Одним із видів самостійної роботи студента є індивідуальне завдання, яке виконується з метою практичного засвоєння матеріалу з даного спецкурсу. Кожний студент має протягом вивчення даної дисципліни виконати індивідуальне завдання, яке складається із :
- підготовки реферату та за його матеріалами доповіді (обсяг автореферату - 16 арк. А-4) та тез на конференцію;
- підготовки наукової статті (обсяг - 8 арк А-4);
- підготовки відповідей на проблемні питання (одне питання із кожної теми лекції);
- вирішення ситуаційних задач (одна задача із кожної теми лекції).
Індивідуальне завдання виконується поступово разом із вивченням даного спецкурсу.
З метою виконання самостійної роботи студенту слід опрацювати положення Правил професійної етики нотаріусів України (15 листопада 2007 року ), Етичного кодексу нотаріусів Європи (3-4 лютого 1995р. Неаполь), Професійного кодексу нотаріусів РФ (18 квітня 2001р.), спеціальну наукову та практичну літературу, присвячену цій темі.
Крім виконання кожним студентом індивідуального завдання з метою засвоєння теоретичних знань щодо аспектів етики нотаріуса, під час лекцій передбачається проведення експрес опитування, ессе, тестування, проведення дискусій та рольових ігор у яких студент має можливість брати участь та отримати додаткові бали згідно з запропонованою школою оцінювання. Так, студент набирає бали змістовного поточного модуля, які мають разом із виконанням індивідуального завдання складати 60 балів.
Рольова гра «Нотаріус»
Метою рольових ігор є поглиблена підготовка студентів до майбутньої професії нотаріуса. Компонентами такої підготовки є засвоєння теоретичних та практичних знань, що стосуються діяльності нотаріуса. Така гра дозволяє перевірити та закріпити знання студентів, шляхом виявлення здібностей студентів, звернути увагу на ті якості, які слід розвитати у студентів, які виявили бажання у майбутньому працювати нотаріусами та тим самим перевірити якість викладання дисципліни у ВНЗ.
Для участі у рольовій грі викладач за бажанням студентів визначає склад та роль учасників гри. Ознайомлює їх із фабулою правової ситуації. Виходячи із її умови, студенти зобов’язані визначитися з законодавством, яке підлягає застосування чи яким слід керуватися про вирішенні правової ситуації. Якщо фабула правової ситуації передбачає наявність процесуальних документів, то у порядку підготовки до рольової гри студенти такі акти готують у письмові формі, наприклад, позовна заява до суду, скарга на неправильно вчиненну нотаріальну дії чи відмову у її вчиненні, подання до Комісії з правил професійної етики нотаріусів, рішення суду з мотивацією, яка стосується питань нотаріальної діяльності, проект договору, заповіту, відповіді на запитання клієнтів, окрема ухвала суду на адресу нотаріуса тощо.
Крім того, метою такої гри є навчання студентів щодо правильного аналізу та застосування норм матеріального права, процесуального права та законодавства, що регламентує питання організації нотаріату, етики нотаріуса тощо, розкриття вміння студентів застосовувати закон при наданні відповідей на прохання, запитання особам, які звертаються до нотаріуса, вирішення конкретних життєвих ситуацій, пов’язаних з нотаріальною діяльність, наданні консультацій правового характеру тощо.
Із правилами гри учасників знайомить ведучий-викладач даного спецкурсу.
Для проведення рольової гри викладач формує склад учасників: жюрі – викладачі, практикуючі нотаріуси, представники Мін’юсту, нотаріальної палати.
Залежно від фабули правової ситуації гра може проходити у конкретних ролях ( клієнт-нотаріус; клієнт-нотаріус-колеги - Нотаріальна палата України (Інспекція з питань професійної відповідальності нотаріусів), клієнт-нотаріус-суд) або формуванням команд, залежно від кількості студентів у групі.
Командна гра проходить шляхом поділу групи на дві команди, члени якої відповідають на запитання осіб (клієнтів), які звертаються до нотаріуса за консультацієї правового характеру, пов’язаною із вчинення нотаріальної дії чи за посвідченням нотаріальної дії. Відповідальним за підготовку завдань для командної гри є викладач. Завдання для командної гри може складатися з проблемних питань, тестових завдань та ситуаційних задач, шляхом оформлення карток, які вибираються капітаном команди.
Члени журі контролюють хід гри, здійснюють облік результатів, уточнюють запитання клієнтів, доповнюють, розширюють умови завдань тощо.
Оцінка діяльності учасників гри здійснюються у балах. Критерії такого оцінювання зводяться до :
- оцінювання знань законодавства - 10 балів;
- правильні відповіді на запитання - 5 балів;
- правильне вирішення ситуаційних задач - 5 балів;
- правильне складання нотаріальних процесуальних актів - 10 балів;
- кваліфікований прийом осіб, які звертаються до нотаріуса з дотримань правил етики - 10 балів;
- нетрадиційні підходи до вирішення певних правових ситуацій (врахування принципів свободи договору, розумності, справедливості, аналогії закону і праву) - 10 балів;
- правильна мотивація, обґрунтування зокрема, відмови у вчиненні нотаріальної дії, відстоювання своєї позиції в суді, мотивація заперечень проти позову, скарги, заяви тощо - 10 балів
Максимальна кількість балів за проведену гру – 60.
При командній грі жюрі може знімати бали за відсутності у члені команди нормативних актів, за поганий орієнтир у законодавсті, користування нормативним актом, за порушення правил гри, зокрема, викрики, підказки тощо.
Для отримання відповідей жюрі встановлюються часові рамки.
Члени жюрі після закінчення гри підраховують загальну кількість балів, визначають переможців та питання щодо їх нагородження.
Система контролю знань:
Навчальна дисципліна спецкурс «Етика нотаріуса » викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).
Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).
Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:
- підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;
- відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;
- відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;
- подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, заліку, іспиту;
- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.
Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з одного змістовного модуля (ЗМ). По завершенню курсу студенти складають залік. На залік виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.
Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ), підсумковий (КПМ) контроль.
Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою.
За результатами оцінювання змістового модуля студентам виставляються бали.
Максимальна кількість балів, що може набрати студент за один ЗМ дорівнює максимум 60 балів, які додаються до наступних максимально можливих 40 балів (до 20 балів за кожну вірну відповідь письмового екзаменаційного завдання), що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (іспит) (КПМ).
Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів. Максимальна оцінка, яку студент може отримати за ці опитування складає 20 балів, які є складовими КПМ.
Параметри | Змістовий поточний модуль (ЗМ) | Комплексний підсумковий модуль (КПМ) | Разом (підсумкова оцінка (СК)) | |||
Оцінка в балах | 0 – 60 | 0 – 40 | 0 - 100 |
Орієнтовні форми контролю знань на лекціях, самостійна робота студента, що поглинається змістовним модулем та їх оцінка:
- доповідь (виступ на задану тему) – до 25 балів;
- доповнення доповіді – до 5 бал;
- експрес опитування – до 5 балів;
- самостійна робота – до 5 балів;
- домашня робота – до 5 балів;
- есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;
- тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;
- реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 3 балів;
- участь в дискусії – до 2 балів;
- підсумкова контрольна робота - до 5 балів.
У випадку відсутності студента на лекції він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку складання заліку викладач припиняє приймати відпрацювання.
За цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 |


