Тема: "Розвиток читацьких інтересів та формування творчої компетентної особистості шляхом пошуку та впровадження нових технологій в роботі бібліотекаря" (стр. 2 )

У наш час дуже складно конкурувати з телебаченням, комп’ютерами. Щоб повернути дітей до читання, постійно потрібно вигадувати щось цікаве, неординарне, щоб діти із задоволенням приходили у бібліотеку не тільки по книжки, а просто поспілкуватися, подивитися нові газети і журнали, щось запитати, про щось дізнатися. Тому стараюся запроваджувати інноваційні технології, де переслідую мету активізувати діалог із читачем та між читачами, викликати зацікавленість запропонованою темою, особисте бажання кожного взяти участь у заході. Позитивну рису цих інновацій бачу у тому, що вони не тільки сприяють задоволенню пізнавальних інтересів і запитів юних читачів, а й розвивають естетичні смаки, формують вихованців, як особистостей.

Досвід роботи підтверджує необхідність використання нетрадиційних ігрових форм для пропаганди літератури. Книга допомагає грі увійти в життя, робить її змістовнішою, а гра, у свою чергу, стимулює потребу в читанні, викликає позитивне емоційне ставлення до книги. Серед нетрадиційних пропоную різні ігрові форми (Додаток 1).

Особливо велику увагу приділяю юним читачам. Інтерес до книг формую уже з перших днів їхнього перебування в школі. Вже ввійшло в практику роботи шкільної бібліотеки вперше приходити сюди учням 1 класу разом з учителем. Це своєрідна екскурсія – подорож – гра у цікаву країну книжкових героїв. У своїй роботі практикую різні форми. Іноді це бібліотечний урок – екскурсія на тему « Помандруємо у книжковому морі». Під час такої екскурсії проходить знайомство з бібліотечними термінами, незнайомими словами : бібліотека, стелаж, формуляр, читацький зал та ін. При першій зустрічі в бібліотеці розповідаю дітям про те, що в кожній школі є кімната чи зал, де живуть тисячі мовчазних героїв, мудреців. Кожен учень час від часу заходить сюди, щоб порадитись із своїми мудрими і вченими друзями. І вони всі раді прислужитись. Ці розумні, мудрі друзі – книги. І їхній дім називається «бібліотека».

Щоб діти полюбили книжку, хотіли приходити до шкільної бібліотеки і були в ній якомога довше, створюю всі умови. Яскраві ілюстрації, казкові герої, виставки книг та дитячих малюнків, стенд із порадами юному читачеві, а також різноманітні форми, які тут проводяться, збуджують допитливість молодших школярів, спонукають їх до активного читання. Протягом навчального року молодші школярі поступово знайомляться з казками, віршами, загадками, скоромовками, дитячими піснями, лічилками, оповіданнями. Вони вчаться розрізняти види дитячих книжок за оформленням, за структурою, навчаються правильно називати відомі книжки і виявляти інтерес до їх змісту. Це допомагає мені розширювати їхній кругозір, розвивати в них уміння використовувати книжки як засіб застосування набутих знань у практичному житті.

Я завжди дотримуюся думки, що нам , шкільним бібліотекарям, дуже важливо не втратити читача у початкових класах. Тому, плануючи та організовуючи свою роботу, стараюсь якомога більше уваги приділити їм. Склала графік проведення інформаційних п’ятнадцятихвилинок для учнів 1-4 класів, які проходять у шкільній бібліотеці під назвою «Грайлик – Читайлик поспішає вам сказати». Під час занять проводжу з дітьми літературні ігри, вікторини, голосні читання, обговорення книг, бібліотечні уроки, конкурс малюків до прочитаних книг. Це дітям дуже подобається. Вони хочуть багато про це довідатись і бути схожими на розумного Читайлика (Додаток 2).

Під час індивідуальних та групових бесід діти молодшого шкільного віку вчаться користуватися бібліотекою, вибирати книжки для читання за книжковими виставками, бережливо ставитись до книг.

Неможливо формувати інтерес до книг без знання індивідуальних потреб читача. Під час розмови намагаюся зрозуміти, які книжки подобаються, яке місце займає книга у житті дитини.

У середніх класах роботу по вихованню любові учнів до книги починаю з вивчення їх читацьких інтересів. Цьому сприяють бесіди ( групові та індивідуальні ) , анкетування, яке проводжу з класними керівниками на початку навчального року, аналіз читацьких формулярів (Додаток 3).

Розширюючи діапазон пізнання книги учнями середнього та старшого шкільного віку, практикую проведення пізнавальних ігор, літературних кругозорів, турнірів. Серед них: «Літературний ринг», інтелектуальна гра «Еврика», захист читацького формуляра «Книга для людини, як сонце для життя», усний журнал «Мандрівка до Країни мудрої книги», конкурс відгуків «Слово про книгу», дебати «Книга, чи комп’ютер у ХХІ столітті?».

Одним із найефективніших засобів масової роботи з учнями є наочна пропаганда. У шкільній бібліотеці вона використовується для розкриття перед учнями – читачами розмаїття книжкових фондів, зокрема кращих творів української, зарубіжної, сучасної літератур.

Багаторічний досвід роботи свідчить про те, що книжкова виставка є найбільш дієвою формою популяризації літератури. Цікаво оформлена і вдало розміщена виставка прикрашає інформацію із зони байдужості в зону переживання, примушує читача звернути увагу саме на цю виставку, виділити її з-поміж інших.

