Сценарій свята до дня Перемоги (стр. 2 )

І воїни УПА свято боронили свою землю.

Серед них і наші односельчани. Про ці події розкаже нам воїн УПА

Федорак Василь Іванович

Просимо до слова.

Дякуємо вам.

Вас вітають онуки Іванна і Юрій Федораки.

Ще молодими, не жаліючи ні сил, ні здоров’я, ні своєї молодості, славні патріоти віддавали життя за волю України.

Ми повинні гордитися їхніми подвигами.

Пісня „Виростеш ти, сину”

Учень:

В дні травневі, мріями багаті,

Коли щастя хлюпає з пісень,

Ми щороку зустрічаєм свято

Перемоги радісний день.

І стають у пам’яті дороги

Ті, що довелося нам пройти,

Щоб багряний прапор Перемоги

Над Рейхстагом гордо піднести.

Пісня „Дороги”

1 ведучий:

Вийшла в степ широкий мати посивіла,

Виплакала очі від журби вона,

Біля квітів маку стала, заніміла,

І згадалась знову матері війна...

І почула голос сина над житами –

То зітхала мати, то вогонь палав:

„Я прийшов до тебе, я вернувся, мамо.

Я своєю смертю смерті потоптав.

На моїй могилі нині квітів море,

Ти в думках до мене линеш з далини,

І твоє невтішне материнське горе –

То прокляття вічне паліям війни!”

Пісня „Два кольори”

Вітання учнів

Пісня „Побажання”

2 ведучий:

60-ту весну відзначаємо нині,

На скронях ветеранів – срібний іній сивини,

Він подвигом прославив матір Вітчизну,

Вклоніться, люди, ветеранам війни.

Зупинись, прислухайся на мить –

Кричать з вогню і мати, і дитина,

Хай буде мир, хай більше не горить

У пеклі війн твоє життя, людино!

Низький уклін вам, ветерани війни!

Учень:

Під священним знаменням свободи

Ви у бурях великих пройшли,

Щоб народи для дружби і згоди

На оновлених землях жили.

Учень:

Ми пам’ятаємо всіх,

Хто віддав життя за те,

Щоб не було війни нової,

Щоб сонце сяяло золоте,

Щоб не окоп чорнів на ниві –

Хліба цвіли, мов килими.

І щоб веселі і щасливі

До школи всі ходили ми!

Учень:

Ми не бажаємо війни!

Хай над містами і нивами

Сіяє сонце з вишини,

Щоб ми росли щасливими!

Учень:

Люду трудящому воїн не треба.

Гуртуймо тісніше свої ряди.

За незахмарене – чисте небо,

Проти смертей, сліз, нещастя й біди.

Учень:

Ми хочемо без воїн жити.

Хай буде мир на всій землі!

Мир – це квіти у сонячних росах.

Мир – це радість малих і дорослих.

Мир – це усмішка в очах матусі.

Мир – це лани золотаво-русі.

Мир – це потоки весняні сині.

Мир – це дружній танок при гостині.

Танець з капелюшком.

Мир – це все, що у світі найкраще,

Не забувайте цього нізащо!

Учень:

Хай літають завжди журавлі,

Колоски видзвонюють налиті.

Ми за те, щоб мир був на землі

Для усіх малят на цілім світі!

Учень:

Хай живуть спокійно люди,

Сонце лагідно сія,

Хай лунає всюди-всюди

Пісня радісна моя.

Пісня „Стопчатівський вальс”

Учень:

Діти, ніколи не проходьте байдуже повз могили, пам’ятники, обеліски. Завжди вклоніться пам’яті тих, хто боровся за нас, за наше життя і пам’ятайте про героїв, які живуть разом із нами.

Куди б не йшов, не їхав ти,

А при шляху спинись.

Могилі тихій, дорогій

Всім серцем поклонись.

Сьогодні ми підемо до пам’ятників і могил, щоб поклонитися пам’яті славних героїв.

Підсумок.

Педагог-організатор:

Наш обов’язок не тільки в свята згадувати, а кожен день пам’ятати про усіх, хто кував перемогу і загинув.

За тебе, за мене, за всю Батьківщину,

Хто фронтом звитяги йшов поруч з тобою,

Боровся з фашизмом і гинув у бою.

Хто месником смілим тоді партизанив

І ворога нищим героєм незнаним.

Згадай їх усіх, замордованих, вбитих,

І гідно живи їх життям недожитим!

1 ведучий:

Хай дарунком для вас, ветерани, буде пісня у виконанні ансамблю вчителів нашої школи.

Панахида.

Присяга біля пам’ятника.

Схиляємось ми шанобливо в задумі,

Тужливо шумлять осокори з боків,

І чується голос в зеленому шумі:

Бережіть і шануйте могили батьків.

Присягнемо, сини, біля братських могил

Іменем сонця, Вітчизни іменем

Клятву складаєм, клятву синівську

Героям загиблим.

Те, що батьки доспівать не встигли

-  Ми доспіваєм!

Те, що батьки збудувать не встигли

-  Ми добудуєм!

Своїм життям, своєю працею, навчанням

вшановувати світлу пам’ять героїв клянемось!

Всі:

Клянемось! Клянемось! Клянемось!

Учні кладуть квіти до пам’ятника.

"Вони у битві чесно полягли,

А іншого - ні вибору, ні змоги.

Вони загинули. Але перемогли,

Бо віддали життя для Перемоги!"

За героїчні подвиги у Великій Вітчизняній війні звання Героя Радянського Союзу удостоєно понад 11 тисяч чоловік. В числі відважних захисників Вітчизни були і діти.

Привели його на світанні

У багнюці всього, у крові

Захлиналися постріли дальні,

І дрижали бліді вартові.

