Вивчення синтаксису та пунктуації у 8 класі на матеріалі текстів з народознавства (стр. 1 )

Відділ освіти Рівненської райдержадміністрації

Методичний кабінет

Вивчення синтаксису та пунктуації

у 8 класі на матеріалі текстів

з народознавства

Рівне-2014

Відповідальний за випуск:

- заступник директора з науково-методичної роботи

Великоомелянського НВК «школа-гімназія», учитель-методист.

Упорядник:

Єремейчук Н. М. – учитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії.

Рецензент:

Сівицька Г. Д. – учитель української мови та літератури, учитель-методист.

У посібнику представлено завдання системного характеру до текстів народознавчого спрямування з розділу «Синтаксис. Пунктуація» на різних етапах вивчення програмового матеріалу у 8 класі.

Посібник рекомендований для використання учителями-словесниками, студентами філологічних факультетів.

Схвалено науково-методичною радою Великоомелянського НВК «школа-гімназія» ( протокол №3 від 16.01.2014р.)

Передмова

Комплексна робота з текстом на даному етапі розвитку методики мови визначається як один з найголовніших засобів підвищення комунікативної (мовної і мовленнєвої) підготовки школярів, знайомить їх із найприкметнішими особливостями зв’язного висловлювання і готує учнів до створення власних текстів, даючи змогу виробити вміння будувати й граматично правильно формулювати їх.

Практика аналізу тексту в єдності його змісту і форми, перехід від розгляду зразка до будови власних висловлювань дають змогу формувати в учнів вміння слухати й читати, говорити й писати, тобто осмислено сприймати усне й писемне мовлення. Інформацію з мовного курсу, яка розглядається на матеріалі цілісного тексту, учні сприймають з більшим зацікавленням, ніж ту, що подається на прикладі окремих слів, словосполучень та речень. Під час використання текстів не лише усвідомлюються й засвоюються певні лінгвістичні поняття та категорії, а й розв’язується велика кількість розвивальних та виховних завдань, тож ефективність такого підходу до вивчення української мови очевидна: мовний і загальний розвиток учнів відбувається значно швидше, зростає їхня пізнавальна активність, а навчальна діяльність стає більш самостійною, зацікавленою, творчою.

Кожен текст уже є продуктом мовленнєвої діяльності і може слугувати джерелом інформації для створення іншого тексту з іншим комунікативним завданням.

Посібник містить тексти народознавчого характеру, які пристосовані до уроків з розділу «Синтаксис. Пунктуація» у 8 класі.

Мета посібника подвійна: вчити учнів аналізувати текст як унормовану змістову, синтаксичну, орфографічну єдність, на основі готового зразка створювати власні висловлювання і подати найрізноманітніші факти про матеріальне та духовне життя українців, щоб ланцюг духовності народу не переривався, щоб не всихало життєдайне джерело народної мудрості й творчості.

Робота з кожним текстом проводиться у 5 етапів: комунікативний практикум, лексико-словникова робота, синтаксичне завдання, вправи на повторення, творче завдання.

Завдання комунікативного характеру дають змогу усвідомити зміст висловлювання, розвивають мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і стилістичний аналіз тексту.

Розділ «Лексико-словникова робота» містить завдання відповідно до можливостей тексту, спрямовані на засвоєння нових слів, добір синонімів, антонімів, фразеологізмів; спонукає учнів до роботи з тлумачним словником.

Розділ «Синтаксичне завдання» - це поурочні завдання з виучуваної теми, де учні мають знайти у тексті певну синтаксичну одиницю, з’ясувати її роль, пояснити чи розставити пунктуаційні знаки, перебудувати тощо.

Вправи на повторення дозволяють на основі тексту організувати повторення раніше засвоєного матеріалу з різних мовознавчих розділів (фонетики, словотвору, орфографії, морфології тощо). Хочеться зазначити, що завдання цього розділу можна значно розширити чи, навпаки, звузити за наявністю чи відсутністю часу на уроці.

