєчасною туристичною інформацією (далі - туристична інформаційна система) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також всіх зацікавлених учасників відносин у галузі туризму, перш за все споживачів туристичного продукту і послуг - туристів і екскурсантів.

2. Під туристичною інформацією розуміють належно й системно впорядковані достовірні відомості про туристичні ресурси, стан, порядок їх використання і класифікації; транскордонні, загальнодержавні, регіональні, місцеві туристичні маршрути; туристичні потоки; юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, внесених до реєстру суб'єктів туристичної діяльності; відомості про класифіковані засоби тимчасового розміщення; картографічна інформація; відомості про розміщення об'єктів туристичної індустрії та туристичні ресурси; рух регулярних видів транспорту та транспортної логістики в дестинації; інформація про законодавчі та нормативно-правові акти з питань туризму; дорожній рух; відомості про визначні пам'ятки, святі місця та об'єкти світського й релігійного паломництва; лікувальні ресурси, курорти; традиції місцевого населення, про обмеження для туристів і відвідувачів; відомості про діяльність органів державної влади, що здійснюють державне регулювання в галузі туризму; відомості, обов'язкові для розміщення в системах загального користування, а також інша інформація, обумовлена законодавством.

3. Громадянам та іншим зацікавленим особам забезпечується вільний доступ до створюваних інформаційних ресурсів, за винятком випадків, якщо в інтересах збереження державної, службової або комерційної таємниці такий доступ повинен бути обмежений.

4. Туристично-інформаційні та гостьові центри (далі - ТІЦ) - некомерційні й приватно-державні організації, метою діяльності яких є:

сприяння органам державної влади, в тому числі центральному органу виконавчої влади у галузі туризму, у формуванні та використання інформаційних ресурсів про туризм, туристичні ресурси і доступні пам'ятки, національні та регіональні туристичні продукти, окремих туристичних послугах, туристичних маршрутах на основі створення, збору, обробки, накопичення, зберігання, пошуку, аналізу, маркетингу, цілеспрямованого поширення цієї інформації, що сприятиме споживанню туристичного продукту;

надання на безоплатній основі (громадянам, іншим зацікавленим особам) неупередженої й компетентної документованої туристичної інформації, що сприятиме задоволенню потреб громадян при здійсненні туризму, екскурсій, ознайомленні з визначними пам'ятками тощо.

5. ТІЦ створюються в туристичних центрах і утворюють єдину державну і міждержавну інформаційну мережу з базами та інформаційними ресурсами на основі широкого обміну інформацією та вільного доступу, в тому числі в ресурсах Інтернет.

Центральний орган виконавчої влади у галузі туризму спільно з іншими зацікавленими органами державної влади формують програми розвитку ТІЦ та визначають порядок і джерела фінансування їхньої діяльності.

6. Пункт туристичної інформації (місцева філія, відділення, представництво ТІЦ) здійснює збір і впорядкування неупередженої й компетентної інформації про туристичні визначні пам'ятки, туристичні продукти і туристичні послуги, їх надання на території адміністративної одиниці за місцем знаходження.

7. Головний у дестинації ТІЦ веде Інтернет-портал, що містить доступні інформаційні ресурси, в достатньому обсязі висвітлює інформацію про туристичні ресурси, туристичний продукт, правила надання туристичних послуг населенню, туристичні формальності, рекомендації з безпеки, іншу інформацію.

8. Центральний орган виконавчої влади у галузі туризму оприлюднює на сторінках туристичного Інтернет-порталу держави або дестинації, який веде головний ТІЦ держави або дестинації, офіційні дані реєстрів про суб'єктів туристичної діяльності (туроператорів, турагентів, перевізників, засоби тимчасового розміщення, харчування та атракції, інших об'єктів туристичної індустрії) із зазначенням даних про наявність ліцензії, рівня класифікації, проходженні процедури сертифікації, відомості про туристичні маршрути, про гідів і гідів-перекладачів, а також відповідну туристичну інформацію, передану іншими ТІЦ.

9. ТІЦ і туристично-інформаційні пункти створюються на шляхах проходження туристичних потоків і позначаються інформаційним знаком, в якому на зеленому фоні розташована літера «i» білого кольору.

