Анотація на досвід Чехратової Т. А. учителя математики Вознесенської гімназії № 1 (стр. 2 )

Наукове підгрунтя. Питання організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, методів та шляхів розвитку пізнавальної діяльності, знайшли глибоке обґрунтування в працях вітчизняних та зарубіжних педагогів: Н. М. Бібік, ілова, І. Я. Лернера, , та ін. Пошуками оптимальних шляхів розвитку пізнавальних інтересів, шляхів та методів розвитку пізнавальної діяльності займались  , , Г. І. Щукіна, що розглядали пізнавальні інтереси як стимули до пересилення труднощів у навчанні, шляхи до отримання морального задоволення від роботи, намагання розширити знання, знайти нові джерела інформації, до активного мислительного пошуку.

, , розглядають активізацію пізнавальної діяльності як один із принципів навчання, що формує мислиннєві операції (аналіз, синтез, узагальнення, індукція, дедукція); позитивні мотиви навчання; раціональні прийоми праці на уроці.

Розуміння ідей вищезазначених науковців – педагогів стало теоретичною базою  практичної діяльності. Для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики на основі діяльнісного підходу використовуємо наступні способи викладання:

формування мотивів діяльності через: використання актуального нового матеріалу; унаочнення, застосування новітніх технологій навчання, дидактичних ігор, змагань; зв'язок матеріалу з життям, досвідом учнів; постановку проблемних питань, завдань; формування системи знань, вмінь, навичок завдяки: виділенню головного в матеріалі; прийомів логічного мислення (аналогія, аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, протиставлення); інтеграції навчального матеріалу з різних дисциплін; застосування спеціальних завдань на розвиток критичного і самостійного мислення (завдання з нестандартними або "зайвими" даними, "помилками" вчителя, завдання, які вчасно і розумно оцінюються вчителем або вимагають самооцінки чи самостійної роботи; індивідуалізація, диференціація навчання: самостійна постановка учнями питань, доповнення, власні приклади, доповіді, виступи; надання учням індивідуальних завдань з декількома розв'язками, підвищеної трудності тощо; застосування диференційованих завдань; поєднання індивідуальних, групових, колективних форм роботи, використання методів програмного, проблемного навчання.

У вирішенні проблеми дослідження важливим чинником є взаємозв'язок різних видів навчальної діяльності для її активізації, що допомагає розкриттю потеніційних можливостей кожного учня.

На різних етапах уроку використовуємо  інформаційні технології навчання та проектну діяльність. Залучаємо учнів до створення презентацій, підготовки творчих проектів. Наприклад, учні старших класів готують проекти з практичного застосування знань; учні середніх класів - додатковий цікавий матеріал відповідно до вивченої теми, намагаються відобразити використання математичних знань у різних галузях знань. Особливо цікавими є учнівські проекти з теми «Математика в сузір’ї наук». Разом з учнями 11 класу створили проекти «Інтерв’ю  з видатними математиками» , «Школа мовою статистики», «Їх величності піраміди», «Об'єм тіл обертання. Прикладні заджачі». При створенні проекту «Об'єми тіл обертання» в 11 класі учні створювали презентації відповідно до поставлених завдань:

-        теоретики – розширювали рамки теорії шкільного курсу;

-        практики – підібрали задачі практичного змісту, складали авторські;

-        фоторепортери – виготовляли фоторепортажі, мультимедійні презентації.

Особливо цікаві презентації створили учні до розділу «Застосування тіл обертання», «Піраміда – творіння людського генія», «Правильні многогранники». Із задоволенням учні складають реклами товарів фірм, що містять назви тіл обертання під час вивчення теми «Тіла обертання» ( додаток 1).

Отже, упроваджуємо діяльнісний підхід до навчання шляхом використання елементів інтерактивного навчання: метод проектів і презентацій, що дає можливість долучитися до творчої діяль ності усім учням та активізує інтерес до навчання.

Одним із способів активізації пізнавальної діяльності на уроці на основі діяльнісного підходу є інтерактивне навчання, в якому навчальний процес відбувається за умов постійної активної взаємодії усіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання. Воно ефективно сприяє формуванню цінностей, навичок і вмінь, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

В навчальному процесі у школі застосовуються різноманітні методи, технології та педагогічні прийоми стимулювання пізнавальної діяльності учнів. Зокрема, традиційні та інноваційні, пасивні, активні та інтерактивні методи.

На уроках математики використовуємо активні методи, з огляду на зміст матеріалу, дидактичні цілі уроку і вікові особливості учнів.