Творчі завдання спрямовують учня на створення власних текстів різного характеру. Вони передбачають використання у власних висловлюваннях вивчених на уроці синтаксичних одиниць, перегукуються з темою аналізованого тексту. Інколи доповнюються роботою з ілюстрацією.

Пропонована методика роботи з текстом містить завдання, які враховують інформаційний, емоційний, лексико-стилістичний, культурологічний аспекти, формують в учнів комунікативні вміння, дають змогу цілісно й послідовно реалізувати основні завдання навчально-виховного процесу.

Від упорядника.

Словосполучення

Сьогодні (14січня) свято Василя і «старий» Новий рік. Різниця у 13 днів пов’язана з відставанням юліанського календаря від григоріанського, прийнятого в нашій країні у 1918 році.

За традицією рано-вранці на Василя заходять посипальники – хлопчики 7-14 років. У торбинці чи й у рукавичці у них зерно. Заходячи до хати, символічно посівають, примовляючи: «На щастя, на здоров’я, на Новий рік. Роди, Боже, жито, пшеницю, на загороді бика й телицю, у кошарі барана й ягницю, у запічку дітей копицю».

Посипальники – бажані гості, їх запрошують сісти до столу, «щоб усе добре сідало», «щоб свати сідали». Колись, було, хлопчики імітували квоктання курей, їх, жартуючи, смикали за чуба, за вуха і доручали обмолотити макогоном сніп жита, що стояв на покуті від Різдва. Після обрядових дійств господарі пригощали посипальників, обдаровували яблуками, бубликами, пиріжками чи іншими ласощами, а часом – дрібними грішми.

На Василя виконувався звичай «полазника» (першого відвідувача). Щастя в дім приносив гарний чоловік доброї вдачі, а ще з грішми в кишені.

За О. Курочкіним.

Комунікативний практикум

- З’ясуйте, як можна визначити якусь подію за старим стилем, знаючи її дату за новим?

- Що ви знаєте про Святого Василя? (Архиєпископ Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії, великий угодник Божий, аскет, богослов і вчений, автор кодексу чернечого життя. Його вважали покровителем землеробства, і саме тому 14 січня основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям.)

- Які ще обряди та традиції, пов’язані зі святом Нового року, ви знаєте?

- Доведіть, що подане висловлювання – текст. Визначте його стиль і тип мовлення, доберіть заголовок.

- Скільки мікротем містить даний текст? Назвіть їх.

Лексико-словникова робота

- Знайдіть у тексті застарілі слова.(Макогін, запічок.) Поясніть їхнє лексичне значення. З якою метою вони вживаються у тексті?

Макогін – дерев’яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирали у макітрі мак, пшоно тощо.

Запічок – місце на печі, відгороджене комином, або за піччю.

- Знайдіть у тексті запозичене слово, поясніть його лексичне значення.(Імітувати – наслідувати кого-небудь, відтворювати що-небудь.)

- Доберіть антоніми до слів: «запрошують», «стояв», «дрібні», «приносив», «бажані», «заходячи». Чи до всіх слів можна дібрати антоніми?

Синтаксичне завдання

- Випишіть з тексту по 3-4 підрядних словосполучення: узгодження, прилягання, керування. Визначте головне й залежне слово у виписаних словосполученнях.

- Визначте вид словосполучення за способом вираження головного слова:

прийнятий у країні, заходять на Василя, бажані гості, квоктання курей, сніп жита, символічно посівають, юліанський календар, добре сідало.

- Поясніть, як здійснюється змістовий та граматичний зв’язок слів у словосполученні?

- Чи є словосполученнями такі сполучення слів: усе сідало, баран і ягниця, свято Василя, роди Боже, інші ласощі, у торбині і рукавичці, перед хатою, посівають примовляючи, господарі пригощали, після дійств.

- Які з поданих словосполучень мають народознавчий аспект? Визначте головне слово і спишіть їх у такій послідовності: іменникові, дієслівні, прикметникові.

