Головні завдання організації:
1) внесення пропозицій щодо розробки нормативних актів та інших документів що регулюють правовий стан споживачів;
2) сприяння створенню ефективної державної системи захисту прав споживачів;
3) здійснення захисту прав споживачів у співробітництві з органами державної, законодавчої та виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями , політичними партіями і релігійними конфесіями в Україні та за її межами, участь у міжнародному споживчому русі;
4) просвітницька діяльність щодо прав споживачів, юридична консультативна допомога споживачам;
5) постійний моніторинг споживчого ринку на предмет задоволеності населення товарами, послугами, рекламою та виявлення причин, які цьому заважають;
6) сприяння становленню цивілізованих ринкових відносин та насичення споживчого ринку якісними товарами та послугами;
7) сприяння цивілізованому розвитку фінансово-кредитної, матеріально-технічної, науково-учбової систем; здійснення громадського контролю за споживачами щодо компенсації збитків, нанесених їм через споживання (використання продукції, що не відповідає встановленим вимогам), в тому числі шляхом сприяння впровадженню страхування відповідальності виробників за якістю продукції перед третіми особами;
8) забезпечення споживачів необхідними видами інформаційних, рекламних, експертних, товарознавчих та інших послуг;
9) координація дій членів обласної організації у питаннях захисту прав споживачів, консолідація членів обласної організації з метою посилення впливу на формування соціально-економічної політики, виконання науково-технічних та соціальних програм, спрямованих на покращення якості та безпеки продукції (товарів, робіт, послуг), підвищення її конкурентоспроможності, в тому числі шляхом сприяння впровадженню систем управління якістю.
Волинський обласний туристичний клуб «Ми»
Керівник: івна
Контакти: адреса: в, м. Луцьк, 43024;
тел.: (067)3329334.
Зареєстрована 28 грудня 2009 р.
Мета: задоволення спортивних, туристичних, вікових інтересів молоді.
Волинська обласна організація «Асоціація розвитку туризму»
Керівник: Моклиця Юрій Володимирович
Контакти: адреса: в м. Луцьк, 43018;
; е-mail: info@tourism.volyn.ua;
веб-сторінка: www.tourism.volyn.ua.
Зареєстрована 16 листопада 2010 р.
Мета: розробка туристичних маршрутів та реалізація інформаційних й інших проектів, сприяння транскордонному співробітництву для розвитку туризму в регіоні.
КОРОТКИЙ ПОРАДНИК ПОЧАТКІВЦЯМ У «ТРЕТЬОМУ СЕКТОРІ»
1. Громадянське суспільство і його функції
Громадянське суспільство розуміють як систему інститутів поза межами державних та комерційних структур, яка забезпечує самоорганізацію та розвиток населення. Заради досягнення спільного блага, громадянське суспільство взаємодіє з державою на різних рівнях, залежно від поставлених цілей.
Інститутами (або організаціями) громадянського суспільства (ОГС) є зареєстровані відповідно до чинного законодавства громадські організації, професійні спілки, організації роботодавців, благодійні та релігійні організації, творчі спілки та інші організації, діяльність яких не пов’язана із здійсненням владних повноважень і отриманням прибутку з метою його розподілу. ОГС часто називають «третім сектором» суспільства.
Основні функції ОГС:
1) є засобом самовираження індивідів та реалізації ними власних інтересів, інтересів громади, вирішення суспільно важливих питань, які часто є функцією держави;
2) дають громадянам впевненість у своїх силах, є основою до ефективних солідарних дій;
3) систематизують, впорядковують, надають урегульованості протестам і вимогам громадян, внаслідок чого створюють сприятливі умови для функціонування демократичної влади.
За напрямком діяльності ОГС можуть бути:
1) об’єднання взаємодопомоги – гуртування громадян навколо якоїсь проблеми
2) «клубного типу» - об’єднання за інтересами;
3) соціального спрямування – благодійні, орієнтовані на вирішення соціальних проблем;
4) екологічного спрямування – захист довкілля;
3) правозахисні організації.
2. Планування діяльності та аналіз можливостей
Як визначити, в якому напрямку потрібно рухатися, які кроки робити в реалізації поставлених завдань? Зрештою – якою має бути мета, який часовий відрізок потрібен для її досягнення і чи достатньо в нас ресурсів?
Будь-яка діяльність відбуватиметься хаотично і не призведе до бажаного результату, якщо не вибудувати її в логічний ланцюжок, або інакше – не спланувати.
Вирізняють два види планування: стратегічне та операційне (або робоче).
