Маркери розвитку порушень гомеостазу та стратифікація прогнозу ступеня ризику ускладнень при мікросатурнізмі (стр. 1 )

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

КАРЛОВА Олена Олександрівна

УДК 613.62-06-037:615.916:546.815/.819

МАРКЕРИ РОЗВИТКУ ПОРУШЕНЬ ГОМЕОСТАЗУ ТА СТРАТИФІКАЦІЯ ПРОГНОЗУ СТУПЕНЯ РИЗИКУ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ МІКРОСАТУРНІЗМІ

14.02.01 – гігієна та професійна патологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті імені
МОЗ України.

Наукові консультанти:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України Яворовський Олександр Петрович, Національний медичний університет імені МОЗ України, завідувач кафедри гігієни праці і професійних хвороб;

доктор медичних наук, професор , НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України, професор відділення токсикології та екстракорпоральних методів детоксикації.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Білецька Елеонора Миколаївна, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», завідувач кафедри загальної гігієни;

доктор медичних наук, професор Ткач Світлана Іванівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри гігієни та професійної патології;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Луговський Сергій Павлович, ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», завідувач лабораторії медико-біологічних критеріїв професійних впливів.

Захист відбудеться « ____ » ____________________ 2015 р. о ____ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.01 Національного медичного університету імені МОЗ України за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія №2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені МОЗ України за адресою: 03680, м. Київ, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий « ____ » ____________________ 2015 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За даними ВООЗ (1980, 1995), свинець є пріоритетним і глобальним забруднювачем навколишнього середовища, оскільки цей метал має достатньо широку сферу застосування в різних галузях господарства і побуті, а також великі обсяги виробництва та світової торгівлі, що зумовлює його надходження в об’єкти довкілля, де він поширюється на значні відстані від джерел забруднення. Висока токсичність свинцю та здатність його до кумуляції створюють реальну загрозу проникнення металу в організм людини різними шляхами з подальшим розвитком різноманітних токсичних ефектів, у тому числі віддалених і незворотніх, зумовлених пошкодженням геному клітин. У зв’язку з цим проблема шкідливого впливу свинцю на здоров’я людини набула глобального значення й стосується не тільки виробничої діяльності людини, але й усіх сфер її життєдіяльності (Ю. І. Кундієв, 2002; и соавт., 2002, 2011; і співавт., 2004; , 2003; М. Р. Ґжегоцький і співавт., 2008; іно, 2006, 2008; , 2011; H. Fu et al., 1995; R. Thomson et al., 2006; A. Navas-Acien et al., 2007).

Сьогодні, за даними Ю. І. Кундієва та ї (2000), в Україні частка свинцевої інтоксикації становить понад 10% усіх постраждалих від професійних захворювань хімічного ґенезу. Варто зазначити, що 90% усіх випадків професійних захворювань хімічного ґенезу припадає на осіб віком від 25 до 45 років, що зумовлює високий рівень інвалідизації працездатного населення (, 2011).

У сучасній науковій літературі наведено достатню кількість даних щодо закономірностей та особливостей токсичної дії свинцю на рівні концентрацій, які викликають розвиток сатурнізму, на систему крові (, 1998; С. І. Ткач, 2005), імунну (, 2010; H. R. Chang et al., 1996), серцево-судинну ( и соавт., 2003; , 2003, 2009; іна, 2008; N. D. Vaziri, 2008), нервову систему ( и соавт., 2003; , 2000; M. Meyer-Baron et al., 2000), а також нирки ( и соавт., 2009; W. S. Cooper, 1998), шлунково-кишковий тракт (, 2001; , , 2003) та генетичний апарат клітин, пошкодження якого зумовлює ризик розвитку онкологічних захворювань різної локалізації (, 2008; K. P. Mishra et al., 2005; M. Dietert, 2006).

Останніми роками доведений прямий кореляційний зв’язок між показниками смертності від інфаркту міокарда та інсульту, які можуть розвиватися при концентрації свинцю в крові на рівні 0,96 мкмоль/л (20 мкг/л), при яких ще відсутні загальновизнані ознаки сатурнізму (A. Menke, 2006).

Необхідно відмітити, що впровадження впродовж останніх років на підприємствах різних галузей промисловості нових технічних засобів зменшує шкідливу експозицію свинцю на організм працюючих, але за рядом техніко-економічних критеріїв не дозволяє повністю вилучити цей метал з технологічної схеми багатьох виробництв. Це зумовлює наявність чисельного контингенту осіб, які зазнають дії свинцю на рівні фактору малої інтенсивності не тільки у виробництві, але й в умовах техногенно забрудненого навколишнього природного середовища (, 2004; Е. М. Білецька та співавт., 2004; и соавт., 2004; B. B. Gump et al., 2005). Про реальну небезпеку свинцю, як фактора малої інтенсивності, що систематично впливає на людський організм і складові біосфери на рівні відносно невисоких концентрацій, зазначають Ю. І. Кундієв та І. М. Трахтенберг (2007).

