Зміст (стр. 9 )

Проведемо дослідження освітленості. Відповідно варіанту вихідними даними для аналізу ефективності природного освітлення такі: відношення відстані між протилежними будівлями до висоти карнизу протилежного будинку становлять – 2,1 м; вид світлопропускаючого матеріалу –склопакети; вид віконної рами – дерев’яні спарені; сонцезахисні пристрої – регульовані жалюзі; стан стелі – кремово-біла; стан стін – свіжопобілені з вікнами, закритими білими шторами; стан підлоги колір підлоги темно-зелений; характеристика зорової роботи для всіх варіантів – робота середньої точності. Місто розташування приміщення – Вінниця. Складемо розрахункову схему робочого приміщення (рис. 7.2).

а

б

Рисунок 7.2 – Схема розрахункову природного освітлення,

де а, б – вид зверху та збоку відповідно

В офісі є два вікна, розміри якого: ширина – 1,3 м, висота – 1,6 м. Висота кімнати – 3 м, відстань від робочої поверхні до підлоги – 0,8 м, відстань від підлоги до підвіконня становить 1 м, а від верхньої частини вікна до робочої поверхні – 3,2 м.

Нормативне значення КПО (коефіцієнт природного освітлення), визначається за формулою 7.1.

eN = eн ∙ mN, (7.1)

Нормоване значення КПО для роботи середньої точності відповідно з ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення» [5]. Оскільки вікна виходять на південь, то коефіцієнт світлового клімату буде становити 0,85, а КПО – 1,5.

Для робочих місць, де застосовують ЕОМ, значення КПО має забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5%. Значення КПО для приміщення становить:

еN = 1,5 * 0,85 =1,275

Фактичне значення коефіцієнта природного освітлення для досліджуваного приміщення можна вивести з формули 7.2.

eф = (7.2)

де Sв – площа усіх вікон у приміщенні Sв = 2*1,3*1,6 = 4,16 м2 .

Sn – площа підлоги приміщення Sn = 5 *4,5 =22,5 м2.

τ3 – загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу;

Загальний коефіцієнт світлопропускання можна визначити за формулою 7.3:

Τз = τ1 ∙ τ2 ∙ τ3 ∙ τ4 ∙ τ5 (7.3)

де τ1 – коефіцієнт світлопропускання матеріалу, який визначається відповідно до варіанту дорівнює 0,8;

τ2 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в рамах світло прорізу і дорівнює 0,75;

τ3 – коефіцієнт, який враховує втрати в несучих конструкціях. Оскільки у нас бокове освітлення, тоді τ3 = 1;

τ4 – коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях дорівнює 1;

τ5 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями, який приймається, рівний одиниці.

Τз = 0,8 ∙ 0,75 ∙ 1 ∙ 1 ∙ 1 = 0,6

Отже, загальний коефіцієнт світлопроникності рівний – 0,6.

r1 − коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення;

Для розрахунку даного коефіцієнта необхідно розрахувати такі параметри:

Середній коефіцієнт відбиття (7.4):

Рср = (7.4)

Рср = =0.373

Порахувавши значення параметрів, що характеризують адміністративне приміщення, визначаємо коефіцієнт r1.

·  відношення глибини приміщення В (до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна h=5/1,6=3,125;

·  відношення відстані до розрахункової точки від зовнішньої стіни l до глибини приміщення B: 3,2/5 =0,64;

·  відношення довжини приміщення L до його глибини В=5/4,5 = 1,1.

Враховуючи наведені вище співвідношення та дані, коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення, буде дорівнювати r1 = 1,45.

ηв − світлова характеристика вікна визначається за значення відношення глибини приміщення В до його від рівня робочої поверхні до верху h.

Відношення довжини приміщення L до його глибини В=5/4,5 = 1,1.

Відношення глибини приміщення В до висоти від рівня робочої поверхні до верхнього краю вікна h=5/1,6=3,125;

Табличне значення дорівнює 18.

Кбуд − приймаємо в розрахунок те, що біля адміністративного будинку немає поблизу будинків, тоді коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками, дорівнює Кбуд = 1;

Кз − коефіцієнт запасу приймаємо значення 1,3.

eф = = 0,69 %

Фактичне значення природнього освітлення менше нормативного значення 0,69 < 1.5.

Згідно варіанту, в робочому приміщенні встановлені чотири світильники з двома лампами розжарювання, потужність яких становить 100 Вт.

Система освітлення – загальна.

Значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити не менше 300 лк.

Схема розміщення світильників наведена на рисунку 7.3.

Значення фактичного освітлення (лк) у приміщенні можна знайти за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку з формули 7.5:

Еф = ,лк (7.5)

де Fл – світловий потік однієї лампи, лм. Оскільки потужність ламп 100 вт, візьмемо лампи розжарювання типу – БК 125−135−100.

Враховуючи задані значення, отримаємо – Fл = 1630 лм.

ηв – коефіцієнт використання світлового потоку, ηв = 0,6;

N – кількість світильників у приміщенні, яке досліджується, 4 шт.

n – кількість ламп у кожному світильнику, 2 шт.;

S – площа приміщення, 22,5м2;

k – коефіцієнт запасу – 1,3;

z – коефіцієнт нерівномірності освітлення: z = 1,15.

Еф = = 232,6 лк

Рисунок 7.3 – Схема розміщення світильників у приміщенні

Оскільки фактичне значення штучного освітлення менше нормованого (233 < 300−500 лк), можна зробити висновок про не достатність штучного освітлення в приміщенні.

7.3 Розробка заходів щодо поліпшення умов праці в приміщенні

Під час проведення розрахунків у даній роботі виявлено ряд недоліків, що стосуються не дотримання стану охорони та праці в приміщенні, норм природного і штучного освітлення. Результати дослідження відображено в таблиці 7.4.

Таблиця 7.4 – Розробка заходів покращення умов праці

№	Виявлення недоліків	Заходи покращення умов праці
1	Недостатня робоча площа в приміщені та об’єм повітря для працівників	Знайти більше приміщення для розміщення фірми, або якщо пересадити особу, що не використовує ЕОМ в інше приміщення, то для інших працівників з ПК буде достатньо місця
Продовження таблиці 7.4
2	Низька вологість та температура	Оптимальні мікрокліматичні умови можна забезпечити тільки тоді, коли в приміщенні передбачено кондиціювання повітря.
3	Недостатній рівень штучного освітлення	Встановлення додаткових світильників на робочих місцях
4	Недостатній рівень природнього освітлення	Компенсування за рахунок використання джерел штучного освітлення

Знаходження фактичного значення коефіцієнта природного освітлення для досліджуваного приміщення:

eф = = 0,69 %

Фактичне значення природнього освітлення менше нормативного значення 0,69 < 1.5. Розрахунок значення фактичного освітлення (лк) у приміщенні можна знайти за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку:

Еф = = 232,6 лк

Фактичне значення штучного освітлення менше нормованого 233 < 300−500 лк. Знайдемо робочу площу, яка припадає на одного працівника:

22,5/4 = 5,625 м2/ос.

Розрахуємо об’єм повітря на кожного працюючого:

22,5*3:4=16,875 м3.

Отже, в процесі дослідження професії «Аналітик комп’ютерного банку даних» було Ррозглянуто приміщення комп’ютерної фірми у місті Вінниці, в якій працюють аналітики комп’ютерного банку даних.

Площа приміщення, де працює аналітик, – 22,5 м2 і після розрахунків було отримано значення робочої площі підприємства – 5,625. Дане значення не задовольняє норми ОП, відповідно до яких на одного працівника, який застосовує ЕОМ, має припадати не менше 6 м2, а об’єм повітря в приміщенні має бути не менше 20 м3.

Для робочого приміщення було проаналізовано метрологічні умови, всі параметри на робочому місці фірми задовольняють нормованим значенням, окрім відносної вологості, яка є меншою на 0,05%, і значення температури, яке відхилене від норми на 3 градуси Цельсія.

У приміщені комп’ютерної фірми виявлені недостатня кількість штучного (233 < 300−500 лк) і природнього освітлення (0,69 < 1.5). У такому випадку сформовано рекомендації щодо поліпшення робочих умов аналітика комп’ютерного банку даних на комп’ютерній фірмі у м. Вінниці.

Для усунення недоліків приміщення, де працює аналітик комп’ютерного банку даних, запропоновано провести такі заходи: знайти більше приміщення для розміщення фірми, або якщо пересадити особу, що не використовує ЕОМ в інше приміщення, то для інших працівників з ПК буде достатньо місця; оптимальні мікрокліматичні умови можна забезпечити тільки тоді, коли в приміщенні передбачено кондиціювання повітря; встановлення додаткових світильників на робочих місцях; компенсування за рахунок використання джерел штучного освітлення