Перлини досвіду (стр. 3 )

Я дуже люблю наше рідне містечко, і хоча воно не таке пишне, святкове, як Рівне чи Київ, я гордитимусь тим, що народилась тут.

І лише з нашим містом пов’язую своє майбутнє. Адже у нашому місті все рідне моєму серцю: кожна вуличка, кожне деревце, кожна травинка, і саме тут пролягла стежина, яка веде до рідної домівки.

Щоб перевірити, як учні засвоїли правопис іменників (орфограма “Велика буква і лапки у власних назвах”), пропонуємо шестикласникам “помандрувати” вулицями рідного містечка. Таку уявну екскурсію може провести спеціально підготовлений учень-екскурсовод.

Словникова робота /велика буква у власних назвах/.

Учитель. Зараз ми з вами вирушаємо на екскурсію центральною вулицею нашого міста. Мандруючи Соборною вулицею, зверніть увагу, які установи розташовані тут, і пригадайте правила вживання великої літери і лапок у власних назвах.

Екскурсовод.

Шановні туристи! Ми зараз знаходимося на перехресті вулиць Соборної та Поштової. Подивіться праворуч. Тут знаходиться головний орган місцевого управління Володимирецька селищна рада. З лівого боку вулиці розташований Будинок культури, відразу за ним ви можете побачити історико-краєзнавчий музей. Завітайте до нашого музею, тут ви дізнаєтеся багато цікавого про історію нашого містечка, а також про його сучасне життя і перспективи на майбутнє.

Пройдемо далі. З правого боку ви бачите невелику двоповерхову будівлю. Тут знаходяться кілька установ: банк “Аваль” та перукарня “Світлана” (на першому поверсі), відділення страхової компанії “Оранта”(на другому поверсі). Неподалік розташована нова двоповерхова споруда, яка помітно виділяється з-поміж інших на цій вулиці, – це Ощадний банк України. Також з цього боку вулиці розміщені салон краси “Шанс”, аптечний кіоск, магазин “Візаж”, кафе-бар “Каштан”.

З лівого боку вулиці знаходяться районна бібліотека, фотосалон, Володимирецька дитяча музична школа та комітет СДПУ(о).

Запишіть назви установ, вибираючи з дужок велику чи малу букву. Свій вибір обґрунтуйте.

(В, в)улиця (С, с)оборна, (В, в)олодимирецька (С, с)елищна (Р, р)ада, (Б, б)удинок (К, к)ультури, (І, і)сторико-(К, к)раєзнавчий (М, м)узей, (С, с)трахова

(К, к)омпанія “(О, о)ранта”, (П, п)ерукарня “(С, с)вітлана”, (Б, б)анк “(А, а)валь”, (О, о)щадний (Б, б)анк (У, у)країни, (С, с)алон (К, к)раси “(Ш, ш)анс”, (А, а)птечний (К, к)іоск, (М, м)агазин “(В, в)ізаж”, (К, к)афе-(Б, б)ар “(К, к)аштан”, (Р, р)айонна (Б, б)ібліотека, (Ф, ф)отосалон, (В, в)олодимирецька (Д, д)итяча (М, м)узична (Ш, ш)кола, (К, к)омітет СДПУ(о).

Ситуативні вправи є важливою умовою для формування умінь і навичок діалогічного та монологічного мовлення. Тому під час вивчення теми “Діалог” у п’ятому класі можна запропонувати учням такі завдання.

1. Прочитати діалог за особами.

В універмазі

У магазині готового одягу

– Що ви бажаєте купити?

– Покажіть, будь ласка, чорну спідницю з кишенями та рожевий джемпер.

– Який у вас розмір?

– У мене 44-й розмір.

– Цей джемпер буде вам малуватий.

– Тоді дозвольте поміряти червоний.

– Пройдіть у куток за завісу.

– Скажіть, будь ласка, чи добре сидить на мені цей джемпер?

– Бездоганно. Він вам до лиця.

– Це чиста шерсть?

– Так.

– Скільки він коштує?

– Сорок п’ять гривень.

– Я візьму цей джемпер.

2. Використовуючи подані в рамці слова й вислови, скласти подібні діалоги

“У секції чоловічого одягу”, “Зимовий одяг”, “Літній одяг”. Проговорити діалоги.

Сукня (шовкова, шерстяна), спідниця, костюм, кофтинка, светр, піджак, зимові й демісезонні пальта, дублянки, комір з хутра, головні убори, капелюх, рукавички, шарф, черевички, босоніжки, пасувати, смак, коштувати, відрізнятися, зріст, колір, чи маєте в продажу? Скільки коштує? До якої каси мені треба платити?

3. Прочитати текст, переробити його на діалог. “Проговорити” діалог за особами.

Мама запропонувала мені зайти до універмагу, щоб купити татові подарунок до дня народження. Ще мама хотіла купити дещо з одягу собі та мені.

Добре знаючи смак батька, ми вирішили купити білу сорочку і неяскраву краватку.

Після того, як ми придбали подарунок, пішли в секцію взуття, мама запитала продавця, чи є в них зимові чоботи на високих підборах тридцять шостого розміру. Продавець запропонувала кілька пар, і мама почала їх приміряти. Купивши чоботи, ми піднялися на поверх вище до секції дитячого одягу. Там купили мені смугасту чорно-білу сукню з блискучими ґудзиками. Задоволені покупками, ми вийшли з універмагу.

