- Перебудуйте односкладні означено-особові речення на двоскладні.
- Поясніть, чому речення, ускладнені звертанням, завжди належать до означено-особових. Знайдіть таке речення у тексті.
Вправи на повторення
- Знайдіть займенники у першому абзаці, визначте їх розряди.
- Визначте частини мови у реченні «У дорозі подорожній подорожньому…» (Прийменник, іменники.)
- Чи за однаковим правилом відбувається подвоєння у словах «віддати», «життя», «причандалля»?
- Запишіть речення діалогу у вигляді прямої мови.
Творче завдання
1. На основі даного тексту напишіть короткий роздум на тему: «Навіщо люди робили поману?»
2. Дайте розгорнуту відповідь на питання: «Який урок я виніс з даного тексту?» У структурі відповіді використайте означено-особові речення.
3. Прочитайте вірш Олександра Самарухи і дайте поширену відповідь на питання: як текст про поману перегукується з поезією?
Бурлить, кипить, лютує і вирує.
Військовий зброю продає й заряди,
Життя вже не театр, життя – базар.
Циганка пропонує віщі сни,
І кожен тут торгується й торгує,
Той продає із цвинтаря огради,
І покупець на всякий є товар.
А цей – украдені у діда ордени.
Он злодій продає згорілу шапку,
Базар стихав. Всяк мав із нього користь,
Покупки обмивали – аж гуло.
Чиновник виніс документів папку –
Покинута в смітті валялась совість –
Бракує грошей, щоб портфель купить.
На неї шкода тратитись було.
Неозначено-особові речення
У музеї зібрано велику кількість вітряків з різних місць України. Вітряки бувають стовпові – це коли довкола вертикальної осі обертається весь корпус, і шатрові, коли проти вітру обертається лише верх разом із крилами. У минулому вітряки були не/від’ємним елементом краєвидів України. А біля деяких сіл на зручному відкритому всім вітрам місці стояло по кілька десятків вітряків.
Біля вітряків збиралася молодь під час свят. Про мірошників складалися легенди, казки, повір’я. Поетичний образ вітряка створив Михайло Стельмах: «Сизі від не/годи, ці добрі душі українського степу, що віками вписували в сторінки хмар і неба не/легкий літопис хліборобської долі, основою, хрестовиною тримаються чорної землі, а крилами жадають неба».
На великих річках ставили наплавні водяні млини. Їх широкі колеса рухала течія. Не/великі річки перегороджували греблями. На них будували млини. Дуже мальовничі вітряки в Карпатах. Ставлять їх на деякій відстані від струмків, які під час зливи перетворюються на бурхливі грізні потоки.
З журналу.
Комунікативний практикум
- Прочитайте текст. У яких творах ви зустрічали згадку про вітряки?
- Що втратила наша земля разом з вітряками?
- Чи знаєте ви хоч одне повір’я, пов’язане з вітряками?
- Знайдіть слова, вжиті у переносному значенні. Визначте художні засоби. (Перифраз, метафори, епітети.)
- Поясніть вислови: «вітряки віками вписували в сторінки хмар і неба нелегкий літопис хліборобської долі», «крилами жадають неба».
- Які стилі поєднуються у даному тексті? Чи виправдано це?
- Порівняйте перший і другий абзаци. Який текст звучить «м’якше», поетичніше? Чому? (У першому наявні іншомовні слова, тому другий абзац звучить милозвучніше.)
Лексико-словникова робота
- Визначте у тексті професійні слова мірошників.
- Доберіть синоніми до слів: « негода», «мальовничий», «бурхливий», «жадати». (Негода –непогода, сльота, негідь, чвиря. Мальовничий – привабливий, красивий, гарний. Бурхливий – неспокійний, хвилюючий, сильний, нестримний. Жадати – хотіти, бажати, прагнути.) В утворених синонімічних рядах знайдіть ключові слова. Чи влучно використано дані слова у тексті? Чи була б рівноцінною у тексті заміна їх іншими синонімами?