10. ТІЦ можуть надавати громадянам наступні платні послуги:

оперативне бронювання місць для тимчасового проживання туристів на поточну або наступну добу;

бронювання туристично-екскурсійних послуг;

надання в прокат засобів (туристичного інвентарю), необхідних для туристично-екскурсійних послуг;

бронювання квитків на всі види транспорту для перевезення;

продаж сувенірів і фотоприладдя, товарів туристичного асортименту тощо;

продаж друкованих та електронних видань, які знайомлять з послугами суб'єктів туристичної діяльності та туристичними ресурсами;

бронювання конгресних послуг.

11. Порядок формування й функціонування, а також джерела фінансування та кадрового забезпечення туристичної інформаційної системи і ТІЦ, єдині обов'язкові вимоги (стандарти інформаційної діяльності ТІЦ), що пред'являються до туристично-інформаційних центрів, а також порядок оцінки відповідності цим вимогам, встановлюються центральним органом виконавчої влади у галузі туризму.

Стаття 32. Атестація туристично-інформаційних центрів

1. Відповідність ТІЦ обов'язковим вимогам підтверджується його свідоцтвом, яке видається центральним органом виконавчої влади у галузі туризму строком на п'ять років за результатами атестації, та визнається недійсним, якщо ТІЦ перестає відповідати встановленим обов'язковим вимогам.

2. Свідоцтво ТІЦ є єдиної встановленої форми, що містить наступні реквізити:

найменування та адреса місця знаходження центру;

відомча приналежність;

ім'я, посада і підпис особи, яка видала свідоцтво, а також відбиток печатки центрального органу виконавчої влади у галузі туризму;

дата видачі та термін дії свідоцтва;

номер свідоцтва.

3. Свідоцтва ТІЦ видаються безкоштовно.

РОЗДІЛ VІ

ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ТА ІНШОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ У ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ

Стаття 33. Види підприємницької та іншої діяльності суб'єктів господарювання у галузі туризму

1. До господарської діяльності у галузі туризму належать наступні види діяльності:

а) діяльність організаторів туризму (посередницькі туристичні послуги і надання комплексних та/або окремих туристичних послуг):

туроператорська діяльність;

турагентська діяльність;

екскурсійна (туристично-екскурсійна) діяльність (туристично-екскурсійні послуги, послуги екскурсоводів, гідів, гідів-перекладачів, фахівців з адаптації);

послуги інструкторів з туризму;

б) послуги засобів розміщення (колективних та індивідуальних);

в) послуги з просування туризму:

послуги туристичних інформаційних центрів (ТІЦ);

інформаційні, консалтингові, видавничі та рекламні послуги;

послуги організаторів спеціалізованих виставок, ярмарок тощо;

г) транспортна діяльність (послуги перевізників):

послуги з перевезення (за винятком регулярних перевезень);

послуги з організації трансферів;

послуги з перевезення на туристичних, екскурсійних та екскурсійно-прогулянкових маршрутах;

річкові та морські круїзи;

транспортні бюро та агенції;

д) послуги харчування (туристів і екскурсантів, а також кейтеринг);

е) інші послуги у галузі туризму:

санаторно-курортні послуги;

послуги професійно-ділового та конгресного туризму, освітні послуги;

послуги індустрії розваг і спорту (послуги атракцій, в тому числі послуги аніматорів, тренерів, інструкторів);

страхові послуги;

послуги культури (у тому числі музейних працівників та утримання об'єктів екскурсійного показу);

послуги паломницьких служб;

послуги з охорони туристів і екскурсантів;

послуги з продажу товарів туристичного асортименту, включаючи продаж сувенірів;

інші послуги суб'єктів господарювання у галузі туризму. Під іншою діяльністю суб'єктів господарювання у галузі туризму розуміється підприємницька та інша діяльність фізичних та юридичних осіб, спрямована на реалізацію прав громадян, що виникають у зв'язку з підготовкою та вчиненням туристичних подорожей і поїздок.

Стаття 34. Діяльність нерезидентів у галузі туризму

1. Нерезиденти мають право здійснювати діяльність у галузі туризму на території України у відповідності з міжнародними договорами, цим Законом, а також іншими актами законодавства України.

Під іноземними фізичними особами для цілей цього Закону розуміються іноземні громадяни, які мають право відповідно до законодавства держави їх громадянства здійснювати діяльність у галузі туризму на території даної держави.

