Маркери розвитку порушень гомеостазу та стратифікація прогнозу ступеня ризику ускладнень при мікросатурнізмі (стр. 4 )

Оцінка експозиції свинцем електромонтерів кабельних мереж. Аналіз результатів біомоніторингу за показником концентрації свинцю у крові 146 електромонтерів з ремонту та монтажу кабельних мереж показав, що концентрація цього ксенобіотика у крові працівників визначалась у межах 1,34-2,31 мкмоль/л. При цьому у 51 з них (35%) концентрація свинцю у крові перевищувала верхню межу допустимих значень (1,93 мкмоль/л), що відносить їх до небезпечних рівнів для здоров’я працівників. У клінічній картині працівників превалювали ознаки неврастенічного та астено-вегетативного синдромів, саме ці особи склали І групу. У 95 з них (65%) вміст свинцю у крові находився на допустимому рівні (0,96-1,93 мкмоль/л), що за даними І. М. Трахтенберга із співавт. (1999) вказує на носійство металу в організмі. З урахуванням особливостей клінічних проявів астено-вегетативного синдрому працівники з допустимим вмістом свинцю були розподілені на дві групи: ІІ групу склали 46 осіб з клінічною симптоматикою вираженого астено-вегетативного синдрому; ІІІ групу – 49 осіб, у клінічній картині яких мали місце тільки деякі симптоми астенічного синдрому.

За середніми значеннями концентрація свинцю у крові працівників І групи становила 2,12±0,012 мкмоль/л, ІІ – групи 1,92±0,013 мкмоль/л, ІІІ – групи 1,72 ±0,028 мкмоль/л. Усі групи обстежених працівників були репрезентативні за віком та стажем роботи. В кожній групі обстежених рівень свинцю у крові достовірно відрізнявся між собою (p<0,05).

До контрольної групи увійшли 57 працівників, співставних за віком та стажем роботи, які за даними професійного анамнезу не мали контакту зі шкідливими виробничими факторами, притаманними електромонтерам, оскільки працювали на інженерних посадах (економіст, інженер-конструктор тощо) ЗАТ «Київські електричні мережі» (табл. 3).

Таблиця 3

Ранжування обстежених працівників за показником вмісту свинцю
в крові та клінічними проявами астено-вегетативного та неврастенічного синдромів

Групи	Клінічні прояви	Рівень свинцю у крові та оцінка небезпеки здоров’ю	Концентрація свинцю у крові, мкмоль/л (М±m)
І (n=51)	Клініко-лабораторні ознаки початкової стадії сатурнізму	Небезпечний (загрозливий здоров’ю)	2,12±0,012* º
ІІ (n=46)	Наявний астено-вегетативний синдром	Допустимий (носійство свинцю)	1,92±0,013# º
ІІІ (n=49)	Окремі ознаки астенічного синдрому	Допустимий (носійство свинцю)	1,72±0,028† º
Контрольна (n=57)	Відсутні клінічні прояви	Оптимальні рівні (фізіологічна норма)	0,36±0,007

Примітки: статистично значимі відмінності між групами (p<0,05):

* – І-ІІ; # – ІІ-ІІІ; † – І-ІІІ; º – між обстеженими групами та групою контролю.

Стан гомеостатичних функцій у працівників, експонованих свинцем. Дослідження функціональної активності нейтрофільних гранулоцитів і моноцитів крові працівників, які зазнають виробничого впливу свинцю, за показниками спонтанного та індукованого НСТ-тесту виявило залежність змін фагоцитозу клітин від вмісту свинцю у крові. У працівників І, ІІ, ІІІ груп встановлена стимуляція фагоцитарної функції нейтрофілів крові (підвищення показників спонтанного НСТ-тесту у відповідних групах на 89,8%, 37,4% та 76,8%; p<0,05).

Індукція нейтрофільних гранулоцитів викликала дисоційовані зміни та характеризувалася зниженням функціонального резерву нейтрофільних гранулоцитів у працівників І групи на 46,8% (p<0,05). Показник майже не змінювалася у працівників ІІ групи та був збільшений у працівників ІІІ групи на 17,2% (p<0,05).

Встановлене пригнічення фагоцитарної функції моноцитів у працівників І групи (зниження НСТ-тесту спонтанного та індукованого на 44,4% і 24,4%) свідчить про зниження фагоцитарної активності клітин. Натомість, у працівників ІІ групи фагоцитарна активність у спонтанному НСТ-тесті моноцитів майже не змінювалася. Однак відмічалося зниження функціонального резерву моноцитів (зниження індукованого НСТ-тесту на 43,2%; p<0,05). Зміни фагоцитарної активності моноцитів у працівників ІІІ групи характеризувалися зростанням фагоцитарної активності клітин (збільшення спонтанного НСТ-тесту на 46,7%; p<0,05), функціональна активність моноцитів при цьому не змінювалась. За даними кореляційного аналізу збільшення концентрації свинцю в крові супроводжується зменшенням показників індукованого НСТ-тесту НГ крові (r= -0,69; р<0,05) і спонтанного та індукованого НСТ-тесту моноцитів (відповідно, r= -0,69 та r= -0,80; р<0,05) (рис. 1).

