Комунікативний практикум
- Які мовні засоби надають уривкові поетичного забарвлення? Назвіть ключові слова тексту. Визначте стиль та тип мовлення тексту.
- Що ви можете сказати про автора тексту?
- Поясніть, як ви розумієте речення: «Традиційна українська хата – колиска нашого народу»?
- Як ви прикрашаєте свою оселю? Як її прикрашали наші предки?
- Що ви знаєте про хату Т. Шевченка, І. Франка, О. Довженка?
- Складіть запитання до тексту.
Словникова робота
- Поясніть значення слів «гарувати», «долівка», «припічок», «наруга», «витинанки», «кусень». До якої групи лексики за вживанням належать ці слова? (Застарілі, зокрема архаїзми.) З якою метою вони вжиті у тексті?
Гарувати – важко, без відпочинку працювати.
Долівка – утрамбована, помазана глиною земля у приміщенні; взагалі підлога, поміст.
Припічок – горизонтальна площина перед челюстями печі під комином, продовженням якої є черінь печі. Черінь – нижня площина, дно печі, де горять дрова – місце для випікання хліба і варіння страв.
Наруга – зле висміювання, зневажливе ставлення, насмішка, кпини, поруга, збиткування.
Витинанки – вироби, силуетно витяті ножицями, вирізані ножем з паперу, якими прикрашали оселю.
Кусень – частина, відділена від чогось; шматок, кусок.
- Знайдіть у тексті слова іншомовного походження. (Інтер’єр, традиція, архітектура, організація, оригінальний.) Поясніть орфограми у цих словах.
Синтаксичне завдання
- Випишіть з тексту речення, у яких пропущено тире між підметом і присудком, розставте пропущені розділові знаки, аргументуйте правилами. Підкресліть головні члени речення.
- Яким за способом вираження є присудок у кожному реченні: простий, складений дієслівний, складений іменний?
- Чи змінює тире емоційне забарвлення речення?
Творче завдання
1. Продовжте речення. Поясніть, чому у даних реченнях ставиться тире.
Хата для мене - … . Її я не уявляю без … . Обереги моєї оселі - …
2. Дайте письмову поширену відповідь на питання: чи втратила сьогодні хата свою захисну роль?
3. Словесно намалюйте будинок своєї мрії.
Довженка
Шевченка
Другорядні члени речення
Означення
Прийшла пора зустрічати весну.
Найзнаменнішим святцем весняного місяця все-таки вважають Обретіння, що припадає на 9 березня. За церковним календарем це – віднайдення («обретіння») Чесної Голови Івана Хрестителя (Предтечі).
Звідки ж така назва? Швидше за все, це вплив ще дохристиянських вірувань. У давнину дажбожичі, очевидно, мали спеціальне свято, пов’язане з поверненням (обретінням) до рідних країв перелітніх птахів. Це підтверджує той факт, що основні дійства, які влаштовували селяни на Обретіння, стосувалися птахів, котрі першими поверталися з вирію. Згодом обряд зустрічі птахів об’єднався із «закликанням весни». Але кожне весняне свято – Явдохи, Сорока мучеників, Олекси тощо – так чи інакше пов’язане з пошанівком окремих птахів.
Найбільшою шаною користувалися лелеки. Селяни мали за щастя, коли бусли вили гніздо над хатою чи клунею – «він має принести господарям щастя, оскільки гніздиться біля добрих людей». Тому на дахах будували спеціально хрестовини, щоб у такий спосіб присусідити боголюбного птаха. Руйнувати гніздо цього птаха – є великий гріх, та й небезпечно, бо «хто зруйнує гніздо боцюна, у того хата згорить», - кажуть на Поділлі.
За Т. Калінічук.
Комунікативний практикум
- Як християни переосмислили давній обряд зустрічі птахів із вирію?
- Чому лелека у тексті названий боголюбним птахом? Чому українці так шанують лелек?
- Які повір’я, легенди, прикмети про лелеку ви знаєте?
- У якій ситуації мовлення можливе дане висловлювання? Визначте ключові слова.
- Які типи мовлення використано у даному тексті?
Лексико-словникова робота
- Поясніть значення слів «дажбожичі», «вирій», «клуня». ( Дажбожичами себе називали наші предки язичники, оскільки поклонялися богу сонця Дажбогу. Вирій – теплі краї, куди відлітають на зиму перелітні краї, невідомість, безвість; рай. Клуня – будівля для зберігання снопів, сіна, а також для молотьби, віяння.)