Мов примари, гайдалися тіні,

На колисках скуйовджених віт.

І було партизану-хлопчині

Вісімнадцять – не більше – літ.

І хоч були вони зовсім юними і їм дуже хотілося жити, вчинки їх були вже не дитячими, зневажливо ставилися до своїх мучителів і ні за яких умов, навіть, коли йшлося про життя чи смерть, вони не зраджували своїх друзів, свою Батьківщину…

Очі з лоба вилізли дико

Надірвався і тріснув крик

– Хлопець виплюнув кашу в пику

Свій навіки німий язик.

Розстріляли його на світанні

За селом у глибокім рові…

І вставало, немов повстання,

Ранком сонце в його крові.

Діти війни… Війна забрала в них отчий дім, материнську ласку, батьківську турботу, безхмарне дитинство і юність, а найголовніше – позбавила права жити. Не можна забути сповнені тугою їхні очі, опухлі від голоду животики, опущені в німому відчаї головки і маленькі рученята, які міцно тримали свою єдину іграшку. А скільки останків дітей, їхніх іграшок було розкопано після війни на подвір’ях шкіл, чи знайдено в попелі згорілих будинків. Гнів перехоплює подих при згадці про ці страшні звірства фашистів.

З нагоди СВЯТА ПЕРЕМОГИ!

Травневий день рахує мирні весни,

І ми йдемо до Вічного вогню,

Щоб в день святковий в спогадах воскресли

Ті, хто не зміг зустріти цю весну.

Нехай літа зупинять біг у вічність,

Нехай не кличуть в небо журавлі.

Щоб ветеранам низько поклонитись,

Ми знов до вічного вогню прийшли.

«Ток-шоу до 65-ї річниці Дня Перемоги: баланс втрат і здобутків України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)”

Мета: Навчальна: Навчитися брати участь у загальних дискусіях, висловлювати та захищати власну позицію, а в майбутньому впливати на зміни в українському суспільстві та державі.

Розвиваюча: В учнів уміння працювати і порівнювати статистичні дані, аналізувати позиції істориків та діячів стосовно масштабів втрат та руйнувань, завданих українському народові Другої Світовою війною.

Виховна: Виховувати в учнів почуття гордості за український народ та негативне ставлення до будь-яких проявів насильства.

Обладнання: , Історія України. — Київ, Знання. — Прес., 2001. — С. 526-528; Нарис історії України: форму­вання модерної української нації XIX—XX століть. — Київ: Генеза, 1996. — С. 261-265; Історія України (за ред. Ю. Зайцева.) — Львів, 1998. — С. 318-320; Ко­валь їна в Другій світовій і Великій Вітчиз­няній війнах (1939-1945 pp.). — Київ, 1999; Муковсь-кий І. Т., Є. Звитяга і жертовність: Ук­раїнці на фронтах Другої світової війни. — Київ, 1996; Військові втрати народів СРСР у ро­ки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 pp. ) // Історія в школі, 2000. — № 5-6. — С. 20-26; Український народ у Другій світовій війні: новий погляд на проблему // Історія в школі, 2000. — № 5-6, — С. 5-9; Втрати українців під час Другої світової війни // Сучасність, 1992. — № 7.— С. 32-37; Россия и СССР в войнах XX века: Статис­тическое исследование. — Москва, 2001.

(Епіграф)

«Те, що дехто намагається зобразити як «російську сла­ву», було перш за все українською війною. Жодна Європейсь­ка країна не постраждала більше від глибоких ран, нанесе­них своїм містам, своїй промисловості, сільському господар­ству, людській силі, як Україна!»

Едгар Сноу (американський журналіст)

Хід роботи

1.  Оголошення теми ток-шоу. Постановка проблеми.

2.  Вступ.

3.  Виступ експертів (істотний бліцтурнір “Україна під час Другої світової війни”.

4.  Виступ запрошених ветеранів.

5.  Дослідницька робота (виступ учнів. Учні за допомогою різних статистичних фактів досліджують масштаби втрати і руйнувань у роки Другої світової війни.

6.  Узагальнення й систематизація результатів ток-шоу. Домашнє завдання.

Ведуча: Добрий день: Відаємо вас, на ток-шоу до 60-ї річниця Дня Перемоги, темою якого є “Ціна Перемоги баланс втрат і здобутків України в роки другої світової війни (1939-1945 рр.).

На нашому ток-шоу запрошені – учасники бойових дій – свідки цих подій: Мочернюк Микола Якович, Ячній Василь Михайлович. Присутні експерти – це наші історики Леся, Михайлівна Христа, Валерій Анатолійович Паска, Максим’юк Василь Дмитрович.

Учні 11 класу, вони є журналістами завданнями яких є написати репортаж з висвітленням даного питання.

Я ведуча Оксана Михайлівна.

З розбудовою нового демократичного суспільства в Україні зростає актуальність осмислення її минулого, того важливого й неоднозначного шляху, який пройшла вона протягом своєї історії.

Важливою частиною цього шляху є Друга Світова війна, як один з найскладніших, найтрагічніших і водночас найпротяжніших періодів історії України. Для деяких наших співвітчизників вона розпочалася 1 вересня 1939 р., адже західноукраїнські землі до 1939 р. були у складі Польщі і західні українці змушені були служити у Війську Польському. Для інших вона розпочалася 17 вересня 1939 р., коли Червона Армія, в складі якої також були наші земляки, здійснювала визвольний похід до Західної України та Західної Білорусії. Але для більшості наших співгромадян вона розпочалася 22 червня 1941 р., коли фашистська Німеччина напала на Радянський Союз, Вона не припинялася на території України 1225 днів і ночей, була ареною кровопролитних боїв.