Менеджмент організацій (стр. 3 )

Ø Визначення сильних і слабких сторін підприємства на підставі об'єктивної оцінки сформованого фінансового і техніко-економічного стану;

Ø Аналіз витрат виробництва, оцінка співвідношень між витратами і результатами;

Ø Оцінка достатності фінансових ресурсів;

Ø Виявлення шляхів підвищення економічності використання матеріальних ресурсів;

Ø Оптимізація оподатковування за допомогою аудита обліку і звітності підприємства;

Ø Усунення причин зменшення обсягу виробництва в результаті дослідження виробничих можливостей і т. д.

Студент повинен знати, що діагностика підприємства включає наступні етапи:

1. Формування інформаційної бази для діагностування;

2. Визначення контрольних цифр, що характеризують діючі стратегічні цілі, місію підприємства, або норм, еталонних значень, з якими будуть порівнювати показники фактичного стану підприємства;

3. Аналіз фінансового стану підприємства на певний момент часу з метою визначення результативності й оцінки вдалості розміщення капіталу;

4. Аналіз техніко - економічного стану підприємства з метою оцінки технічного рівня ресурсів підприємства й ефективності їхнього використання;

5. Виявлення факторів, що обумовлюють досягнутий стан підприємства;

6. Прогнозування очікуваних тенденцій розвитку підприємства у визначених умовах.

2. Види діагностики

Діагностика діяльності підприємства заснована на комплексному вивченні процесу і результатів техніко-економічного розвитку підприємства і виявленні основних причинно-наслідкових зв'язків.

Вона припускає дослідження сукупності технологічних, соціально-економічних, правових, екологічних і інших процесів формування, побудови і функціонування системи керування, виявлення принципів побудови організаційної структури підприємства, оцінку ефективності застосовуваних методів інформаційного, математико-технічного і кадрового забезпечення.

Діагностика діяльності підприємства включає ряд основних напрямків:

1 – розробка методики аналізу виробничо-господарського, комерційного, соціального й іншого видів діяльності підприємства;

2 – виявлення основних прийомів аналізу стану і використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

3 – установлення шляхів підвищення ефективності суб'єкта, що хазяює, на основі комплексного техніко-економічного аналізу;

4 – оцінка фінансового стану і погрози банкрутства, оцінка фінансового ризику;

5 – оцінка економічних результатів роботи підприємства з позиції конкурентноздатності його продукції, рівня рейтингу підприємства, його діючої активності і для репутації;

6 – оцінка виробничих результатів діяльності підприємства;

7 – оцінка витрат на виробництво і реалізацію продукції. Оцінка використання матеріальних ресурсів і стан їхніх запасів. Стан і використання основних фондів;

8 – оцінка екологічних наслідків діяльності підприємства;

9 – оцінка використання трудових ресурсів і результатів соціального розвитку підприємства;

10 – оцінка ефективності роботи підприємства й основних факторів, неї визначальних.

Виходячи з особливостей змісту і методики проведення діагностики, здійснюється класифікація видів діагностики.

Таблиця 3.1 Класифікація видів діагностики

Ознака класифікації	Вид діагностики
1. За об'єктом	§ Структурна, § функціональна, § організаційна
2. За періодичністю проведення	§ Систематична, § епізодична
3. За формою оцінки результатів	§ Кількісна, § якісна
4. За особливістю методики проведення	§ Статистична, § факторна, § експертна

Структурна діагностика припускає декомпозицію досліджуваного об'єкта і поліпшення структурних характеристик його елементів.

Функціональна – досліджує процес функціонування, тобто діяльності підприємства.

Організаційна – дозволяє оцінити стан підприємства в цілому, виходячи зі ступеня досягнення поставлених цілей. Вона дозволяє виявити проблемні моменти в робочому процесі і підготувати рекомендації з оптимізації діяльності підприємства.

Кількісна діагностика припускає визначення кількісних характеристик техніко-економічного стану підприємства. Ціль кількісної діагностики складається у вимірі і порівнянні результатів господарської діяльності у встановленій кількісній мері впливу різних факторів.

Якісна діагностика заснована на якісних порівняльних оцінках техніко-економічного стану підприємства і її метою є виявлення особливостей даного стану підприємства і його внутрішніх взаимозависимостей.

Статистична – заснована на дослідженні закономірностей розвитку підприємства шляхом застосування статистичних і економіко-математичних методів. Завершується ця діагностика інтерпретацією отриманих результатів, формулювань теоретичних і практичних висновків і пропозицій.

Факторна – заснована на визначенні і детальній оцінці кожної причини, кожного фактора, припускає застосування факторного аналізу.

Експертна – заснована на застосуванні комплексу логічних і математичних процедур, спрямованих на одержання від фахівців інформації, її аналіз і узагальнення.

3. Методи проведення діагностичних досліджень

Студенту необхідно засвоїти, що методи діагностування підприємства – це система теоретико-пізнавальних категорій, наукового інструментарію і регулятивних принципів дослідження техніко-економічного і фінансового стану розвитку підприємства.

Аналіз стану підприємницької діяльності припускає проведення стратегічного й оперативного досліджень.

Стратегічний аналіз стану підприємницької діяльності – виявлення можливих шансів і ризиків, сильних і слабких сторін підприємства, у ході якого задаються якісні характеристики.

Оперативний аналіз стану підприємницької діяльності – аналіз підсумків діяльності підприємства, продукту і витрат його виробництва, у ході якого оцінюється тісний зв'язок між витратами і результатами, витратами і ресурсами, взаємозв'язок кінцевих результатів діяльності і задаються відповідні кількісні характеристики.