- Які форми слів не властиві сучасній літературній мові? (Святцем, пошанівком.) До якої групи лексики вони належать? (Діалектні.)
- Випишіть з тексту синоніми.( Лелека, бусол, боцюн.) Доповніть синонімічний ряд. (Бузько, чорногуз, гайстер, бушель, бусик.)
Синтаксичне завдання
- Спочатку випишіть з тексту узгоджені означення, а потім неузгоджені разом із членами речення, від яких вони залежать. Поставте до означень питання. Що означають означення? Яку функцію у даному тексті виконують?
- Визначте, якими частинами мови означення виражені у тексті.
- До поданих словосполучень з узгодженими означеннями доберіть словосполучення-синоніми з неузгодженими означеннями. Чи відрізняються такі словосполучення смисловими відтінками?
Весняний місяць. Християнські вірування. Весняне свято.
Вправи на повторення
- Знайдіть у тексті прислівники та прикметники, вжиті у вищому та найвищому ступені порівняння. (Найзнаменнішим, швидше, найбільшою.)
- Визначте спосіб творення слів: дохристиянський, об’єднався, закликання, боголюбний.
- Знайдіть у тексті частки, повторіть написання часток. Запишіть, знявши риску.
Як/таки, прийшла/таки, як/от, саме/тому, хотів/би, ми/то, вони/ж/бо, авже/ж, ніби/то, розповідай/бо, немовби/то, де/ж/таки, таки/зробила, ну/й, хоча/б, так/то, зробила/таки, збудуй/но.
Творче завдання
1. Створіть розповідь про птахів, які в Україні користуються всенародною любов’ю. Підкресліть у своєму тексті означення. Доведіть, що вони виконують емоційно-експресивну функцію.
2. Напишіть етюд «Лелеки над моєю хатою», у структурі тексту знайдіть використані вами узгоджені та неузгоджені означення.
Прикладка
Дівка як верба: де (не)посадиш – там пр(е, и)ймається, - співали дівчині на її оста(н, нн)іх дівоцьких в(е, и)чорницях, вигравали (не)бозі тільки лишень вербові сопілки, аби ле(г, к)ше у новій родині пр(е, и)ймалася. Верба і дівчина – то як дві сестри/посестри. Хочеш довге волосся – мий у вербовому листі. Маєш на душі смуток – пр(е, и)тулися: верба заб(е, и)ре…
Верба – то (най)більш благослове(н, нн)е Господом дерево: пр(е, и)хід Христа в Єрусалим вітали пальмовим ві(т, тт)ям, а у нас те ві(т, тт)я замінила верба. І дав Христос вербі в(е, и)лику мудрість, і дав Христос вербі гл(е, и)бокий спокій, лагідність, ніжність, красу.
«Вербичка молодить личко» - таке прислів’я було у наших бабусь. Стане молодичка коло сестрички/верби, попросить у неї в(т, тт)я, в руч(е, и)чках/долон(е, и)чках розітре, до обли(ч, чч)я пр(е, и)тулить – і шкіра зарум’яниться, ож(е, и)ве.
(Не) в одну пісеньку/співаночку уплетена верба. Під нею водили хороводи діти/підлітки, аби швидко та міцно росли. Імітували на вербі спів різних птиць, аби батьки швидко (не)старіли. У пісні В кінці греблі шумлять верби дівчина асоціює з вербичками/сестричками свою журбу за милим, а в співанці Гей зелена вербичино просить «літувати в миленького хаті».
Віничком із верби/помічниці обм(е, и)теш стіни – все (не)добре, що є при хаті, долі упаде. Зам(е, и)теш ним долівку, вин(е, и)сеш (на)двір та ввечері спалиш – очиститься господа від усілякого зла.
За Г. Маковій.
Комунікативний практикум
- Що означає вислів: «Дівчина як верба, де не посадиш – там вродиться»? Яка особливість верби тут відбита?
- Які повір’я пов’язані із вербою?
- Доведіть на основі тексту, що верба – цілюще дерево.
- Чим ви поясните безліч назв в Україні на зразок Вербівка, Вербне, Верби?
- Визначте стиль та тип мовлення тексту. Складіть план.
- У якій ситуації мовлення можливе дане висловлювання?
