Педагогіка вищої школи (стр. 3 )

	за часовою організацією	неперервне дискретне (в певні проміжки часу)
	за обсягом	широке (суцільне) фіксує усі особливості поведінки особи або групи в цілому вузькоспеціальне (вибіркове) спрямоване на вияв окремих сторін явища або окремих об'єктів
	за способом отримання даних	безпосереднє (пряме) - спостерігач реєструє безпосередньо побачені факти непряме (опосередковане) - спостерігається не сам предмет або процес, а його результат
Види спостережень	за способом зв'язку спостерігача і досліджуваного	включене передбачає, що спостерігач сам є членом групи, поведінку якої вивчає невключене передбачає сприйняття явища збоку самоспостереження
за умовами проведення	польове(у природнихумовах) лабораторне (із застосуванням спеціального обладнання)
за плановістю	неформалізоване (вільне) не має наперед встановленої програми і процедури проведення формалізоване ведеться за продуманою програмою і строго її дотримується незалежно від того, що відбувається під час спостереження
	за частотою застосування	постійне повторне одноразове багаторазове
	за роллю спостерігача у спостереженні	пряме - спостерігач сам проводить спостереження непряме - через опис подій, явищ іншими людьми, які безпосередньо їх спостерігали

13

Анкетування — метод масового збору матеріалу за допомогою спеціально розроблених іпитувальних листків (анкет).

Тестування — цілеспрямоване, однакове для усіх досліджуваних обстеження, що проводиться в умовах, які строго контролюються, що дозволяє об'єктивно вимірювати характеристики педагогічного процесу, що вивчаються.

Тест (від англ. test— випробування, дослідження) — стандартизована процедура виміру. Як правило, складається з відносно коротких випробувань, ними можуть бути різноманітні задачі, завдання, запитання, ситуації.

Вивчення продуктів діяльності, в тому числі документів — один із методів педагогічного дослідження, за якого використовують систему прийомів, спрямованих на збір, систематизацію та аналіз продуктів діяльності людини. Документом називають предмет, спеціально створений людиною і призначений для передачі і зберігання інформації.

Види документів за формою фіксаціїінформації
Письмові	Статистичні	Іконографічна	Фонетичні	Технічні
документи	дані	документація	документи	продукти
■ класні журнали;	(в основному	■ кінодокументи;	■ магнітофонні	■ крес-
■ щоденники учнів, студентів	цифрова	■ фотодоку-	записи;	лення;
(наприклад з практики);	інформація)	менти;	■ грам-	■ технічна
■ робочі плани викладачів;		■ картини;	пластинки;	твор-
■ навчальні плани;		■ малюнки тощо	■ касети;	чість;
■ навчальні програми;			» диски,	■ само-
■ зошити учнів, контрольні				робки
роботи та ін.

До методів педагогічного дослідження належить також вивчення і узагальнення педагогічного досвіду. Цей метод має на меті аналіз стану педагогічної практики.

14

[

Шкалування — метод педагогічного дослідження, який дозволяє перетворити якісні фактори у кількісні ряди. За допомогою шкалування можна, наприклад, якості особистості представити у вигляді шкали (односторонньої або двосторонньої).

Наприклад, ставлення студента до технічної творчості можна оцінити за п'ятибальною односторонньою шкалою:

1 — негативне,

2 — байдуже,

3 — зацікавлене,

4 —активне,

5 — дуже активне.

Ставлення до конкретної фізичної праці можна оцінити за триступінчатою двосторонньою шкалою:

+1 - задоволений роботою 0 — байдужий -1 — незадоволений роботою.

Різновидом шкалування є метод парного зіставлення.

Шкалування, за яким оцінюються якості особистості за допомогою компетентних експертів (суддів), називається рейтингом.

До методів наукового педагогічного дослідження належить також метод узагальнення незалежних характеристик, який передбачає вияв і аналіз думок, отриманих від різних людей. Цей метод підвищує об'єктивність висновків. Наприклад, вивчаючи особистість, дослідник дізнається про неї від педагогів, батьків, ровесників тощо.

