Зрештою, вся історія нашого народу пов’язана з історією хліба, з мистецтвом його сіяти, вирощувати, косити, молотити, молоти, розчиняти тісто, пантрувати, як воно сходить, пекти, і, безумовно, гречним, вихованим ще з дитинства умінням його їсти. Цілий цикл, у якому свої таємниці, досвід, розрахунок, за якими можна вимірювати літа людського життя.
За В. Яворівським.
Комунікативний практикум
- Прочитайте текст, визначте його тему та головну думку, стиль мовлення.
- У якій ситуації можливе таке висловлювання? Доберіть заголовок.
- Хто є адресатом тексту?
- Чи погоджуєтесь ви з тим, що процес вирощування хліба – це мистецтво? Доведіть свою думку.
- Як ви розумієте вислів: «Кожен з нас – дитина своїх батьків, свого народу й хліба»?
- Запитайте у батьків, чи знають вони таємниці, пов’язані з вирощуванням хліба?
- Які прислів’я, приказки, обрядові пісні про хліб та збирання врожаю ви знаєте?
- Російський вчений Тімірязєв назвав хліб «найвизначнішим винаходом людства». Чи погоджуєтесь ви з такою думкою? Якщо ні, то який винахід людства, на вашу думку, є найвизначнішим?
Лексико-словникова робота
- За допомогою синонімів поясніть лексичне значення слів: «магічний», «таїна», «гречний», «пантрувати», « місія».
(Магічний – чарівний, чудодійний, надзвичайний. Таїна – таємниця. Гречний – галантний, чемний, ввічливий, шанобливий, учтивий, милий. Пантрувати – пильнувати, стежити, спостерігати, доглядати. Місія – важливе завдання, доручення; відповідальна роль, високе призначення.)
- Знайдіть словосполучення, вжиті у переносному значенні.
- Визначте у тексті стилістично забарвлені слова. Яка їх роль у тексті?
Синтаксичне завдання
- Знайдіть у тексті вставні слова, обґрунтуйте вживання розділових знаків.
- Визначте, до якої групи за значенням належить кожне вставне слово.
- Виконайте синтаксичний розбір одного речення (на вибір) із вставним словом. Чому вставні слова не є членами речення?
- Складіть речення зі словом на диво так, щоб воно було членом речення.
Творче завдання
1. Напишіть твір-роздум «Хлібом праця годує», у структурі тексту використайте вставні слова.
2. Напишіть твір-роздум (сформулюйте тезу, аргументи і висновок), взявши за основу слова Бориса Олійника: «Істинно, люди: живемо не хлібом єдиним. Істинно так… коли маємо хліб на столі».
2. Розкажіть про риси української вдачі за такими прислів’ями.
Який твій хліб – така і твоя честь.
Хліб-сіль їж, а правду ріж.
Лежачого хліба ніде нема.
Не вчи ученого їсти хліба печеного.
Хліб та вода – козацька їда.
Коли їдеш у гостину, бери хліб у торбину.
Хто пізно встає, тому хліба не стає.
3. Перекажіть текст, доповнивши його розповіддю про звичаї та обряди, пов’язані з хлібом. Скористайтесь поданим нижче текстом.
Випікання хліба в українській родині було не буденною справою, а священним дійством, тонкощі якого передавалися з покоління в покоління. Допомігши висадити паляниці у піч, діти виходили з хати, «щоб хліб не злякати», доки він буде рости. Відчувши запах спеченого хліба, стукали у двері:
- Дозволь, мамо, в хату зайти, хліб з печі вийняти допомогти.
Мати відповідала:
- Заходьте, діти, будемо хліб виймати, на рушник долі його викладати.
Мати подавала хлібини, щоб покласти їх на чистому рушнику, застеленому на столі. Зверху хліб теж накривала зазвичай вишитим рушником, «щоб відпочив та господаря діждався».