Лексико-словникова робота
- Поясніть лексичне значення слів: «небога», «віття», «асоціювати», «імітувати», «літувати», «долівка».(Небога – бідолаха, сердега, сердешна. У даному тексті слово вжито образно. Асоціювати – установлювати зв’язок між явищами. Імітувати – точно наслідувати кого-небудь. Літувати – проводити де-небудь літо, жити десь літом. Долівка – утрамбована, вирівняна та помазана глиною земля у приміщенні, взагалі підлога.)
- Знайдіть у тексті пестливі слова. Яка їх роль у тексті?
Синтаксичне завдання
- Визначте й підкресліть прикладки та означувані ними слова. Запишіть, знявши риску та ставлячи, де потрібно, лапки.
- З’ясуйте число й відмінок означуваного слова та прикладки.
Вправи на повторення
- Поясніть правопис слів, розкривши дужки.
Творче завдання
1. Доповніть текст розповіддю про свячену вербу. У тексті використайте прикладки.
2. Доповніть текст розповіддю про використання верби у господарстві.
3. Напишіть вечоровий етюд «Верби над ставом». Використайте у тексті кілька прикладок.
Обставина
Толока
Традиція, що й сьогодні існує в Україні. За давніми звичаями українців, праця завжди мала характер взаємної допомоги. Це пов’язувалось з поняттям «поміч», яку надавали безкоштовно бідним людям, удовам, сиротам. На таких благодійних роботах працювали «за спасибі» і «з любові».
Толока була справою почесною. Її любили в народі, бо працювати гуртом весело і почесно. Сьогодні ти допоміг односельцю, а завтра він тобі. Є навіть говірка: «Без толоки, як без руки: ні хати не зробиш, ні сіна не скосиш».
Особливо толоки були поширені в період жнив. Традиційна колективна праця часто рятувала селян у періоди несподіваних лихоліть, бо кожен міг розраховувати на допомогу, оскільки він раніше допомагав іншим. На селянські толоки йшли у святковому настрої, з піснями і жартами.
Запрошуючи на толоку, завжди чітко розраховували потрібну кількість людей з огляду на їхню майстерність. Вважалося непорядним не прийти на толоку. А якщо когось не запрошували, то це могло й образити цю людину. Обов’язково приходили родичі.
Запрошені на толоку приносили для праці з собою необхідні знаряддя: відра, лопати, носилки. Якщо ж господар був дуже бідний або погорілець, з милосердя брали не лише їжу та інструменти, а й будівельні матеріали.
Першому, хто прийшов на толоку, господар підносив склянку зі свяченою водою і окрайцем хліба. Гість навхрест випивав воду, навхрест з’їдав хліб, бажаючи господарям добра й щастя у новому домі. Вважалося, що з цього часу щастя обов’язково посміхнеться і господарям, і цій людині.
За І. Коверцем.
Комунікативний практикум
- Подумайте, які роботи могли виконуватись на толоці, крім перерахованих у тексті?
- Який настрій панував на толоці? Чому?
- Чому селяни із задоволенням брали участь у толоці?
- Чому незапрошення на толоку було образою для людини?
- Чи брали ви коли-небудь участь у толоці?
- Визначте стиль, тип мовлення, тему та головну думку тексту.
- Що виражає заголовок тексту: тему чи головну думку?
- У якій ситуації мовлення можливе дане висловлювання?
Синтаксичне завдання
- У реченнях тексту знайдіть обставини. Визначте їх види за значенням. Якими частинами мови вони виражені?
- У передостанньому абзаці знайдіть обставини причини (З милосердя.) та мети. (Для праці.)
- В останньому реченні знайдіть поширену обставину. До якого виду за значенням вона належить? (З цього часу, обставина часу.)
- Знайдіть обставини, виражені дієприслівниковими зворотами.
- Поясніть роль обставин у даному тексті.
Вправи на повторення
- Чому у слові обов’язково апостроф ставиться, а в слові свяченому – ні?
- Визначте рід іменників: сиротам, жнив, вдовам, поміч, родичі, лихоліття, милосердя, носилки, жартами, настрої. Які з даних іменників завжди вживаються у множині?
- У якому слові відбувається подвоєння на початку? Наведіть приклади інших слів з подвоєнням на початку.(Ллє, ввижається, ссавці, ввічливість, ззаду, ззамолоду, ззивати, ззовні, ззирнутися, вві, вверх, ввись, ввечері, лляний.)
- Випишіть дієслова у неозначеній формі, розберіть їх за будовою.
- Знайдіть у тексті прямі додатки.