Студенту варто знати, що проведення діагностики припускає виконання наступних умов:

1) забезпечення цілісності і єдності дослідження на всіх його етапах при всій розмаїтості застосовуваних методів розрахунку;

2) вивчення взаємозв'язку між дією зовнішніх і внутрішніх факторів і результатами діяльності підприємства з метою одержання зручних у застосуванні формул - зв'язувань;

3) розробка такої системи управлінського обліку, що забезпечувала б прозорість успіху протікання кожного виду діяльності в динаміку;

4) визначення кола показників, що дозволяють точно оцінювати і порівнювати з якимись еталонами результати діяльності підприємства;

5) розробка пакета необхідних прикладних програм, що дозволяють доступно і швидко проводити економічне і соціальне обґрунтування управлінських рішень у процесі діагностики діяльності підприємства.

При діагностиці стану підприємства застосовують різноманітні методи, вибір яких залежить від конкретної ситуації. До числа найбільш популярних відносять:

1) аналітичні методи, засновані на здійсненні операцій зі статистичними і фінансовими даними. Серед них:

- трендовый аналіз великої системи критеріїв і ознак;

- аналіз динаміки обмеженого кола показників;

- аналіз динаміки інтегральних процесів.

2) методи експертної оцінки засновані на одержанні й узагальненні інформації за допомогою проведення спеціальних експертних опитувань;

3) динамічне програмування – обчислювальний метод рішення задач з багатьма перемінними величинами. Його різновиди:

- аналіз факторних регресійних і дискримінантных моделей.

- аналіз динаміки рейтингових оцінок на базі ринкових критеріїв фінансової стійкості підприємства;

4. Процес діагностики систем керування

Діагностика стану підприємства припускає збір і аналіз великого обсягу різноманітної інформації з метою визначення характеристик різних сторін діяльності підприємства.

Будь-яка організація намагається розвиватися по запланованій траєкторії до визначеної мети. Але в реальному житті запланований процес досягнення цілей піддається різним впливам зовнішнього і внутрішнього середовища, і виникають відхилення в діяльності, що можуть мати як позитивне, так і негативний вплив.

Для здійснення організаційної діагностики, процес функціонування розглядається в дискретному стані, у якому можна виділити 3 області:

Ø підсистема нормального стану;

Ø підсистема позитивних відхилень;

Ø підсистема негативних відхилень від планових траєкторій, що викликає кризовий стан підприємства.

Проведення діагностичного аналізу найбільше зручно здійснити за допомогою діагностичних таблиць. За результатами аналізу будується діагностичний профіль організації, що характеризує різні сторони її діяльності.

Діагностичний аналіз будується на основі експертної діагностики за допомогою розробленої системи бальної оцінки.

Таблиця 3.2 Експертна оцінка стану сфер діяльності підприємства

Експерти	Виробнича діяльність	Фінансова діяльність	Діяльність з мат-техн. постачання	Управлінська діяльність	Маркетингова діяльність	Технологічна політика	Управління персоналом	Інноваційна діяльність	Рекламна діяльність	Орг. культура й імідж
	F1	F2	F3	F4	F5	F6	F7	F8	F9	F10
1. 2. ... n.

Таблиця 3.3 Показники середнього результату стану сфер діяльності підприємства.

Показники	F1	F2	F3	F4	F5	F6	F7	F8	F9	F10
1.Середній бал (хi) 2.Дисперсія (хi) 3.Ступінь погод-женості думок експертів (Vi)

Таблиця 3.4 Результати діагностики

Область діагностики	S+	Sn	S-
F1 F2 ... F10

S+ - вище середньої

Sn - середня

S- - середня негативна, нижче середньої

На підставі організаційної діагностики складається документ, що містить оцінку стану по кожній сфері, але особливо детально повинні бути виявлені причинно-наслідкові ланцюжки проблем по областях, що є проблемними.

Тема 4. еволюція підприємства

1. Детермінанти національного ромба.

2. Управління змінами.

3. концепція життєвого циклу підприємства.

4. Менеджмент на основних етапах життєвого циклу підприємства.

1. Детермінанти національного ромба

Незважаючи на те, що кожний ринок має свої унікальні особливості, суть конкуренції може бути виражена єдиною аналітичною концепцією, що використовується для виявлення природи й оцінки інтенсивності конкуренції.

На думку М. Портера, частка ринку і рівень прибутку підприємства визначається тим, наскільки ефективно воно протидіє наступним конкурентним силам: проникаючим у галузь новим конкурентам, що випускають подібні товари; погрозі з боку товарів-замінників (субститутів); підприємствам-конкурентам, що вже закріпилися на галузевому ринку; впливу продавців (постачальників); силі впливу покупців (клієнтів).

М. Портер на основі аналізу великих статистичних матеріалів галузей промисловості восьми промислово розвинутих країн виявив найбільш важливі причини успіхів і невдач у конкурентній боротьбі фірм цих країн. Їм запропонована оригінальна концепція конкурентної переваги країни. Основу цієї концепції складає ідея «національного ромба», що розкриває чотири властивості (детермінанти) країни, що формують конкурентне середовище, у якому діють підприємства цієї країни (рис.4.1).

Рисунок 4.1 Детермінанти конкурентної переваги країни («національний ромб»)

«Національний ромб» характеризує систему детермінант конкурентної переваги, компоненти якої (як і в будь-якій системі), знаходячись у взаємодії, створюють ефект емерджентності (цілісності), тобто підсилюють, або послабляють потенційний рівень конкурентної переваги підприємств цієї країни.