Синтаксичне завдання
- Знайдіть односкладні неозначено-особові речення. Підкресліть головний член, з’ясуйте його морфологічне вираження.
- З’ясуйте особу, число та спосіб дієслів-присудків в односкладних реченнях.
- Розгляньте останнє речення. Яка його частина є неозначено-особовим реченням?
- Перебудуйте неозначено-особові речення на означено-особові.
Вправи на повторення
- Запишіть слова з не-, знявши риску. Поясніть.
- Чи за однаковим правилом ставиться апостроф у словах невід’ємний, повір’я?
- Визначте граматичну основу в останньому реченні першого абзацу.
- Підкресліть у тексті вивчені орфограми.
- Визначте складні речення.
Творче завдання
1. Дайте розгорнуту відповідь на питання: що втратила наша земля з вітряками? Використайте по можливості кілька неозначено-особових речень.
2. Інтерпретуйте зміст поезії Анни Лимич:
Вітряки, вітряки…
Ще колись, за часів Дон Кіхота,
Розправляли ви крила
для, власне, надуманих битв.
А тепер ви – старці –
мовчазні,
одинокі й скорботні.
От якби вам ожити,
вернутись в минуле
аби!
І розрізали б хмари навскіс
позолочені кола,
І змагалися б лицарі з вами –
дошкульні вітри…
3. Опишіть кольорову гаму картини І. Айвазовського «Вітряні млини», доведіть, що художник – майстер світла.
Безособові речення
Поки перезва доїхала до Вільшаниці, надворі зовсім смеркло. Люди з усього села позбігались подивитися на молодих, на перезву, поглядіти, «як молоду смалять» по народному звичаю. На всій широкій вулиці поодчиняно ворота, за воротами поставлено столи з хлібом та сіллю. По всій вулиці коло кожного двора покидано купи соломи.
Перезва в’їхала у село. Хлопці запалили багаття. Вся вулиця ніби горить. Всім весело. На греблі понад самою водою в березі стоять палаючі кулі. Хлопці розіклали кострища понад ставом. Чутно плескіт води. Пахне квітами.
У дворі й коло двору стоїть сила народу й жде молодих. Радістю переповнені серця. Всім хочеться, щоб швидше почались веселощі, ігри, танці.
Між двома багаттями перезва в’їхала у двір. Вогнища палали й обливали двір червоним світлом. Дзвінкі весільні пісні перемішувались з мотивами музик.
За І. Нечуєм-Левицьким.
Комунікативний практикум
- Опишіть настрій, який панував у селі. З чим це пов’язано?
- Чи знайомий вам обряд перезви? У чому його суть?
- Назвіть етнографічні деталі.
- Що означає обряд «смалення молодої»?
- Чи зберегли подібні обряди до сьогодні свій первісний зміст?
- Визначте стиль і тип мовлення тексту.
Лексико-словникова робота
- Знайдіть у тексті синоніми.(Подивитися, поглядіти. Багаття, кострища, вогнища. Горіти, палати.) Як характеризує текст така кількість синонімів?
- Визначте слова, вжиті у переносному значенні. Яка їх роль у тексті?
Синтаксичне завдання
- У кожному реченні визначте й підкресліть граматичну основу.
- Знайдіть безособові речення. З’ясуйте спосіб вираження головного члена в кожному реченні.
- Знайдіть складні речення, у яких лише одна з частин є безособовим реченням.
- Визначте безособові речення, які:
* виражають «настрій» природи або довкілля;
* передають психічний або фізичний стан людини;
* підкреслюють результат дії.
- Перебудуйте, де можливо, безособові речення у двоскладні. Що змінилося у сприйнятті вираженої кожним реченням думки?
Вправи на повторення
- Назвіть прикметники, які перейшли в іменники.
- Іменники радість і сіль належать до ІІІ відміни. Чому в орудному відмінку у слові сіллю відбувається подвоєння, а в радістю – ні?