- Поясніть розділові знаки у другому і останньому реченнях.
Творче завдання
1. Складіть твір про участь вашого класу у толоці (наприклад, у прибиранні території школи, села, парку; посадці дерев; розчищенні річки тощо). У структурі тексту використайте фразеологізми до сьомого поту, засукавши рукава, увірвався терпець, до нашого полку прибуло. Якими членами речення виступатимуть дані фразеологізми?
2. Уявіть, що ви підслухали розмову жінок, учасниць толоки, зображених на картині. Запишіть почуте. Знайдіть обставини у своєму тексті, визначте їх види за значенням і спосіб вираження.
Порівняльний зворот
Колискова – перша пісня, з якою звертається мати до дитини, тому слова у ній – вияв найсокровенніших почуттів не тільки особистісного плану, а й усієї нації до дитини як свого майбутнього.
Колисочка яворова, повивач біленький,
Колишу тя й не лишу тя, янголе маленький.
Я повішу колисочку й на дуба, на дуба,
А я тобі виколишу й сивого голуба.
Я повішу колисочку та й на яблуноньку,
Буде вітер колисати мою дитиноньку.
Буде вітер колисати, а пташки співати,
Буде моя й дитинонька вгору підростати.
Я колишу дитиноньку, й вона буде спати,
А я піду, молоденька, пшениченьку жати.
Це колискова матері-українки своїй дитині. У пісні, як у дзеркалі, вибита наша земля, наш спосіб споконвічного існування на ній. Тут ми бачимо, який той світ, що називається дитині своїм: ліс і сад, вітер і птахи, пшениця, яку треба дожинати. Дитя буде рости вгору, мов деревце, зі світлою душею, неначе у птаха, який знає, що таке воля, - мати бажає дитині досягти неба. (У народних творах, у мові народу й у сучасних зразках зустрічаємо вираз: «неба прихилити», що означає, як правило, не тільки гіперболічну любов, а й сакралізацію земного як наслідок любові). У пісні дитині визначається мета її існування: вирощувати пшеницю, працювати щиро, як батьки, на землі.
З інших пісень довідуємось, що в світі, який названо дитині «своїм», є піч з котом, який вуркоче присипляючи, є калина над потоком, є горіх і ягоди на городі, є біла хата і скрипливі ворота в широкий світ.
У деяких колискових піснях знаходимо українські звичаї, обряди, повір’я, які ще побутують і в наш час. Так, зозуля кує дитині щасливу долю:
…Правдоньку казала:
Будеш сто літ жити,
В золоті ходити…
Це не просто побажання дитині щасливого майбутнього – це шкала ментальних цінностей, це код щастя, який закладають дитині на підсвідомому рівні ще у колисці, з молоком матері: «сто літ жити», тобто бути здоровою, « в золоті ходити» - жити в достатку.
За Л. Ходанич.
Комунікативний практикум
- Дайте заголовок тексту. Визначте стиль і тип мовлення.
- Яка тема й головна думка даного тексту?
- Чого бажає мати своїй дитині у колискових піснях?
- Поясніть, як ви розумієте вислови: «мати бажає дитині досягти неба», «небо прихилити»?
- За допомогою яких стилістичних та художніх засобів у колискових створюється атмосфера любові, доброти, спокою?
- Які образи наявні у колискових піснях?
- Що ви можете сказати про автора тексту?
Лексико-словникова робота
- Визначте у тексті стилістично забарвлені слова.
- Доберіть антоніми до слів: свій, вгору, світлий, сучасний, працювати, наш.
- Знайдіть у тлумачному словнику значення слів: «гіперболічний», «код», «ментальний», «сакральний». Які за походженням дані слова?
Гіперболічний – від слова гіпербола- надмірне перебільшення; у даному тексті слово означає надзвичайно великий.
Код – спадкова інформація, яка передається за допомогою генів від покоління до покоління.
Ментальний – який стосується психічного складу, інтелекту, характеру народу.
Сакральний – священний, той, що стосується культу й ритуалу.
Синтаксичне завдання
- Випишіть з тексту речення з порівняльними зворотами. Якими словами приєднані вони до інших членів речення? До якої частини мови належать ці слова?
- З’ясуйте синтаксичну роль порівняльних зворотів у даних реченнях.
- Чому у першому реченні перед як кома не ставиться? Чи є словосполучення як до свого майбутнього у першому реченні порівняльним зворотом?