Словесні методи,  метод дискусії застосовуємо до питань, що вимагають міркувань. Домагаємося, щоб учні вільно висловлювали свою думкуй уважно слухали виступаючих (при доведені теорем, тверджень, геометричних побудов) Наприклад, у 8 класі при вивченні теми «Побідність  трикутників за двома кутами» повторюємо ознаки рівності трикутників та  доводимо декілька задач;  будуємо два прямокутних рівнобедрених трикутники з катетами 3см та 1,5см. Ставимо питання : «Які два трикутники називаються подібними? Чи можна довести. що використовуючи означення подібних трикутників, що трикутники, які ми зобразили, є подібними? Чи відомо нам твердження, яке можна було б для цього використати». Відповіді на запитання допомагають учням усвідомити, що: по-перше, так само як і означення рівності трикутників, означення подібності трикутників має певні обмеження під час застосування; по-друге, зважаючи на існування певних аналогій між поняттями рівності та подібності трикутників та на існування ознак рівності трикутників, можна припустити, що є ознаки подібності трикутників, тобто твердження, що за обмеженої кількості даних елементів трикутників дозволяють установити подібність трикутників.
Отже, вивчення ознак подібності трикутників є загальною метою наступних трьох уроків.

Самостійне здобування учнями нових знань - творчий процес. Потрібно підбирати для учнів творчі завдання, які є засобом активізації їх пізнавальної діяльності. Тому метод самостійної роботи  учня є досить дієвим під час вивчення нового матеріалу. У старших класах з метою кращого виявлення логічної структури нового матеріалу даємо завдання самостійно скласти план доведення теореми, схеми розв’язання задач, з використанням установки: мінімум тексту – максимум інформації( активно використовуючи математичну символіку). Уміння конспектувати, складати план відповіді, коментувати текст підручника, знаходити в ньому основні ідеї, працювати з довідниками, науково-популярною літературою сприяє формуванню образно-предметного мислення. Наприклад, у 8 класі при вивченні теми «Теорема Піфагора» даємо завдання: зробити повідомлення про запропоновану теорему, використовуючи матеріал  з Інтернету, довідкової літератури. На уроці учень відтворює підготовлений матеріал,  дотримуючись логіки викладення, що привчає учнів аналізувати матеріал  та розвиває усне мовлення.

Ефективним в роботі є метод самостійного розв’язування розрахункових і логічних задач. Кожен учень одержує завдання за власними здібностями та виконує розрахункові або логічні завдання самостійно за аналогією або з творчим підходом.

Для закріплення навичок  роботи застосовуємо метод самостійної роботи з дидактичними матеріалами:  використовуємо зошити на друкованій основі і збірники завдань для учнів, а також картки, що включають зразки розв’язання завдань.

Наочні методи,  частково-пошуковий  застосовуємо керуючи роботою класу, організовуючи учнів таким чином, щоб частину нових знань вони добували самі. Наприклад, у 8 класі при вивченні теми «Побідні трикутники» проводимо дослідження ( порівнюємо сторони, кути, периметри трикутників) та формулюємо властивості подібних трикутників; метод опорних сигналів використовуємо як у вигляді схем, так і у вигляді малюнків, таблиць та опорних схем.

Практичні методи, метод проблемного викладення матеріалу  покращують засвоєння матеріалу учнями та розвивають в них увагу, гнучкість розуму, наслідком чого є висока активність учнів на уроці. Необхідно давати учням можливість експериментувати та не боятися помилок, виховувати у них сміливість не погоджуватись з учителем (додаток 2).

Сучасна педагогіка і психологія спрямовує свої зусилля на те, щоб виявити здібності учня, максимально використати їх для розвитку його особистості. Цього можна досягнути не лише вдосконаленням змісту шкільного курсу будь-якої дисципліни, а й впровадженням таких методів, засобів та організаційних форм навчання, які б активізували пізнавальну діяльність учнів, розвивали їх мислення, здібності, привчали працювати самостійно і творчо. Одним із видів творчих завдань є завдання по складанню задач. Такі завдання пропонуємо  як на етапі вивчення нового матеріалу, так і на етапі його закріплення. Практикуємо виконання  завдання  і в класі, і дома. Учні готують ілюстрації до умови, алгоритм та спосіб розв’язування.

Наприклад, під час вивчення пропорції та пропорційної залежності у 6 класів, учні складали задачі практично змісту. А на підсумковому уроці провели гру «Математичний капусняк», де не тільки  повторили та систематизували знання за матеріалом, а ще  викликати інтерес до предмета, спонукав дітей  до творчої активності, довели дітям, що математика — наука строга і вимоглива, а також весела і жартівлива.

Застосовуємо в своїй роботі нестандартні логічні задачі, задачі на кмітливість (додаток 3). Задача пробуджує думку учня, активізує його розумову діяльність.  Щоб розв’язати таку задачу потрібно  провести  аналіз, порівняння, узагальнення, встановлення зв’язків, аналогій тощо.