Маркери розвитку порушень гомеостазу та стратифікація прогнозу ступеня ризику ускладнень при мікросатурнізмі (стр. 3 )

Таблиця 1

Об’єкти та обсяг гігієнічних досліджень

Вид досліджень та їх об’єкти (показники)	Кількість проб (вимірів)
Вивчення виробничих технологій за даними технічної документації	28
Дослідження:
– проб повітря робочої зони на вміст парів і аерозолю свинцю	430
– параметрів виробничого мікроклімату (температура, відносна вологість та швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання)	314
– параметрів виробничого шуму	270
– параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань (електричного та магнітних полів промислової частоти, 50 Гц)	270
– важкості праці	127
– напруженості праці	127

До клініко-лабораторного обстеження були залучені 203 працівника, з яких 146 працівників (основна група) мають професійний контакт зі свинцем і працюють у професії «електромонтер» з ремонту та монтажу кабельних мереж на ЗАТ «Київські електричні мережі». Клінічне обстеження вказаних працівників проведено на базі ДПС МСЧ №18 МОЗ України згідно з наказом МОЗ України від 21.05.2007 р. № 000 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій».

Визначення вмісту свинцю в крові та сечі електромонтерів (406 зразків) проводили спектрофотометричним методом відповідно до методичних рекомендацій єва та (1986). Гематологічні показники досліджували уніфікованими методами (, 1987). За допомогою тест-систем «Алкор-Біо» ( «Гранум-ООО») в крові визначали субпопуляції лімфоцитів (CD3+; СD4+; СD8+; СD16+; СD22+), а в сироватці крові методом преципітації з 3,5% розчином поліетиленгліколю (ПЕГ) (ММ 6000) – концентрацію циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) (, 1987). Концентрацію різних класів імуноглобулінів (IgA, IgG, IgM) визначали у сироватці крові методом Манчіні (1989). Концентрацію IgЕ визначали методом осадження (, 1989).

Функціональну активність нейтрофільних гранулоцитів (НГ) і моноцитів (М) вивчали, використовуючи реакцію спонтанного та індукованого ліпополісахаридом (ЛПС)-тесту відновлення нітросинього тетразолію (НСТ-тест). В нейтрофільних гранулоцитах крові цитохімічним методом (1982) вивчали активність ферменту мієлопероксидази (МП). Функціональну активність лімфоцитів вивчали за показником індексу стимуляції (ІС) клітин, для чого проводили реакцію бласттрансформації лімфоцитів з фітогема­глютиніном «Дифко» (Дж. Клаус, 1990).

Уніфікованими біохімічними методами в сироватці крові працівників визначали концентрацію глюкози, загального білку та холестерину, а також активність ферментів аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ) (, 1987). Зміни у процесах окисно-антиоксидантної рівноваги, а також метаболізму ендогенного оксиду азоту вивчали за показниками концентрації дієнових кон’югатів у сироватці крові (, 2000), активності ферменту супероксиддисмутази (СОД) (, 1990), сумарної концентрації нітритів і нітратів – за реакцією Гріса (I. Guevara, 1998), а також S-нітрозотіолів та 2,4-динітрозильних комплексів заліза (2,4-ДНКЗ) (, 1998).

Імуноферментним методом (ELISA) в периферичній крові працівників вимірювали концентрацію інтерлейкінів (IL1; IL2; IL4; IL6; Іl8; IL10), а також концентрацію ендотеліну-1, факторів міжклітинної та судинної адгезії (sІСАМ-1 і VCAM-1), концентрацію гомоцистеїну, з використанням наборів фірми «Diaclone» (Франція) та «AXIS-SHIELD» (Норвегія) (табл. 2).

Таблиця 2

Об’єкти та обсяг біохімічних та імуноферментних методів досліджень

Імунологічні показники	Кількість проб (вимірів)
Неспецифічна резистентність:
НСТ-тест спонтанний, та індукований (нейтрофільних гранулоцитів та моноцитів крові)	812
Проліферація лімфоцитів (РБТЛ з мітогенами ФГА та ЛПС)	406
Активність ферменту мієлопероксидази в гранулоцитах крові	203
Клітинна ланка системного імунітету:
Субпопуляції лімфоцитів крові (CD3+; СD4+; СD8+; СD16+; СD22+)	1015
Гуморальна ланка системного імунітету:
Концентрація в сироватці крові: IgA, IgG, IgM, IgE, ЦІК	1015
Дослідження біохімічних показників: концентрації в крові глюкози; загального холестерину; активності трансаміназ (АЛТ і АСТ)	812
Показники окисно-антиоксидантної рівноваги (концентрація дієнових кон’югатів; ТБК-АП; активність СОД; концентрація церулоплазміну)	812
Показники обміну ендогенного оксиду азоту (сумарна концентрація нітритів і нітратів; вміст S-нітрозотіолів та 2,4-ДНКЗ)	609
Вміст у крові цитокінів (інтерлейкінів) 1, 2, 4, 6, 8 і 10.	1218
Вміст sІСАМ-1, VCAM-1, гомоцистеїну та ендотеліну-1	812
Загальна кількість проб	7714