- Мати, співаючи колискові пісні, бажає своїй дитині жити щасливо. Доберіть стійкі народні порівняння фразеологічного типу до словосполучення «жити щасливо».(Як у Бога за пазухою(за дверима), як риба в ополонці, як вареник у маслі.) Складіть з ними речення.
- Чи виділяються порівняння фразеологічного типу у реченні? Чи доречно було б ввести речення з даними порівняльними зворотами фразеологічного типу у даний текст? Чому?
Вправи на повторення
- Випишіть з тексту форми слова «птах».
- Знайдіть у тексті звертання, вставні слова.
- Визначте спосіб творення слова колискова у таких реченнях: « Колискова – перша пісня, з якою звертається мати до дитини». (Перехід прикметника в іменник.) «У колискових піснях знаходимо звичаї, обряди, повір’я, які ще побутують і в наш час».(Суфіксальний.)
- Поясніть вживання двокрапки у реченнях тексту.
- Поясніть, чому у словах присипляючи, прихилити вживається префікс при - ?
- Виконайте фонетичний розбір слова колисці. Яке фонетичне явище відбувається у цьому слові?( Уподібнення.)
Творче завдання
1. Напишіть невеликий твір на одну з тем. У тексті використайте порівняльні звороти.
«Колискові – вияв материнської любові до дитини».
«Пливу на крилах колискової в дитинство».
2. Розкрийте зміст картини Марії Ритової «Котик до колискової». Використайте порівняльні звороти.
Односкладні речення
Означено-особові речення
Помана - це безвинагородна праця, дарунок. Без неї не існувало жодної сторони суспільного життя. «Поману робити – Господу годити», - можна було почути між людьми.
Що кому на поману дав – те на небі собі відклав. Копаєш картоплю – перше відро бідному віддай. Коли людина зайшла у хату, мусиш їй гріночку хліба дати, щоб хліб ішов до тебе до хати. Одягнеш жебрака – вважай самого Бога одягнув. Прийняв його переспати – сам Господь у хаті. Люди виходили своє орати лише тоді, як у немічного чи сироти поорали. Так само чинили й у жнива, чи щось інше із поля збиралось. За поману.
Діточок увечері питалися:
- А за що тобі Бог сьогодні кулішок дає?
- Бабусі Варварі дров наносив, дідові Сафронові корову завертав…
У дорозі подорожній подорожньому:
- Ні-ні, за це нічого не треба, це – на поману.
- Та що ти, дівко, чим заплачу?
- Це за поману, - розкладає причандалля для побілки й береться за роботу.
Помана ще іншими словами – пом’яни. Я тобі роблю дарунок, а ти молитвою перед Богом мене згадай.
Перед Різдвом наші діди любили один перед одним перерахувати свою поману. Це було своєрідним виміром вартості прожитого життя.
- Маю перед Пан-Господом повно поросят, бо з кожного опоросу по одному за поману давав.
- А я покійній Ковалисі жито косив, спочатку їй, а тоді своє. І так щоразу.
- Просить за тебе Бога, бо вже коло Нього знаходиться. Добра, сарака, була: зварить щось – сама не з’їсть – сиротам Вігіниним віднесе…
- Вони до неї тепер і на могилку не сходять…
Тепер… Тепер – «дякую» в кишеню не покладеш», тепер – «лиш дурний дурному на поману дає…» Тепер замість помани – все на ринок, та все на гроші…
За Г. Маковій.
Комунікативний практикум
- Чому робити поману було такою важливою справою для наших предків?
- Чому дітей змалечку привчали чинити поману?
- Чи дотримуються люди даного звичаю у наш час? Що про це сказано у тексті? Як ви гадаєте, чому? Чи актуально це для вас?
- Сформулюйте тему та головну думку тексту, визначте стиль та тип мовлення.
- Яка сфера використання тексту?
Лексико-словникова робота
Сарака – бідолаха, бідак.
- Доберіть синоніми до слів: «немічний», «чинити», «жебрак». (Немічний - кволий, слабосилий, слабий, хворий, знесилений. Чинити - робити, поступати. Жебрак - старець, прохач, торбар, прошак.) Яке із даних слів має омонім? Що він означає?(Чинити – обробляти шкури тварин, вимочувати їх у спеціальному розчині з кори дуба, верби.)
Синтаксичне завдання
- Випишіть з тексту означено-особові речення. Визначте в кожному дієслово-присудок. З’ясуйте особу, число та спосіб дієслів-присудків.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 |
