План-конспект лекційного заняття з теми № 1. Теорія держави (стр. 18 )

Особливо із спадковим, де основним видом спадкування є спадкування за законом, тобто майно переходить до осіб, пов'язаних між собою відносинами подружжя, родинності. І хоча особа має право за заповітом позбавити свою родину спадщини, ст.535 Цивільного кодексу України встановлює правило обов'язковості долі в спадщині (неповнолітні або непрацездатні діти, непрацездатні дружина, батьки). Звідси можна говорити, що спадкування, в основному, носить сімейний характер.

У деякій мірі сімейне право пов'язане з житловим правом, де право на житлову площу виникає не лише з договору житлового найму, а також з сімейно-шлюбних відносин. Хоча поняття члена сім'ї по сімейному праву і житловому не збігаються, оскільки в сімейному праві при визначенні члена сім'ї ми виходимо з родства, шлюбу (або усиновлення), то в житловому праві має значення ще й спільне проживання

Питання 2. Учасники сімейних відносин, які регулює Сімейний кодекс України

1. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між: подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.

2. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.

3. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому.

4. Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між: двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.

Сімейний кодекс регулює сімейні відносини, які виникають із фактору шлюбу та приналежності до сім'ї.

Учасниками сімейних відносин можуть бути тільки фізичні особи. Держава, органи місцевого самоврядування можуть здійснювати певні адміністративні функції щодо учасників сімейних відносин (наприклад, здійснюють реєстрацію шлюбу), але самі не є такими учасниками.

Учасників сімейних відносин поділяють на три групи, виходячи із того, які сімейні відносини можуть виникати між ними.

До першої групи учасників відносяться:

А) Подружжя, під якими розуміються фізичні особи різної статі, між якими існує зареєстрований шлюб (ст. 21 СК).

Б) Батьки - чоловік та жінка, які є батьком та матір'ю дитини.

В) Дитина - це фізична особа до досягнення нею повноліття.

Г) Усиновлювачі та усиновлені - це особи, між якими існують відносини усиновлення або прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина. Усиновлення здійснюється за правилами Глави 18 СК.

Між суб'єктами даної групи можуть виникати сімейні відносини різного типу. Для того, щоб вважатися подружжям, чоловікові та жінці необхідно вступити в шлюбні відносини, які також складають предмет правового регулювання СК України. Між подружжям, батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими можуть виникати як особисті немайнові відносини, так і відносини майнові.

Другу групу суб'єктів сімейних відносин складають:

А) Баба і дід - особи, які є батьками матері або батька фізичної особи.

Б) Прабаба та прадід - особи, які є батьками баби або діда.

В) Внуки - діти дітей фізичної особи.

Г) Правнуки - внуки дітей фізичної особи.

Д) Рідні брати та сестри. Брати та сестри бувають повнорідні, тобто такі, які походять від спільних батьків (батька та матері) та неповнорідні (ті, які мають одного з батьків спільного, а інших - окремих). Неповнорідні брати та сестри поділяються на єдинокровних або тих, що мають спільного батька та різних матерів, та єдиноутробних або тих, що мають спільну матір та різних батьків.

Є) Мачуха та вітчим. Мачухою вважається дружина батька, яка не є матір'ю його дитини та не усиновила її. Відповідно вітчимом є чоловік матері, який не є батьком її дитини та не всиновив її.

Г) Падчерка та пасинок - діти одного з подружжя по відношенню до іншого з подружжя, який є їх мачухою або вітчимом.

Між суб'єктами, що входять до даної групи, можуть виникати особисті немайнові та майнові відносини, які регулюються сімейним законодавством в тих випадках та межах, які визначені СК та іншими актами сімейного законодавства.

До третьої групи учасників сімейних відносин коментована стаття відносить інших суб'єктів (членів сім'ї), які визначені в Сімейному кодексі. Це може бути опікун або піклувальних дитини, патронатний вихователь тощо.

Сімейні відносини характеризуються виключно особистим характером, оскільки головне місце в них займають дійсно особисті зв'язки членів сім'ї. Учасники сімейних відносин не можуть бути замінені іншими особами, в тому числі і іншими членами сім'ї. Тому встановлені Сімейним кодексом сімейні права та обов'язки є невідчужуваними та такими, що не можуть передаватися за правилами загального правонаступництва.

