Перлини досвіду (стр. 4 )

· Чи є такі речення (з пропущеними членами – неповні) у тексті?

· Пригадайте, чим ще можуть бути виражені присудки в означено-особовому реченні (див. узагальнюючу таблицю-схему “Види односкладних речень” (додаток 1).

·  

?

Рідше –

в інших формах

Дієслово у формі

ІІ особи однини наказового способу

Дієслово у формі

ІІ особи однини теперішнього чи майбутнього часу дійсного способу

Способи вираження головного члена односкладного речення

Виконання вправи 129.

І. Прочитайте виразно вірш, визначте його основний мотив. Визначте спосіб вираження головного члена односкладних означено-особових речень. Поясніть роль означено-особових речень.

Назбираю (дієслово 1-ї особи однини майбутнього часу) в гаю запашного зілля,

Запашного зілля вибуялих трав.

З ясеня та кленів назбираю гілля,

Лепехи нарвати побіжу (дієслово 1-ї особи однини майбутнього часу) на став.

Клечанням обставлю, приберу (дієслово 1-ї особи однини майбутнього часу) кімнату,

Подивіться, (дієслово 2-ї особи множини наказового способу) мамо, хороше ж то як!

Усміхнуться очі, поміж тим у хату

Ввечір завітає стомлений козак.

Сядемо (дієслово 1-ї особи множини майбутнього часу) рядочком, заведем (дієслово 1-ї особи множини майбутнього часу) розмову

Тиху, сумовиту і про все, про все…

Доки до віконця хусточку шовкову

Ніченька-черничка з поля донесе.

(В. Чумак)

ІІ. Замініть усно односкладні речення синонімічними двоскладними. Простежте, на чому зосереджується увага в односкладних реченнях та двоскладних – на дії чи на її виконавцеві.

(Усі односкладні означено-особові речення синонімічні двоскладним, але, на відміну від останніх, в означено-особових реченнях увага зосереджується не на виконавцеві, а на самій дії.)

· Чи знаєте ви Біблійні заповіді?

· Давайте їх пригадаємо й запишемо.

· Якою формою виражений у них головний член? (Дієсловом у формі ІІ особи однини наказового способу.)

· То до якого виду односкладних речень ми віднесемо ці речення – до означено-особових чи до узагальнено-особових?

Лінгвістичне спостереження та узагальнення.

Визначте спільні та відмінні ознаки для означено-особових та узагальнено-особових речень. Свої спостереження відобразіть на схемі. Поясніть, чим ви керуєтесь, розмежовуючи ці види речень.

узагальнено-особове речення

означає дію, яка стосується будь-якої особи

означено-особове речення

означає дію, яку виконує певний предмет, особа

означено-особове-речення

узагальнено-особове речення

головний член виражений дієсловом у формі 2-ї особи однини і множини теперішнього чи майбутнього часу дійсного способу;

2-ї особи однини й множини наказового способу

Спільні ознаки

Відмінні ознаки

Робота в парах. Синтаксичний експеримент.

Запишіть текст, замінюючи двоскладні речення односкладними, де це можливо. З’ясуйте, що змінилось у структурі й семантиці новоутворених речень. Визначте, як трансформації речень позначилися на емоційно-образному наповненні їх. Зробіть висновок про роль односкладних речень у мовленні (з якою метою вони вживаються).

Щоранку, прокидаючись, я стаю на коліна і схиляю свою голову у молитві. Я не прошу у Господа слави чи багатства. Я благаю миру для своєї України, любові, мудрості та злагоди для нашого народу.

Я пригадую, мій батько казав, що він не може бути там, де зневажають його народ. “А інші поважатимуть нас тоді, коли ми поважатимемо себе, свою мову, історію та культуру”, – говорив він.

Можливий варіант:

(1) Щоранку, прокидаючись, стаю на коліна і схиляю свою голову у молитві. (2) Не прошу у Господа слави чи багатства – благаю миру для своєї України, любові, мудрості та злагоди для нашого народу.

(3) Пригадую, мій батько казав, що не може бути там, де зневажають його народ. (4) “А поважатимуть нас тоді, коли ми поважатимемо себе, свою мову, історію та культуру”, – говорив він.

Який текст, на вашу думку, кращий? Чому?

Які односкладні речення є у вашому тексті?

Чому не всі речення можна замінити односкладними? Свою думку обґрунтуйте. (Останнє речення не може бути односкладним, тому що автор зосереджує увагу не лише на дії, а й на її виконавцеві.)

Зверніть увагу!

Не є односкладними речення, у яких присудки виражені дієсловом у формі 3-ї особи однини теперішнього й майбутнього часу або у формі однини минулого часу дійсного й умовного способу. Це двоскладні речення з пропущеним підметом, який відновлюється з контексту (3).

(В означено-особових реченнях увага зосереджується не на виконавцеві, а на самій дії. Виконавці дії в неозначено-особових реченнях не називаються з різних причин. Іноді вони не відомі, а іноді вони не називаються свідомо, щоб зосередити увагу на самій дії.)

