Додаток 1.2.1
Стійка тенденція зростання попиту, який не забезпечується, на сільгосппродукцію та продукти харчування
Стійко наростаюча в світі проблема голоду.
За інформацією за 2007 та 2008 рік головним чином за рахунок високих цін на продовольство кількість людей, що голодують в світі, збільшилась на 115 мільйонів. Внаслідок економічної кризи в 2009 році хронічний голод торкнувся понад 100 млн. чоловік. Сьогодні в світі близько 1 млрд. людей страждає від голоду та недоїдання.
Джерело: Інформація Генерального директора ФАО доктора Жака Диуфа (2009 рік)
За прогнозом Міжнародного Інституту Досліджень Продовольчої Політики світова потреба в зернових культурах до 2020 року виросте до рівня 2.490 млн. метричних тон, в м’ясі - до 306 млн. тонн, в овочах - до 855 млн. тон.
Джерело: Щорічна доповідь Бюро Інформації про Населення (США) (2008 рік)
Розвиток біоенергетики і пов’язані з цим додаткові потреби в сільгосппродукції. Проявляється світова тенденція зміщення акценту з енергетичної кризи на продовольчу.
Країни-експортери, в особливості Бразилія, США, Германія, за останні кілька років в рази збільшили виробництво біомаси для біопалива. В 2010 році 30% американського урожаю кукурудзи буде витрачено на виробництво етанолу. ЄС планує до 2020 року забезпечити 10% потреби в паливі для транспорту за рахунок етанолу
Джерело: Щорічна доповідь Бюро Інформації про Населення (США) (2008 рік)

До 2050 року щорічне світове виробництво м’яса зросте з 228 до 463 млн т. Поголів’я великої рогатої худоби збільшиться з 1,5 до 2,6 млрд, кіз і овець - з 1,7 до 2,7 млрд. Озираючись назад, комітет Всесвітньої торгової організації з сільського господарства відмітив: за останні 20 років глобальний експорт сільгосптоварів збільшився втриччі.
Джерело: Корреспондент, № 8, 5-11 березня 2010.
Додаток 1.2.2
Обмеженість можливостей для екстенсивного розвитку сільського господарства. Негативні екологічні тенденції
Відсутність можливості розширення земельних площ, сприятливих для ведення сільськогосподарського виробництва (в першу чергу ті, що мають родючі ґрунти), зростання плати за землю.
Сьогодні можливості розширення площ сільськогосподарських земель в Південно-східній Азії та Європі дуже обмежені, а в Південній Африці та Західній Азії нехватка прісної води, що продовжується, привела до зниження потенціалу розвитку сільського господарства.
Джерело: Доповідь «Глобальні виклики, глобальні можливості» Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй Кофі Аннана, 2002.
З 13,5 млрд. га світових земельних ресурсів приблизно 8,3 млрд. га займають луги та лісові угіддя, а 1,6 млрд. га - орні землі. Ще 2 млрд. га розглядаються в якості потенційно придатних для виробництва незрошуваних культур, хоча відноситись до цих даних слід з великою засторогою. Більша частина лісів, боліт, а також інших видів земель має важливе екологічне значення, забезпечуючи уловлювання вуглецю, фільтрацію вологи та збереження біологічного різноманіття. Тому розширення виробництва культур на таких площах може заподіяти шкоду навколишньому середовищу.
За виключенням лісових угідь, територій та земель, що охороняються, необхідних для задоволення збільшеного попиту на продовольчі культури та продукти тваринництва, кількість землі, яка могла б використовуватись для розширення виробництва сільськогосподарських культур, оцінюється в межах от 250 до 800 млн. га, причому більша її частина розташована в тропічній зоні Латинської Америки та в Африці
Джерело: Fischer, 2008.
Зменшення родючості та деградація ґрунтів внаслідок інтенсифікації їх використання.
В 2008 році в процесі деградації знаходиться 15% ґрунтів світу.
Джерело: Програма "Глобальні Оцінки Деградації Ґрунтів",2008.
В стані деградації зараз знаходяться 24 % ґрунтів світу.
Джерело: неурядовий фонд ISRIC,2008.
Драматичні для сільського господарства зміни клімату (пов’язані з накопиченням в атмосфері парникових газів) та зростання ризиків сільськогосподарського виробництва.