Параметри ендотоксемії оцінювали за кількістю лімфоцитів, що утворюють розетки з аутологічними еритроцитами, визначали за методом розеткоутворювання (, 1980). Для вивчення опосередкованої (аутоімунної) пошкоджуючої дії плазми крові та її фракцій на клітини крові визначали вміст лімфоцитів, що утворюють розетки з аутологічними еритроцитами, після їх інкубації з цільною плазмою та з різними її фракціями (, 1980). Допустимий рівень лабораторної маніфестації аутоімунних реакцій (АР) відповідав показнику аутологічного розеткоутворювання лімфоцитів (АРУЛ) <15%; легкий ступінь – 15-25%; середній – 25-35%; тяжкий – >35%.

Для вивчення прямої (цитолітичної) пошкоджуючої дії плазми крові та її токсиннесучих фракцій на клітини крові було використано метод цитолітичної активності лейкоцитів (ЦАЛ). Допустимий рівень лабораторної маніфестації токсемії (пряма пошкоджуюча дія токсинів) відповідав ЦАЛ <20%; легкий ступінь – 20-30%; середній – 30-40%; тяжкий – >40% ( зі співавт., 1998).

Дослідження механізмів формування та розвитку токсикозу проводилось за допомогою комплексного розрахункового токсико­метричного дослідження крові. Зазначені дослідження були здійснені відповідно до методик «Спосіб діагностики та лікування ендотоксикозу» (, , О. І. Осадча, , 2005).

Структурно-функціональні зміни внутрішніх органів у працівників, експонованих свинцем, вивчали методом ультрасонографії за допомогою ультразвукового сканера «Aloka-3500» (Японія) з лінійним датчиком 7,5 мГц та конвексним датчиком 5 мГц в В-режимі та режимі кольорового доплерівського картування. При ультразвуковому дослідженні брахіоцефальних судин визначали товщину комплексу інтима-медіа загальної сонної артерії (КІМ ЗСА) та внутрішньої сонної артерії (КІМ ВСА) за методом . (2003). Ультразвукове дослідження щитоподібної залози проводили за стандартною методикою, визначаючи при цьому об’єм залози за методом Brunn (, 2004). Дослідження типу кровотоку в залозі проводили за допомогою режиму кольорового доплерівського картування (КДК).

Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини виконували за стандартною методикою (, 2005) з використанням конвексного датчика частотою 5 мГц.

При статистичній обробці цифрового матеріалу були використані методи параметричної та непараметричної статистики. Визначали середню арифметичну (М), похибку середньої арифметичної (m), стандартне квадратичне відхилення (σ), міжгрупові М, m і σ, а також показники медіани (Ме) та її 25% і 75% квартилі. Перевірку на нормальність розподілення варіаційних рядів та статистичних гіпотез проводили за критерієм t – Стьюдента, F – Фішера, U – Уілкоксона-Манна-Уітні, W – двовибіркового критерію Уілкоксона та ін. В роботі також були використані методи дискримінантного та кореляційного аналізу, а також ROC-аналізу для визначення прогностичних характеристик (чутливості, специфічності) та порогових рівнів показників (А. Петри, К. Сэбин, 2003).

Розрахунки проводили за допомогою ліцензійного програмного пакету Excel (Microsoft Office ХР, S/N T24GR-X4YWV-DJJ6Q-92PQ2-4VMG8), окремих модулів функцій Excel, створених у редакторі Visual Basic ( и соавт., 2002), а також ліцензійного програмного пакету STATISTICA 6,0 Stat Soft Inc. S/N 31415926535888.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Гігієнічна оцінка умов праці на виробництві та рівні свинцю у крові електромонтерів. Проведені гігієнічні дослідження показали, що технологічний процес монтажу кабельних мереж і приставних кабельних ліній складається з наступних основних виробничих операцій: а) зачистка кабельних кінців, б) їх фазування, спаювання та ізолювання, в) встановлення захисних свинцевих муфт та спаювання їх зі свинцевою оболонкою електричних кабелів. Результати гігієнічної оцінки умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу надали можливість проведення оцінки групового передбачуваного професійного ризику, що створюється для електромонтерів з ремонту та монтажу електромереж, перш за все за рахунок підвищених концентрацій свинцю у повітрі робочої зони, які коливались в межах 0,014-0,018 мг/м3 і перевищували ГДК у 1,4-1,8 рази. За цим показником умови праці електромонтерів відносяться до 3 класу 1 ступеня шкідливості. Шкідли­вість умов праці обумовлена також несприятливим мікрокліматом (3 клас 2 ступінь), підвищеною важкістю (3 клас 1 ступінь) та напруженістю праці (3 клас 1 ступінь), за рівнями шуму та електромагнітних випромінювань умови праці відносяться до допустимих (2 клас). За загальною оцінкою умови праці електромонтерів з ремонту та монтажу кабельних ліній ЗАТ «Кабельні мережі» слід віднести до 3 класу 2 ступеня шкідливості, що свідчить про середній ступінь групового професійного ризику.