Далі діти спостерігали звичай розділення першої хлібини, супроводжуваний ось таким діалогом між батьками. Батько, вимивши руки, сідав до столу й звертався до матері: «Що то на столі лежить, ще й квітами вкрите?» Мати: «То, батьку, хліб спочиває, господаря з лану дожидає».- «То треба його взяти та й дітям роздати». – «Господаря просим». – «Мати у хаті – господар при хаті. Без матері хата сирота, а без батька вдова. Тож тобі, мати, хліб брати, та дітям до нього слово казати».
Мати перекидала через ліве плече чистий рушник «щастя і долі» і відрізала скибочку, при цьому приказувала: «Оце тобі, донечко наша рідна. Гарною зростаєш, батькам допомагаєш. Хай не обходить тебе щастя-доля. Щоб люди тебе шанували, а хлопці – цілували. Ось тобі цілушечка». Доня дякувала мамі. Потім мати відрізала наступну скибку: «А це тобі, синочку. Рано ти встаєш, всьому лад даєш. Рости здоровим та дужим, будеш якійсь дівчині гарним мужем» (З журналу).
Вставлені речення
Пам’ятаю правічний спокій полів. Холодні роси на ранкових і вечірніх травах… Різдвяні замети снігів… Вільний вітер без гуркоту й диму (але як це мучило і поривало в інший світ!).
Життя людини ділилось на три періоди: хрестини, весілля, похорон. Час – на пори року і свята (тижні і дні до Різдва, у Великий піст, перед Великоднем чи після Великодня, перед Пречистою, перед Спасом), але над видимою тишею села в повітрі щось діялось. Над моєю головою - великою, круглою, стриженою під драбинку – потріскували голубі іскри ідеалізму й офірності.
Була своя хата з великим садком. Своя з діда-прадіда земля. Свій хліб. Навіть свій ліс. Якогось зимового вечора, саме на Андрія, батько (звали його Ліксандр) зайшов з морозу в хату, не розпрягаючи коней, і мама йому сказала: «Батьку, а у нас є хлопчик». «Добре,- відказав батько,- я йому море лісу купив». Цей ліс синів на обрії, манив у далечінь, але я з ним так і не зустрівся… Я був п’ятий, найменший у сім’ї, і скільки сягає пам’ять, завжди було ясно, що старші будуть господарями, а найменший «піде вчитися». У цьому було щось святкове. Взагалі чекання свята, прагнення животворити, оберегти і творити свято визначає мій життєвий стиль.
За Є. Сверстюком.
Комунікативний практикум
- Визначте стильові ознаки (лексичні та граматичні) тексту.
- Що ви знаєте про свята, згадані у тексті?
- Поясніть, як ви розумієте зміст останнього речення другого абзацу?
- Які традиції щодо господарювання існували в українських родинах?
- Який настрій уривка? Чому? Як би ви охарактеризували особу, від імені якої ведеться розповідь?
- Які ментальні риси українців описані у даному тексті?
- Чи можете ви сказати, що визначає ваш життєвий стиль? Чим це зумовлено?
- З якою метою автор написав текст?
Лексико-словникова робота
- Знайдіть у тексті іншомовні слова, з’ясуйте у словнику їхнє значення. (Ідеалізм – схильність безкорисливо служити будь-якій справі, відданість високим моральним ідеалам. Офірність – жертвувати чимось, свідомо йти на якісь труднощі заради інших.)
- Знайдіть у тексті епітети, джерела яких у народнопоетичній творчості.
- З якою метою письменник у третьому абзаці повторює слово свій?
Синтаксичне завдання
- Визначте вставлені речення, поясніть їхню роль у тексті.
- Чи можна замінити дужки іншими розділовими знаками? Якими саме?
- Прочитайте, пропускаючи вставлені речення. Виграв чи програв текст?
Вправи на повторення
- Поясніть вживання великої літери.
- Чому у слові пам’ятаю ставиться апостроф, а в слові різдвяний – ні?
- Поясніть орфограми у словах: з діда-прадіда, далечінь, животворити, не розпрягаючи, різдвяний.
- Знайдіть у тексті спільнокореневі слова.(Свято, святкове; пам’ять, пам’ятаю; Різдво, різдвяні.)
- Запишіть речення з прямою мовою як діалог.
- Знайдіть речення, ускладнені однорідними членами.