Сільське господарство зараз виробляє 14 відсотків викидів загальносвітових парникових газів (6,8 млрд. т CO2), але також має технічний потенціал пом’якшення в діапазоні 5,5–6 млрд. т CO2 в рік, в основному завдяки зв’язуванню в переважно в країнах, що розвиваються. Збільшення зв’язування вуглецю за допомогою вдосконаленого управління орною землею та тваринництвом, лісничих та агро-лісничих ініціатив та методів ґрунтообробки, управління споживними елементами та відновлення деградованих земель є прикладами дій, що мають великий потенціал пом’якшення та велику взаємовигоду.
Джерело: ФАО, 2008 р.
Додаток 1.2.3.
Обмеженість енергоресурсів. Стійке зростання цін на засоби матеріально-технічного та енергетичного забезпечення сільськогосподарського виробництва
Зменшення доступних світових запасів енергоносіїв (нафта, газ, вугілля) і зростання цін на них.
Забезпеченість розвіданими запасами нафти при сучасному рівні її світового видобутку складає 47 років, природного газу — 80 років, вугілля — близько 200 років.
Джерело: Світова Енергетична Рада.
Світове зростання цін на паливно-мастильні матеріали.

Джерело: European Commission, Oil Bulletin, and EIA, Weekly Petroleum Status Report
Зростання цін на продукцію енергоємних галузей, що приймають участь у матеріально-технічному забезпеченні сільськогосподарського виробництва (в першу чергу - сільгосптехніка та запчастини, засоби захисту рослин та міндобрива).

Джерело: Організація по продовольству і сільському господарству ООН (FAO, 2008р.)
Додаток 1.2.4.
Об’єктивна обмеженість істотного зростання цін на сільгосппродукцію та продукти харчування
Випереджаюче зростання чисельності населення і потреби в продуктах харчування в бідних країнах, що обмежує можливості зростання цін на сільгосппродукцію на світовому ринку.
Загальна кількість населення Землі в 2012 році сягне 7 млрд. чоловік. На 90% це зростання буде відбуватись завдяки слаборозвиненим країнам.
До 2050 року чисельність населення Землі складе 9,3 млрд. чоловік, 86% з яких будуть жити в слаборозвинених країнах Африки, Азії та Латинської Америки.
Джерело: Щорічна доповідь Бюро Інформації про Населення (США) (2008 рік)
Додаток 1.2.5.
Стійке зростання значення якості сільгосппродукції та продуктів харчування
Зростання в світі вимог до якості всіх видів сільськогосподарської продукції
Враховуючи цю тенденцію, ФАО спільно з ВОЗ розробили та прийняли спільну програму «Кодекс аліментаріус», спрямовану на створення єдиних світових вимог до стандартів якості продуктів харчування. Питання якості сільгосппродукції не тільки визначає конкурентоспроможність країни на світових ринках, але й часто стає перепоною для доступу на ринки інших країн світу.
Зростання в світі платоспроможного попиту на екологічно безпечні та якісні продукти харчування
Об’єм ринку екопродуктів в світі в 2007 році досяг 40 млрд. доларів. Очікується, що рівня в 60 млрд. доларів, він сягне вже в 2010 році. Основне зростання цього сегменту ринку відбувається в Євросоюзі та США. Асоціація органічної торгівлі США (OTA) оцінює об’єми продажу екопродутів в США в 20 млрд. доларів, в 2007 році зростання цього ринку там склало 20%, що робить США самим крупним споживачем органічних продуктів в світі.
Джерело: Міжнародна федерація рухів за органічне сільське господарство (IFOAM, 2008 р.)
Додаток 1.2.6.
Сільським господарством все більше цікавляться інвестори
Сільським господарством все більше цікавляться інвестори
Максим Нефьодов, віце-президент інвесткомпанії Dragon Capital, коротко резюмував цей тріумф українських землеробів: "Зараз сільгоспсектор один з небагатьох, де в Україні реально можна залучити інвестора".
Під час співбесіди в Лондонській бізнес-школі Дмитра Власова запитали: якби у Вас був $ 1 млн, у що б Ви його вклали? Віце-президент інвесткомпанії ТАСК тут же відповів: у зерно.
"Аграрний бізнес дуже цікавий іноземцям, - говорить інвестиційний банкір. - Навіть у 2009 році, коли обсяги виробництва в інших галузях економіки падали, сільськогосподарська галузь їх тільки збільшувала".
Джерело: Корреспондент, № 8, 5-11 березня 2010.
Крупные бизнесмены спасаются от экономического кризиса, уходя в сельское хозяйство. В будущем агропром может стать самой привлекательной отраслью Украины.