Стратегічне – це основа діяльності будь-якої ОГС, що забезпечує напрямок/-ки її розвитку. Йдеться про вибір таких шляхів, які мають ключове та довгострокове значення для розвитку ОГС. Інакше кажучи – це місія ОГС.
Робоче (операційне) планування – це частина стратегічного планування, один із його елементів. Воно визначає що, хто, коли, де і скільки потрібно для досягнення певної мети. Це по суті кроки, які ОГС здійснює на шляху від постановки цілі до її реалізації.
Наприклад, місія Асоціації захисту прав молоді Волині – «сприяти побудові повноцінного і правового громадянського суспільства…». Задля її досягнення організація працює в напрямку правової освіти осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, створила Центри правової інформації та консультації, здійснює моніторинг візової політики в Луцьку, тощо. Усе це – лише окремі кроки в досягненні кінцевої мети.
У своїй діяльності організація може використовувати ряд механізмів та інструментів, вибір яких залежить від поставлених завдань і очікуваної мети.
Найпоширенішими механізмами є: форуми, конференції; вуличні акції (марші, пікетування...); флеш-моби; благодійні акції; медіа-заходи; зустрічі з аудиторією; фестивалі; участь у громадських і координаційних радах; громадські приймальні; «гарячі лінії», інтернет-комунікація (сайти, соціальні мережі) та ін.
Інструменти діяльності: особисте спілкування; переговори; презентації/ обговорення; анкетування/ опитування; моніторинг (ситуації, ЗМІ); громадське спостереження та громадська експертиза; фокус-групове дослідження (об’єкти відбираються за певними критеріями); експеримент; аналіз (законодавчої бази, розпоряджень, указів, статистичних даних тощо); інтернет (сайти, соціальні мережі); зовнішня реклама (біг-борди, плакати) та ін.
Плануючи діяльність, ОГС повинні чітко бачити і розуміти свої можливості. Для того, аби визначити їх, варто вдатися до SWOT-аналізу: S (Strengths) - сильні сторони, переваги ОГС загалом, членів команди (внутрішнє середовище); W (Weaknesses) - недоліки, слабкі місця; O (Opportunities) - можливості, шанси, вплив оточення (зовнішнє середовище); T (Threats) - труднощі, загрози. Такий аналіз можна здійснювати не лише при плануванні діяльності, але й у процесі реалізації ідеї чи вирішення проблеми.
3. Залучення ресурсів
У «третьому секторі» часто побутує думка, що організація нічого не може зробити, бо в неї немає грошей. Насправді, це стереотип, який, хоч і має підгрунття для існування, проте спрацьовує не завжди. Особливо – в середовищі малих громад. Наприклад, скільки грошей потрібно ініціативній групі, щоб забезпечити безперебійне освітлення вулиці (за умови наявності лінії електропередач)? Насправді, не все і не завжди впирається у фінансову складову, хоч вона при реалізації будь-якої мети досить важлива.
Загалом вирізняють три види ресурсів – людські, матеріальні, фінансові. Людські ресурси – це члени і волонтери ОГС або залучені фахівці, матеріальні – приміщення, оргтехніка, книги, інструменти, тощо, фінансові – це власне кошти, які потрібно сплатити комусь за послуги, або щось за них придбати. Залучати ресурси ОГС може будь-якими способами, не забороненими чинним законодавством: використовуючи медіа, соціальні мережі, проводячи зустрічі з представниками громади і влади, бізнесменами, здійснюючи проектну діяльність, тощо. Проте, варто наголосити на ключовому моменті: ОГС не повинна ставити себе в роль прохача. Залучаючи необхідні ресурси, вона виконує суспільно значиму функцію – сприяє становленню добробуту громадян (або конкретної групи/цільової аудиторії).
4. Інформаційна складова (PR)
В сучасному інформаційному світі побутує думка (чи навіть твердження): якщо інформація про захід (подію, діяльність загалом) відсутня, значить цього заходу не було. Можливо, сказано надто жорстоко, проте реалістично.
РR-діяльність ОГС може здійснювати через ЗМІ, власні інформаційні кампанії, інтернет-ресурси та пряме лобіювання в органах влади. Вибір кожного з джерел залежить від поставленої мети, цільової аудиторії та можливостей самої ОГС.
Постійне інформування про діяльність, успішна співпраця зі ЗМІ є однією з найважливіших складових іміджу організації.
Основні засади співпраці з медіа:
1) не виокремлюйте ЗМІ, ставтеся до всіх однаково;
2) ніколи не конфліктуйте з журналістами, а намагайтеся дійти порозуміння;
3) станьте для ЗМІ надійним джерелом інформації;
4) завжди подавайте цікаву і точну інформацію;
5) при можливості використовуйте неформальне спілкування з медіа.