- Поясніть вживання двокрапки у першому реченні другого абзацу.
Творче завдання
1. Розкажіть, як ваша родина святкує Різдво, Великдень. У своєму тексті використайте кілька вставлених речень.
Діалог. Розділові знаки при діалозі
У степу
(Давня побрехенька)
Ідуть чумаки степом, цілою валкою, з навантаженими возами. (Давно се було, як ще чумаки в Крим по сіль та по рибу ходили.) Ідуть – шлях просторий; степ на/вкруги простягся рівний та чистий: ні/дерева, ні/кущика. І людей не/видно зблизька.
Коли се бачать чумаки, якийсь чоловік швидко йде на/впростець до них. Далі став гукати:
- А пості-і-йте! Підожді-і-те!.. Гей, пострива-а-ай-те!
- Одно гука чоловік та маха руками. «Що там таке, - думають чумаки,- чи якась пригода сталася, чи що?..»
Стали. Ціла чумацька валка стала. Дожидають.
Надбіг той чоловік, уклонився:
- Здорові були, люди добрі! Чи важко чумакувати?
- Здоров був і ти!
- Боже, вам допоможи в дорозі! Нехай Біг щасливо проходить!
- Щасти, Боже, й тобі, чоловіче! А чого ж се ти гукав? – питає далі чумацький отаман.- Чого тобі треба, що ти спинив нас?
- Та прошу вашої ласки – постійте трохи: дозвольте мені об воза спину почухати, бо в тому гемонському степу така порожнеча, що нема об що почухатись!
За Оленою Пчілкою.
Комунікативний практикум
- Кого в Україні називали чумаками? Звідки з’явилася назва чумаки? Коли було чумакування?
- Які ще джерела народної творчості, що розповідають про чумаків, ви знаєте?
- Які риси української вдачі висміює ця побрехенька?
- Чому степ чоловік називає гемонським? (Гемон – те саме, що демон – лайливе слово.)
- Визначте жанр твору, стиль і тип мовлення. Що виражає заголовок: тему чи головну думку?
Лексико-словникова робота
- Які слова з тексту бувають омонімами? (Валка – група людей, возів з вантажем, що перевозиться кудись. Валка – вирубування лісу. Ласка – доброзичливе, привітне ставлення до кого-небудь. Ласка – невелика хижа тварина з тонким і гнучким тілом.)
- Форми яких слів не вживаються у сучасній мові? ( Се, підождіте, Біг.)
Синтаксичне завдання
- Прочитайте діалог, обґрунтуйте розділові знаки при діалозі.
- Визначте слова автора.
- Чи є діалог різновидом прямої мови? Якщо так, то запишіть його як пряму мову.
- Прочитайте речення, ускладнені звертаннями, поясніть розділові знаки.
- Запишіть діалог у рядок, прокоментуйте розділові знаки.
Вправи на повторення
- Запишіть слова, знявши риску.
- Напишіть словниковий диктант: ні те ні се, навсібіч, навхрест, на-гора, напоготові, ніякий, назустріч (присл.), ніхто, натщесерце, по-нашому, невтямки, напоготові, по-вовчи, будь-де, як-небудь, надвоє, ледве-ледве, абиде, деінде, абикуди, рано-вранці, угорі.
- Випишіть з тексту спільнокореневі слова до слова чумак.
- Слова чумацький, дозволити, проходить, навпростець розберіть за будовою. Визначте спосіб творення кожного слова.
- У яких словах з тексту можливе чергування? (Віз-возами, ідуть-йдуть, чумак-чумацький, підождіть-підождати, прошу-прохання, постійте-стояти.)
- Чому у слові зблизька пишемо префікс з-, а у слові спинив – с-?
Творче завдання
1. Продовжте текст гуморески двома-трьома репліками.
2. Поширте текст побрехеньки, де можливо, прислівниками із словникового диктанту.
3. Складіть уявний діалог між чумаками за картиною Сергія Васильківського «Чумацький Ромоданівський шлях». Знайдіть в Інтернеті відомості про автора картини.
Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові
(Розділові знаки при прямій мові пропущено.)
