V. Просування міста: маркетингова комунікація.
Комунікаційна ціль Програми – виділити ключові характеристики міста, виявити, а в окремих випадках і створити, чіткі орієнтири, які вказуватимуть на його територіальну особливість. Іншими словами, визначити головні цінності та пріорітети, які відрізняють Рівне від інших міст, а також його перспективні бренди.
Ціль позиціонування – створити імідж міста, а в подальшому за допомогою заходів програми і додаткових планів по просуванню, присутність бренду міста в інформаційному просторі - місцевому та державному і його впізнаваність, зробити місто силою впливу, забезпечити притік фінансових ресурсів й інш.
Етапи формування маркетингової комунікації:
1) підбір інструментів маркетингової комунікації,
2) визначення індикаторів успіху, планування, моніторинг та оцінка проекту,
3) визначення учасників проекту, розподіл функцій між ними,
4) формування проекту.
При формуванні маркетингової комунікації важливими етапами є:
1) вибір методів впливу:
- використання елементів внутрішньої та зовнішньої реклами,
- пряме спілкування з цільовими групами,
- стимулювання,
- зв’язки з громадськістю,
2) вибір параметрів впливу:
- масштаб охоплення,
- частота впливу,
- вид і глибина впливу,
- медіа графік.
3) вибір інформаційних каналів впливу:
- газети, журнали,
- телебачення, радіо,
- інтернет, телефон,
- агенти впливу,
- «економіка подій».
При виборі методів та параметрів впливу потрібно враховувати безпосередньо цільову аудиторію, на яку орієнтується місто. Ідеальним є використання в комплексі всіх вищезазначених методів та параметрів.
Позиція і роль органів місцевого самоврядування.
Ідея просування міста повинна, в першу чергу, панувати у свідомості представників органів міської влади. В зв’язку з цим необхідно, в першу чергу, розвивати погодженість дій в роботі апарату будь-якого рівня управління на основі ефективного обміну інформацією.
Керівникам місцевої влади варто:
- створювати умови для відкритого обміну думками і висловлювання зауважень; делегування працівникам апарату права приймати рішення; максимально використовувати інтелектуальний потенціал працівників апарату, шляхом проведення «мозкових штурмів», тренінгів, творчих нарад, створення робочих груп по розробці нетрадиційних рішень.
Звичайно, лише активна позиція керівництва міста не гарантує успішного виконання програми, хоча влада міста має, безумовно, очолити та ініціювати цей процес.
Алгоритм дії органів влади по реалізації програми:
1. В рамках стратегічного розвитку Рівного розробити маркетингову стратегію, реалізувати планомірне просування міста.
2. Підвищити довіру до органів місцевого самоврядування – зробити максимально відкритою діяльність міської ради і підвідомчих органів, різними способами добиватись зворотнього зв’язку з населенням.
3. Формувати серед населення Рівного впевненості в майбутньому, соціальний оптимізм, пропагандувати як значні, так і незначні досягнення в діяльності органів місцевої влади та бізнесу; створювати сприятливий імідж міста – відслідковувати потоки та об’єми надходжень інвестицій.
4. Створити систему інформаційного забезпечення всіх цільових аудиторій населення.
5. Привернути на свій бік засоби масової інформації – розробити спеціальну програму взаємодії влади міста і ЗМІ, які діють в місті.
Робота із засобами масової інформації.
Для привертання уваги до м. Рівне доречно інформаційно висвітлювати всі події, явища, об’єкти та суб’єкти, які є помітними, видатними, безпрецедентними, дивовижними, унікальними, пам’ятними, видовищними, красивими.
Активне розповсюдження інформації про прийняття нових, важливих для міста, управлінських рішень, проведення реформ, впровадження прогресивних ідей, інновацій, реалізація інвестиційних проектів, проведення міських свят, фестивалів, виставок, арт-проектів, форумів, конференцій, варто використовувати для просування міста в інформаційному просторі.
Головний принцип роботи з ЗМІ – повідомляти суспільству про все, що відбувається в місті. В свою чергу ЗМІ самі потребують достовірної і змістовної інформації з апарату органів місцевої влади. Встановлення дружніх відносин та довірливих відносин з засобами масової інформації покладається на плечі прес-секретаря міського голови.
Частиною програми можуть стати прес-конференції керівників органів влади, які сприяють позиціонуванню влади по всім актуальним питанням, а також щорічні звіти, інформаційні бюлетені, теле - і радіотрансляції важливих засідань та нарад.
Робота з цільовими групами.