У багатьох випадках соціальні мережі можуть стати основним інструментом інформаційної діяльності ОГС. І це зручно, оскільки повідомлення читатимуть не лише журналісти, але й представники цільової аудиторії. Проте варто пам’ятати, що «живий» контакт – це половина успіху інформаційної складової діяльності ОГС.
5. Принципи та стандарти діяльності ОГС
Професійні та етичні стандарти/принципи:
1) професійні (компетентність і професіоналізм, не нашкодь, безпека, послідовність, точність, безсторонність, об’єктивність, незалежність, публічність і відкритість);
2) етичні (повага, довіра, чесна конкуренція, конфіденційність, чесність, відкритість, толерантність, діяльність для загального добра, гуманізм).
Робота над створенням етичних принципів діяльності ОГС розпочалась навесні 2003 року з проведення фокус-груп, на яких обговорювались болючі питання щодо етичної діяльності організацій третього сектору. У липні 2008 року було представлено громадськості проект «Кодексу етики організацій громадянського суспільства», який розроблено групою представників активних ГО України на основі Декларації етичних засад діяльності організацій громадянського суспільства іноземних держав. Наразі він залишається проектом, однак багато громадських організацій послуговується його засадами в своїй діяльності.
22 березня 2012 року їни ухвалила Закон України «Про громадські об’єднання», № 000-1. Цей Закон вводиться в дію з 1 січня 2013 року. Ним, зокрема, передбачено:
- надання юридичним особам права об’єднуватися для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів;
- надання громадським організаціям права діяти на всій території України;
- спрощення державної реєстрації громадських об’єднань;
- приведення положень щодо контролю за діяльністю громадських об’єднань до європейських стандартів;
- спрощення ведення громадською організацією господарської діяльності для реалізації статутних завдань.
Документом визначено також право громадських об’єднань на участь у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування для проведення консультацій з громадськими об’єднаннями та підготовки рекомендацій з питань, що стосуються сфери їхньої діяльності.
,
заступник голови правління
обласної громадської організації
“Волинський прес-клуб”
КОДЕКС ЕТИКИ
ОРГАНІЗАЦІЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА УКРАЇНИ (проект)
Вступ
Останніми роками ми стали свідками значного зростання кількості та різноманіття організацій громадянського суспільства (ОГС). Сьогодні ОГС впливають на політику і передові ініціативи, що, власне, ще вчора було привілеєм державних структур і комерційних корпорацій. Гуманітарна діяльність ОГС є життєво важливим фактором забезпечення якості життя і добробуту як окремих індивідуумів, так і цілих громад у всьому світі. ОГС сприяють відродженню культури суспільства і традицій доброчинності. В багатьох випадках ОГС більш адекватно, ніж державні установи, реагують на актуальні питання і запити, котрі виникають у суспільстві.
Існуючи в середовищі державних і бізнесових структур, третій сектор демонструє спроможність вирішувати питання, котрі стосуються різних сфер існування суспільства. Гнучкість ОГС та зв'язок із громадами допомагають їм швидко мобілізувати ресурси, самовідданість і сильна мотивація надають їм тої громадської сили, якої не вистачає іншим установам.
Однак, разом із зростанням ролі ОГС, зростає і їхня відповідальність, тому діяльність ОГС має відповідати наступним принципам: бути прозорою, чесною, гідною довіри, етичною. Вони прагнуть надавати правдиву інформацію і не маніпулювати ситуацією на користь своїх керівників чи персоналу. ОГС мають бути незалежними від політики, поважати права кожної окремої людини. В ОГС діє система ефективного управління, чіткого і прозорого витрачання ресурсів, які їм довірила громада.
ОГС служать громадам, не перебуваючи під контролем державних структур, і діють згідно із принципами діючого кодексу етики у:
- відносинах з громадськістю, з іншими ОГС та політичними партіями;
- діяльності Організації;
- відносинах з отримувачами послуг;
- залученні ресурсів;
- відносинах з державними установами;
- відносинах зі ЗМІ.
Будь-яка організація громадянського суспільства (далі – Організація) створюється в інтересах суспільства, соціально вразливих груп або її членів, що є, за деякими винятками, пріоритетом діяльності представників ОГС при прийнятті ними поточних і стратегічних рішень.
ОГС мають відповідати найвищим етичним стандартам як у своїй повсякденній практиці, так і, власне, у філософії надання послуг.