Спокон/віку народ прагнув осягнути суть своїх бід та те, чим можна кожній з них зарадити.
Спробуємо дізнатись, як лікував себе народ, у старо/жителів села. Насам/перед старалися душу свою утримувати у чистоті чуємо відповідь діда Василя а далі він конкретно пояснює за людину здавна борються дві сили: добра і зла. Нас створила сила світла – Господь Бог. Якщо нас охр(е, и)стили, то, образно кажучи, зробили пасажирами світлого корабля. Там нема ні/хвороб, ні/нещасть, там довгий вік, бо Бог є любов, і тих, хто коло Нього, оберігає. А що/ж буває, якщо ми порушуємо правила, дані Богом запитуємо. Відповідає баба Олена ми автоматично з білого корабля вибуваємо на чорний, до сатани. А тут уже діють закони зла, бо нечиста сила не любить людину і хоче гріхом п(е, и)р(е, и)манити її до себе, починає руйнувати хворобами, в(и, е)сти до смерті. Щоб оминути ті не/щастя вже продовжує дід Василь треба повернути собі досконалість і чистоту, кая(т, тт)ям омити від ско(є, ї)ної скверни.
Омива(н, ння) наші предки робили не менш ніж чотири рази на рік, щоб чистими увійти у великі свята – Різдво, Великдень…І як тіло може мити людина у спеціально відведених міс(т, ц)ях – ставкові, річці, ва(н, нн)і, так і душа омивається там, де є хрест і купол, що єднають з Богом, Христом. П(е, и)р(е, и)м(и, е)валася кожна пляма:
Прости мене, Господи, що я про Марію тоді/то подумала…
Прости, що злість на зятя затаїла…
Прости, що у Божу неділю на ринок пішла, а не у церкву на службу…
І так, як людина тіло своє ом(и, е)вала від бруду милом, духовним милом ставали крихітка хліба і крапля вина при причасті, символізуючи тіло і кров Ісуса.
В здоровому тілі - здоровий дух каже сучасне прислів’я. А батьки нас завершує дід Василь вчили по/іншому: буде здоровий дух – буде здоровим і тіло.
За Г. Маковій.
Комунікативний практикум
- Від чого залежать роки життя людини?
- Чи вірите ви в інформацію, що прочитали?
- Чи погоджуєтесь ви з думкою, висловленою в останньому абзаці? Якщо ні, то наведіть аргументи чому.
- Розкажіть про учасників розмови (вік, соціальний статус, освіту…)
- Чого вчить текст? Назвіть ключові слова тексту.
- Визначте стиль і тип мовлення тексту.
Лексико-словникова робота
- Поясніть за допомогою синонімів значення слів: «гріх», «скверна».( Гріх - проступок, провина, прогріх, помилка. Скверна – старослов’янське слово, те саме, що гріх.) До яких груп за вживанням належать дані слова? ( Гріх – загальновж., скверна – стил. забарвлене.)
- Визначте у тексті фразеологізм.( У здоровому тілі – здоровий дух.)
Синтаксичне завдання
- Знайдіть у тексті речення з прямою мовою. Випишіть, розставляючи розділові знаки.
- Визначте слова автора. Складіть схеми до цих речень.
- Перебудуйте речення з прямою мовою на діалог. Запишіть.
- Перебудуйте пряму мову на непряму. Який спосіб передачі чужого мовлення у даному випадку найдоречніший?
Вправи на повторення
- Запишіть, знявши риску та розкривши дужки. Обгрунтуйте ваш вибір.
- Виконайте повний фонетичний розбір слів якщо, злість.
- Визначте, якою частиною мови виступають всі слова у першому і другому реченні.
Творче завдання
1. Складіть твір за одним з прислів’їв, у структурі тексту використайте речення з прямою мовою.
Робиш добро – кайся, робиш зло – зла сподівайся.
Мудрого – шукай, дурного – обходь.
Умієш бруднити – умій і чистити.