- Визначте речення зі складеним підметом.
- Знайдіть речення, ускладнені однорідними членами.
Творче завдання
1. Введіть у текст діалог гостей весілля чи цікавих спостерігачів. Використайте в одній репліці безособове речення.
2. Складіть сенкан до слова « Перезва».
Бачили справжню скриню? Таку, од якої очі розбігаються, серце калатає. Таку, в яку хочеться пірнути, мов у барвисте літо?
У моєї бабусі була така скриня. Не скриня – скарб! Стояла у кутку, застелена веселковим вовняним одіялом, повна таїни, розмаю, стояла міцно й урочисто.
Я не мала сумніву в тому, що й літо зимує в скрині. Ось же воно – тепле, конопляне, блаватове, пшеничне – варто лиш підняти віко скрині. А відчиняла бабуся скриню обережно, урочисто, і в хаті світило від розмаїття кольорів.
Чого тільки не було у тій скрині! Святковий одяг, рядна, подушки, сорочки, намиста. До скрині ховали «спомини про дівування» та скарби, надбані за самостійного господарювання, рушники повивальні, рушники весільні, сорочки шлюбні та великодні, скатертини святкові та на щодень.
З журналу.
Комунікативне завдання
- Що б ви відповіли на перше речення?
- Як називалися майстри, що робили скрині? (Скринники.)
- У якому народному обряді найчастіше опоетизована скриня?
- Інтерпретуйте зміст третього абзацу.
- Про які давні ремесла ви могли б розповісти?
- Які ще рушники, крім перерахованих у тексті, були у господарстві кожної жінки? (Рушники-утирачі для витирання посуду, божники - для ікон, подарункові – дешеві для подарунків, плечеві – багато вишиті для сватів, кілкові – для прикрашання образів, картин.)
- Доберіть заголовок до тексту так, щоб він виражав головну думку тексту, визначте стиль і тип мовлення. У якій ситуації мовлення можливе таке висловлювання?
- Що ви можете сказати про автора тексту?
Лексико-словникова робота
- У якому значенні слово «розмай» вживається у тексті?
Розмай – 1)що-небудь буйно розквітле, зелене; 2)приворотне, чарівне зілля.
- Доберіть синоніми до слів «блаватовий»; «розмаїття». (Блаватовий - синій, волошковий, васильковий. Розмаїття - різноманіття, різнобарв’я.) Які із синонімів належать до нейтральної лексики, а які до стилістично забарвленої?
- Які вислови надають тексту поетичності, піднесеності? Назвіть стилістично забарвлену лексику.
- Поясніть різницю у вживанні слів «відчиняти» і «відкривати».
- Визначте художні засоби.
- Доберіть синоніми до слів «калатати», «барвистий».(Калатати – бити, стукати, дзвонити, тарабанити; барвистий – різнокольоровий, строкатий, різноманітний, кольоровий, яскравий, розмаїтий, квітчастий.)
Синтаксичне завдання
- Випишіть односкладні речення, визначте їх види. Підкресліть головні члени. Визначте їхнє морфологічне вираження.
- Перебудуйте односкладні речення на двоскладні. Поясніть, що змінилося у їхньому сприйнятті? Чи всі речення можна перебудувати?
- Визначте тип кожного речення за метою висловлювання та інтонаційним забарвленням.
Творче завдання
1. Напишіть невелику розповідь на тему «Скарби бабусиної скрині», використайте ключові слова, які вжиті у тексті.
2. Опишіть скриню, зображену на фото. У структурі тексту використайте кілька односкладних речень.
Називні речення
Зозуля. Зозуленька. Зозулечка. Зозулька… Ненька. Матінка. Голубка.
Ніколи в Україні про зозулю зла не кажуть, ніколи не уособлюють її з жінкою, що кидає напризволяще власних дітей. Навпаки, у нашому народі ця птаха – символ добра.