Частина 4 статті 21 визначає перелік родичів, відносини між якими не регулюються Сімейним кодексом України. Це

А) Двоюрідні брати та сестри, якими є діти рідних братів та сестер по відношенню один до одного;

Б) Тітка та дядько - рідні брати або сестри когось з батьків по відношенню до дитини;

В) Племінники та племінниці - діти по відношенню до рідних братів та сестер батьків;

Г) Інші родичі за походженням, якими визнаються особи, що мають спільного предка.

Між такими особами можуть існувати як особисті немайнові, так і майнові відносини, але вони будуть регулюватися не положеннями Сімейного кодексу, а нормами інших актів законодавства, зокрема Цивільним кодексом України.

Питання 2. Поняття сім’ї

Стаття 3 Сімейного кодексу України визначає:

Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловіку зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Права члена сім'ї має одинока особа.

Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також: на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Конституційний Суд України 3.06.1999 р. прийняв рішення про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї». В ньому, зокрема, було сказано, що стосовно поняття «член сім'ї» Конституційний Суд України виходить з об'єктивної відмінності його змісту залежно від галузі законодавства (п. 6). Таким чином, на думку Конституційного Суду, визначити єдине поняття «член сім'ї», яке б мало застосовуватися в праві, неможливо, бо кожна галузь права тлумачить це поняття по-своєму, підкреслюючи ті чи інші ознаки сім'ї, які набувають певного значення для тих чи інших відносин. Зрозуміло, що різне тлумачення поняття «член сім'ї» не дає підстав для розробки єдиного поняття сім'ї в праві.

Сім'я, як і будь-яке інше явище, може бути охарактеризована через низку властивих їй ознак, які у сукупності можуть дати загальне уявлення про її сутність. Деякі із цих ознак становлять невід'ємний атрибут поняття сім'ї, інші носять допоміжний, додатковий характер і можуть включатися у визначення сім'ї у разі необхідності.

Першою, найбільш наочною із вказаних в законі ознак сім'ї є спільність проживання. Згідно із ч. 2 коментованої статті сім'ю складають особи, які спільно проживають. Однак це правило має стільки виключень, що його навіть важко вважати за правило.

По-перше, спільність проживання не є обов'язковою для подружжя. Зокрема у статті вказано, що подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

По-друге, дитина також може не проживати разом із своїми батьками і це не буде впливати на її сімейний стан.

По-третє, права члена сім'ї має одинока особа.

Другою ознакою сім'ї, згідно з ч. 2 ст. 3 СК України є спільний побут її членів. Ця ознака може мати різноманітні види свого прояву - спільне ведення господарства, влаштування відпочинку, набуття певних речей тощо. Слід погодитися з тим, що спільний побут можна розглядати як певний елемент спільності життя членів сім'ї, одну з його складових.

Третьою основною юридичною ознакою сім'ї є те, що її членів пов'язують взаємні права та обов'язки. Ця ознака є найбільш значимою для юридичного визначення сім'ї. Так, передбачені СК України сімейні права та обов'язки можуть мати особи, які:

а) раніше були членами однієї сім'ї (кожен з колишнього подружжя має право на отримання аліментів від другого з подружжя і після розірвання шлюбу);

б) пов'язані близьким кровним спорідненням, хоча ніколи не були членами однієї сім'ї (дитина має право на отримання аліментів від свого батька, який проживає в іншій сім'ї).

Четверте, згідно з ч. 4 коментованої статті сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Такі відносини, як відомо, виникають не із зареєстрованого шлюбу.

ПЛАН-конспект лекційного заняття

З ТЕМИ № 10. ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ ЯК ГАЛУЗЬ ПРАВА. ТРУДОВИЙ ДОГОВІР

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ:

1.  Поняття та система трудового права України.

2.  Поняття, сторони та зміст трудового договору.

3.  Порядок укладення та припинення трудового договору.

Питання 1. Поняття та система трудового права України

Предмет трудового права — це насамперед суспільно-трудовi вiдносини, що виникають у процесі застосування людиною своїх здібностей у виконанні певної трудової функції.

Предметом правового регулювання трудового права є також відносини, які не є трудовими, але тісно пов’язана з ними: відносини стосовно участі профспілок та інших громадських організацій, трудових колективів і працівників в управлінні підприємствами, установами, організаціями; відносини з працевлаштування громадян; відносини з професійної підготовки і підви­щення кваліфікації працівників на виробництві; відносини щодо застосування дисциплінарних санкцій і відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої у процесі праці; Такі відносини називають. похідними від трудових.