Пока мир с замиранием ждёт новостей о банкротстве очередного крупного банка или инвесткомпании, украинские аграрии заканчивают сбор рекордного урожая. Именно агропром может стать неплохим убежищем от мирового финансового кризиса, считает президент агрокомпании «Райз» Виталий Цехмистренко. Своё состояние в $265 млн. (рейтинг Фокуса 130 самых богатых украинцев) он сколотил именно на сельском хозяйстве, и теперь его примеру следуют бизнесмены, для которых работа на селе нехарактерна.
Нельзя сказать, что агропром совсем не подвержен влиянию кризиса. Сельхозпроизводители тоже нуждаются в кредитах, которые нынче дороги, затруднён и поиск портфельного инвестора. Тем не менее агробизнес чувствует себя относительно комфортно. «Тут не наблюдается, например, катастрофического падения стоимости акций на биржах», – говорит Мария Колесник, руководитель аналитического отдела «Консалтингового Агентства ААА».
В перспективе у аграриев дела пойдут ещё лучше. На руку им будет играть стремительный рост численности населения: по данным международных организаций, к середине XXI века население земного шара увеличится до 9 млрд. человек. А значит, спрос на продукцию аграриев будет только расти. Тем более что повышение уровня жизни автоматически повышает требования людей к своему рациону.
Джерело: Інформагенство «Зерно-он-лайн» http://www. *****/review/show. php? ids%5B0%5D=6
В 1 га української оранки треба вкласти біля $ 1 тис. для того, щобв она дала гарний результат, в країнах Євросоюза - від $ 4 тис.
Джерело: Корреспондент, № 8, 5-11 березня 2010.
Додаток 1.2.7.
Світ все більше хвилює величезна корупція в Україні
Світ все більше хвилює величезна корупція в Україні
Україна посіла 146 місце серед 180 країн за індексом сприйняття корупції.
Індекс сприйняття корупції показує, що корупція залишається дуже серйозною проблемою для України. У рейтингу, де сприйняття корупції оцінюється по шкалі від 0 до 10 балів, у якій 0 означає тотальну корумпованість держави, а 10 - фактичну відсутність корупції, Україна одержала 2,2 бали на рівні з такими країнами, як Камерун, Еквадор, Кенія, Сьєрра-Леоне, Східний Тимор і Зімбабве.
Із країн Східної Європи й колишнього СРСР Україна одержала такий бал, як Росія, нижче в рейтингу зазначені Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан й Узбекистан.
Джерело: глобальна антикорупційна неурядова організація Transparency International, 2009 р.
Додаток 1.3.1.
В Україні значення сільськогосподарської галузі різко виросло на тлі світової економічної кризи
У кризу тільки сільське господарство дає позитивну динаміку виробництва
Аграрії - єдиний великий бізнес України, який витримав випробування кризою і тепер рветься в лідери світового сільгоспвиробництва. Якщо, звісно, виживе.
Субсидії скорочуються. Кредити тануть. Коррупція душить. Криза поглиблюється. Сільгоспвиробники процвітають. Ось так виглядає феномен українського аграрного ринку. Єдина галузь країни, яка в минулому році показала дивовижний ріст. Експорт кукурудзи, м’яса, овочей збільшився більше ніж вдвічі. Десятка найбільших агрохолдингів країни за кризовий 2009 рік збільшила сумарну капиталізацію втричі.
Після 50%-го провалу ринку нерухомості, 40%-го обвалу металлургії і хімії 3%-й приріст сільськогосподарського ринку виглядає українським проривом.
Джерело: Корреспондент, № 8, 5-11 березня 2010.
Сільське господарство – економікоутворююча галузь.
В матеріально-технічному забезпеченні та обслуговуванні сільського господарства задіяні майже всі інші галузі народного господарства. Сільськогосподарське виробництво – основа розвитку сільських територій.
"Аграрний сектор сьогодні реально локомотив економіки, - говорить Олександр Бакуменко, голова ради директорів Ассоціації птахівників. - Навіть в умовах кризи він показав стабільну роботу. Об’ем виробництва вгалузі на 3% вище, ніж в докризовий рік".
Джерело: Корреспондент, № 8, 5-11 березня 2010.
Додаток 1.3.2.
Сільське господарство України має одне з кращих в світі забезпечення відновлюваними природними та кліматичними ресурсами
Україна має один з самих високих в світі відсоток родючих сільськогосподарських земель
Сільськогосподарські угіддя складають 69,1 % земельних ресурсів України. Фонд орних земель України формують чорноземи (60%) та сірі лісові ґрунти; решту становлять ґрунти з низькою родючістю (лугово-болотні, болотні, буроземи й інші). Станом на 2008 рік середній вміст гумусу в степовій зоні України складав 3,46%; в цілому по Україні – 3,15%.
