Письменники, діячі культури – ювіляри 2013 року (стр. 9 )

С. Гулак-Артемовський цікавився суспільним життям столиці, відвідував вернісажі, майстерні петербурзьких художників, громадські збори, на яких обговорювалися актуальні проблеми життя. Він усіляко допомагав (передавав книги, гроші) своєму другові Т. Г. Шевченку, який в цей час перебував в Новопетровському укріпленні на березі Каспійського моря.

(На фоні «Місячної» сонати Л. Бетховена звучить лист Т. Шевченка до С. Гулака-Артемовського).

«Благородніший ти із людей, брате-друже мій єдиний Семене! Ну скажи по правді, чи єсть така велика душа на світі, окроме твоєї благородної душі, – щоб згадала про мене в далекій неволі, та ще й 15 карбованців дала. Нема тепер таких великих душ на світі! Великий ти поет, друже Семене! Благодарю тебе всім серцем і всім помишлєнієм моїм! Чим і коли заплачу я тобі за твоє істинно християнське діло? Тепер, кроме сльоз благодатних, нічого в мене нема. Кланяюсь твоїй добрій жіночці, цілую твоє єдине дитя і плачу разом з вами о погребенії вашої Александри. Прощай, друже мій єдиний, не забувай безталанного, серцем преданого тобі земляка, твого Тараса Шевченка».

Уже після заслання Т. Шевченко згадував у своєму щоденнику С. Гулака-Артемовського, називаючи його «задушевним», «вірним», «єдиним» і «щирим» другом. Вони часто зустрічалися у Артемовських, де стихійно виникали літуратурно-музичні вечори. Шевченко дуже любив українські народні пісні, знав їх багато, мав невеликий, але приємний голос (тенор). То вони з Артемовським часто співали українські пісні дуетом. На початку 1858 року С. Гулак-Артемовський присвятив Т. Шевченку свою пісню на народні слова «Стоїть явір над водою», що стала одним із найулюбленіших творів поета. Пісня була написана в серпні 1858 року, а 19 вересня вже була виконана у виставі «Москаль-чарівник». Пісня з такою назвою була поширена в Україні ХVІІІ століття, вона мала всього три куплети. Артемовський дописує ще чотири і створює оригінальну мелодію, зовсім не схожу на попередню. Саме в такому варіанті вона живе і зараз.

(Звучить пісня С. Гулака-Артемовського «Стоїть явір над водою»).

1862 року С. Гулак-Артемовський створив першу українську лірико-комічну оперу «Запорожець за Дунаєм», в якій він уперше вивів на сцену український елемент. Музика його опери є глибоко народною. Численні інтонації, поспівки взято з української народної пісенності. Головну роль Івана Карася талановито виконав сам автор – С. Гулак-Артемовський. Прем’єра відбулася на сцені Петербурзького Маріїнського театру 14 квітня 1863 року. В жовтні 1864 року відбулася московська прем’єра. Вистава мала успіх, але значно менший, ніж в Петербурзі, тому що відбулася після виступу редактора газети «Московские ведомости» Михайла Каткова, котрий у своїй статті намагався довести, що не тільки української мови, а й українського народу взагалі не існує. Каткова підтримав міністр внутрішніх справ Петро Валуєв, заявивши, що «никакого украинского языка не было, нет и быть не может». Він розіслав свій сумнозвісний циркуляр, яким заборонялося видання підручників і книг українською мовою. В результаті цієї ж політики «Запорожець за Дунаєм» був знятий з репертуару, а в подальшому його постановки були заборонені.

(Звучить романс Оксани «Місяцю ясний» з опери «Запорожець за Дунаєм»).

На українській сцені її вперше поставив у 1884 p. M. Кропивницький, забезпечивши цьому твору довге сценічне життя. Опера «Запорожець за Дунаєм» приваблює демократичним характером сюжету, мелодійністю музики, що увібрала барви українського пісенного мистецтва, колоритністю образів, соковитим народним гумором. Це творіння великого майстра стало міцним підґрунтям національного оперного мистецтва.

Сьогодні ця опера здобула світову славу, збагативши золотий фонд української музичної класики. Золотий голос С. Гулака-Артемовського пам’ятають стіни світових оперних театрів Мілана, Флоренції, Москви, Санкт-Петербурга, Харкова, Києва.

