Середньострокова Програма соціально-економічного розвитку Чернігівського району на роки "Чернігівський район 2015" (стр. 1 )

ПРОЕКТ

Середньострокова Програма

соціально-економічного розвитку Чернігівського району

на роки

"Чернігівський район 2015"

ЗМІСТ

ВСТУП.... 4

Цілі та пріоритетні напрями розвитку району. 7

Прогнозні показники соціально-економічного розвитку району на роки. Ризики та загрози, які можуть виникнути в посткризовий період. 8

І. Відновлення потенціалу та модернізація базових секторів економіки. 10

1.1. SWOT-аналіз розвитку реального сектору економіки. 10

1.2. Промисловий комплекс. 10

1.3. Інноваційний розвиток регіону. 13

1.4. Підвищення ефективності агропромислового комплексу. 15

1.5. Використання природно-ресурсного потенціалу. 16

ІІ. Розбудова та модернізація інфраструктури. 19

2.1 SWOT-аналіз інфраструктурного забезпечення району. 19

2.2. Модернізація транспортної інфраструктури та створення сучасної мережі зв’язку 20

2.3. Підвищення ефективності і реструктуризація житлово-комунального господарства 21

2.4. Розвиток дорожньої інфраструктури та задіяння транзитного потенціалу. 23

2.5. Газифікація населених пунктів. 24

2.6. Стимулювання розвитку житлового будівництва, ринку доступного житла. 25

2.7. Поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня техногенної безпеки. 27

ІІІ. Поліпшення бізнес-клімату й залучення інвестицій. 28

3.1 SWOT-аналіз бізнес-клімату. 28

3.2. Підтримка розвитку малого бізнесу. 29

3.3. Створення сприятливих умов для залучення інвестицій. Розвиток та стимулювання будівництва. 31

3.4. Міжнародна інтеграція та співпраця. 33

ІV. Підвищення стандартів життя населення. 35

4.1. SWOT-аналіз соціального середовища та соціальної сфери. 35

4.2. Демографічна ситуація. 36

4.3. Збільшення доходів населення. 38

4.4. Трудові ресурси. 39

4.5. Впорядкування відносин на споживчому ринку району. 39

4.6. Підвищення адресності системи соціального забезпечення. 41

4.7. Гідне пенсійне забезпечення. 42

4.8. Реформування медичної галузі 43

4.9. Підвищення якості і конкурентоспроможності освіти. 45

4.10. Соціальна підтримка сімей. 47

4.11. Розвиток сфери культури. 49

4.12. Поліпшення умов для розвитку фізичної культури і спорту. 51

4.13. Підвищення фінансової незалежності місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів. 53

4.14. Розширення інформаційного простору. 55

Механізми реалізації програми та фінансове забезпечення програми. 56

Додаток 1. Кількісні показники виконання Середньострокової програми соціально-економічного розвитку району на роки

Додаток 2. Стратегічні, оперативні цілі та заходи з виконання Середньострокової програми економічного і соціального розвитку району на період рр.

Додаток 3. Перелік інвестиційних проектів, спрямованих на соціально-економічний розвиток Чернігівської району у 2011–2015 роках

Додаток 4. Перелік основних інвестиційних проектів суб’єктів господарювання, що мають наміри щодо їх реалізації у роках

Додаток 5. Перелік проектів, які пропонуються до реалізації у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями (гранти, кредити, міжнародна технічна допомога і т. і.)

ВСТУП

На сьогоднішній день прийнято національну Програму економічних реформ на роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», в якій визначено стратегію реформування національної економіки на 5 років і надано орієнтири для розвитку всіх регіонів держави. Прийнято Середньострокову програму соціально-економічного розвитку Чернігівської області на роки «Чернігівщина-2015. Спільний шлях до добробуту», основні положення якої рекомендовано враховувати при розробленні проектів щорічних програм соціально-економічного розвитку районів та міст. Без довгострокового стратегічного планування неможливо досягнути значних результатів розвиту за порівняно невеликі проміжки часу.

Тому на порядку денному постає питання розробки Середньострокової програми соціально-економічного розвитку району на роки, яка стане втіленням загальнодержавних реформ.