Вибір цільових груп для проведення предметної роботи визначається з урахуванням потреб населення та міста через постійні контакти з населенням. На Заході місцева влада використовує широкий арсенал методів залучення та заохочення мешканців міста до участі в суспільному житті муніципалітету:
· проведення референдумів і соціологічних опитувань мешканців;
· щорічні звіти органів влади в місцевих ЗМІ;
· створення спеціалізованих комп’ютерних, телефонних та факсових систем спілкування з жителями міста, використовуючи які вони зможуть передати свої бажання і скарги по всіх питаннях внутрішнього життя міста;
· нагороди та премії найактивнішим мешканцям міста;
· організація культурних заходів (для інвалідів, пенсіонерів, студентів, молодих родин й інш.);
· створення добровільних союзів активістів в підтримку політики, яку проводить влада міста;
· налагодження зв’язків з місцевими підприємцями (через клуби, фонди, торгово-промислові палати й інш.).
Активна позиція мешканців Рівного, небайдуже ставлення до місцевих проблем, сприяють прискоренню його економічного розвитку та підвищенню іміджу. Розвиток міста, в свою чергу впливає на покращення умов проживання громади.
Цивільне законодавство поділяє всю різноманітність юридичних осіб на дві групи – комерційні та некомерційні організації (НКО). НКО створюються для досягнення соціальних, благодійних, культурних, виховних, наукових і управлінських рішень, з метою охорони здоров’я мешканців міста, розвитку культури та спорту, задоволення духовних і інших нематеріальних потреб, захисту прав та законних інтересів, вирішення спорів і конфліктів, надання юридичної допомоги, а також в інших цілях, спрямованих на досягнення суспільних потреб.
Волонтерство являється показником активності жителів міста, налаштування (координацію, спрямування) суспільної діяльності. Надання безкорисної допомоги іншим рахується абсолютно нормальним явищем в Америці та Європейських країнах. На жаль, в Рівному волонтерська діяльність нерозвинена. В завдання сучасних некомерційних громадських та благодійних організацій входить популяризація волонтерства, пропаганда ідей добровільної ініціативи і створення позитивного іміджу волонтерства.
Робота з бізнес-середовищем міста.
В сучасному міжнародному середовищі значна частина проблем, з якими стикаються органи державної влади та місцевого самоврядування, не може бути вирішена виключно за рахунок бюджетних коштів. В зв’язку з чим, актуальною стає взаємодія державного і приватного сектору при вирішенні соціально-економічних задач розвитку муніципальних утворень.
Відповідно державно-приватне партнерство є системою відносин між державним та приватним партнерами, при реалізації яких ресурси обох партнерів об’єднуються з відповідним розподілом ризиків, відповідальності і винагород (відшкодувань) між ними, для взаємовигідної співпраці на довгостроковій основі у створенні (відновленні) нових та/або модернізації (реконструкції) діючих об’єктів, які потребують залучення інвестицій, і користування (експлуатація) такими об’єктами.
Державно-приватне партнерство відбувається у вигляді:
- спільне розроблення та реалізація інвестиційної політики,
- проведення інвестиційних торгів (конкурси, аукціони),
- спільне співфінансування,
- спільні підприємства (інвестиційні фонди, агенції територіального розвитку).
На шляху активізації державно-приватного партнерства виникає ряд перешкод.
По-перше – відсутність чіткого затвердженого механізму державно-приватного партнерства на державному рівні (структури оподаткування, регулювання потенційних конфліктів інтересів).
По-друге – для ефективного функціонування системи державно-приватного партнерства необхідно забезпечити підвищення кваліфікації працівників органів державної влади та місцевого самоврядування.
По-третє – необхідно забезпечити прозорість проведення конкурсних процедур учасників ринку.
При реалізації програм економічного розвитку міста, застосування механізмів державно-приватного партнерства забезпечить можливість реалізації суспільно-важливих проектів в найкоротші терміни, зниження навантаження на бюджет, залучення професійних управлінських кадрів, техніки та технології.
Основні позиції, які повинні враховуватись при просуванні Рівного.
1. Імідж, бренд і репутація міста визнаються одним із його активів, в основі яких лежать ексклюзивні особливості території, які потребують вивчення, розвитку та активного просування.
2. Необхідна єдина стратегія просування міста, в основі якої традиції і очікувані нововведення.
3. Питання формування іміджу та репутації міста повинні вирішуватись на рівні органів влади міста.
4. Рекомендовано створення спеціальної робочої групи, яка буде займатись брендінгом міста, формуванням його репутації.
5. До складу робочої групи потрібно включити соціологів, істориків, діячів культури, лідерів бізнесу, політичних діячів, спеціалістів по зв’язках з громадськістю, журналістів, економістів, спеціалістів по маркетингу, юристів, експертів по просуванню.
6. Основним принципом взаємодії влади та народу є принцип інформаційної відкритості.
7. Реалізацію маркетингової стратегії рекомендовано проводити з використанням механізмів державно-приватного партнерства.
8. Рекомендовано використовувати ідеї та інтелект населення. З цією метою доречно організувати прийом пропозицій від усіх бажаючих, провести конкурси, визначити гранти й інш.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 |


