Маркери розвитку порушень гомеостазу та стратифікація прогнозу ступеня ризику ускладнень при мікросатурнізмі (стр. 7 )

 

Рис. 6. Алгоритм дії лікаря при обстеженні працівника, що має професійний контакт зі свинцем

Таким чином, перераховані вище патогенетичні ланки перебігу мікросатурнізму, з нашої точки зору, створюють підґрунтя для розвитку вазоконстрикції, структурної перебудови судинної стінки з розвитком атеросклерозу, судинного тромбозу, підвищують ризик розвитку кардіоваскулярної патології та інших пов’язаних з ним ускладнень у працюючих в контакті зі свинцем.

ВИСНОВКИ

У дисертації на підставі власних комплексних досліджень зроблено теоретичне узагальнення та наведено практичне вирішення актуальної проблеми в галузі медицини праці – вдосконалення ранньої діагностики та профілактики інтоксикації у працівників, що професійно контактують зі свинцем. Вони базуються на нових принципах і методах діагностики порушень гомеостатичних функцій, що передбачають використання сучасних лабораторних (гематологічних, імунологічних, біохімічних), інструментальних (ультразвукових) та статистичних (ROC-аналізу) діагностичних методів, що дозволяє покращити виявлення ранніх проявів інтоксикації (на етапі мікросатурнізму), а також стратифікувати прогноз ступеня ризику ускладнень та запропонувати патогенетичні профілактичні лікувально-оздоровчі заходи.

1.  Умови праці електромонтерів кабельних мереж характеризуються впливом комплексу виробничих факторів (шкідливі хімічні речовини, шум, мікроклімат, неіонізуючі електромагнітні випромінювання, важкість та напруженість трудового процесу), провідним з яких є пари та аерозоль свинцю (достовірне перевищення ГДК в повітрі робочої зони у 1,8 рази). В цілому за «Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» (затв. Наказом МОЗ України від 08.04.2014 р. № 000) умови праці відносяться до 3 класу 2 ступеня шкідливості. Встановлено, що виробнича експозиція свинцем у 35% обстежених електромонтерів викликала збільшення вмісту ксенобіотика у крові до рівня 2,12 мкмоль/л (небезпечного, загрозливого для здоров’я), а у 65% – до рівня 1,92 мкмоль/л (допустимого – носійство металу).

2.  Виробничій вплив свинцю на організм викликає порушення в імунній системі працівників, які підтверджуються змінами клітинної та гуморальної ланок системного імунітету і залежать від вмісту свинцю у крові. В діапазоні концентрацій свинцю у крові від 2,13 мкмоль/л до 1,90 мкмоль/л встановлено формування вторинного набутого імунодефіциту, що характеризується зниженням співвідношення СD4+/СD8+ на 12,3%, дисбалансом гуморального імунітету зі збільшенням вмісту імуноглобулінів М та Е у 1,61 і 1,72 рази та зниженням імуноглобулінів А і G у 2,11 та 1,2 рази. В діапазоні концентрацій свинцю у крові від 1,75 ммоль/л до 1,69 ммоль/л відбувалось активування клітинної ланки системного імунітету зі збільшенням СD3+-лімфоцитів на 26,5%, СD4+-лімфоцитів на 28,8%, СD8+-лімфоцитів на 23,3%, що не змінювало співвідношення СD4+/СD8+ (1,5). Зміни гуморального імунітету характеризувалися збільшенням концентрації імуноглобуліну Е на 22,5% (p<0,05).

3.  При дії свинцю у діапазоні концентрації у крові від 2,13 мкмоль/л до 1,69 мкмоль/л відбуваються зміни стану окисно-антиоксидантної рівноваги, які проявляються збільшенням вмісту дієнових кон’югатів у 2,75 рази, ТБК-активних продуктів у 1,44 рази. В діапазоні концентрації свинцю у крові від 2,13 мкмоль/л до 1,90 мкмоль/л знижується вміст супероксиддисмутази у 1,47 рази при збільшенні вмісту церулоплазміну у 1,72 рази (p<0,05).

4.  В діапазоні концентрації свинцю у крові від 2,13 мкмоль/л до 1,69 мкмоль/л відбувається формування ендотеліальної дисфункції на доклінічному етапі інтоксикації, яке характеризується переважним синтезом депресорних факторів у вигляді гіпероксидазотемії та накопиченням стабільних метаболітів оксиду азоту – S-нітрозотіолів і динітрозильних комплексів заліза у крові працівників. При вмісті свинцю у крові від 2,13 мкмоль/л до 1,90 мкмоль/л до формування ендотеліальної дисфункції долучається вазопресорний фактор – ендотелін-1, вміст якого перевищений у 23,2 рази порівняно з групою контролю (p<0,05), при цьому встановлені збільшені концентрації VCAM-1, та sICAM-1 у 1,18 та 1,31 рази відповідно у порівняні з групою контролю.

5.  Більш високий вміст свинцю у крові (від 2,13 мкмоль/л до 1,90 мкмоль/л) призводить до імунозапальної судинної реакції, яка проявляється зниженням ФНП-α, ІЛ-1, ІЛ-2 відповідно на 14,4%, 13,4%, 21,09% зі збільшенням синтезу ІЛ-6 на 59,01%, ІЛ-8 на 73,3%, ІЛ-10 на 12,95% (p<0,05), що співпадає з періодом загострення процесу. В діапазоні концентрацій свинцю у крові від 1,75 ммоль/л до 1,69 ммоль/л встановлено підвищення концентрації ФНП-α, ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-4 відповідно на 39,2%, 50,7%, 28,6%, 17,39%, що корелює зі збільшенням імуноглобуліну Е та вказує на алергічну налаштованість організму.