Споконвіків у зозулі щастя випрохували українські дівчата. Не випрохували – ворожили на долю. На святого Юрія, як закує зозуля вперше:
На городі рожа стояла,
Там зозуля кувала,
Вийшла дівчина років щитати
Й зозуленьки питати…
Зозулясті рушники. Вишиваючи їх, виспівували берегині світлу думку на полотні. «Накуй, птахо, долю пречисту. Накуй-збережи, затишно-дітну, хатньо-святкову, мило-багату. Щоб з любов’ю на многії літа».
Повірмо й ми у зозулину силу на вишивці, на сорочці чи на рушнику. Повірмо у той оберіг, що палко захищав наш рід.
З журналу.
Комунікативний практикум
- Як народ опоетизував зозулю?
- З’ясуйте стиль висловлювання. Яка роль у ньому називних речень?
- Поясніть, як ви розумієте зміст речення: «Накуй-збережи, затишно-дітну, хатньо-святкову, мило-багату, щоб з любов’ю на многії літа».
- До тексту доберіть заголовок, щоб він виражав головну думку.
Лексико-словникова робота
- Поясніть лексичне значення слів: «напризволяще», «оберіг», «рожа». (Напризволяще – без догляду, без нагляду, без допомоги, на ласку долі, на Божу ласку. Оберіг – захист, оборона від чогось лихого. Рожа – багаторічна рослина родини мальвових з високим стеблом та яскравими квітами різних кольорів.) Яке з даних слів має омонім?(Рожа – хвороба шкіри.)
- Назвіть просторічне слово, вжите у тексті?
- Визначте синоніми, вжиті у тексті.(Ненька, матінка.) Чи будуть синонімами слова птаха і зозуля?
- У якому з трьох значень слова «уособлювати» це слово вживається у тексті? 1. Виражати явища природи, предмети в образах живих істот. 2. Надавати чому-небудь конкретного, реального образу, матеріальної форми. 3. Найповніше, найдосконаліше втілювати в собі якісь властивості, якості, бути виявом, вираженням чого-небудь.
Синтаксичне завдання
- Випишіть окремо називні речення, визначте граматичні основи.
- Які з них поширені, а які непоширені?
- Поширте називні речення другорядними членами. Запишіть.
- Прочитайте. Які з поданих речень не є односкладними? Поясніть.
Зозулине щастя. Щастя зозулине. Там зозуленька. Зозулясті рушники. Рушники зозулясті. Рушники у господі. Давній оберіг. Сила оберегу. Ось зозуля.
- Чи буде називним реченням таке: «Зозуленько!» ?
Вправи на повторення
- Зробіть транскрипцію слів: Юрія, зозуля, любов’ю, захищав. Визначте кількість букв та звуків.
- Знайдіть у тексті спільнокореневі слова, розберіть їх за будовою. Як суфікси впливають на значення слова?
- Укажіть дієприслівник, розберіть як частину мови.
- Знайдіть прикметник у повній нестягненій формі.
- Визначте розряд за значенням (якісний, відносний, присвійний) прикметників у словосполученнях: зозулясті рушники, зозулина сила, українські дівчата, світлі думки.
- Визначте у тексті:
а) цитату;
б) спонукальні речення;
в) речення з відокремленою обставиною;
г) речення, у якому підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова.
Творче завдання
1. Напишіть твір-перевтілення «Я - зозуля». У структурі тексту використайте називне речення.
2. Складіть твір-прохання на тему «Зозуленько рідненька, накуй мені долю щасливу».
3. Завдання для груп. Створіть художній та науковий опис зозулі за фото. Чи в обох стилях можливе вживання називних речень?
Однорідні члени речення
(Розділові знаки пропущено.)
Умивалися жінки вранці росою з липи берези яблуні вишні а ввечері відваром із сушених трав душиці чебрецю м’яти калини й малини. Раз на тиждень робили маски з листків кульбаби ружі кропиви кімнатної герані соку алое пшеничної муки з медом.