Рис. 1. Кореляційні залежності між концентрацією свинцю в крові та змінами показників спонтанного та індукованого НСТ-тесту НГ (а) і моноцитів (б) крові

Імунологічні дослідження показали, що в організмі працівників, у яких носійство свинцю супроводжується розвитком початкових ознак астенічного синдрому (ІІІ група), виявляється напруження системи клітинної ланки імунітету, яке характеризується вірогідним збільшенням, порівняно з контролем (p<0,05), субпопуляцій лімфоцитів, зокрема:
CD3+-лімфоцити – на 26,5%; CD4+-лімфоцити на 27,8%; CD8+-лімфоцити на 23,3%. У випадках носійства свинцю, яке супроводжується наявністю проявів астено-вегетативного синдрому (ІІ група), встановлено відсутність достовірних змін усіх досліджених показників, окрім
CD22+-лімфоцитів, що збільшувались порівняно з контролем на 15,5% (p<0,05). За умови загрозливих для здоров’я працівників концентрацій свинцю в крові (І група), виявлено пригнічення клітинної ланки імунітету, яке характеризується вірогідним, порівняно з контролем (p<0,05), зменшенням CD3+-лімфоцитів – на 26,9%; CD4+-лімфоцитів на 30,8%; CD8+-лімфоцитів – на 21,3%; CD16+-лімфоцитів і CD22+-лімфоцитів на 39,8% та, відповідно, на 31,2%.

Дослідження змін гуморальної ланки системного імунітету показало, що зі збільшенням концентрації свинцю в крові працівників суттєвих змін зазнає вміст імуноглобулінів в крові. Так, концентрація імуноглобуліну А в сироватці крові вірогідно зменшується, порівняно з контролем, у працівників ІІ та І груп, відповідно, у 1,69 і 2,31 рази (p<0,05), концентрація імуноглобуліну М збільшується у них, відповідно, у 1,26 і 1,6 рази (p<0,05), концентрація імуноглобуліну G зменшується, виключно, у працівників І групи на 16% (p<0,05), а концентрація імуноглобуліну Е, як правило, збільшується в сироватці крові всіх працівників: І групи – у 1,75 рази, ІІ групи – у 1,43 рази, а ІІІ групи – у 1,22 рази відповідно (p<0,05). Необхідно також відмітити, що концентрація в крові циркулюючих імунних комплексів вірогідно збільшувалася порівняно з контролем (p<0,05), виключно, у працівників ІІ і І груп, відповідно, у 1,69 та 2,31 рази.

Підсумовуючи результати проведених досліджень, які кореспондують з даними сучасної літератури (, 2011), необхідно відмітити, що виробничий вплив свинцю зумовлює формування в організмі працівників набутого вторинного імунодефіциту, який характеризується пригніченням неспецифічної резистентності організму, клітинної ланки системного імунітету та дисбалансом гуморального імунітету.

Ендотеліальна дисфункція при професійній експозиції свинцем характеризувалася прямим впливом ксенобіотика на ендотелій судин, з формуванням дисбалансу у механізмах взаємодії депресорних факторів (оксид азоту та його метаболіти), пресорних факторів (ендотелін-1) на тлі судинної реакції (цитокіни, молекули адгезії sICAM-1 та VCAM-1)
(табл. 4).

Таблиця 4

Показники обміну оксиду азоту у працівників,
експонованих свинцем

Показники	Групи та показники, мкмоль/л (М±m)
І (n=51)	ІІ (n= 46)	ІІІ (n= 49)	контрольна група (n = 57)
Нітрити-нітрати, мкмоль/л	6,93±0,09 º	6,98±0,1 º	7,01±0,04 º	4,69±0,04
S-нітрозотіоли, нмоль/мл	1,99±0,02* º	1,75±0,01# º	1,54±0,02† º	0,85±0,05
2,4-ДНКЗ, мкмоль/л	6,03±0,04 º	5,96±0,04# º	5,08±0,06 †º	4,13±0,35

Примітки: статистично значимі відмінності між групами (p<0,05):

* – І-ІІ;

# – ІІ-ІІІ;

† – І-ІІІ, º – між обстеженими групами та групою контролю.

Як видно з табл. 4, у працівників І, ІІ, ІІІ груп встановлено збільшення вмісту суми нітритів-нітратів на 47,7%, 48,8% та 49,4% відповідно (p<0,05). За умов надмірної продукції оксиду азоту відбувається його депонування у вигляді стабільних метаболітів з накопиченням у крові S-нітрозотіолів та 2,4-динітрозильних комплексів заліза, що виконують функцію внутріклітинного депо та міжклітинного транспорту оксиду азоту до клітин-мішеней (p<0,05). При цьому рівень 2,4-динітрозильних комплексів заліза у сироватці крові працівників І, ІІ, ІІІ груп перевищував показник у групі контролю на 46%, 44,3%, 23% відповідно (p<0,05).

Разом з цим у працівників І та ІІ груп встановлено збільшення в крові вазопресорного фактору – ендотеліну-1, концентрація якого перевищує контроль у 23,2 та 9,18 рази (p<0,05) (рис. 2).

Рис. 2. Концентрація ендотеліну-1 у крові у працівників основної та контрольної груп (p<0,05)

В умовах дії свинцю судинна реакція супроводжується збільшенням у периферичній крові вмісту молекул адгезії: розчинної молекули міжклітинної адгезії sICAM-1, судинної молекули адгезії VCAM-1 (рис. 3). Найвищий рівень судинної активації встановлений у працівників І групи, у яких концентрація sICAM-1 та VCAM-1 у периферичній крові перевищувала аналогічні показники групи контролю у 1,31 та 1,18 рази (p<0,05) відповідно. У працівників ІІ групи активація ендотелію супроводжувалася виділенням судинної молекули клітинної адгезії VCAM-1, яка несуттєво перевищувала значення групи контролю (у 1,06 рази). Натомість у працівників ІІІ групи ендотелій був інтактним щодо молекул адгезії (sICAM-1 та VCAM-1) та ендотеліну-1.