Відокремлені означення
Воду, як могутню стихію (В, в)сесвіту, глибоко шанували наші предки. Особливо велику магічну силу за їхніми уявленнями мала так звана «не/почата» вода, набрана в криниці до схід сонця. У ній, настояній на зірницях, купали новонародженого, нею напували корів, щоб давали більше молока, і вмивалися, щоб не/боятися пристріту, лихого ока.
«Здрастуй, водо (У, у)лянко, колодязю (А, а)враме і джерело (Б, б)орисе», - так на ім’я зверталися до води наші предки, перш ніж попрохати (з, с)цілити не/дугу, забрати лихо, принести удачу. Воду, освячену в церкві на (В, в)одохреща і (С, с)трітення, колись (з, с)берігали в кожній хаті у/продовж року. Нею, святою, кропили в хаті, як дошкуляв (Д, д)омовик, вживали від зурочення. Бігуча вода – в струмку чи річці – могла забрати понести далеко всі хвороби, варто було лише викупатися в ній до схід сонця у (Ч, ч)истий (Ч, ч)етвер перед (В, в)еликоднем чи на самий (В, в)еликодень о/півночі.
За повір’ями, є така не/звичайна хвилина, священна, магічна, в ніч під (Н, н)овий (Р, р)ік, коли вся вода у колодязях перетворюється на вино, і, як ро(з, с)повідали бувальці, дуже смачне.
Отакі дива відбувалися із звичайною водою.
За Г. Бондаренко.
Комунікативний практикум
- Доберіть до тексту заголовок.
- Пороздумуйте, чому воді люди надавали особливого, магічного значення?
- Як ви гадаєте, чому воду називали людськими іменами?
- У яких ще святах, обрядах люди використовували воду?
- Що ви знаєте про свята Водохреща та Стрітення? Коли їх відзначають?
- З чим пов’язане перетворення води на вино?
- Визначте стиль та тип мовлення тексту. Яка тема та головна думка даного висловлювання?
Лексико-словникова робота
- Визначте слова та словосполучення, вжиті у переносному значенні.
- Доберіть синоніми до слів: «дошкуляти», «розповідати».( Дошкуляти – діймати, досаджати, допікати, набридати, досолювати, виводити з рівноваги, доїдати. Розповідати – повідомляти, оповідати, баяти, переказувати.)
- Поясніть значення слів: «зірниця», «стихія», «зурочити», «пристріт».
Зірниця – поетичне, те саме, що зоря, зірка, зоряниця.
Стихія – одна з першооснов буття (вода, земля, вогонь, повітря) в античній філософії.
Зурочити – особливим магічним поглядом викликати нещастя, хворобу на когось, завдати шкоди комусь чи чомусь, пристріти.
Пристріт – хвороба, викликана чиїмсь злим поглядом.
- Пригадайте фразеологізми зі словом вода, поясніть їхнє значення.(Чимало води утекло – минуло багато часу; варити воду – знущатися з когось; вивести на чисту воду – викрити чиюсь непорядність; вилами поводі писано – невідомо, як буде; вийти сухим із води – уникнути покарання; і вода не освятиться без нього – ніщо не обійдеться без кого-небудь; скаламутити воду – внести розлад, неспокій; набрати у рот води – мовчати; ні за холодну воду не братися – нічого не робити; піти за водою – пропало, зникнуло, минуло; тихіше води, нижче трави – непомітно, дуже скромно; як дві каплі води – схожі; як у воду дивитися – ніби знати заздалегідь; ховати кінці у воду – не залишити ніяких слідів злочину, негідного вчинку.)
Синтаксичне завдання
- Знайдіть у тексті речення із відокремленими означеннями, підкресліть їх.
- Поясніть вживання розділових знаків.
- Визначте означення непоширені і поширені.
- Визначте члени речення, яких стосуються відокремлені означення. Якими частинами мови вони виражені?
- Поширте останнє речення тексту відокремленим означенням.
Вправи на повторення
- Запишіть, розкривши дужки та знявши риску. Обгрунтуйте правилами ваш вибір.
Творче завдання
1.Складіть невеликий вірш про воду, використавши рими: вода – мала - Купала – забрала.
2. Побудуйте повідомлення про воду в науковому стилі. У структурі тексту використайте хоча б одне відокремлене означення.