Червона калина, красний на вроду, іти на косовицю, народний звичай, стеблина соломи, козацька доля, сірий вовк, прийти вчасно, сватати дівчину, розплітати косу, схід сонця, гільце молодої, високий на зріст, повний натхнення, охоплений радістю.

Вправи на повторення

- Поясніть розділові знаки у третьому реченні.

- Запишіть числівники словами. Усно провідміняйте числівник 1918 (кількісний).

- Знайдіть у тексті: а) дієприслівникові звороти та одиничні дієприслівники; б) речення із звертанням; в) речення із вставним словом; г) речення, у якому ставиться тире між підметом і присудком.

- Зробіть словотвірний розбір слів посипальники, обмолотити, макогін. Визначте спосіб творення даних слів.

- Знайдіть іменники, які вживаються тільки у множині.(Гроші, ласощі.) Провідміняйте їх.

Творче завдання

1. Перекажіть текст, доповнивши його розповіддю про народні прикмети, пов’язані з цим святом.

Народні прикмети

*Якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби.

*Якщо сонце весело зійде, весь рік буде щасливий, а особливо добрий буде врожай садовини.

*Якщо іній рясно вкриває всі дерева на Новий рік, буде врожай на збіжжя.

*Якщо частина неба закрита на Новий рік хмарами, в тій стороні буде урожай збіжжя – звідти треба сподіватися щастя.

*Сніг випаде в цей день – щасливий буде весь рік.

2. Розподіліть дані словосполучення на «зимові» та «літні». Поділіться на групи.

Складіть розповідь про те, як зимові (для І групи) та весняні (для ІІ групи) свята в минулому регламентували життя українського селянства. У структурі тексту використайте дані словосполучення.

Прясти на вечорницях, ждати показника, накликати весну, справляти колодку, топтати ряст, виставляти бджіл, Щедрий вечір, увірвати ночі, гілля верби, кривий танець, Касіянів день, Масляна з гостей їде, перша борозна, наставити кутю.

Види речень за метою висловлювання. Окличні речення

О, ви мої далекі покоління! О, ви батьки й діди мої! Всі ви тут, коло мене. Бачу вас і чую ваші скарги, болі… Беру їх на себе піду з ними на суд, але тут вже не зостанусь… Прощайте!

Не кличте мене даремно!.. Не послухаю!

Щось поворушилось у душі Володьки й забриніло. Почув в собі велику силу. Здавалось, у нього виросли крила – широкі, довгі крила – і ось він махне ними, підніметься над полем… Все вище й вище летітиме над своїми полями, над своїми межами, над долинами та лісами, над борами та гаями… Боже, скільки пісні, скільки радісного крику, скільки сили та любові у грудях! Ось розірветься вона від тієї нестримної повені, серце вискочить, кров жива поллється й оросить землю…

Я хочу про вас написати. Про вас, про батька, про наше життя! А хіба ви ніщо? А хіба ви не мати моя? А хіба ви не мало попрацювали на цій землі? А скільки раділи, скільки сліз вилили, скільки пережили? Хіба це ніщо? Ні, мамо! Про все це напишу… А ті, що будуть колись, хай читають. Хай знають, що перед ними також були наші люди, і також жили. І також любили все на Божому світі. Я хочу, щоб покоління наші не тратились, не западали в землю, не зникали, мов худоба. Хочу лишити слід, слово, музику, барву. Я хочу також розказати про свого батька. Хочу полічити його дні, його діла. Хочу все покласти на папір.

За У. Самчуком.

Комунікативний практикум

- Доведіть належність даного тексту до художнього стилю. Визначте його стильові та граматичні особливості.

- Визначте головну думку.

- Чи можна вважати даний текст текстом народознавчого характеру?

- Які знання про народ, його ментальність ви почерпнули з цього тексту?

- Поясніть, з якою метою письменник повторює слова в одному реченні? Наприклад: «Боже, скільки пісні, скільки радісного крику, скільки сили та любові у грудях!»