6.  У разі експозиції свинцем у крові працівників відбувається накопичення токсинів на токсиннесучих фракціях плазми крові, що обумовлює розвиток токсин-індукованої цитолітичної (прямої) та аутоімунної (опосередкованної) реакції на рівні важкого ступеня. Формування токсемії в діапазоні концентрації свинцю від 1,90 мкмоль/л до 1,69 мкмоль/л супроводжується виникненням токсин-індукованих аутоімунних реакцій з накопиченням токсинів з найбільш вираженим потенціалом пошкоджуючої дії з розміром молекул 10-200 нм, неміцно зв’язаних з альбумінами та таких, що перебувають у вільної циркуляції. При концентрації 2,12±0,012 мкмоль/л виникнення токсин-індукованих аутоімунних реакцій відбувається з накопиченням токсинів з розміром молекул 200 нм, неміцно зв’язаних у кров’яному руслі з альбуміновою та глобуліновою фракціями, або таких, що перебувають у вільній циркуляції.

7.  Формування токсин-індукованої цитолітичної реакції у діапазоні концентрації свинцю у крові від 1,90 мкмоль/л до 1,69 мкмоль/л супроводжується накопиченням у кров’яному руслі токсинів з найбільш вираженим потенціалом пошкоджуючої дії розміром понад 200 нм, які міцно зв’язані у кров’яному руслі з альбумінами та глобулінами. В діапазоні концентрації 2,12±0,012 мкмоль/л виникнення токсин-індукованих цитолітичних реакцій супроводжується накопиченням у кров’яному руслі токсинів з розміром молекул – 10-200 нм, які неміцно зв’язані з альбумінами та глобулінами крові.

8.  При професійній експозиції свинцем виникає сумарний ефект хімічного навантаження з формуванням ефектів тиреотоксичності, які за даними ультразвукового дослідження підтверджують наявність у працівників вузлового та дифузного зобу; гепатотоксичності (з наявністю ультразвукових ознак гепатомегалії, дифузних змін печінки та жирового гепатозу); вазотоксичності (зміни товщини комплексу інтима-медіа загальної та внутрішньої сонної артерії).

9.  Параметри системи окисно-антиоксидантної рівноваги, системи оксиду азоту, рівні цитокінів, показники ендотеліальної дисфункції, клітинного та гуморального імунітету, ультразвукового дослідження змін внутрішніх органів, що виявляють статистично значимі порушення в умовах впливу досліджених концентрацій свинцю крові, можуть слугувати ранніми доклінічними маркерами розвитку інтоксикації на етапі мікросатурнізму. Встановлена гетерогенність прогностичних характеристик більшості досліджуваних показників (коефіцієнт гетерогенності І2>50,0%), стало основою стратифікації ризиків клінічних порушень при наявності експозиції свинцем та розробки диференційованих за рівнем доклінічних змін заходів, спрямованих на оптимізацію діагностичних, профілактичних лікувально-оздоровчих аспектів системи медичного забезпечення працівників.

10.  Для оптимізації ранньої діагностики мікросатурнізму визначено перелік параметрів, які у поєднанні з небезпечним рівнем вмісту свинцю в крові виявляють максимальну ймовірність формування ендотеліальної дисфункції: SICAM-1 понад 4,62 пг/мл (відносний ризик RR=4,00), VCAM-1 понад 1872 пг/мл (RR=3,72), ендотелін-1 понад 2,1 пг/мл (RR=4,91), гомоцистеїн понад 16 мкмоль/л (RR=2,74), сума нітрит-нітратів менше 7,0 мкмоль/л (RR=1,48), S-нітрозотіоли понад 1,78 нмоль/мл (RR=4,36), 2,4-ДНКЗ понад 5,5 мкмоль/л (RR=5,26).

11.  На підставі отриманих власних результатів та узагальнення існуючого досвіду розроблено і рекомендовано нові підходи (схему профілактичних лікувально-оздоровчих заходів і алгоритм дії лікаря) щодо ранньої діагностики порушень гомеостатичних функцій організму працюючих, експонованих свинцем, які дозволяють визначати індивідуальний ступінь ризику розвитку мікросатурнізму та своєчасно проводити запропонований комплекс заходів, спрямованих на збереження здоров’я працівників. Одержані нами дані можуть бути екстрапольовані на інші підприємства, де працівники професійно контактують зі свинцем.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Періодичні фахові видання
(* – особистий внесок здобувача):

1.  Зміни показників перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи при мікросатурнізмі / // Сімейна медицина. – 2014. – № 1. – C. 143–145.

2.  Карлова і формування системної запальної відповіді у пацієнтів з мікросатурнізмом / // Сімейна медицина. – 2013. – № 5. – C. 126–128.

3.  Карлова і особливості гепатобіліарної системи при експозиції свинцем / // Вісник проблем біології та медицини. – 2014. – Вип. 3, Том 3 (112). – C. 126–130.

4.  Карлова потенціал маркерів перекисного окислення ліпідів та оксиду азоту при експозиції свинцем / // Вісник проблем біології та медицини. – 2014. – Вип. 4,Том 1 (113). – C. 129–134.