Відокремлені обставини
Ще за тих часів, коли люди в Карпатах поклонялися язичницьким богам, теплої купальської ночі молодь бавилася біля яскравої ватри. А потім дівчата, співаючи, опускали у швидкі води Черемоша барвисті вінки. Нехай пливуть до милого, хай зв’яжуть серця вірним коханням на все життя.
Лише Лади, наймолодшої і найвродливішої, не було серед дівчат. Вона так захопилася збиранням квітів, що забрела далеко в ліс та й заблукала.
Злякалася Лада, опинившись сама-самісінька у нічному лісі. Почала гукати-кликати подруг. Та дарма, лише таємниче відлуння відгукувалося на її голос.
А чудова купальська ніч творила в лісі справжні дива: чулися голоси якихось незнаних птахів, завели свій танок лісові мавки, а під темними кущами розквітали небачені квіти.
Нахилилася Лада, зірвала квітку, вплела до свого барвистого вінка. І сталося диво: засвітився він голубуватим світлом. Замість різнобарвних лісових квітів постали у вінку темно-зелені гладенькі листочки, а з-поміж них виглянули ніжно-блакитні п’ятипелюсткові квіти.
І почула дівчина тихий голос, народжений нічним вітерцем:
- Пам’ятай, Ладо, що п’ять пелюсток – то п’ять засад щасливого подружнього життя: перша пелюстка – це краса, друга – ніжність, третя – незабутність, четверта – злагода, п’ята – вірність.
Довге і щасливе життя прожила з того часу Лада зі своїм судженим, а молодь з того часу плете вінки з цієї квітки, аби не переводилося на землі щасливе і вірне кохання.
За О. Мартиновим.
Комунікативний практикум
- Визначте жанр даного тексту. Доберіть заголовок.
- До якого стилю належить даний текст? Доведіть.
- Яка структура тексту? Скільки у ньому частин і як вони пов’язані між собою?
- Який настрій твору?
- Як ви вважаєте, яку квітку вплела до свого вінка Лада? (Барвінок)
- Що ви знаєте про богиню Ладу, якій поклонялися наші предки? (Лада – богиня світової гармонії, краси і щасливого шлюбу, з її тіла випромінюється чарівне магічне сяйво. Ніжно полюбив її Ладо, вони одружилися. І стала Лада матір’ю світу, народивши двох дітей-близнят – Лелю і Полеля, які для людей стали символом вірності: голубом і голубкою. Вона – подателька благ у час предковічного обряду одруження. Лада дарує молодятам шлюбну обручку, щоб їхні душі були нерозлучні, а серця люблячі).
- Чому вінок з барвінку вважається символом кохання?
- Що б ви ще додали до засад щасливого подружнього життя?
- Що нового ви дізналися про традиції, звичаї, вірування українців?
Лексично-словникова робота
- Поясніть значення слова «ватра». До якої групи лексики за вживанням належить дане слово? (Діалектне). Доберіть синоніми.
- Поясніть значення слова «засада».(Засада – основа чогось, те головне, на чому ґрунтується щось).
- Доберіть синоніми до слів «відлуння», «барвисті», «виглянули».
- Наведіть з тексту приклади епітетів, поясніть їхню роль.
Синтаксичне завдання
- Знайдіть речення, ускладнені відокремленою обставиною, поясніть розділові знаки.
- З’ясуйте, яке змістове навантаження мають відокремлені обставини?
- Виконайте повний синтаксичний розбір речення «Злякалася Лада, опинившись сама-самісінька у нічному лісі».
- Перебудуйте дані речення з тексу на речення з відокремленою обставиною.
Нехай пливуть до милого, хай зв’яжуть серця вірним коханням на все життя. Нахилилася Лада, зірвала квітку, вплела до барвистого вінка. Вона так захопилася збиранням квітів, що забрела далеко в ліс.
- Які ще відокремлені члени наявні у тексті? Зачитайте речення, у яких вони вживаються.
Вправи на повторення
- Поясніть правопис слів: темно-зелені, небачені, ніжно-блакитні, з-поміж, п’ятипелюсткові, збирання, різнобарвні, розквітали, гукати-кликати, відлуння, сама-самісінька.
