Практикум зі складання процесуальних документів (стр. 9 )

–  постанова про відновлення досудового слідства (за різними підставами);

–  постанова про оголошення розшуку обвинуваченого;

–  доручення в порядку ст. 114 КПК (про проведення слідчих дій та пошуково-розшукових заходів до відділу карного розшуку та кримінальної міліції у справах неповнолітніх);

- обвинувальний висновок (про злочини, передбачені ст. ст.115, 121, 185, 186, 187 Кримінального кодексу України);

- постанова про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування до особи примусових заходів медичного і виховного характеру характеру.

- постанова про закриття кримінальної справи (з реабілітуючих і нереабілітуючих підстав).

Ключові терміни та поняття теми:.

Зупинення досудового розслідування – це вимушене припинення процесуальної діяльності по порушеній кримінальній справі внаслідок появи обставин, які не дозволяють здійснювати подальше провадження і закінчити досудове слідство.

Зупинення дізнання – це передбачене кримінально-процесуальним законом рішення органу дізнання про тимчасову перерву в провадженні дізнання по кримінальній справі по злочин, що не є тяжким (невеликої та середньої тяжкості), обумовлене тим, що не встановлено особу, яка вчинила злочин, за умови проведення всіх необхідних і можливих без особи слідчих дій, вжиття заходів до збереження документів та інших доказів у справі.

Закриття кримінальної справи – юридичний акт, в силу якого закінчується досудове розслідування на процесуальне провадження у кримінальній справі, вирішується доля зібраних по справі речових доказів та майна, на яке був накладений арешт, відміняються обрані запобіжні заходи, а правовідносини учасників процесу після оскарження прийнять рішення переводиться в русло цивільних правовідносин.

Закриття кримінальної справи – це одна із форм закінчення досудового слідства (дізнання або власне досудового слідства), що полягає у прийняття органом дізнання слідчим чи прокурором рішення про припинення провадження у кримінальній справі та вирішення інших процесуальних питань, як от :вирішення долі речових доказів, скасування запобіжних заходів щодо обвинуваченого; скасування арешту на майно; роз’яснення заінтересованим учасникам досудового слідства прав, що виникають у зв’язку із закриттям справи.

Закінчення досудового розслідування – заключний етап стадії досудового розслідування, в рамках якого підводяться підсумки роботи слідчого, аналізуються всі зібранні докази завершується проведення процесуальних дій слідчими органами, учасникам процесу надається можливість реалізувати своє право на ознайомлення зі справою, слідчим приймається підсумкове рішення по справі.

Методичні поради

Досудове слідство у кримінальній справі зупиняється за наяв­ності однієї з підстав, зазначених у ст. 206 КПК України. Зупинення досудового слідства є юридичним фактом, який зу­пиняє перебіг строку слідства і припиняє кримінальний процес у цілому. За зупиненою справою не можна провадити будь-які слідчі або інші процесуальні дії. Слідчий має право робити запити, вимагати довідки, давати окремі дору­чення та отримувати інформацію з питань, що його цікавлять.

Якщо у справі притягуються два або декілька обвинувачених, а підстави для зупинення справи стосуються не всіх обвинуваче­них, слідчий може зупинити провадження тільки щодо осіб, місце знаходження яких невідоме. Для цього щодо таких обвинувачених кримінальна справа виділяється в окреме провадження і зупиняється, а щодо інших провадження закінчується на загальних за­садах.

Під час проведення занять із курсантами необхідно звернути їх увагу на законність і обґрунтованість зупинення досудового розслідування та складання відповідних процесуальних актів. Для цього слід використовувати для ознайомлення макети кримінальних справ.

Відповідно до ст. 212 КПК, досудове слідство закінчується складанням обвинувального висновку або постанови про закриття справи чи постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Кримінальна справа закривається: за наявності підстав, зазначених у ст. ст. 6, 213 КПК та ін.

Після закінчення слідства і виконання вимог статей 217-222 КПК слідчий складає обвинувальний висновок, до якого додаються: список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, довідка про рух справи та про застосування запобіжного заходу; довідки про речові докази, про цивільний позов, про заходи, вжиті до забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна; довідка про судові витрати в справі за час досудового слідства з посиланням на відповідні аркуші справи.

Відповідно до ст. 226 КПК, коли на підставі висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів буде встановлено, що особа, яка притягнута або підлягає притягненню до кримінальної відповідальності, під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному стані або в дальшому захворіла душевною хворобою, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, то слідчий складає мотивовану постанову, керуючись ст. 417 КПК.

Перш за все, потрібно звернути увагу на ретельне опрацювання питання про те, які вимоги висуває закон до форми та змісту обвинувального висновку, постанови про закриття справи, постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Крім вказаного, курсанти повинні ознайомитися з макетами кримінальних справ та засвоїти вироблений практикою порядок розміщення процесуальних документів у кримінальній справі.

Список літератури до змістового модуля:

[2, 6, 24, 26, 27, 37, 41, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 53, 54, 55, 57, 58, 59, 60, 69, 88, 94, 104, 106, 115]

4. ЗАГАЛЬНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ДО ДИСЦИПЛІНИ

Закони України

3.  Конституція України: Текст основного Закону з офіц. тлумаченнями Конституційного Суду України. Огляд і коментарі ілка та . – К.: Наукова Думка, 2006. – 212 с.

4.  Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За заг. ред. , – Вид. 4–е, перер. та доп. – К.: “Юристконсульт”, КНТ. – 2007. – 896 с.

5.  Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 18 лютого 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22.

6.  Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 року  // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22.

7.  Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду: Закон України від 1 грудня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 1.

Постанови Пленуму та рішення Верховного Суду України

8.  Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»

9.  Про судову практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 № 13 // Вісник Верховного Суду України. – № 8 (48). – 2004. – С. 7-16.

10.  Про застосування законодавства, яка забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 № 8 // Вісник Верховного Суду України. – № 6 (40). – 2003. – С. 20-24.

11.  Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 // Вісник Верховного Суду України. – № 3 (37). – 2003. – С. 6-10.

12.  Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1999 року № 6 (зі змінами від 6 червня 2003 року № 5) // Вісник Верховного Суду України. – № 3 (37). – 2003. – С. 10-17.

Рішення Конституційного Суду України

13.  Щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини шостої статті 234, частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора): Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України від 30 січня 2003 р. // Урядовий кур’єр. – 2003. – 19 лютого.

14.  Щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність): Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України від 27 жовтня 1999 року // Вісник Конституційного Суду України. – 1999. – грудень.

Відомчі нормативні акти

15.  Про виконання постанов прокурорів, суддів, слідчих, органів дізнання і ухвал судів про привід підозрюваних, обвинувачених, підсудних, свідків і потерпілих: Інструкція затверджена наказом МВС України від 28 грудня 1995 р. № 000.

16.  Про порядок зносин органів внутрішніх справ України з компетентними правоохоронними органами іноземних держав з питань запобігання, розкриття та розслідування злочинів: Інструкція затверджена наказом МВС України від 06.09.95 № 000.

17.  Про затвердження Інструкції про порядок виконання європейських конвенцій з питань кримінального судочинства: Наказ Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Верховного Суду України, Державної податкової адміністрації України, Державного департаменту України з питань виконання покарань №34/5/22/103/512/326/73 від 29.06.99 р.

18.  Про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів: Інструкція затверджена наказом МВС України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Держкомкордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 9 січня 1997 р. №3/1/2/5/2/2.