У зв’язку з цим, протягом десятків років проводиться пошук шляхів і критеріїв ранньої діагностики можливого шкідливого впливу ксенобіотиків на організм, а специфічна дія металів, зокрема свинцю, на рівні доз і концентрацій, що незначно перевищують гранично допустимі концентрації, на органи і системи людини та тварин, стала предметом досліджень багатьох вчених (, 2001; , 2012; G. Olibet, T. Coccini, A. D. Rossi et al., 1995; E. Panariti, K. Berxholi, 1998).

З урахуванням того значення, якого сьогодні набуває свинець в різних галузях промисловості, збереження здоров’я працівників та створення для них безпечних умов праці є актуальною проблемою в галузі профілактичної медицини, вирішення якої неможливе без нових знань щодо дії на організм свинцю як фактора малої інтенсивності. Тому, вивчення особливостей розвитку свинцевої інтоксикації на рівні впливу невисоких концентрацій дозволяє розширити відомості щодо патогенезу свинцевої інтоксикації, обґрунтувати критерії ранньої діагностики, а також розробити ефективні профілактичні лікувально-оздоровчі заходи, спрямовані на зниження професійного ризику і профілактику професійних захворювань.

Перспективним у цьому відношенні є вивчення ранніх змін з боку клініко-лабораторних, біохімічних, імунологічних показників формування ендотеліальної дисфункції та іммунозапальної судинної реакції, які можуть лежати в основі системних судинних порушень та структурних змін внутрішніх органів в зазначеному діапазоні дії ксенобіотика, на рівні, який незначно перевищує гігієнічний норматив (фактор малої інтенсивності).

Усе вищезазначене свідчить про актуальність вибраної теми та необхідність пошуку ранніх критеріїв діагностики інтоксикації на етапі доклінічних проявів сатурнізму. Актуальним залишається питання стратифікації прогнозу ризику розвитку ускладнень при експозиції свинцем та наукове обґрунтування оптимізації сучасних профілактичних та лікувально-оздоровчих заходів для працюючих, які мають виробничий контакт зі свинцем.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в Національному медичному університеті імені і є частиною комплексних досліджень, проведених автором у рамках планової науково-дослідної роботи «Органи нервової, імунної та сечостатевої систем в умовах експериментального пошкодження» (№ ДР 0112U001413), у якій дисертантка була співвиконавцем комплексних клініко-імунологічних досліджень.

Мета дослідження – профілактика мікросатурнізму шляхом обґрунтування нових підходів щодо ранньої діагностики на підставі верифікації закономірностей, особливостей та маркерів порушень гомеостатичних функцій залежно від вмісту свинцю у крові, в діапазоні впливу на рівні незначного перевищення гранично допустимих концентрацій свинцю у повітрі робочої зони.

Завдання дослідження передбачали:

1. Узагальнення вітчизняного та міжнародного досвіду щодо небезпеки впливу свинцю на здоров’я працівників і населення в цілому, нових наукових даних щодо патогенезу, діагностики, профілактики та лікування свинцевої інтоксикації (сатурнізму).

2. Проведення гігієнічних досліджень і оцінка професійного ризику роботи електромонтерів кабельних мереж в умовах професійного впливу парів і аерозолю свинцю при виконанні основних виробничих операцій – пайка і зварювання за допомогою газової горілки.

3. Встановлення особливостей порушень в системах імунного захисту та окисно-антиоксидантної рівноваги організму працівників, які професійно контактують зі свинцем в умовах незначного перевищення ГДК, за змінами показників системного імунітету та стану окисно-антиоксидантної системи (дієнові кон’юганти, ТБК-активні продукти, супероксиддисмутаза, церулоплазмін).

4. Дослідження особливостей лабораторних ознак формування ендотеліальної дисфункції та судинної імунозапальної реакції (за вмістом оксиду азоту та його метаболітів, ендотеліну-1, sICAM-1, VCAM-1; інтерлейкінів 1; 2; 4; 6; 8; 10) на доклінічному етапі формування інтоксикації у працівників, експонованих свинцем.

5. Виявлення закономірностей та особливостей формування ендотоксемії в організмі працівників (визначення у кров’яному руслі процесів продукції, розподілення та накопичення токсинів на токсиннесучих фракціях, розмірів та міцності зв’язку токсинів з токсиннесучими фракціями), експонованих свинцем, у залежності від рівнів свинцю у крові.