Творче завдання
1. Складіть розповідь про інші рослини-символи українського народу. У текст введіть відокремлені обставини.
2. Доповніть текст своїми роздумами про те, чому такій непримітній квітці, як барвінок, українці надавали особливого значення.
3. Опишіть кольорову гаму ілюстрації, використавши словосполучення з тексту: ніжні квіти, голубувате світло, гладенькі листочки, барвистий вінок. Використайте відокремлені обставини.
Відокремлені додатки
Існує близько сорока версій, які пояснюють походження тризуба. Можна погодитися з твердженням дослідників зарубіжних українознавчих центрів, зокрема з М. Андріюком, що тризуб, як первісне обожнювання рибальського знаряддя, а згодом віднесення його до символу влади, міг виникнути в різних народів і в різні часи незалежно. І це ймовірно, оскільки його сліди простежуються у багатьох країнах, особливо у Скандинавії, Візантії, Греції. Крім знахідок на території України, тризуб знайшли і під час розкопок давнього городища біля Новгорода.
До вищенаведеної версії походження тризуба можна додати ще такі: це уособлення трьох природних стихій – повітря, води і землі; зображення атакуючого сокола. Академік Б. Рибаков вважає, що підвіски з тризубом могли бути знаками князівської адміністрації.
Слід зазначити, тризуб, який зустрічається на трапецієподібних підвісках, знайдених при розкопках у Новгороді, в багатьох деталях співпадає із зображенням знаків срібних монет князя Володимира. Крім того, підвіски із знаком тризуба і складним орнаментом, що може свідчити про династійний знак, виявлено під час археологічних робіт у Києві та Білгороді.
Тризуб, як знак князівської власності Рюриковичів, широко використовувався і в державному житті Київської Русі, зокрема на печатках, якими скріплювали міжнародні договори. Крім того, виконані в бронзі чи сріблі тризуби прикрашали пояси дружинників київського війська, їхню зброю і знамена.
З довідника.
Комунікативний практикум
- Перекажіть текст.
- Чи збагатив вас даний текст новими відомостями про походження тризуба? Якщо так, то якими саме?
- Які ще версії походження тризуба ви знаєте?
- Що символізує сокіл у народній творчості?
- До якого стилю – наукового чи публіцистичного - належить даний текст? Доведіть.
- З якою метою автор написав текст? Що ви можете сказати про автора?
- Складіть до тексту систему питань і дайте на них відповідь.
Синтаксичне завдання
- Знайдіть у тексті відокремлені додатки. Яке змістове навантаження вони мають?
- Поясніть вживання розділових знаків при відокремлених додатках.
- Чи належать до відокремлених додатків наступні відокремлення:
* тризуб, як первісне обожнювання рибальського знаряддя;
* крім того;
* зокрема на печатках;
* знайдених при розкопках у Новгороді.
Вправи на повторення
- Поясніть написання слів: трапецієподібний, скріплювали, обожнювання, українознавчі.
- Знайдіть у тексті дієприкметники, визначте дієслівні ознаки: активний чи пасивний, вид, час. (Атакуючого – активний, недок. вид, теп. час; знайдених - пасивний, док. вид, мин. час, виконані - пасивний, док. вид, мин. час.)
- Знайдіть іменники, які вживаються тільки в однині чи в множині.
- У першому абзаці у дієсловах визначте вид.
- Поясніть розділові знаки у другому абзаці.
Творче завдання
1. Створіть розповідь про те, як використовується тризуб у сучасній національній символіці. У структурі тексту використайте відокремлені додатки.
2. Підготуйте повідомлення про тризуб до шкільного свята. Використайте матеріали тексту.
Уточнювальні члени речення
Весною, як тільки вкриються травами луки, розпустяться верби й заз(е, и)л(е, и)ніють поля, тоді з води на берег виходять русалки, водяні діви.