Означено-особові та неозначено-особові речення здебільшого вживаються в художньому і розмовному стилях мовлення. Вони допомагають уникнути небажаного повторення, створюють лаконічність, динамічність розповіді.)

Виконання вправи 141.

Випишіть означено-особові речення (ІІ група); неозначено-особові (І група) та узагальнено-особові (ІІІ група). Визначте головні члени речення та форму їх вираження. Поясніть, чим ви керуєтесь, розмежовуючи ці види речень.

1. Деякий час їхали мовчки (С. Музиченко). 2. Від корявого дерева тепла не чекай (Нар. творчість). 3. Опустіться, тихі зорі, синові під вії (В. Симоненко). 4. Іду і мрію про щось (М. Йогансен). 5. Три дні дали на роздуми мені (Л. Костенко). 6. Тужу за вами, солов’ї Вкраїни (М. Рильський). 7. Прийди весняною грозою, сипни на серце яблунь цвіт (Р. Братунь). 8. Землі кланяйся низько – до хліба будеш близько (Нар. творчість).

Учитель. Молитва – це шлях людини до Бога, місток, що єднає її з Всевишнім, це засіб сполучення в людині фізичного з духовним. Це також колосальна очисна сила, яка позбавляє людину всього ницого й нікчемного, підносить її над буденним і засвідчує її чистоту та праведність. Молитва – дорога до святості, засіб долання спокус, себелюбства, дріб’язковості, нікчемства. Святий Іван Златоуст казав: “Молитва є могутньою зброєю, невичерпним скарбом, безмежним багатством, джерелом, матір’ю незліченного добра”.

Тому сьогодні на уроці я хочу запропонувати вам скласти молитву за Україну та її народ, дотримуючись особливостей жанру та використовуючи різні види односкладних речень.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Рефлексія роботи на уроці.

·  Чи досягли ви поставлених цілей?

·  Які форми роботи сприяли цьому, що заважало?

Мікрофон.

Продовжіть подані речення.

·  На сьогоднішньому уроці я зрозумів (зрозуміла)…

·  Мені вдалося (не вдалося)…

·  На уроці мені було цікаво (нецікаво), тому що…

·  Цей урок важливий для мене, тому що…

2. Оцінювання й самооцінювання.

Учні заповнюють картки.

Окремі учні (за бажанням) можуть перевірити рівень засвоєння знань з теми “ Односкладні речення (означено-особові, неозначено-особові та узагальнено-особові речення)” за допомогою тестових завдань (див. додаток 3).

Односкладні речення з головним членом у формі присудка					Односкладні речення з головним членом у формі підмета
Типи речень	означено-особові	неозначено-особові	узагальнено-особові	безособові	називні
Що означає головний член	означає дію, яку виконує певний предмет, особа	означає дію, яку виконує невизначена особа	означає дію, яка стосується будь-якої особи	означає дію, яка не має виконавця	стверджує наявність предметів чи явищ
Чим виражений головний член	дієсловом у формі1) 1-ї та 2-ї особи однини і множини теперішнього чи майбутнього часу дійсного способу;2) 2-ї особи однини й множини наказового способу	дієсловом у формі1) 3-ї особи множини теперішнього чи майбутнього часу дійсного способу;2) множини минулого часу;3) множини умовного способу	дієсловом у формі1) 2-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу дійсного або наказового способу;2) рідше – в інших формах	1) безособовим дієсловом; 2) особовим дієсловом у безособовому значенні; 3) прислівником (із допоміжним дієсловом або без нього); 4) дієслівною формою на -но, - то; 5) інфінітивом або інфінітивом у поєднанні із прислівником чи присудковими словами треба, можна, час, слід, жаль; 6) словами нема, не було, не буде, при яких є додатки в родовому відмінку	1) іменником у називному відмінку; 2) рідше – займенником або іменним словосполученням

ДОДАТОК 1

Односкладні речення

узагальнено-особове речення

означає дію, яка стосується будь-якої особи

означено-особове речення

означає дію, яку виконує певний предмет, особа

означено-особове речення

узагальнено-особове речення

головний член виражений дієсловом у формі 2-ї особи однини і множини теперішнього чи майбутнього часу дійсного способу;

2-ї особи однини й множини наказового способу

ДОДАТОК 2

Визначте спільні та відмінні ознаки для означено-особових, неозначено-особових та узагальнено-особових речень. Свої спостереження відобразіть на схемі.

Спільні ознаки

Відмінні ознаки

Тема. Правила вживання апострофа. Складні випадки вживання апострофа.

Мета. Повторити і систематизувати знання учнів про правила вживання апострофа; удосконалювати писемну грамотність школярів;

розвивати пам’ять, логічне мислення, зв’язне мовлення школярів; уміння працювати з таблицями, виділяти головне; навики самостійної роботи.