2. Нерезиденти не мають права здійснювати туристичну діяльність, а також надавати послуги екскурсоводів (гідів, гідів-перекладачів) на території України без державної реєстрації як юридичної особи або фізичної особи-підприємця відповідно до законодавства України.

3. Створення і діяльність на території України юридичної особи, що здійснює діяльність у галузі туризму за участю іноземного громадянина та підприємства, допускається за наявності дотримання наступних умов:

частка (внесок) нерезидента в статутному капіталі юридичної особи не повинна перевищувати сорока дев'яти відсотків, а керівником такої юридичної особи є громадянин України;

кількість нерезидентів в раді директорів (спостережній раді) не перевищує однієї третини від загальної чисельності членів даного органу;

нерезидент займається туристичною діяльністю: іноземний громадянин - в державі свого громадянства, особа без громадянства - в державі свого місця проживання, а іноземне підприємство - у державі за місцем заснування (реєстрації) - не менше п'яти років.

4. Послуги екскурсовода (фахівця з адаптації, гіда, гіда-перекладача) на території зони відпочинку мають право надавати тільки громадяни-резиденти дестинації, що мають належну акредитацію екскурсовода в цій дестинації.

5. Порушення обмежень, встановлених цією статтею, тягне за собою притягнення винних осіб до відповідальності (цивільно-правової, адміністративно-правової та кримінально-правової) у встановленому законодавством порядку.

Стаття 35. Реєстр суб'єктів туристичної діяльності

1. З метою захисту прав і законних інтересів споживачів, забезпечення безпеки туризму, охорони природних і культурних цінностей та спадщини центральний орган виконавчої влади у галузі туризму формує та веде реєстр суб'єктів туристичної діяльності.

2. До реєстру суб'єктів туристичної діяльності включаються юридичні особи та фізичні особи-підприємці, що здійснюють діяльність у галузі туризму, сертифіковані засоби розміщення, а також особи, що пройшли атестацію (акредитацію) на право надання послуг екскурсовода (гіда, гіда-перекладача), інструктора з туризму та надають такі послуги.

3. Місцеві державні адміністрації щорічно, не пізніше 1 лютого року, наступного за звітним, подають копію регіонального реєстру суб'єктів туристичної діяльності центральному органу виконавчої влади у галузі туризму.

4. Порядок ведення реєстру суб'єктів туристичної діяльності, в тому числі умови та порядок професійної атестації екскурсоводів, гідів (гідів-перекладачів), інструкторів з туризму, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

РОЗДІЛ VІІ

ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗАТОРІВ ТУРИЗМУ. ТУРИСТИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Стаття 36. Договір на туристичне обслуговування

1. За договором на туристичне обслуговування організатор туризму - туроператор - зобов'язується надати замовнику попередньо організовану комплексну туристичну послугу (туристичний продукт) або попередньо організовану комплексну чи окрему туристичну послугу за індивідуальним завданням замовника, а замовник зобов'язується оплатити зазначену послугу (туристичний продукт).

2. Виконавцем туристичних та інших зазначених у договорі послуг є організатор туризму - туроператор, який уклав договір на туристичне та/або інше обслуговування. Турагент на підставі агентського договору або договору доручення з туроператором укладає договір про туристичне обслуговування з туристом від імені і за рахунок туроператора.

3. Договором на туристичне обслуговування може бути передбачена можливість покладання виконання організатором туризму - туроператором - всіх або частини своїх зобов'язань за цим договором на третіх осіб - суб'єктів туристичної діяльності. У цьому випадку фактичними виконавцями туристичних послуг за договором, передбачених пунктом 1 цієї статті, є контрагенти туроператора, що діють на підставі договорів з туроператором за його рахунок і на користь певних осіб, зазначених туроператором в туристичній путівці (ваучері). Покладання (передача) туроператором виконання зобов'язань на третіх осіб не звільняє туроператора від відповідальності перед туристом за надання всіх послуг, передбачених договором, та які входять у туристичний продукт, якщо договором не передбачено інше.