За народною уявою, русалки – це дівчата, які під час купання втопилися. Утопл(е, и)ниці/ русалки на віки/вічні відійшли від буденного земного буття й п(е, и)р(е, и)с(е, и)лилися в таємничу сферу, на дно глибоких рік і озер, у казкові палати, що чудом збудовані з прозорого кришталю.
Вони сідають на березі, розчісують своє довге волосся або б(е, и)руться за руки і водять хороводи. Іноді в(е, и)лазять на дерева й гойдаються на гіллі, як на гойдалці, співаючи пісень. Їхні пісні не/безпечні: хто почує їх, то, як зачарований, підійде близько до них, а ті тоді заманять його до себе, візьмуть у своє коло, будуть бавитися з ним, а потім залоскочуть і затягнуть у річку, на дно.
У русальний тиждень ніхто не купається у річці, хіба/що відьми, бо лише вони не/ бояться русалок. У Зелені свята, у четвер, ні/хто не/повинен працювати, щоб не/розгнівити русалок, які у цей день виходять на поверхню землі, щоб ті не/попсували худоби. Цей день називається Русалчин Великдень. Ранком, як/тільки роса зійде, дівчата йдуть у поле працювати і беруть із собою хліб, який вимішаний на свяченій воді, щоб задобрити русалок.
За О. Воропаєм.
Комунікативний практикум
- Якими ви уявляєте русалок?
- Що треба зробити, щоб їх задобрити?
- Коли святкується Зелений тиждень? (На Трійцю.)
- Як ви думаєте, чому русалки хочуть залоскотати людей до смерті?
- Які ще давні звичаї, пов’язані із русалками, ви знаєте?
- Які мовні засоби надають тексту поетичного забарвлення?
- Доведіть належність тексту до певного стилю.
Cинтаксичне завдання
- Визначте у тексті речення з уточнювальними членами. Прочитайте, дотримуючись правильної інтонації. Обгрунтуйте вживання розділових знаків.
- Спишіть, розставте пропущені розділові знаки. Визначте уточнювальні члени речення. Які це члени речення?
Дівчата носять при собі чудодійне зілля а саме полин і любисток, бо його бояться русалки. Весною на Трійцю полином убезпечували оселю. У «десятий понеділок» тобто на перший день Петрівки відбуваються проводи русалок. У цей день дівчата у полі на житах роблять у честь русалок спільний обід тризну. У Білорусії в Могилівському повіті обряд проводів русалок зберігся повністю.
Вправи на повторення
- Запишіть слова, розкривши дужки та знявши риску, обґрунтуйте правилами ваш вибір.
- У тексті знайдіть:
а) речення, ускладнене вставним словосполученням; б) двоскладне речення, ускладнене однорідними присудками; в) речення, ускладнене дієприслівниковим зворотом; г) речення, у якому підмет виражений заперечним займенником.
Творче завдання
1. Введіть у текст опис русалок, використайте кілька уточнювальних членів речення.
2. Уявіть себе русалкою. Опишіть ваші думки й почування. У структуру тексту введіть уточнювальні члени речення.
3. Створіть у художньому стилі опис русалки за картиною. Чи такою ви уявляли її? Використайте уточнювальні члени речення.
Використана література
1. Звичаї нашого народу: Етногд. нарис. У 2 т. – К.: Оберіг, 1991.
2. Лінгвістичний аналіз тексту як засіб формування мовної компетентності школярів //Дивослово. – 2011. - № 4. – С. 8-10.
3. Комунікативна методика роботи з текстом // Українська мова та літератураКвітень. - № 13(605). – С. 7-12.
4. Маковій Г. Затоптаний цвіт. – К.: Укр. письм.,1999, - 157 с.
5. Дидактичний матеріал з народознавства на уроках української мови. – К.: Освіта, 19с.
6. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник /
А. Пономарьов, Л. Артюх, Т. Косміна. – К.: Либідь, 1993. – 256 с.
7. Українське народознавство: Навч. посібник / За ред. С. Павлюка, Г. Гориня, Р. Кирчіва. – Львів: Фенікс, 1994. – 608 с.
8. Українці: Свята. Традиції. Звичаї / Уклад. І. Коверець. – Донецьк: Альфа-Прес, 20с.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 |
