«Північна Америка» (стр. 4 )

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: характеризувати особливості клімату та кліматичних поясів материка; порівнювати клімат Північної та Південної Америки; характеризувати типи клімату Північної Америки.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник географії, зошит для практичних робіт, атлас, кліма­тична карта Північної Америки, фізична карта Північної Америки, ілюстрація із зображенням торнадо.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Географічний диктант

Учитель читає твердження, а учні визначають, яким материкам вони відповідають: Північна Америка (1), Південна Америка (2), Антарктида (3). Учитель звертає увагу, що цього разу на одне запитання може бути кілька правильних відповідей.

На території материка є молоді гори. На рельєф материка вплинуло давнє зледеніння, що залишило після себе наноси, валуни, вузькі поздовжні підвищення. В основі материка лежить давня платформа. На території материка є діючі вулкани. Гори займають третину території материка. На території материка розташована найбільша низовина світу. Цей материк має найбільшу середню висоту. Найвища вершина материка — гора Мак-Кінлі.

Відповіді: (1, 2, 3), 1, (І, 2, 3), (1, 2, 3), 1, 2,3,1.

III. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя

У Північній Америці реєструється найбільша кількість торнадо. Рекор­дна швидкість торнадо зареєстрована в районі водоспаду Вічіта в США, вона склала 450 км/год. Найбільша кількість торнадо за добу — 148 — від­значено над південними й середньозахідними штатами США 3—4 квітня 1974 р.

IV. Пояснення нового матеріалу

Робота за картою

Учитель нагадує, що учні знають основні чинники, які впливають на формування клімату, і пропонує їм звернути увагу на те, як вони діють на території Північної Америки. Використовуючи кліматичну й фізичну карту підручника, учні називають основні чинники: широтне положення, велика довжина материка з півночі на південь, океанічні течії, західне перенесен­ня та пасати, вплив підстилаючої поверхні. Учні відзначають, що широтне положення материка між Північним полярним колом і Північним тропіком визначає різне надходження сонячної енергії та сприяє формуванню ар­ктичних, помірних і тропічних повітряних мас. Так, середня температура січня на півночі Канадського Арктичного архіпелагу нижча за -35 °С, а на півдні півострова Флорида +20 °С. Особливості циркуляції повітряних мас обумовлені меридіональним розташуванням основних форм рельєфу: великі рівнини середньої частини материка, обмежені із заходу й сходу горами, ут­ворюють своєрідну «трубу». Нею холодне повітря з півночі в зимовий період іноді досягає берегів Мексиканської затоки, а тропічні повітряні маси про­никають далеко на північ. Погода на рівнинах є дуже нестійкою; у зимовий час тут відбувається часта зміна похолодань і відлиг.

Робота в парах

Учні в парах визначають за картою зміну кліматичних умов (температу­ра, кількість і режим випадання опадів, пануючі напрямки вітрів) уздовж 50°пн. ш.

Розповідь учителя

На території материка сформувалися такі кліматичні пояси й області: арктичний, субарктичний; помірний (області морського, мусонного, помір­но континентального й континентального клімату), субтропічний (області середземноморського, континентального й вологого клімату), тропічний (об­ласті пустельного й вологого клімату), субекваторіальний. Для арктичного поясу характерні холодне літо й сувора зима, невелика кількість опадів. У субарктичному поясі літо помірно прохолодне, а зима сувора. У помірному поясі літо тепле, а зима прохолодна, опадів випадає від 500 до 3000 мм н рік, добре виражені всі пори року. У субтропічному поясі літо спекотливе, зима тепла (зимові температури додатні). У тропічному й субекваторіаль­ному поясах протягом року спостерігаються високі температури, виражені вологий і сухий сезони.