Семен Степанович Гулак-Артемовський створив незабутні образи на оперній сцені: Руслан в опері М. Глінки «Руслан і Людмила», Фігаро у «Севільському цирульнику» Дж. Россіні, Мамай в опері А. Рубінштейна «Куликівська битва», Яго в опері «Отелло» Дж. Верді, Командор в опері В. А. Моцарта «Дон Жуан», Клод Фролло в опері О. Даргомижського «Есмеральда» тощо. Україна пишається своїм великим музикантом, ушановуючи пам’ять про свого талановитого сина.

Водночас, хоч і не часто, він виступав як драматичний актор, завойовуючи прихильність публіки. Серед його ролей був Чуприна із п'єси «Москаль-чарівник» І. Котляревського. Театральні критики відзначали, що «пан Артемовський небагато в чому поступається тут самому Михайлу Щєпкіну», неперевершеному виконавцю цієї ролі.

За свідченнями сучасників, Семен Гулак-Артемовський був ще талановитим художником-мініатюристом. У 1854 р. він склав «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії».

На сюжети українського життя С. Гулак-Артемовський написав вокально-хореографічний дивертисмент «Українське весілля» та власний водевіль «Ніч напередодні Івана Купала». Як і при постановці опери «Запорожець за Дунаєм», в «Українському весіллі» композитор виконував роль одного з персонажів – свата, а у водевілі співав написані ним пісні-романси: «Стоїть явір над водою», «Спать мені не хочеться», які досить швидко набули популярності серед широкого загалу шанувальників української пісні.

Після постановки у Маріїнському театрі опери «Запорожець за Дунаєм» С. Гулак-Артемовський назавжди залишає петербурзьку сцену і переїжджає до Москви, де якийсь час виступає у Великому театрі.

Саме у Москві, залишивши назавжди сцену, С. Гулак-Артемовський вирішує активно зайнятися практичним лікуванням людей гіпнозом, у результативність якого він глибоко вірив. Ще у Петербурзі співакові вдалося отримати офіційний дозвіл на таку діяльність.

У Москві С. Гулак-Артемовський оселився біля церкви Різдва у невеликому двоповерховому дерев'яному будиночку, який дуже швидко стає широковідомим багатьом людям. Поголос про лікувальні сеанси колишнього уславленого співака ширився з кожним днем. За винятком неділі та релігійних свят, С. Гулак-Артемовський приймав щодня 30-40 осіб, не беручи з них за сеанси гіпнозу жодної копійки. «Це не мистецтво, а дар, і я не маю права брати за нього винагороду», – говорив Семен Степанович. Майже 10 років Гулак-Артемовський

займався лікарською практикою.

Помер він 5 квітня 1873 р. і похований у Москві.

Кауфман Л. С. C.  Гулак-Артемовський / Л. Кауфман – К. : Держ. в-во образ. м-ва і муз. л-ри УРСР, 1962. – 192 с.

Кауфман Л.  Семен Гулак-Артемовський : творчі портрети українських композиторів. – К. : Музична Україна, 1973. – 38 с.

Кисилев Г. С. С. Гулак-Артемовский / Г. Кисилев. – К. : Мистецтво, 1961. – 28 с.

Петренко М. Стоїть явір над водою / М. Петренко // Українські народні пісні : розповіді про творців. – Суми, 2008. – С.132–144.

Списаренко Б. Семен Гулак із Городища / Б. Списаренко // Слово Просвіти. – 2003. – 15 лют. – С. 10.

Хоролець Т. А. Золотий голос України : сценарій музичної вітальні, присвячений творчості С. С. Гулака-Артемовського / Т. А. Хоролець // Мистецтво в школі. – 2012. – № 5. – С. 36–39.

Зміст

«Царівна української літератури» Матеріали до літературного калейдоскопу, присвяченого 150-річчю від дня народження Ольги Кобилянської ………… С.1

«Буде в пісні жить душа моя» Матеріали до години поезії, присвяченої 100-річчю від дня народження Платона Микитовича Воронька ……………………………… С.11

Душа, що прагне високості Матеріали до творчого портрету, присвяченого 90-річчю від дня народження Василя Земляк ………………………………………………… С.19

Золотий голос України Матеріали для підготовки сценарію проведення засідання літературно-музичної вітальні до 200-річчя від дня народження співака та композитора С. С. Гулака Артемовського……………………………………………………… С.24

Письменники, діячі культури – ювіляри 2013 року : метод.-бібліогр. матеріали на допомогу бібліотечним працівникам / Сумська обл. універс. наук. б-ка ; укладач – Суми, 2013. – 28 с.