Анотація на досвід Чехратової Т. А. учителя математики Вознесенської гімназії № 1 (стр. 3 )

Для активізації навчальної діяльності учнів при розв'язуванні задач корисний також розгляд кількох задач з недостатніми даними або переозначених. Важливий пошук, що в результаті позитивно впливає на рівень  і якість математичної підготовки (додаток 4).

Розумова активність учнів у процесі навчання математики має особливе значення в формуванні понять, осмисленні їх, практичному застосуванні й, особливо, в умінні самостійно оперувати цими поняттями. З огляду на це, корисними є математичні диктанти. Вони привчають дітей уважно стежити за мовою вчителя, відразу включатися у виконання завдання, сприяють виробленню певного ритму роботи. Математичні диктанти можуть застосовуватися у всіх класах для різних дидактичних цілей, проте є завжди засобом активізації уваги учнів ( додаток 5 ).

Одним із основних і першочергових завдань у навчанні математики є вироблення в дітей навичок хорошої лічби. Однак одноманітні завдання у вигляді прикладів на обчислення знижують як інтерес до лічби, так і до уроків взагалі. Тому маємо про запас арсенал різних прийомів, спрямованих на вироблення обчислювальних навичок учнів і в той же час не дуже трудомістких для учнів. Це можуть бути блок-схеми, алгоритми та  естафети. Виробленню обчислювальних навичок сприяє гра «Хитрий ланцюжок» : послідовність прикладів на виконання арифметичних дій з різними числами, що призводить до правильної відповіді. Наступний вид завдань - кругові приклади, які дозволяють учням здійснювати самоконтроль, а вчителю легко перевіряти роботу учнів ( додаток 6).

На уроках математки використовуємо і інші прийоми активізації пізнавальної діяльності учів:  прийом новизни, що сприяє включенню в зміст навачльного матеріалу цікавих відомостей, фактів та історичних даних; прийом семантизації – в основі лежить збудження інтересу завдяки розкриттю змістовного значення слів ( наприклад, танго – дотикаюсь, тангенс – дотична (лат), пі – від слова периферія – коло (грецьк.));  прийом значимості – створення установки на необхідність вивчення матеріалу в зв’язку з його актуальністю в сучасному світі, естетичною цінністю.

Колективну та індивідуальну увагу учнів  активізуємо такими прийомами, як метод евристичної бесіди, різного роду дидактичної опори (наочно-образні, або логічні схеми, плани-конспекти, тощо), самостійні завдання, які передбачають активізацію уваги учнів (наприклад, самостійно закінчити деяке тотожне перетворення, розв'язати рівняння, відтворити тільки що викладене доведення математичного твердження (або його фрагмент), виконати завдання, аналогічне розглянутому вчителем, тощо), порівняння результату своїх дій із зразком, прийом самоконтролю на різних етапах уроку з використанням відкидних дощок або виконання окремими учнями роботи на окремих аркушах, «захист робіт» (шляху виконання, доведення чи розв'язування), рецензування робіт чи відповідей учнями чи вчителем, самоперевірка та взаємоперевірка.

Як один з прийомів активізації самостійної діяльності учнів даємо випереджальні завдання  учням з метою підготовки  п'яти – семи хвилинних повідомлень з питань, які безпосередньо відносяться до програмового матеріалу. Наприклад, до уроку алгебри у 8 класів, на початку вивчення теми «Спепінь з цілим від’ємним показником», учні готували повідомлення з історії математики: Рене Декарт і квадратний корінь, роль Ісаака Ньютона в математиці тощо. Прослухавши повідомлення, пропонуємо восьмикласникам стати на уроці Ісааками Ньютонами, тобто вивести означення степеня з цілим від’ємним показником, з’ясувати його властивості та застосувати набути знання на практиці, що дозволить кожному стати розумнішим, кмітливішим і страннішим.  Найважливішою умовою активізації навчально-пізнавальної діяльності є забезпечення мотивації навчання, яка підвищує інтерес учнів до знань, викликає наполегливість, сприяє засвоєнню нових знань, прагненню досягти поставленої мети.

Ще один прийом активізації уваги учнів вправа «Заповни пропуск». Під час розв'язування задачі нового виду, особливо з геометрії, часто після аналізу її умови та усного розбору пред'являємо заготовлений на зворотньому боці дошки запис умови задачі та розв'язування з пропусками. Завдання учням – заповнити пропуски. В цей час є можливість перевірити, як учні підготовлені до сприйняття нового матеріалу, на якому етапі в них, виникають труднощі. Такий прийом активізує навчальну діяльність усіх учнів, формує навички самоконтролю, а також сприяє розвитку алгоритмічного мислення.

Шляхи і методи активізації пізнавальної діяльності, різноманітні прийоми активізації  можуть бути здійснені тільки з допомогою умілого поєднання фронтальної, групової, індивідуальної роботи учнів, а також за допомогою сучасних засобів індивідуального навчання. Такими засобами є дидактичні матеріали з друкованою основою, карточки-інструкції, карточки-зразки і т. д.(додаток 7)

Однією з форм, що активно запроваджується, є нетрадиційні уроки. Так називають уроки, що не вкладаються в рамки традиційної методики навчання, на яких учитель дотримується стандартної структури, методів і прийомів навчання. Нетрадиційний урок — це передусім творчість, самобутність і навіть мистецтво вчителя. Такий урок може максимально стимулювати пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу учнів, їх інтерес до навчання.