4. Замовником за договором на туристичне обслуговування є юридична особа або фізична особа-підприємець, а також громадянин (турист, екскурсант, а також інша особа), що замовляє та/або використовує окремі або комплексні послуги туристичного обслуговування (туристичний продукт). Замовник несе відповідальність перед туроператором і його контрагентами за будь-які дії осіб - споживачів послуг (туристів, екскурсантів, інших осіб, зазначених у договорі).

5. Договір на туристичне обслуговування є публічним договором, якщо з характеру діяльності організатора туризму (туроператора) не випливає інше.

6. Положення цієї глави застосовуються до договорів круїзу та залізничних турів.

За договором круїзу одна сторона (організатор круїзу) зобов'язується за завданням другої сторони (учасника круїзу) організувати індивідуальний чи груповий тур на круїзному судні за певною програмою і маршрутом та надати учасникові круїзу (круїзному пасажиру) всі пов'язані з цим послуги туристичного обслуговування (перевезення, розміщення на круїзному судні, харчування, екскурсійне обслуговування тощо), а учасник круїзу зобов'язується сплатити встановлену вартість послуг.

Під круїзним судном розуміється транспортний засіб, на якому надають послуги з тимчасового розміщення у каютах, а також послуги харчування і розваги під час круїзу.

Під залізничним туром розуміється туристична подорож, під час якої пасажири здійснюють тур за певним маршрутом у спеціальних спальних вагонах залізничного складу, призначених для туристичного обслуговування та розміщення, з метою відвідання декількох туристичних центрів або дестинацій (транскордонна подорож).

Учасники круїзів (круїзні пасажири), а також залізничних турів (пасажири), які не здійснюють ночівлі на судні або в спальному вагоні, для цілей туристичної статистики не вважаються туристами.

7. До відносин за договором на туристичне обслуговування виконавця, його контрагентів, замовника і споживача, не врегульованих цим Законом, застосовуються положення Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про захист прав споживачів" та інше законодавство, прийняте відповідно до них.

Стаття 37. Форма договору на туристичне обслуговування

та порядок його укладення

1. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій формі відповідно до закону.

2. Підставою для укладання договору на туристичне обслуговування є акцепт оферти туристичного продукту або комплексної послуги туроператора.

3. Підставою для укладання договору на туристичне обслуговування за індивідуальним замовленням є формалізована заявка встановленої форми (лист бронювання) на надання комплексної або окремої послуги за індивідуальним замовленням туриста (екскурсанта). Заявка є попереднім договором у разі, якщо це визначено сторонами або якщо умови договору передбачають депозити, авансові та інші попередні платежі замовника.

Заявка туриста (лист бронювання, попередній договір) є невід'ємною частиною договору, якщо інше не зазначено окремо.

4. Організатор туризму - туроператор чи турагент - зобов'язаний передати туристу один примірник договору, оформленого відповідно до законодавства, і туристичну путівку (ваучер), а також копію заявки (листа бронювання), якщо інше не зазначено в договорі.

5. Пропозиція послуг туристичного обслуговування в рекламі, каталогах і описах послуг, звернених до невизначеного кола осіб, визнається публічною офертою, якщо вона містить усі істотні умови договору на туристичне обслуговування.

6. Невід'ємною частиною договору на туристичне обслуговування є калькуляція вартості туристичних послуг, туристична путівка (ваучер) встановленої форми, підписана туроператором (при укладенні договору через турагента - також і турагентом), документація по маршруту і програма туру, заявка (лист бронювання), якщо в заявці (договорі) не зазначено іншого. Всі документи повинні бути підписані сторонами договору.

Стаття 38. Туристична путівка (ваучер)

1. Туристична путівка (ваучер) - форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно
до цього Закону.

2. У договорі на туристичне обслуговування, укладеному шляхом видачі ваучера, мають міститися такі дані:

найменування та місцезнаходження суб'єкта туристичної діяльності, номер ліцензії (дозволу) на відповідний вид діяльності, юридична адреса;

прізвище, ім'я (по батькові) туриста (при груповій поїздці прізвища, імена (по батькові) членів групи);

строки надання і види туристичних послуг, їх загальна вартість;

назва, адреса та номер телефону об'єкта розміщення, його тип та категорія, режим харчування;

розмір фінансового забезпечення відповідальності туроператора (турагента) або межі відповідальності суб'єкта туристичної діяльності за договором агентування;

інші дані, обумовлені характером угоди, складом групи тощо;