- Розкажіть про душевний стан Володьки в момент мовлення.

- Як ви розумієте зміст першого абзацу?

- Які речення свідчать про велику повагу Володьки до батьків, його залюбленість у рідну землю?

- Як письменник інтерпретує тему крилатості людини? Хто ще з письменників звертався до цієї теми у своїй творчості? (Л. Костенко, І. Драч, Б. Олійник та ін.)

Лексико-словникова робота

- У тексті знайдіть фразеологізми, поясніть їх значення.( Покласти на папір – написати, виросли крила, почути в собі силу – відчувати прилив натхнення, енергії, виливати сльози – плакати.)

- Які мовні засоби надають уривкові поетичного забарвлення? Визначте стилістично забарвлену лексику.

Синтаксичне завдання

- Визначте вид кожного речення за метою висловлювання та за емоційним забарвленням. Прочитайте текст вголос, дотримуючись відповідної інтонації.

- Який розділовий знак передає на письмі окличну інтонацію? Питальну? Розповідну?

- Пригадайте, які речення називаються риторичними. Зайдіть їх серед речень тексту. Яку стилістичну функцію вони виконують?

Вправи на повторення

- Випишіть з тексту речення із звертаннями. Поясніть постановку коми у першому реченні.

- У якому реченні наявні однорідні звертання?

- Знайдіть речення, ускладнені однорідними членами, поясніть розділові знаки.

- Випишіть дієслова наказового способу, визначте у них особу та число.

- Випишіть з тексту слова, утворені префіксальним способом, виконайте словотвірний розбір кількох слів.

- Знайдіть у тексті вигуки. Яка їх роль?

Творче завдання

1. А що б ви «поклали на папір» про своїх батьків, пращурів? Напишіть. Використайте різні речення за метою висловлювання та інтонаційним забарвленням.

2. За даним уривком охарактеризуйте образ Володьки.

Способи вираження підмета

До нашого часу збереглося чимало назв населених пунктів зі словом «гута», яким наші предки називали скловарну піч. У ХV-ХVІІ ст. на (К, к)иївщині,(П, п)олтавщині, (П, п)оді(лл, л)і працювало близько 30 осередків гутного скла. Три гути було на (З, з)акарпа(тт, т)і, (Г, г)али(ч.,ч)ині. У ХVІІІ ст. на (Ч, ч)ернігівщині діяло понад 120 скловарних майстерень. Ремісники-скляри виготовляли різноманітні сорти «простого», зеленого, синього, димчастого скла, а також кришталь, віконне і лампове скло, кухонний посуд. Українські майстри гутництва збагатили світову спадщину художньої культури унікальним фігурним посудом (пляшки, баклаги, штофи, чарки, кухлі, барильця, карафки) для зберігання рідини. Скляні ємкості зовнішніми обрисами нагадували ведмедів, баранів, коней, качок тощо. Народні традиції, що вказують на глибоку генетичну спорідненість гутництва з давньоруським склоробним ремеслом, яскраво виявилися в оздобленні виробів накладною, ліпленою та втисненою орнаментикою і декоративним розписом.

На початку ХІХ ст. склоробні художні промисли поступово занепали. У кінці століття скляна промисловість остаточно витіснила ручне склоробство.

Відродження традицій гутництва почалося лише у 50-х роках ХХ ст. Петро Семенко, Мечислав Павловський, Йосип Гулянський – видатні майстри гутництва. Вони першими почали відновлювати форми давнього українського посуду, таким чином започаткувавши у сучасному склоробстві фольклорний напрям.

З довідника.

Комунікативний практикум

- Про що говорить слово гута? Назвіть осередки гутництва.

- Розкрийте особливості опису процесу праці (професійні дії, слова-терміни).

- Що означає вираз генетична спорідненість?

- У чому виявилася спорідненість гутництва з давньоруським склоробним

ремеслом?

- Чим збагатили українські майстри гутництва світову художню культуру?