Запроваджуємо в практику роботи  такі форми  нетрадиційних уроків як  урок-лекція, урок-практикум, урок-семінар, урок-залік, урок-КВК, урок-подорож, урок-гра «Математичний бій», урок-гра «Брейн-ринг», урок-аукціон,  урок-вікторина,  тощо.

Вступні лекції використовуємо на початку вивчення розділів. Наприклад, вивчення розділу «Многогранники»  розпочинаємо зі вступної лекції, на якій систематизуємо необхідні для вивчення даної теми знання про многокутники (наприклад, геометрія 11 клас, поняття многокутника і його види, елементи многокутника: вершина, сторона, кут, діагональ, правильні многокутники і способи їх побудови тощо). Далі вводимо поняття многогранника, розглядаємо види многогранників, способи їх побудови, формулюємо основні властивості многогранників і окремі з них доводимо. Після цього діяльність учнів  організуємо у традиційній формі (самостійно, під керівництвом учителя, колективно тощо), спрямовуємо її на доведення решти властивостей многогранників з використанням підручника чи консультацій вчителя та на розв'язування задач.

Вступні лекції доцільно проводити  на початку вивчення курсів планіметрії та стереометрії. Тоді маємо можливість широко розкрити мету і завдання курсу, його практичне значення, історію питань, що зацікавить учнів і активізує їх навчально-пізнавальну діяльність.

Інакше може бути побудована лекція в кінці вивчення теми, її основна мета - систематизувати та узагальнити набуті знання й уміння учнів. Головне завдання учителя-лектора у цьому випадку – повторити вивчений матеріал, показати зв'язок між окремими фактами, згрупувавши їх навколо основних ідей та понять. Вчасно створена проблемна ситуація, поставлене запитання чи завдання, наведене порівняння чи контрприклад, багата мова вчителя, його настрій тощо допомагають забезпечити досягнення мети уроку-лекції.

Урок-практична робота. Нариклад, на уроці математики в 6 класі під час вивчення теми «Круг. Довжина кола. Площа круга» учні вперше знайомляться з числом . Тож пропонуємо провести практичну роботу з визначення відношення довжини кола до діаметра. Шестикласники отримують предмети округлої форми різного діаметру, проводять виміри, знаходять відношення та роблять висновок: відношення довжини кола до діаметра не залежить від розмірів предметів які досліджувалися і завжди дорівнює одному числу, яке і називають числом . Такі уроки є однією з форм організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів. Вони дають можливість учням більш повно і свідомо з'ясувати математичні залежності між величинами, знайти певні закономірності, удосконалити навички вимірювань і обчислень, роботи з таблицями, графіками, діаграмами тощо.

Уроки «мозкової атаки».Такої форми уроки практикуємо на початку або після завершення теми чи розділу. Зміст такого уроку полягає в тому,  щоб за мінімум часу дати максимум ідей. Наприклад, на уроці геометрії  в 10 класі (рівень стандарту) «Перпендикулярність прямої та площини» формулюємо проблему «Умова перпендикулярності прямої та площини». Протягом 3-5 хв. учні пропонують свої варіанти відповіді. Підводимо підсумки, розглядаємо «ефект швабри» та формулюємо ознаку перпендикулярності прямої та площини.

Таким чином, колективна діяльність  створює атмосферу співробітництва, в якій  кожний учень виступає як дослідник, шукає і знаходить відповіді. А різноманітні  форми уроків значно підвищують мотивацію до навчання, розвивають пам’ять, увагу,  мовну активність, забезпечують якісне вивчення предмета і тим самим сприяють позитивному впливу на мислення, творчість дітей та спонукають їх бути впевненими в собі.

Результативність. Активізація пізнавальної діяльності  учнів на основі діяльнісного підходу сприяє досягненню поставлених цілей на уроці, розвиває інтерес до предмету, формує самостійність, розвиває розумові здібності, формує навички рішення нестандартних задач, підвищує якість знань учнів з предмету. Щорічний моніторинг навчальних досягнень учнів дає можливість визначити фактичний рівень знань кожного учня зокрема та класу в цілому (додаток 8).

Показником результативності роботи є те, що учні одинадцятого класу у ЗНО-2015 отримали високі результати: Ліптуга Н. отримала 199,5 балів, – 197, Іванов Д. – 193, Іщенко Б. – базовий рівень 195, поглиблений – 181,5.

ВИСНОВКИ

В наш час  проблема формування пізнавальної активності у контексті діяльнісного підходу до засвоєння знань набула особливого значення, адже  навчальний процес  є процесом підготовки школяра до життя.

Сьогодні важливим є не стільки те, що випускник знає і навіть вміє застосовувати в лабораторних умовах, а те, як він володіє прийомами пізнання світу, здібностями і вміннями здобувати нові знання та використовувати їх як засіб існування в суспільстві.