Закон України “Про місцеве самоврядування району” (стр. 2 )

7. Основним суб’єктом здійснення права на місцеве самоврядування району є районна рада. Виконавчі органи районної ради здійснюють свої власні повноваження у межах та у порядку, встановлених законом, під контролем районної ради.

8. Районна рада, утворені нею виконавчі органи, їх посадові особи у межах власних повноважень діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

9. Перелік питань відання місцевого самоврядування району визначається виключно цим Законом і не може бути змінений чи скасований іншим, ніж закон, правовим актом.

Стаття 5. Заборона скасування прав на здійснення місцевого самоврядування району

1. Право жителів району на здійснення місцевого самоврядування району та власні повноваження органів місцевого самоврядування району не можуть бути скасовані та згідно з Конституцією та законами України можуть бути обмежені лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану в межах та у порядку, встановлених законом.

Стаття 6. Гарантії місцевого самоврядування району, його органів та посадових осіб

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування району самостійно реалізують надані їм законом повноваження. Органи місцевого самоврядування району мають право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучено із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручено жодному іншому органу державної влади та органу місцевого самоврядування, громаді.

2. Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування району, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до власних повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування району.

3. У разі розгляду Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування району, вона повинна безпосередньо повідомити про це відповідні органи та посадових осіб місцевого самоврядування району та врахувати їх думку.

4. Органи та посадові особи місцевого самоврядування району мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів, а також оскаржувати рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших фізичних та юридичних осіб, які обмежують повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування району.

Стаття 7. Обов'язковість актів і законних вимог органів та посадових осіб місцевого самоврядування району

1. Акти органів місцевого самоврядування району, прийняті в межах їх повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розміщеними на території району територіальними органами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та урядових органів, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, особами без громадянства та іноземцями, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

2. На вимогу органів та посадових осіб місцевого самоврядування району керівники розміщених або зареєстрованих на відповідній території підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов'язані прибути на засідання цих органів для подання інформації з питань, віднесених до компетенції цих органів, надати відповіді на запити депутатів районної ради.

3. Територіальні органи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та урядових органів, їх посадові особи, інші фізичні та юридичні особи несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування району за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду в результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування району, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Стаття 8. Територіальна основа місцевого самоврядування району

1. Територіальною основою місцевого самоврядування району є райони.

2. Місцеве самоврядування району здійснюється на всій території України, за винятком територій громад міст-районів, міст-регіонів та окремих територій, визначених законом про територіальний устрій України.

3. Межі районів встановлюються та змінюються відповідно до закону про територіальний устрій України.

Стаття 9. Утворення та ліквідація районів, встановлення і зміна їх меж, встановлення та перенесення їх адміністративних центрів

1. Утворення та ліквідація районів, встановлення і зміна їх меж, встановлення та перенесення їх адміністративних центрів здійснюється у порядку, встановленому законом про територіальний устрій України.

2. Прийняте у встановленому порядку рішення про утворення району є підставою для дострокового припинення повноважень органів місцевого самоврядування районів, на основі території яких утворюється новий район, та формування органів місцевого самоврядування новоутвореного району у порядку, встановленому цим Законом та законом про місцеві вибори. Прийняте у встановленому порядку рішення про ліквідацію району є підставою для дострокового припинення повноважень органів місцевого самоврядування району, який ліквідується.

3. Порядок об’єднання та розподілу коштів районних бюджетів та об’єктів права власності органів місцевого самоврядування районів у разі утворення та ліквідації районів встановлюється рішеннями районних рад, повноваження яких достроково припиняються, відповідно до закону.

Стаття 10. Участь районних рад у добровільних об’єднаннях органів місцевого самоврядування

1. Районні ради з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень та повноважень їх виконавчих органів, організації взаємодії та обміну досвідом діяльності між радами, можуть об’єднуватися між собою та з радами громад і обласними радами в асоціації та інші добровільні об’єднання.

2. Асоціації та інші добровільні об’єднання органів місцевого самоврядування можуть мати всеукраїнський, міжобласний, обласний, міжрайонний та районний статус.

3. Районні ради мають право здійснювати співробітництво з органами місцевого самоврядування інших держав шляхом членства у міжнародних, транскордонних та інших асоціаціях, інших добровільних об’єднаннях органів місцевого самоврядування, якщо це не суперечить законодавству України.

4. Асоціації та інші добровільні об’єднання органів місцевого самоврядування можуть входити до відповідних міжнародних асоціацій, інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування.

5. Асоціаціям та іншим добровільним об’єднанням органів місцевого самоврядування відповідно до рішень районних рад можуть передаватися кошти з районних бюджетів та надаватися у користування майно в обсязі, необхідному для забезпечення здійснення завдань і функцій цих об’єднань.

6. Асоціації та інші добровільні об’єднання органів місцевого самоврядування не мають права втручатися у діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування району.

7. Правовий статус, порядок організації діяльності асоціацій та інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування визначається цим та іншими законами України.

8. Асоціації та інші добровільні об’єднання органів місцевого самоврядування підлягають реєстрації в органах юстиції України.

Стаття 11. Матеріальна основа місцевого самоврядування району

1. Матеріальною основою місцевого самоврядування району є власність органів місцевого самоврядування району, а також власність підприємств, установ та організацій, утворених районною радою: рухоме і нерухоме майно, частка в майні підприємств, інші немайнові права, земля, природні ресурси.

2. Органи місцевого самоврядування району на свій розсуд і на підставі закону володіють, користуються та розпоряджаються об’єктами права власності органів місцевого самоврядування району.

3. Об’єкти права власності органів місцевого самоврядування району не можуть поділятися на частки, які належать жителям району або громадам, які об’єднує відповідний район.

4. Підставою для набуття права власності органів місцевого самоврядування району є:

1) створення, придбання майна органами місцевого самоврядування району;

2) передача майна, а також майнових прав органам місцевого самоврядування району державою, іншими суб'єктами права власності в порядку, встановленому законом;

3) передача об’єктів права власності органів місцевого самоврядування районів у зв’язку з утворенням або ліквідацією районів;

4) вчинення інших юридичний дій, передбачених законом.

5. Передача об’єктів права державної власності до власності органів місцевого самоврядування району здійснюється за згодою відповідних органів місцевого самоврядування району та безоплатно у встановленому законом порядку. Передача об’єктів права державної власності до власності органів місцевого самоврядування району здійснюється Фондом державного майна України і супроводжується їх інвентаризацією, реєстрацією та наданням відповідним органам актів про право власності по кожному об’єкту.

6. Право власності органів місцевого самоврядування району виникає після його державної реєстрації.

7. Органи місцевого самоврядування району самостійно затверджують переліки, формують реєстри об’єктів свого права власності та визначають порядок їх обліку.

8. Органи місцевого самоврядування відповідно до закону здійснюють повноваження щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами свого права власності: можуть передавати ці об’єкти у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах умови використання та фінансування видатків на утримання об’єктів, що приватизуються та передаються у користування.

9. Доцільність, порядок та умови відчуження об’єктів права власності органів місцевого самоврядування району визначаються його власниками. Доходи від відчуження об’єктів права власності органів місцевого самоврядування району зараховуються до відповідного районного бюджету.

10. Право власності органів місцевого самоврядування району захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб’єктів. Об’єкти права власності органів місцевого самоврядування району не можуть бути вилучені у цих органів і передані без їх згоди іншим суб’єктам права власності, за винятком випадків, передбачених Конституцією та законами України.