- Словники сучасної мови подають тільки слово гута з позначкою «застаріле»: «склоплавильний завод». Як ви розумієте вираз гутне скло?

- До якого стилю – наукового чи публіцистичного – належить даний текст?

Лексико-словникова робота

- Поясніть різницю у назвах посуду для рідини. До якої лексики належать дані слова?

Пляшка – скляна посудина циліндричної форми, яка має вузьку довгасту шийку; сулія, бутель.

Баклага – невелика сплюснута з боків пляшка для води, яку носять у походах.

Штофа – чотиригранна скляна посудина з короткою шийкою, яка вміщує 1/8 або 1/10 відра вина чи горілки.

Чарка – скляна посудина для пиття вина та спиртних напоїв; келих, чара.

Кухоль – велика склянка з ручкою для пиття пива та інших напоїв.

Барильце – невелика посудина для рідини з опуклими стінками.

Карафка – те саме, що графин.

Синтаксичне завдання

- Виділіть у реченнях граматичні основи. З’ясуйте тип підметів (простий, складений) та спосіб їхнього вираження.

- З’ясуйте, спосіб вираження підметів.

- У якому реченні є однорідні підмети? Зробіть повний синтаксичний розбір цього речення.

- Складіть речення про ремесло гутництва, використавши у ролі підмета фразеологізм прометеївський дух. Простим чи складеним є підмет, виражений фразеологізмом?

Вправи на повторення

- Розкрийте дужки. Пригадайте, коли у назвах місцевості пишемо - ч-, а коли - чч-?

- Зробіть синтаксичний розбір речення «Ремісники-скляри виготовляли різноманітні сорти «простого», зеленого, синього, димчастого скла, а також кришталь, віконне і лампове скло». Яким членом речення виступає слово скляри? Скільки груп однорідних членів є у даному реченні?

- Запишіть числівники словами. Які вони за значенням та за будовою?

Творче завдання

1. Уявіть себе майстром-гутником, напишіть невеликий твір на тему «Вогонь старої гути».

2. Уявіть, що ви працюєте екскурсоводом у музеї ужиткового мистецтва. Опишіть посуд, зображений на фото, обов’язково назвіть його види, скориставшись матеріалом тексту. В описі використайте різні види підметів.

Способи вираження головних членів речення

Божестве(н, нн)е походже(н, нн)я вогню зумовлює і віру у сакральну суть домашнього вогнища - талісмана роду. Його заборонялося оскверняти, називати поганими словами або забавлятися ним. Поширена заборона підмітати піч тим віником, що підмітали хату. Народне прислів’я повчало: «Май до огню пошану, як до води та хліба». Селяни вірили, що вогонь може спалити того господаря, який його не шанує. Числе(н, нн)і табу включали заборону називати його чи говорити про нього. Замість цього слова послуговувалися іменами – евфемізмами – «жижа», «свята жижа», «посвіт». Існувало кілька різновидів назв вогню: живий, новий, щасливий. Архаїчна семантика культу вогню найвиразніше простежується у вірував(н, нн)ях про живий вогонь. За давніми ритуалами його видобували тертям кусків дерева і розводили від нього вогнище на (С, с)вятвечір перед церквою. Запалена від цього вогню свічка наділялася цілющими властивостями і використовувалася у народному самолікува(н, нн)і. Нею послуговувалися як оберегом від злих сил, «від наговору ворожого, від смерті наглої».

Згодом, коли люди наловчилися досить легко добувати вогонь, він і надалі продовжував виконувати духотворну функцію ритуального оберігача родин. Чимало обрядів, пов’язаних з цим символом, дійшло й до нашого часу. Згадаймо вислови: вогне(н, нн)е слово, вогонь душі, роди(н, нн)е вогнище тощо.

За Г. Скрипник.

Комунікативний практикум

- Чому вогонь божественного походження? Чи збереглося нині в людей шанобливе ставлення до вогню?

- Чим для людей був олімпійський вогонь?

- У яких народних обрядах зустрічаємо вогонь?