Джерело: «Панорама аграрного сектора України»
Міністерство аграрної політики України 2008 рік.
Додаток 1.3.3.
Україна має сприятливі можливості для розвитку стосунків з зовнішнім аграрним ринком
Україна має потенціал різкого нарощування експорту
Світовий ринок зерна (пшениця, кукурудза, ячмінь) МР

Джерело: FAS USDA. AAA.
Каждый второй литр подсолнечного масла, проданный в мире, - украинский. Экспорт отечественного зерна превысил 10% от мировых продаж. По оценкам Всемирной торговой организации, Украина уже сейчас третья в мире по объемам экспорта кормового зерна после США и Аргентины, шестая по экспорту пшеницы, пшеничной муки, семян масличных культур, обезжиренного сухого молока и седьмая по поставкам сыра.
Джерело: Корреспондент, № 8, 5-11 марта 2010.
Світ знає Україну як державу з великим аграрним потенціалом.
В такой ситуации Украина, некогда житница Европы, имеет все ресурсы, чтобы стать житницей мира и неплохо на этом заработать. "Увеличивается население земли, посевным площадям в других странах увеличиваться некуда. Исключение - Аргентина, Россия и Украина, - говорит Дмитрий Власов, вице-президент инвесткомпании ТАСК. - При применении правильных технологий обработки земли мы легко можем догнать, например, такие страны, как США и Франция". жерело: Корреспондент, № 8, 5-11 марта 2010.
Додаток 2.3.5.
На сільське господарство України негативно впливають невирішені проблеми економіки та галузей народного господарства країни
Енергозалежність країни і необхідність «загравати» з країнами - постачальниками енергоносіїв

Джерело: U. S. Energy Information Administration, 2006р.
Додаток 2.3.6.
На сільське господарство України негативно впливає погіршення екологічного стану країни.
Деградація ґрунтів (вітрова, водна, механічна)
…Зараз під вплив водної та вітрової ерозії підпало майже 15 млн. га, що складає 35% сільгоспугідь. За останні 15 років вміст гумусу знизився в середньому на 20%, що негативно впливає на продуктивність кожного гектару сільгоспугідь.
Джерело: Науковий збірник "Агропромисловий комплекс України: стан та перспективи розвитку", 2009 рік.
Стабільне зростання техногенного навантаження на оточуюче природне середовище
| Роки | ||||
2000 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |
Викиди забруднюючих речовин в повітря, тис. т | 5909 | 6326 | 6616 | 7028 | 7380 |
Викиди вуглекислого газу, млн. т | 105 | 127 | 152 | 179 | 218 |
Доля викидів забруднених стічних вод в поверхневі водні об’єкти в загальному водовідводі, % | 30 | 37 | 39 | 44 | 43 |
Доля відходів, розміщених в спеціально відведених місцях або об’єктах, % | 29,1 | 45,6 | 39,3 | 44,6 | 38,3 |
Джерело: Науковий збірник "Агропромисловий комплекс України: стан та перспективи розвитку", 2009 рік.
Додаток 2.3.7.
Системоутворюючими галузями сільського господарства є рослинництво, свинарство, молочне скотарство
Фактори, що визначають ключову та системоутворюючу роль галузей в сільському господарстві України
Рослинництво (зернові, зернобобові, технічні та кормові культури):
ü традиційно займає найбільш вагому частку в структурі валового продукту сільського господарства України ( за останні п’ять років – більше 50%);
ü відіграє визначальну технологічну роль в формуванні кормової бази для тваринництва та птахівництва;
ü галузь, яка в умовах сучасних передових технологій землеробства характеризується високою науко - та інтелектуалоємкістю;
ü традиційно визначає експортний потенціал сільськогосподарської галузі, але має гірші за світові показники якості та собівартості продукції;
ü в найбільшій мірі впливає на стан ґрунтів та на зменшення викидів парникових газів.
Свинарство:
ü традиційно має вагому долю в виробництві та в споживанні м’яса в Україні (30-40%);
ü має власний потенціал кормозабезпечення за рахунок достатніх об’ємів вирощуваного в Україні зерна (яке зараз експортується за низькими цінами);
ü Україна відома в світі як традиційний виробник свинини, має сприятливі ринкові умови для нарощування експорту;
ü має короткий виробничий цикл (відгодівля – до 120 днів) і здатна в короткі строки забезпечити нарощування об’ємів виробництва продукції.