Особливе визнання одержали останнім часом нові види виставок: виставки – прем’єри книг, виставки – вернісажі, виставки – вікторини, виставки – міркування, виставки – загадки. Позитивною рисою їх є те, що вони не тільки сприяють популяризації фонду, задоволенню пізнавальних інтересів та запитів читачів різних вікових груп, але й розкривають перед ними творчі можливості й здібності.

Як правило біля виставок літератури проводжу бесіди, огляди літератури. Знайомство з новою літературою на допомогу шкільній програмі відбувається під час відкритих переглядів літератури, днів нової книги, днів інформації.

З метою максимального розкриття книжкового фонду в бібліотеці діють постійні виставки «Моя земля – земля моїх батьків», «Літературна Тернопільщина», «На цій планеті , відколи створив її пан – Бог, ще не було епохи для поетів, але були поети для епох». Велике пізнання й виховне значення мають тематичні виставки, які присвячуються різним подіям суспільства.

Щоб робота бібліотеки була ефективною залучаю класних керівників до процесу створення плану проведення заходів шкільною бібліотекою. Вони вносять свої пропозиції, поради. Найбільш дієвою формою у цьому відношенні є бесіди: класні та індивідуальні. Вони охоплюють широке коло тем: бібліотечних, літературознавчих, а також спрямованих на моральний, духовний та творчий розвиток особистості. Зокрема проводились такі бесіди:

«Чи потрібно Читати книги?»,

«Підручник - обличчя учня»,

«Не соромно не знати, а соромно не вчитися»,

«Книги – найцінніші знахідки людства»,

«Розширюй власний світогляд»,

«Чи може книга навчити любити»,

«Як збагатити свій духовний світ»,

«Ти людина – і це тебе до чогось зобов’язує»,

«Ти гідно мусиш жити»,

«Знання бібліотечної справи знадобляться у житті»,

«Бери приклад із життя видатних людей»,

«Не поспішайте залишити чарівний світ казок»,

«Книги, що мають своє минуле і майбутнє» та інші.

Вивчення художнього твору не закінчується на уроці, а продовжується і в позакласній роботі. Разом з учнями створюємо проекти, тематичні та ювілейні газети, проводимо засідання студії «Проба пера» ( Додаток 4), готуємо літературно - музичні композиції, різноманітні ігри, конкурси, усні журнали. Організувала роботу прес-центра, адже життя у шкільній бібліотеці завжди бурхливе і насичене різними подіями, через те виникає потреба систематично висвітлювати новини, відображати світогляд учнів, їхні інтереси та бачення сучасного світу. Тому раз на два місяці прес-центр випускає шкільну стінгазету «Голос читача». Тут діти проявляють свою творчість, розвивають комунікативні здібності, адже кореспондентам газети часто доводиться брати інтерв’ю в учнів та вчителів. Я допомагаю роботі прес-центру великим обсягом навчальної інформації з потрібних питань, знайомлю з новинками української періодики.

Система роботи допомагає мені виявити неординарних, творчих особистостей. З ними шліфуємо навички роботи з книгою, написання власних віршів та прози. Результатом цієї роботи є участь і перемога учнів у II і III турах Всеукраїнського конкурсу «Читач року».

Проводжу моніторинг читацьких досягнень школярів. Це дає змогу побачити прогалини у знаннях учнів, провести відповідне коригування, а також підвищити мотивацію щодо читацького інтересу. Для цього проводжу читацькі олімпіади. Шляхом індивідуальних бесід, спостережень, вивчаючи читацькі формуляри учнів, протягом деякого часу разом з вчителями з’ясовуємо, яка література цікавить дітей більше. Аналізуємо, які книги стали найпопулярнішими серед відвідувачів бібліотеки. Потім під час Тижня книги, проводимо для усіх бажаючих читацьку олімпіаду. Ця олімпіада – заочна. Учасникам роздаються завдання, і протягом трьох-чотирьох днів діти їх виконують. Переможців нагороджуємо грамотами « Кращий читач». (Додаток 5). А ще в школі проводиться загальношкільний конкурс «Книголюб року»(Додаток 6).

Сьогодні суспільству вкрай потрібні творчі люди не тільки з розвиненим інтелектом, а й з високим рівнем культури і духовності, здатні до саморозвитку, до перетворення власного життя та життя країни па краще. Тому великого значення надаю роботі з обдарованими дітьми (Додаток 7).

Мною розроблена програма для позашкільних та загальноосвітніх закладів «Клуб цікавих зустрічей»( Додаток 8).

Працюючи над формуванням компетентної особистості, шкільна бібліотека сприяє розвитку моральної, освіченої, високодуховної людини, її творчих здібностей.

Функціональна багатогранність впливу художньої книжки на літературний розвиток учнів потребує кваліфікованого та систематичного підходу до роботи з нею як у школі, так і в сім’ї. Батьки є першими і найголовнішими вихователями дитини, яка саме в ранньому віці особливо прагне до спілкування з ними.

Тому двері бібліотеки завжди відкриті для батьків учнів. Для них оформлено тематичну поличку «Для вас, батьки».Основним напрямом моєї роботи з батьками юних читачів є вивчення ролі сім’ї у читанні дитини. Я проводжу індивідуальні бесіди з батьками про захоплення їхніх дітей, відношення до книг та підручників. Батьки повинні знати захоплення своїх дітей, їх інтереси, допомагати у роботі з книгою, подавати особистий взірець високої культури в цілому і читання зокрема. Я спілкуюсь з батьками на батьківських зборах, даю консультації по керівництву дитячим читанням, пропоную батькам анкети, які дають можливість відшукати закономірності між інформаційною культурою учня – читача і його сім’єю, досягти конструктивних рішень у формуванні читацької культури та читацьких інтересів(Додаток 8).