Середньострокова програма є сукупністю обґрунтованих пріоритетів соціально-економічного розвитку району, сформованих у вигляді оперативних цілей, для досягнення яких визначаються завдання, інструменти, заходи, їх джерела фінансування. Вона визначає головні проблеми, які заважають динамічному розвитку Чернігівського району, обґрунтовує необхідні структурні перетворення економіки та соціальної сфери.

Для розроблення програми розпорядженням голови райдержадміністрації від 8 липня 2011 року № 000 була утворена робоча група, яка об‘єднала зусилля представників структурних підрозділів райдержадміністрації, органів місцевого самоврядування, підприємств установ та організацій району.

Програма містить в собі перелік інвестиційних проектів, спрямованих на соціально-економічний розвиток Чернігівського району за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, реалізація яких поліпшить умови життєдіяльності населення, зокрема, забезпечить газифікацію населених пунктів, їх тепло - та водопостачання, добудову і реконструкцію загальноосвітніх навчальних закладів, що поліпшить умови навчання сільської молоді, покращить інфраструктуру в сільських населених пунктах.

Крім того, програма передбачає реалізацію інвестпроектів суб‘єктами господарювання, що забезпечить відновлення економічного потенціалу району.

В Програмі визначені основні критерії оцінки ефективності виконання поставлених завдань. За ними буде відслідковуватися динаміка розвитку району для звітування територіальній громаді та інформування ЗМІ і громадськості.

Аналіз соціально-економічного розвитку району

Зусилля органів влади всіх рівнів району спрямовувались на усунення проблем, що перешкоджають соціально-економічному розвитку, вирішення пріоритетних цілей і завдань, розрахованих на середньострокову перспективу – роки при реалізації І етапу Стратегії соціально – економічного розвитку Чернігівської області.

Перша половина цього періоду вищевказаної Стратегії характеризувалась економічною стабільністю. Більшість макропоказників, запланованих на 2007 рік, було виконано. Розвиток торгівлі та підвищення добробуту населення забезпечили зростання обсягів роздрібного товарообороту (за всіма каналами реалізації) на 38,0 %. Подальшого розвитку набула сфера малого бізнесу.

У сільському господарстві за підсумками року вироблено майже 46,7 тис. тонн зернових і зернобобових, 128,3 тис. тонн картоплі, 0,2 тис. тонн льоноволокна, 48,5 тис. тонн молока, вирощено 5,4 тис. тонн худоби та птиці.

В цілому обсяг валової продукції сільського господарства становив 236,7 млн. грн.

Протягом 2007 року введено в експлуатацію 9,3 тис. м2 житла, а також 6,8 км водогонів, 12,2 км газопроводів.

Поліпшилась ситуація на ринку праці. Знизився на 0,6 % пункти рівень зареєстрованого безробіття, протягом року створено 767 нових робочих місць.

В той же час, у 2008 році Чернігівський район, як і вся Україна, відчув на собі негативний вплив фінансово-економічної кризи.

Основними чинниками, які протягом кризових років негативно впливали на розвиток економіки, були скорочення обсягів кредитування економіки банківською системою та здорожчання кредитів, значні коливання валютного курсу і таке інше. Стримуючими факторами розвитку економіки стали також законодавче ускладнення ведення господарської діяльності та погіршення загального інвестиційного клімату, суттєве збільшення фіскального тиску, порушення міжрегіональних та зовнішніх коопераційних зв’язків.

Це призвело до зниження макроекономічних показників.

Так, вже за підсумками 2008 року уповільнився темп розвитку сфери малого підприємництва. На кінець 2008 року значно погіршилась ситуація на ринку праці району - рівень безробіття становив 4,0 % проти 2,9 % на кінець 2007 року. В цілому чисельність працівників, зайнятих економічною діяльністю зменшилась на 0,6 тис. осіб і становила за підсумками року 8,7 тис. чоловік.

