За наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 КПК, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування. При відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації. Постанова у будь-якому випадку має відповідати вимогам визначеним у ст. 130 КПК, а отже складатися з вступної, описово-мотивувальної та резолютивної частин.
Не менш важливим є розгляд питань пов’язаних з процесуальним порядком порушення або відмови у порушенні кримінальної справи. Нагляд за законністю порушення справи здійснює прокурор. Тому, слідчий і орган дізнання зобов’язані не пізніше доби направити прокуророві копію постанови про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні такої справи.
Отже, курсантам необхідно звернути увагу на те, що стадія порушення кримінальної справи не зводиться лише до складання відповідного процесуального акту – постанови або ухвали про порушення чи відмову у порушенні кримінальної справи. Її необхідно розглядати більш широко, включаючи процесуальні дії щодо перевірки заяв і повідомлень про злочин.
Список література до змістового модуля:
[1, 2, 3, 4, 6, 18, 19, 20, 23, 24, 26, 27, 45, 46, 47, 54, 55, 56, 67, 68, 69, 70, 85, 86, 94, 99, 101, 106, 115]
Змістовий модуль ІІ.
Процесуальні документи, які складаються під час проведення дізнання
Тема 4. Процесуальні акти основних положень досудового розслідування
Самостійна робота – 2 год.
І. Законспектувати основні положення:
– Додатку до наказу МВС України від 31.03.2008 № 000 “Про організацію діяльності органів досудового слідства МВС України” - “Інструкцію з організації діяльності органів досудового слідства в системі МВС України та взаємодії їх з іншими структурними підрозділами органів внутрішніх справ України в розкритті та розслідуванні злочинів” щодо підготовки міжнародно-правових доручень;
– Наказу МВС України від 30 квітня 2004 року № 458 “Про затвердження Положення про основи організації розкриття органами внутрішніх справ України злочинів загальнокримінальної спрямованості” щодо створення та діяльності слідчо-оперативних груп.
ІІ. Опрацювати:
1. Наказ Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, СБУ, МВС, Верховного Суду, Державної податкової адміністрації, Державного департаменту України з питань виконання покарань №34/5/22/103/512/326/73 від 29.06.99 р. “Про затвердження Інструкції про порядок виконання європейських конвенцій з питань кримінального судочинства”;
2. Наказ МВС України, Генеральної прокуратури України, СБУ, Держкомкордону, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 9 січня 1997р. № 3/1/2/5/2/2, яким затверджена “Інструкція про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів”.
Семінарське заняття - 2 год.
1. Види основних положень досудового слідства.
2. Види, форма та зміст процесуальних документів, які стосуються основних положень досудового слідства.
3. Процесуальні документи, які складаються під час взаємодії слідчого з органом дізнання.
Практичне заняття – 2 год.
Скласти процесуальні документи:
- постанова про направлення справи за підслідністю;
- постанова про створення слідчо-оперативної групи;
- постанова про створення групи слідчих;
- постанова про об’єднання кримінальних справ
- постанова про виділення виділення матеріалів з кримінальної справи;
- підписка про нерозголошення даних досудового розслідування;
- доручення та окреме доручення слідчого.
- постанова про продовження строків досудового слідства;
- постанова про залучення перекладача до участі у справи;
- протокол проведення допиту із застосуванням звуко - та відеозапису;
- протокол огляду місця події із застосуванням фото - та відеозйомки;
- доручення та окреме доручення слідчого.
Індивідуальна робота – 2 год.
Опрацювати питання:
1. Види процесуальних документів, які складаються на дотримання основних положень досудового розслідування.
2. Види та зміст процесуальних документів, які складаються під час взаємодії слідчого з органом дізнання.
3. Види процесуальних актів, що складаються під час проведення дізнання.
4. Підстави прийняття, мотивування та обґрунтування рішення про об’єднання і виділення кримінальних справ.
5. Підстави винесення, мотивування та обґрунтування постанови про продовження строку досудового слідства.
Ключові терміни та поняття теми:
Досудове розслідування – це здійснювана відповідно до вимог кримінально - процесуального закону діяльність слідчого та органу дізнання, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об’єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорона прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Основні положення досудового розслідування – це визначені законом на основі засад кримінального процесу положення, правила, що своїми вимогами спонукають органи дізнання й досудового слідства до швидкого, раціонального, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, виконання завдань даної стадії й охорони в ній справ і законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Підслідність – ознаки, що обумовлюють правильний розподіл кримінальних справ між різними органами досудового слідства.
