6. Визначення, за даними ультрасонографії, структурних зміни у щитоподібній залозі, гепатобіліарній системі, а також оцінка стану брахіоцефальних судин, як наслідку системних біохімічних та імунологічних змін в умовах впливу незначних концентрацій свинцю.
7. Оцінка порушення гомеостатичних функцій організму у працівників, експонованих свинцем, залежно від рівнів свинцю у крові, а також їх прогностичної значимості.
8. Обґрунтування, розробка та запровадження в клінічну і гігієнічну практику критеріїв ранньої діагностики порушень гомеостатичних функцій в організмі працівників, експонованих свинцем, для оптимізації системи діагностичних, профілактичних лікувально-оздоровчих заходів, спрямованих на зниження професійного ризику, профілактику професійних захворювань та збереження здоров’я працівників.
Об’єкт дослідження – працівники, які зазнають впливу свинцю у виробничих умовах, особливості та закономірності гомеостатичних функцій при професійній експозиції свинцем.
Предмет дослідження – гігієнічні умови праці та ступінь професійного ризику виробничого впливу свинцю, неспецифічна резистентність та імунологічна реактивність, вміст цитокінів, окисно-антиоксидантна рівновага, порушення метаболізму оксиду азоту, порушення токсикометричних показників плазми крові, структурні зміни внутрішніх органів у електромонтерів кабельних мереж підприємства СВП «Київські електричні мережі» ПАТ «Київенерго» залежно від вмісту свинцю у крові.
Методи дослідження: гігієнічні (інструментальні та лабораторні); клінічні; клініко-лабораторні (гематологічні, імунологічні, біохімічні); ультрасонографія; розрахункові (параметри ендотоксемії); статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на підставі результатів проведених комплексних клініко-лабораторних, біохімічних та імунологічних досліджень вперше:
– встановлені особливості ранніх послідовних системних порушень імунної системи (інтерлейкінів 1; 2; 4; 6; 8; 10), проявів ендотеліальної дисфункції (оксид азоту та його метаболіти, sICAM-1, VCAM-1, ендотелін-1), стану окисно-антиоксидантної рівноваги у працівників, які зазнають виробничого впливу свинцю на доклінічному етапі розвитку інтоксикації;
– досліджені етапи формування токсемії у працівників, професійно експонованих свинцем, які суттєво доповнюють сучасне уявлення про патогенетичні механізми впливу свинцю на організм, зокрема в частині виникнення ендотоксемії, як однієї із ланок в патогенезі свинцевої інтоксикації;
– на підставі отриманих даних запропоновані підходи щодо стратифікації прогнозу ступеня ризику ускладнень при мікросатурнізмі та розроблені нові схеми профілактичних лікувально-оздоровчих заходів.
Теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в суттєвому розширенні теоретичних положень сучасної профілактичної медицини та виробничої токсикології у питаннях:
– виявлення особливостей формування та закономірностей розвитку ранніх порушень при дії свинцю в концентраціях, які незначно перевищують ГДК у повітрі робочої зони, з боку імунної системи, ендотеліальної дисфункції та імунозапальної судинної реакції у працівників, показники яких можуть слугувати маркерами мікросатурнізму і критеріями ранньої діагностики цієї інтоксикації;
– розкриття нових ланок патогенетичних механізмів формування і реалізації ендотоксемії та ендотеліальної дисфункції як специфічної реакції організму на професійну експозицію свинцем;
– розрахунок за допомогою ROC-аналізу порогових рівнів показників, які дозволяють простежити динаміку дозового навантаження свинцем та виявляти ранні – доклінічні прояви сатурнізму;
– обґрунтування нових підходів до патогенетичної профілактики доклінічних змін сатурнізму на підставі комплексної оцінки механізмів токсемії.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:
– розроблені та запропоновані для запровадження нові методи ранньої діагностики свинцевої інтоксикації, які захищені патентами України № u 201315407 «Спосіб ранньої діагностики атеросклерозу у пацієнтів при експозиції свинцем» (2006), № u 201315409 «Спосіб визначення порушень в системі антиоксидантного захисту організму при мікросатурнізмі» (2006), а також № u 201401642 «Спосіб визначення ступеня токсемії у пацієнтів при мікросатурнізмі» (2006), що впроваджені в діяльність терапевтичного відділення ДПС МСЧ №18 МОЗ України (акти впровадження від 25.09.2014);
– обґрунтовані нові критерії прогностичної оцінки ризику ускладнень при мікросатурнізмі;
– розроблені нові підходи до лікувально-профілактичних заходів при мікросатурнізмі;
– впроваджені в практичну діяльність лікарів-терапевтів та лікарів профпатологів інформаційні листи № 000-2014 «Визначення порушень в системі антиоксидантного захисту організму при експозиції свинцем»; № 126-2014 «Рання діагностика атеросклеротичного ураження судин у пацієнтів експонованих свинцем»;