Протягом 2009 року ситуація залишалась напруженою, знизились у 2,5 рази в порівнянні з попереднім роком обсяг виробництва промислової продукції, на 20,3 % обсяг роздрібного товарообороту, майже на 5% обсяг введеного в експлуатацію житла, на 32,3 млн. грн., або майже на 45% знизився обсяг інвестицій в основний капітал, без розвитку залишається сфера підприємництва.

Протягом 2010 року ситуація дещо вирівнюється, але знову ж таки залишається складною. Так протягом року вироблено на 39,4% більше промислової продукції, оборот роздрібної торгівлі зріс на 9,2%, обсяг реалізованих послуг на 71,2%.

У 1,6 раз зріс обсяг інвестицій в основний капітал, майже 62 % якого вкладено за рахунок коштів населення.

За звітний рік було створено 601 нове робоче місце, рівень зареєстрованого безробіття на 1 січня 2011 року становив 2,53 %.

Незважаючи на складну ситуацію у виробничій сфері, вдалося зберегти тенденцію до зростання доходів населення. Середньомісячна заробітна плата штатного працівника (без урахування малих підприємств) у 2010 році порівняно з 2007 роком зросла у номінальному вимірі на 56,4 % і досягла 1356 гривень.

Разом з тим обсяг сільськогосподарського виробництва знизився на 14,3%, залишається значною питома вага збиткових підприємств (45,7%).

Тобто, глобальна фінансово-економічна криза наклала відбиток на соціально-економічний розвиток району.

Криза оголила існуючі системні проблеми, що стримують розвиток. Це, перш за все, складна демографічна ситуація, низький рівень доходів населення на фоні досить високого рівня безробіття.

Серйозними обмеженнями на шляху поступального розвитку району є застарілість технологій у більшості промислових виробництв, значний рівень зношеності основних фондів, як наслідок цього – недостатній рівень конкурентоспроможності продукції місцевих підприємств, незадовільний стан транспортної інфраструктури, низька інвестиційна привабливість. Також нераціональне, виснажливе землеробство та диспропорції у структурі сільгоспвиробництва суттєво впливають на конкурентоспроможність аграрного сектору.

Отже, постає очевидна гостра необхідність здійснення середньострокового планування, яке чітко визначить цілі та завдання влади на визначений період, матиме конкретні показники, за якими громада зможе оцінити як позитивні, так і негативні тенденції розвитку району.

Саме на вирішення цих та інших проблем спрямовані основні завдання Програми соціально-економічного розвитку району на роки.

Цілі та пріоритетні напрями розвитку району

Стратегією соціально-економічного розвитку на період до 2015 року головною метою розвитку визначено – перетворення Чернігівського району в конкурентоспроможний інвестиційно-привабливий район з високим рівнем життя населення та умовами для гармонійного розвитку особистості.

Для оцінки загального бачення сильних та слабких сторін, загроз, а також формулювання, виходячи з цього, можливостей розвитку району, застосовано методологію SWOT-аналізу по кожному напряму.

Важливими конкурентними перевагами Чернігівського району на шляху до бажаного майбутнього передусім є вигідне економіко-географічне розташування, розвинена транспортна мережа, сприятливі кліматичні умови, достатній природно-ресурсний потенціал для розвитку агропромислового комплексу, будівництва, добувної промисловості, потужний виробничий потенціал, значний пласт історико-культурної спадщини, достатньо високий рівень освіченості населення та наявність висококваліфікованих кадрів.

Досягнення бажаного рівня конкурентоспроможності району здійснюється завдяки:

· використанню сильних сторін, ефективному використанню наявного географічного, природного, економічного та людського потенціалу;

· мінімізації слабких сторін, пошуку недовикористаних ресурсів та визначенню способів їх застосування;

· використанню можливостей, створення сприятливих умов для припливу до району інвестицій як українського, так і іноземного походження;

· мінімізації загроз здійснення підприємницької діяльності, побудові ефективного управління господарським комплексом, застосуванню управлінських інновацій, посиленню мотивації суб’єктів господарювання до саморозвитку, підприємницької активності.

При визначенні пріоритетних напрямів враховані положення Програми економічних реформ та Середньострокової програми соціально-економічного розвитку області на роки.

Головним критерієм, який визначатиме успішність реалізації програми визначено покращення рівня життя населення району.