- Який вогонь вважався живим, а який новим, щасливим?

- Як ви розумієте вислови «сакральна суть вогню», «вогонь душі»? Якими художніми засобами слугують дані словосполучення? (Метафори.)

- У кого з письменників, на вашу думку, «вогненне слово»?

- Яка смерть у народі вважалася наглою? Чому? (Раптова, тому що людина не має можливості покаятися у вчинених гріхах.)

- Поясніть, як ви розумієте зміст речення: «Вогонь виконував духотворну функцію ритуального оберігача родини»?

- Яка основна думка тексту? Як би ви його озаглавили?

- Визначте мікротеми тексту.

Лексико-словникова робота

- Поясніть лексичне значення слів: «табу», «евфемізми», «архаїчний», «талісман», «ритуал», «семантика». Які ці слова за походженням?

Табу – заборона.

Евфемізми – слова чи вислови, що за певних умов служать для заміни тих позначень, що видаються мовцеві непристойними чи небажаними, неввічливими, надто різкими.

Талісман – предмет, що за марновірними уявленнями, має чудодійну силу й приносить його власникові щастя, удачу; амулет.

Ритуал – вироблений звичаєм або запроваджений порядок здійснення чого-небудь.

- Доберіть синоніми до слів «архаїчний», «сакральний», «ритуал».

Архаїчний – стародавній, старовинний, старожитній, застарілий.

Сакральний – священний, звичаєвий.

Ритуал – церемонія, дійство.

Семантика – значення.

- Визначте у тексті фразеологізм.

Синтаксичне завдання

- У кожному реченні визначте граматичну основу. Якими частинами мови виражені підмети? Знайдіть складені підмети.

- У яких реченнях підмет відсутній? Як називаються такі речення?

- Випишіть окремо речення із складеними іменними та дієслівними присудками. Визначте спосіб вираження кожного із цих присудків.

- Визначте однорідні присудки.

Вправи на повторення

- Запишіть слова, розкривши дужки.

- У першому абзаці підкресліть вивчені орфограми.

- Знайдіть слова, утворені способом складання.(Самолікування, різновид, духотворний, Святвечір.)

- Поясніть, чому у реченні «Свічкою послуговувалися як оберегом від злих сил» кому перед як не ставимо.

- Поясніть вживання двокрапки у реченнях тексту. Чи у всіх випадках вона вживається при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами?

Творче завдання

1. Уявіть, що ви живете у Х столітті. Напишіть твір на тему «Посвіт як оберіг сім’ї». У структурі тексту використайте складений підмет, складений дієслівний і складений іменний присудки.

Тире між підметом і присудком

(Тире пропущено.)

Батьківська хата це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів. Вона світ наших предків, які тут народжувалися і все життя тяжко гарували, добуваючи кусень хліба.

Традиційна українська хата колиска нашого народу. У ній жили і вмирали цілі покоління, сподіваючись на кращу долю. З цієї хати пішли у світ велетні думки: Григорій Сковорода, Іван Франко, Олександр Довженко…

Щастя для кожної господині доглядати своє житло. «Без господаря двір, а без господині хата плаче»,- каже народне прислів’я. «Гляди ж, дочко, - повчає мати в одній казці свою дочку, яка виходить заміж,- як будеш у свекра, то вставай раненько, умивайся біленько, вимітай хату і сіни, коло хати поодмітай, поприбирай; а в суботу ввечері припічок підмаж, долівку вимаж, то тебе і чоловік буде жаловать, і од людей наруги не буде». Тому в хаті завжди було вибілено, розмальовано кольоровою глиною, оздоблено витинанками, утикано квітами, пахучими травами.

На думку Т. Шевченка, біла хата найвизначніша риса українського села.

В інтер’єрі хати, у всій організації внутрішнього простору відбиваються багаточисельні українські традиції, символи, життєві правила, звичаї і обряди. Хата надійний захист від незгод. Вона оригінальний витвір народу, самобутнє явище в історії архітектури.

За В. Колісниченко.