Молочне скотарство:
ü молоко традиційно займає другу позицію в структурі валового продукту сільського господарства України ( за останні п’ять років – близько 15%);
ü молочне скотарство – галузь, яка в умовах сучасних передових технологій виробництва молока характеризується високою науко - та інтелектуалоємкістю;
ü Україна відома в світі як традиційний виробник та експортер молока та молочних продуктів, має освоєні закордонні ринки збуту з умовами для нарощування експорту молока та молокопродуктів.
Додаток 2.3.9.
Забезпечуючими галузями, що визначають рівень застосованих в сільському господарстві технологій, їх інтелектуало - та ресурсоємності є аграрна освіта та аграрна наука.
Потреба сільського господарства в аграрній науці обумовлена:
ü наукоємністю технологій, здатних забезпечити економічну ефективність та конкурентоспроможність ключових системоутворюючих галузей сільського господарства України;
ü необхідністю в технологічній підтримці при масовому переході сільгосппідприємств на новітні технології.
Потреба сільського господарства в аграрній освіті обумовлена:
ü потребою аграрного бізнесу в кадрах, що володіють знаннями та навиками застосування новітніх ресурсозберігаючих технологій;
ü науко- та інтелектоємністю новітніх технологій, що потребує систематичного оновлення знань та підвищення кваліфікації кадрів.
Додаток 2.3.12.
Занепад галузі вітчизняного сільськогосподарського машинобудування поглиблює проблеми сільського господарства, гальмує його розвиток та технологічне переоснащення
Вітчизняне машинобудування не забезпечує сільгоспвиробників технікою, що відповідає сучасним вимогам сільгоспвиробників.

Джерело: УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, 2008 р.
Морально застарілі та фізично зношені техніка та обладнання, що складають технічну систему сільського господарства
Ø Майже половина (43%) всіх випробуваних с/г машин мають наробіток на відмову менше 100 годин.
Ø Більше половини машин (51%) має величину гарантійного строку служби до 1 року і тільки у 12% він більше двох років.
Ø Більше, ніж у половини машин (58%) відсутня автоматизована система управління та контролю.
Ø Майже кожна четверта (23%) вітчизняна с/г машина має гірші показники в порівнянні з закордонними аналогами.
Ø Результати експертизи технічних умов свідчать, що:
o в 48% ТУ вказані застарілі стандарти, які уже не діють (в кожних ТУ приведені від 1-го до 5-ти застарілих стандартів).
o в 23% розглянутих ТУ приведені занижені показники якості виконання технологічного процесу, а близько 7% ТУ взагалі не обумовлюють показники якості виконання технологічного процесу.
o в 11% ТУ не вказано на умови експлуатації машин.
o майже в 18% розглянутих ТУ показники надійності занижені і не відповідають вимогам сучасних нормативних документів.
o в 12% ТУ термін введення їх в дію становить від 11-ти до 15-ти років тому,
o 5% ТУ мають термін введення в дію більше 15-ти років і не переглядалися.
Ø Від 80 до 90% техніки фізично зношена.
Джерело: УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, 2008 р.
Додаток 3.1.2.
Обгрунтування образу галузі Рослинництва
Забезпечення та підвищення прибутковості та, відповідно, отримання економічної незалежності від дотацій та субсидій в рослинництві можливе при зниженні собівартості виробництва та збільшенням доходу від реалізації виробленої продукції.
Розмір доходу в рослинництві визначається двома показниками – урожайністю та ціною на продукцію.
Збільшити урожайність можна, застосувавши таку технологію, яка дозволяє змінити пропорції в структурі витрат, збільшивши виробничі витрати за статтями, що прямо впливають на врожайність, за рахунок інших статей. В найбільшій мірі цю вимогу виконує ресурсозберігаюча технологія No-Till (або технологія прямого посіву) (див. Додаток 3.1.2.1)
Отримання максимальної ціни реалізації залежить від часу продажу. В зв’язку з цим перед сільгоспвиробником постає дві основні проблеми, зазначені у розділі 3.й і 10-й абзаци).
Вирішенням проблеми має стати Агрофінфонд з функціями «зернового ломбарду», де сільгоспвиробник міг би позичити кошти під заставу зерна зібраного урожаю (навіть під невисоку заставну ціну). Тоді він отримує можливість своєчасно та якісно провести посівну та, дочекавшись влучного моменту, вигідно продати урожай та розрахуватись з «Агрофінфондом». (див. Додаток 3.1.2.3)
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 |