– матеріали дисертації запропоновані для використання у педагогічному процесі та навчальних програмах студентів V-VІ курсів на кафедрі гігієни праці та професійних захворювань Національного медичного університету імені при вивченні теми «Гематотропні отрути», кафедрі загальної гігієни Дніпропетровської медичної академії МОЗ України, кафедрі гігієни та професійної патології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно зібрано та проаналізовано сучасну вітчизняну та зарубіжну наукову літературу і патентну інформацію, визначено мету, завдання, розроблено методологію, складено програму та обрано методи дослідження. Ідею щодо проведення комплексних клініко-гігієнічних досліджень для оцінки небезпеки впливу свинцю для здоров’я працівників, сформульовано разом з науковими консультантами: член-кор. НАМНУ, проф. та проф. . Автором самостійно зібрано і систематизовано дані гігієнічних досліджень умов праці на робочих місцях електромонтерів кабельних мереж та самостійно проведена гігієнічна оцінка виробничих технологій, умов праці та визначено ступінь професійного ризику для здоров’я працівників. У клінічних дослідженнях автором самостійно виконано ультразвукове дослідження стану брахіоцефальних судин, щитоподібної залози, органів черевної порожнини працівників. Дисертантом самостійно проведено аналіз і опрацьований первинний матеріал, здійснена його статистична обробка, а також сформульовані основні положення дисертаційної роботи та висновки. Визначення окремих клініко-лабораторних показників виконані дисертантом у співпраці з лікарем-лаборантом ій (ДПС «Медико-санітарна частина МОЗ України №18»); імунологічні показники та стан окисно-антиоксидантної рівноваги, концентрації в крові оксиду азоту, цитокінів, молекул міжклітинної та судинної адгезії – у співпраці з к. б.н. О. І. Осадчею (ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМНУ»); імунотоксикологічні дослідження виконані безпосередньо при консультативній допомозі д. м.н., проф. (НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені та публічно обговорені на: Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Напрямки реалізації європейської стратегії здоров’я 2020 в Україні» (м. Полтава, 2014 р.); XV Конгресі світової федерації українських лікарських товариств (Чернівці-Київ-Чикаго, 2014 р.); навчально-методичній конференції медичного факультету №4 Національного медичного університету імені (м. Київ, 2014 р.); XXII Міжнародній заочній науково-практичній конференції «Наукова дискусія: питання медицини» (м. Москва, 2014 р.); конференції «Актуальні проблеми функціональної морфології» (м. Полтава, 2014 р.); на міжнародних конференціях «Scientific resources management of countries and regions» (Copenhagen, 2014); «The European scientific and practical congress» (Prague, 2014).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 28 наукових праць, у тому числі 22 статті в наукових фахових виданнях, (із них самостійно 9); одержано 3 патенти на корисну модель, 6 статей у журналах та збірках наукових праць і тез доповідей наукових конференцій та з’їздів, 2 інформаційні листи, 2 акти впровадження результатів дослідження, 1 методичні рекомендації.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, 8 розділів (аналітичний огляд літератури; об’єкти і методи дослідження; 5 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження), висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури (444 джерела). Дисертація викладена на 236 сторінках, містить 55 таблиць та 53 рисунки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи досліджень. У роботі проведено комплексні клініко-гігієнічні дослідження, методологія яких будувалася на вивченні умов формування професійного ризику при виробничій експозиції свинцем, врахуванні особливостей розвитку загальних і специфічних реакцій організму при впливі свинцю на рівні дії фактору малої інтенсивності, а також патогенезу сатурнізму.
Програма гігієнічних досліджень включала: вивчення технологій прокладання, монтажу та ремонту кабельних ліній на підприємстві ЗАТ «Київські електричні мережі»; вивчення умов праці електромонтерів з ремонту та монтажу кабельних ліній (27 робочих місць) та їх гігієнічну оцінку за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу за критеріями ГН 3.3.5-3.3.3.8; 6.6.1-083-2001, а також оцінку визначення професійного ризику для здоров’я працівників за результатами гігієнічної оцінки умов праці, згідно з критеріями Р 2.2.1716-03, які за ступенем вагомості доказів (ООН, 2003) відповідають 2-й категорії доказовості (груповий підозрюваний ризик).
Оскільки гігієнічні дослідження умов праці електромонтерів кабельних мереж проведені за період з 2011 по 2013 рр., керувалися вимогами та рекомендаціями чинних в Україні ГН 3.3.5-3.3.3.8; 6.6.1-083-2001. Використовувалися загальноприйняті гігієнічні методи дослідження факторів виробничого середовища.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 |