Метод педагогічного консиліуму передбачає колективне обговорення і оцінювання результатів вивчення виховання, вияв причин можливих відхилень у формуванні тих чи інших рис особистості, колективне напрацювання способів подолання виявлених недоліків.

Педагогічний експеримент — навмисне внесення змін у педагогічний процес, глибокий якісний аналіз і кількісний вимір результатів зміни процесу.

т

Варто зазначити, що наведений перелік не вичерпує багатства методів педагогічного дослідження. Кожен з методів виконує свою специфічну роль і допомагає вивченню тільки окремих сторін (проблем) педагогічного процесу. Для всебічного вивчення застосовуються методи дослідження у сукупності.

Процес наукового дослідження в галузі педагогіки передбачає такі основні етапи:

	Визначення проблеми, що виокремлюється для спеціального вивчення. Наукова
	проблема виявляє основне протиріччя, яке має бути вирішене засобами науки.
	Науковці визначають його як протиріччя між знанням про потреби людей в царині
	навчання і виховання і незнанням шляхів, засобів і методів їх вирішення.
	Формулювання теми. Тема - це лаконічне формулювання проблеми. її варто
Перший	визначити так, щоб відбити в ній рух науки від відомого до невідомого, нового.
етап:	Обираючи тему, обов'язково мають на увазі її актуальність і відповідність вимогам
знайомство з	науки і практики.
проблемою дослідження;	Вибір об'єкта дослідження. Ним може бути педагогічний процес, галузь
обґрунтування	педагогічної дійсності, педагогічні відносини, що містять протиріччя. Об'єкт - це те,
актуальності	на що спрямований процес пізнання.
дослідження,	Визначення предмета дослідження. Предмет - частина, сторона об'єкта. Це ті
визначення теми, об'єкта, П V~\ /~\ П Я Я ЛтЛ ■	найбільш важливі з практичної і теоретичної точки зору якості, сторони, особливості
об'єкта, які підлягають безпосередньому вивченню. Предмет дослідження дає
предмета, формулювання	уявлення проте, як саме розглядається об'єкт в конкретному дослідженні.
мети,	Визначення мети. Мета - задум дослідження, науковий результат, якого прагнуть
завдань.	досягти. Наприклад: виявити залежності, що існують між факторами; визначити
	зв'язки між явищами; розробити умови для подолання недоліків; обґрунтувати
	можливості удосконалення процесу тощо.
	Визначення дослідницьких завдань. Вони конкретизують мету дослідження, дають
	уявлення проте, в яких напрямах має йти дослідження, що необхідно зробити, аби
	досягти мети. Формулюючи завдання, вчений демонструє логіку дослідження.
	■ Системний підхід - розкриття цілісності об'єкта, вияв його внутрішніх зв'язків і
	відношень.
	■ Комплексний підхід - вивчення групи явищу сукупності.
	■ Цілісний підхід - цілісне представлення об'єкта, причому ціле не є простою сумою
	частин.
Другий етап: вибір МРТПЛОППГІЇ	■ Особистісний підхід - ставлення до особистості як до самостійного суб'єкта
власного розвитку і як до суб'єкта виховної взаємодії.
■ Діяльнісний підхід - визнання єдності психіки і діяльності, єдності у побудові
JVI ^ I \H/|L-IIV^'J 1 V*/ 1 II-D 1 A\S 1 П L-ІҐЛ І	внутрішньої і зовнішньої діяльності, діяльнісного опосередкування
ВИХІДНО! іґ /—і | І І І ґ\ І—І ■ III	міжособистісних відносин.
концепції дослідження,	■ Історичний підхід - вивчення конкретно-історичної генези і розвитку об'єкта
клотп п і в	дослідження.
тС 1 и, ЦІВ пізнання.	■ Якісний підхід - виявлення своєрідності явища, що вивчається, його відмінних
	характеристик.
	■ Кількісний підхід - аналіз і оцінка явищ і процесів у кількісних величинах і числах.
	■ Феноменологічний підхід - описхарактеристик явища, що вивчається і спосте-
	рігається ззовні. :
	■ Сутнісний підхід - виявлення стійких характеристик, внутрішніх зв'язків,
	механізмів і рушійних сил явища, що вивчається.
	■ Інші

16