Досягнення стратегічної мети передбачає концентрацію потрібних зусиль на виконанні наступних пріоритетних напрямів:

· зростання рівня економічного розвитку через підвищення ефективності діяльності агропромислового комплексу; відновлення потенціалу та інноваційне оновлення базових секторів промисловості, ефективне використання ресурсного потенціалу.

· розбудова та модернізація інфраструктури;

· поліпшення бізнес-клімату та інвестиційної привабливості;

· підвищення стандартів життя населення.

Основні завдання в економічній і соціальній політиці району будуть спрямовані на підвищення інвестиційної привабливості та інноваційної активності, участь в масштабній реалізації Національних та регіональних проектів, інтенсифікацію зовнішньоекономічних зв’язків, підтримку малого та середнього підприємництва, розбудову та модернізацію виробничої і соціальної інфраструктури, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Виконання цих завдань дасть можливість забезпечити збалансований розвиток району в цілому, наблизити рівень життя до середніх по області стандартів та створити умови для посилення економічної активності.

Реформи, які впливатимуть на соціально-економічний розвиток району, передбачається проводити синхронно у контексті загальнодержавних реформ, а пріоритети та дії органів місцевого самоврядування щодо місцевого розвитку узгоджуватимуться з пріоритетами та діями центральних органів виконавчої влади.

Прогнозні показники соціально-економічного розвитку району на роки. Ризики та загрози, які можуть виникнути в посткризовий період

Реалізація Середньострокової програми соціально-економічного розвитку району на роки дозволить закріпити позитивні напрацювання, перевести економіку району на інвестиційно-інноваційний шлях розвитку, що в кінцевому результаті покращить добробут населення та наблизить рівень його життєдіяльності до середньоукраїнського.

Програма не передбачає стрімкого росту по всіх показниках соціально-економічного розвитку. Насамперед, вона передбачає заходи, спрямовані на посткризове відновлення економіки і соціальної сфери району.

У середньостроковій перспективі планується створення умов для забезпечення стабільного економічного розвитку району.

Головним фактором відновлення споживчого попиту стане активізація інвестиційного попиту, відновлення розвитку реального сектора економіки.

Обсяги інвестування в основний капітал у 2015 році порівняно з 2010 роком зростуть на 50 %, що пов’язано значною мірою з завершенням розпочатих раніше будівельних робіт та інших інвестиційних програм.

У промисловому комплексі в роках прогнозується поступове нарощування позитивної динаміки – індекс 2015 року до 2010 складе 130 %.

В аграрному секторі економіки передбачається по всіх категоріях господарств у 2015 році отримати темп росту виробництва сільськогосподарської продукції до 2010 року на рівні 26,4 %.

На споживчому ринку обсяги обороту роздрібної торгівлі за всіма каналами реалізації зростуть у 2015 році до 2010 року на 46,4 %, а обсяги реалізованих послуг досягнуть рівня 2010 року, ситуація обумовлена значним (23%) спадом який очікується за підсумком 2011 року.

Зовнішньоторговельний оборот товарів у 2015 році зросте до 9,8 млн дол. США, що на 7,7% більше, ніж у 2010 році.

Приріст номінальної середньомісячної заробітної плати протягом років забезпечуватиметься підвищенням мінімальних соціальних стандартів (мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму) та економічної активності бізнесу. У 2015 її розмір досягне 3120 грн. (в 2,3 рази більше, ніж у 2010 році - 1356 грн).

На ринку праці впродовж прогнозованого періоду відбуватиметься скорочення рівня безробіття до 1,7 % у 2015 році (проти 2,5 % у 2010 році).

Позитивні зміни відбудуться в житлово-комунальному господарстві, охороні навколишнього природного середовища та соціальній сфері.

У разі сприятливої кон’юнктури передбачається досягнення кількісних показників (додаток 1).

Проте існують ризики та загрози, за яких можливе уповільнення темпів зростання окремих соціально-економічних показників Середньострокової програми.