Відбілювали обличчя масками з хрону сиру яблук омолоджувалися петрушкою з медом. Волосся мили в кип’яченій воді додаючи такі рослини любисток м’яту ромашку кропиву липу корінь лопуха бруньки берези звіробій. Коли волосся випадало змащували голову настоєм з хмелю меду яєць цибулі часнику олії. Полоскали відваром любистку й васильків.
За В. Сергійчуком.
Комунікативний практикум
- Що нового ви дізналися про цілющі властивості рослин?
- Чи є у вас і у ваших мам, бабусь свої секрети догляду за шкірою? Які?
- Хто є адресатом твору?
- Що ви можете сказати про автора тексту? З якою метою написано цей твір?
Синтаксичне завдання
- Спишіть, розставляючи розділові знаки у тексті.
-Визначте однорідні члени речення та узагальнювальні слова (словосполучення). Обгрунтуйте вживання розділових знаків.
- Чи є серед однорідних членів поширені?
- Яким зв’язком (сполучниковим, безсполучниковим чи змішаним) поєднуються між собою однорідні члени у реченнях тексту? Які з них поширені?
- Виконайте синтаксичний розбір речення «Волосся мили в кип’яченій воді, додаючи такі рослини: любисток, м’яту, ромашку, кропиву, корінь лопуха, бруньки берези, звіробій».
- Зробіть висновок про те, якими членами речення бувають узагальнювальні слова та однорідні члени речення, яких вони узагальнюють.
Вправи на повторення
- Напишіть словниковий диктант: мати-й-мачуха, сон-трава, чортополох, петрів батіг, розрив-трава, євшан-зілля, чорнобривці, безсмертник, іван-чай, вороняче око, чистотіл, тисячолисник, приворотень, первоцвіт, чемериця, сухоребрик, зозулині черевички.
- Знайдіть речення, ускладнене дієприслівниковим зворотом. Підкресліть у ньому всі члени речення.
- Знайдіть односкладні речення, визначте їх типи.
Творче завдання
1. Опишіть у науковому стилі одну з названих у тексті рослин. При потребі скористайтесь довідниками «Трав’янисті рослини», «Лікарські рослини». Використайте однорідні члени речення. Якими членами речення вони є?
2. Уявіть, що ви працюєте лікарем-косметологом. Вас запросили виступити перед учнями 7 класу з короткою лекцією на тему «Догляд за своєю шкірою». Складіть письмово тези своєї лекції, усно виголосіть її. Використайте матеріали тексту. У структуру тексту введіть однорідні члени речення.
Речення з кількома рядами однорідних членів
(Розділові знаки при однорідних членах пропущено.)
Бджільництво належить до найдавніших занять українців. Про поширеність його свідчать збережені донині давні топоніми Мединівка Бортне Бортники Уборть тощо. Мед та віск завжди широко використовувалися як продукти харчування служили предметом експорту до Західної Європи. Цією справою займалися пасічники. Вони відзначалися статечністю й охайністю і були шановані як знавці природи і навіть знахарі.
Бджільництво пройшло кілька стадій розвитку. Спочатку – бортництво: в ущелинах скель, у лісових хащах наші предки знаходили гнізда бджіл і забирали від них мед. Пізніше на деревах, де роївся рій, робили позначку власності і видовбували у стовбурах дупла для поселення бджіл. У ХІV ст. почали майструвати штучні борті колоди вулики дуплянки. Їх робили із соснових кругляків, видовбуючи порожнину для бджіл і отвір для догляду за ними. Ці борті підвішували на деревах. Невдовзі їх стали розташовувати на галявинах (пасіках) – з’явилося пасічництво. У 1814 р. український вчений Петро Прокопович сконструював рамковий вулик, він вперше у світі отримав чистий стільниковий мед без попереднього винищення бджіл.