Взаємодія слідчого з органом дізнання – це заснована на законі та інших нормативних актах узгоджена за метою, місцем і часом діяльність незалежних один від одного в адміністративному відношенні органів, яка виражається в найбільш доцільному поєднанні належних цим органам засобів і методів і направлена при керівній ролі слідчого на попередження, припинення, розкриття, всебічне, повне і об’єктивне розслідування злочинів, провадження яких відноситься до компетенції слідчих.
Доручення – це завдання органу дізнання про проведення певних конкретних слідчих, розшукових або оперативно-розшукових дій (ст. ст. 66,114 КПК).
Вказівка – це конкретизація вказаного доручення, наприклад, яким чином провести ту чи іншу дію.
Окреме доручення слідчого – це обов’язковий до виконання юридичний акт слідчого, яким він делегує повноваження з проведення окремих слідчих дій іншому слідчому або органу дізнання в інших районах.
Методичні поради
Основні положення досудового слідства — це визначені законом на основі засад кримінального процесу положення, правила, відповідно о яких повинно проводитися досудове розслідування, щоб воно було швидким, ефективним, всебічним, повним і об'єктивнім дослідженням всіх обставин справи, виконало свої завдання, в т. ч. щодо охорони законних інтересів громадян і юридичних осіб.
До таких положень, зокрема, належать: підслідність; забезпечення прав учасникам досудового слідства; недопущення розголошення даних досудового слідства; складання процесуальних документів при провадженні досудового слідства; розслідування злочинів групою слідчих; активне використання науково-технічних засобів при розкритті і розслідуванні злочинів; взаємодія органів досудового слідства і дізнання, використання громадськості.
Обов’язковим і невід'ємним елементом діяльності слідчого, органу дізнання є кримінально-процесуальне документування – тобто фіксація у процесуальних документах або з допомогою науково-технічних засобів всіх процесуальних дій і рішень. Така фіксація направлена на забезпечення як результативність вказаних дій, так і забезпечення при цьому прав і законних інтересів громадян. Кримінально-процесуальний закон вимагає обов’язкового документування всіх слідчих та інших процесуальних дій.
Слід зазначити, що чинний КПК про слідчо-оперативну групу (СОГ) зовсім не говорить. В ст. 119 КПК мова йде лише про групу слідчих. На практиці начальники слідчих підрозділів, керуючись ст. ст. 114-1, 130 КПК, виносять постанову про створення СОГ, яка супроводжується виданням відповідного наказу по ОВС про створення СОГ. В постанові про створення СОГ повинна бути мотивована така необхідність.
З метою всебічного, повного й об’єктивного дослідження обставин вчинення злочину в ст. 26 КПК визначені підстави та порядок об’єднання і виділення кримінальних справ. Виділення справи допускається тільки коли це негативно не позначиться на всебічності, повноті й об’єктивного дослідження і вирішення справи. Об’єднання і виділення кримінальних справ проводиться за мотивованою постановою особи, яка проводить дізнання, дізнавача, слідчого, прокурора, або за ухвалою чи постановою суду (ст. 26 КПК). Неправильне об’єднання або виділення справ є підставою для повернення її на додаткове розслідування.
Нерозголошення даних досудового слідства передбачено вимогами ст. 131 КПК. У необхідних випадках слідчий попереджає свідків, потерпілого, цивільного позивача і відповідача, захисника, експерта та інших учасників процесу, про обов’язок не розголошувати без його дозволу дані досудового слідства. Проте, ст. 121 КПК не обумовлює письмову форму такого попередження.
Кожна слідча чи інша процесуальна дія слідчого або особи, що проводить дізнання, повинна бути зафіксована у відповідних процесуальних документах, форма яких визначена законом.
Список література до змістового модуля:
[1, 2, 13, 14, 15, 16, 18, 21, 22, 24, 26, 27, 45, 46, 47, 51, 54, 55, 57, 68, 69, 75, 83, 84, 92, 98, 100, 101, 106, 110, 115]
Тема 5. Процесуальні акти забезпечення
прав учасників кримінального процесу
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 |