До зовнішніх ризиків можна віднести можливість «другої хвилі» банкрутств банків у розвинутих країнах та в країнах, що розвиваються, та нової хвилі загострення світової фінансово-економічної нестабільності, пов’язаної з небезпечним зростанням державного боргу в багатьох країнах; суттєве підвищення цін на енергоносії; значні валютні коливання, поширення у країнах - торговельних партнерах району політики імпортозаміщення, що призведе до втрати вагомих сегментів ринку.

Серед основних внутрішніх ризиків слід зазначити погіршення демографічної ситуації внаслідок прискорених темпів депопуляції та старіння населення, що формує тенденції зниження кількісних та якісних параметрів трудового потенціалу району, збереження структурно деформованої економіки, посилення сировинної спрямованості виробництва, гальмування інноваційної діяльності та освоєння високопродуктивної промислової продукції, відсутність мотивації для прискореного розвитку наукомістких та високотехнологічних видів економічної діяльності, що обмежує зміцнення конкурентоспроможності економіки району.

На економічних процесах в районі може негативно позначитись збереження низької кредитної активності комерційних банків, прискорення динаміки інфляційних процесів, спад та низькі темпи реальної заробітної плати і наявних доходів населення, погіршення стану соціальної інфраструктури (житлово-комунальне господарство, охорона здоров’я, освіта) у зв’язку зі значним зношенням основних фондів, декваліфікацією зайнятих, високим навантаженням на районний бюджет.

До внутрішніх ризиків також можна віднести затримку з реформуванням сільського господарства та низькі темпи модернізації аграрно-промислового виробництва в районі.

Імовірність вказаних ризиків зменшуватиметься при успішній реалізації державних реформ в усіх сферах життєдіяльності, здійсненні структурних реформ в економічній та соціальних сферах Чернігівського району та прискореній модернізації інфраструктури.

І. Відновлення потенціалу та модернізація базових секторів економіки

Сильні сторони - зручне географічне становище, безпосередня близькість до обласого центру та м. Києва; - розвинена транспортна інфраструктура, наявність міжнародних автошляхів; - наявність покладів корисних копалин (торф); - природно - кліматичні умови, які найкраще підходять для розвитку тваринництва (в першу чергу, молочного) та вирощування майже всіх сільськогосподарських культур; - значна кількість сільськогоспо-дарських угідь; - значний обсяг виробництва сільськогосподарської продукції.

Слабкі сторони - високий ступінь зношеності основних фондів; - низька завантаженість виробничих потужностей; - низький рівень використання у виробництві енергозберігаючих технологій; - занепад сировинної бази (скорочення площ посіву технічних культур, зменшення поголів’я великої рогатої худоби та ін.) для переробної промисловості; - диспропорції у бік збільшення продукції рослинництва у структурі валової продукції сільського господарства; - радіоактивна забрудненість окремих територій району; - обмеженість кредитування, високі кредитні ставки.

Можливості - зростання кількості високо-технологічних підприємств; - впровадження перспективних інвестиційних проектів, широке впровадження енергозберігаючих технологій; - активізація промоційної та маркетингової діяльності; розширення ринків збуту продукції, в тому числі і за кордоном; - поглиблення переробки природних ресурсів; - поглиблення зв’язків науки і виробництва; - розвиток сучасної інноваційної інфраструктури, зокрема, створення нових інноваційних виробництв; - перспектива підвищення конкурентноздатності економіки району через формування кластерних об’єднань, зокрема, в рамках Єврорегіону «Дніпро».

Загрози - нестабільність, зміна законодавчої та нормативно-правової бази; - надмірне використання та вичерпання природних ресурсів; - наявність тіньового сектора економіки; - низька купівельна спроможність населення; - значна інтервенція іноземних товарів; - збереження високого рівня відсоткових ставок за користування банківськими кредитами; - фінансова і цінова нестабільність, інфляційні процеси; - відсутність стабільного фінансування державних програм у сфері сільськогосподарського та промислового виробництва; - підвищення вартості енергоносіїв.

Промисловість - це одна з ключових галузей економіки Чернігівського району. Розширення й модернізація промислового виробництва, збільшення випуску конкурентноздатної промислової продукції є основою для розвитку інших галузей економіки й стабілізації соціальної сфери району.