Українські пасічники володіли багатьма способами природного та штучного роїння, зокрема вмінням затримати новий рій, що відокремився від бджолосім’ї, обприскуючи його водою й відсаджуючи у порожній вулик. Ранньою весною бджіл підгодовували патокою, підмішуючи корицю, гвоздику і навіть трохи вина.
З довідника.
Комунікативний практикум
- Доведіть належність тексту до певного стилю. Доберіть заголовок. Назвіть ключові слова. Визначте мікротеми тексту.
- Яка інформаційна цінність тексту?
- Яка різниця між бортним і вуликовим бджільництвом?
- Назвіть основні етапи розвитку бджільництва.
- Чи знаєте ви секрети догляду за бджолами?
- У якій ситуації можливе таке висловлювання?
- Складіть до тексту питання.
Лексико-словникова робота
- Поясніть лексичне значення слова борть, користуючись матеріалами тексту. До якої групи лексики за вживанням належить дане слово? (Застаріле.)
- Знайдіть у тлумачному словнику значення слів: «стільниковий», «патока». (Стільниковий – від стільник,- лист утворений чашечками з воску, який бджоли й оси роблять для зберігання меду, виховання потомства та перебування дорослих комах. Патока – густа, тягуча солодка речовина – продукт неповного оцукрювання крохмалю.)
- Доберіть синоніми до слів: «статечний», «розташовувати», «хащі». (Статечний - поважний, серйозний, розсудливий, показний, добропорядний, пристойний. Розташовувати – розміщувати, розкладати, розставляти. Хащі – гущавина, нетрощі, нетрі, глушина.) Спробуйте замінити дані слова у тексті іншими із синонімічних рядів. Чи доречною буде така заміна?
- Виберіть з тексту професійні слова пасічників.
Синтаксичне завдання
- Знайдіть речення з однорідними членами, поставте пропущені розділові знаки, поясніть правилами.
- Яким зв’язком поєднуються однорідні члени у реченнях тексту?
- Визначте речення з кількома рядами однорідних членів. Якими членами речення вони є?
- Зробіть синтаксичний розбір речення « Вони відзначалися статечністю й охайністю і були шановані як знавці природи і навіть знахарі».Чому кома перед як у цьому реченні не ставиться?
- Закінчіть формулювання правила словами ставиться – не ставиться, наведіть на кожне правило приклади речень про бджіл та бджільництво.
1. Якщо однорідні члени речення з’єднані повторювальними сполучниками, то кома…
2. Якщо однорідні члени речення з’єднані одиничними сполучниками чи, або, та, і, то кома…
3. Якщо однорідні члени речення поєднуються безсполучниковим зв’язком, то кома…
4. Якщо означення характеризують предмет в одному плані, то кома…
5. Якщо у фразеологічних словосполученнях вживається повторюваний сполучник, то кома…
Творче завдання
1. Напишіть розповідь про бджіл у художньому стилі, використайте у тексті речення з кількома рядами однорідних членів.
2. Створіть настроєвий етюд на тему: «Бджілонька на квітку сіла – у душі заграли скрипки».
3. Розгляньте картину М. Богатова «Пасічник», у вигляді монологу передайте думки старого пасічника.
Вставні слова
Мабуть, природа створила хлібну зернину в мить такого високого натхнення, в мить щедрого осяяння, яке потрачено нею і на саму людину. І чи в не найголовнішому слові нашої мови «життя» предки не лише воздали заслужену хвалу житу – годувальнику, а визнали його правічні заслуги в долі людства. У зернину, у цей маленький тугий злиточок матерії, на диво, стільки вкладено життєвої мудрості, добра, віри в безсмертя, що його таїна й досі здається нам магічною.
Все у нас від нього, від хліба.
А втім, і самі ми, кожен з нас – дитина своїх батьків, свого народу й хліба.
Людей, які прийшли з доброю місією, з чистим серцем чи з доброю новиною, завжди зустрічали з хлібиною на вишитому рушнику. Короваєм благословляли у дорогу молодят, без хлібини не можна було зайти у новий дім.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 |