Варто також пропонувати учням створювати лінгвістичні діалоги, що відображають певне мовне явище, його особливості, а також вимагають від школярів знання граматичного матеріалу й відображають рівень його засвоєння.

Завдання: поясніть, чому слово зв’язок пишеться з апострофом, а слово Звягель – без нього (“Складні випадки вживання апострофа”. 10 клас).

Зразок виконання завдання.

– Ох і складно розібратися з цим апострофом!

– Нічого складного! Апостроф ставиться після губних б, п, в, м, ф, та р перед я, ю, є, ї, що позначають 2 звуки.

– Чому ж слово зв’язок пишемо з апострофом, а Звягель без?

– Спробуй розібратися: якщо перед губним приголосним звуком є інший приголосний (крім р), що належить до кореня, апостроф не вживається.

– Зрозуміло! У слові зв’язок ставимо апостроф, тому що з - – префікс, а у слові Звягель – не ставимо, тому що з – належить до кореня.

– Молодець. Розібрався.

– Тепер я знаю, що слова свято, цвях, морквяний потрібно писати без апострофа. А якщо перед губним стоїть голосний?

– Тоді апостроф також ставиться, наприклад: чолов’яга, кав’ярня.

Завдання: складіть і запишіть діалог-пояснення про правопис префіксів, який міг би відбутися між однокласниками.

Зразок виконання завдання.

– Сьогодні на уроці вивчали правопис префіксів, а я ніяк не можу второпати, коли пишеться префікс з-, а коли с-. Допоможи мені, будь ласка, розібратися.

– Гаразд, слухай. Перед глухими приголосними к, ф, п, т, х пишемо с-, наприклад: сказати, сфотографувати, сподобатися, стемніти, схотіти. А перед усіма іншими приголосними, незалежно від вимови, та голосними пишемо префікс з-.

– Зрозумів! Але як ці приголосні, перед якими пишеться с-, запам’ятати?

– А ти склади їх в одну формулу.

– От і вигадав! Хіба ж ми на математиці?

–Усі ці звуки є у виразі “кафе “Птах”. Запам’ятай його.

– Добре, отже, до слова робити ми додамо префікс з-, а до слова писати – с-. а до слова рвати?! Адже “зрвати” і вимовити важко, і звучить якось неприємно.

– Молодець, це ти правильно підмітив. Задля досягнення милозвучності префікс з - може видозмінюватися на зі-, зо-.

– Якщо корінь слова починається сполученням кількох приголосних звуків, то потрібно писати зі-.

– Отже, потрібно написати зірвати. Дякую тобі за допомогу.

Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність ситуативних завдань у цьому незаперечна і полягає в тому, що вони стимулюють мислення, збільшують інтерес учнів до програмового матеріалу, підвищують їхню активність у формуванні знань, умінь і навичок, тобто пізнавальну активність, а також сприяють мовленнєвому розвитку школярів.

?

Дієслово у формі множини минулого способу

Дієслово у формі множини минулого часу

Дієслово у формі

ІІІ особи однини теперішнього чи майбутнього часу

Способи вираження головного члена односкладного речення

ПРОЕКТ 3

ВИДИ ОДНОСКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ

Робота в групах. Спостереження з елементами аналізу.

Прочитайте виразно молитву “Господи, помилуй нас!” Тараса Петриненка.

1. Навіть на останнім рубежі

Промінь віри в нас ще не погас.

2. Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!

Із запропонованих речень доберіть приклади для захисту вашого проекту. Визначте, які речення є зайвими (не є односкладними особовими). 1. Пливемо назустріч сонцю (І. Цюпа). 2. Як дбаємо, так і маємо (Нар. творчість). 3. Семена викликали до князя в палац і наказали зачекати (П. Панч). 4. Сідай. Спочинь з дороги, брате (Ліна Костенко). 5. Мело, крутило, скаженіло, огортаючи присмерком весь край (О. Гончар). 6. Нас кличе у мандри дорога, нам грає чарівна струна (С. Фоменко). 7. За одного битого двох небитих дають (Нар. творчість). 8. Посадили над козаком явір та ялину (Т. Шевченко).

3. Нам свою все милість покажи

Правдою, повсюди й повсякчас.

4. Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!

5. В наших грудях кулі і ножі,

Нас розп’ято й знищено не раз.

6. Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!

7. І з колін піднятись поможи,

І благослови у добрий час.

8. Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!

9. Наші душі нидіють в іржі,

Але промінь віри не погас.

10. Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!

11. Грішні діти – діти не чужі,

Отче наш, почуй їх щирий глас.

12. Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!

Мікрофон.

Яке враження справив на вас прослуханий твір?

Як, на вашу думку, автор ставиться до України, українців?

Випишіть з тексту двоскладні речення (І група) та односкладні означено-особові речення (ІІ група). Визначте граматичні основи. Вкажіть на спосіб морфологічного вираження головного члена односкладних означено-особових речень.

Знайдіть інші односкладні речення, визначте їх види. Свою думку обґрунтуйте.

Мозковий штурм.

· Поміркуйте, чи усі речення, що містять звертання, є односкладними? Доведіть свою думку, дібравши приклади двоскладних речень зі звертаннями.

· Чи будь-яке речення, у якому промовляється чи чується лише один головний член речення, є односкладним? Як, на вашу думку, буде називатися таке речення, у якому пропущено якийсь (головний чи другорядний) член речення?