У Кодексі етики ОГС Організація розглядається в широкому контексті, а саме як неприбуткова неурядова громадська організація. ОГС можуть бути великі, міжнародні і малі; благодійні, мирські та релігійні; організації, в яких передбачено членство і які виключають його. Даний Кодекс етики ОГС (далі – Кодекс) розроблено на основі Декларації етичних засад діяльності організацій громадянського суспільства і пропонується для застосування в діяльності будь-яких ОГС, як українських, так і міжнародних.
Мета Кодексу – створення зрозумілих і сприйнятних для ОГС принципів їхньої діяльності, спрямованих на загальне благо суспільства, забезпечення механізму функціювання ОГС.
Розділ І. Загальні положення
1. Співвідношення Кодексу і чинного законодавства
Принципи Кодексу не відміняють і не замінюють положень чинного законодавства, а доповнюють та конкретизують його. ОГС виконують положення нормативно-правової бази України та міжнародного законодавства, а також визнають свою відповідальність перед законом, державою та суспільством.
2. Основні терміни Кодексу
Вживані у Кодексі терміни слід вважати такими, що мають наступний зміст:
Кодекс етики ОГС – це система принципів і правил поведінки та діяльності ОГС, що базується на гуманістичних засадах, загальнолюдських цінностях та принципах біоетики.
Місія ОГС – благодіяльність у всіх сферах життя на користь суспільства та громадян.
Неприбуткова організація – використовується в значенні «та, що працює не заради прибутків» – будь-які прибутки організації інвестуються у виконання місії, а не розподіляються між керівництвом, персоналом чи засновниками організації. Саме цей фактор відрізняє громадський сектор від бізнесового.
Організації громадянського суспільства (ОГС) - широке угрупування неприбуткових організацій, що займаються різноманітними справами, сповідують різні ідеології, є різними за розміром, ресурсами та організаційною структурою, відокремлені від держави (не контролюються державними структурами).
Постачальники ресурсів – фізичні та юридичні особи, що надають ресурси (інвестори, донори, спонсори, меценати тощо).
Ресурси – соціальні інвестиції (пожертви, внески, гранти, матеріальні ресурси, основні фонди тощо).
Цінності – це загальнолюдські уявлення на даний момент часу про чесноти і ресурси, необхідні для ефективного розвитку людини та суспільства. Кожна Організація розробляє систему цінностей відповідно до своєї місії.
Розділ ІІ. Основні принципи
Задля сприяння досягненню сталого розвитку суспільства ОГС прагнуть працювати на загальне благо.
1. Права людини і гідність
Згідно з Конституцією України: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками» (Конституція України, ст.24) та з Загальною Декларацією Прав Людини: «Всі людські створіння народились вільними, мають однакові права, сумління і повинні поводитись одне з одним в дусі братерства» (Загальна Декларація Прав Людини, ст. 1). «Сім’я є фундаментальною природною одиницею суспільства, що сприяє охороні прав і гідності людини» (Загальна Декларація Прав Людини, ст. 16).
Організація не порушує будь-яких фундаментальних прав людини.
Організація усвідомлює, що всі люди народились вільними і гідними.
Організація з повагою ставиться до моральних цінностей, релігій, традицій і культур спільнот, в яких і заради яких вона працює.
Організація поважає цілісність сім’ї і сімейне життя.
2. Дотримання чинного законодавства
Поважаючи Конституцію та Закони України, в тому числі Закони третього сектору, ОГС функціонують у правовому полі держави.
Організація виконує закони України, в тому числі: про об’єднання громадян, свободу мирних зібрань, рівні права на працевлаштування, стандарти охорони здоров’я і безпеки праці, закони, що захищають довкілля, приватне життя людини, права власності, торгової марки тощо.
Організація керується в діяльності принципом поваги до авторства та власності ідей та проектів. Пропагування відповідального використання інтелектуальних ресурсів серед партнерів та запобігання плагіату – важливі складові роботи ОГС.
Організація сприяє протидії корупції, хабарництву чи іншим фінансовим порушенням і порушенням закону.
3. Прозорість і відповідальність
Організація прагне створенню атмосфери взаємної довіри і толерантності, відкритості та прозорості як всередині Організації, так і у відношенні до постачальників ресурсів і спільноти. Відповідальність Організації полягає у свідомому добровільному служінні людині і суспільству.
Організація дотримується принципу прозорості у стосунках з урядом, спільнотою, постачальниками ресурсів, партнерами та іншими зацікавленими сторонами. Виключення становлять, згідно із чинним законодавством, приватні справи і приватна інформація.
Базова фінансова інформація Організації, її управлінська структура, списки персоналу і партнерів мають бути відкритими і доступними для спільноти. Організація повинна інформувати громадськість про свою діяльність, про походження і використання ресурсів.
Організація періодично звітує про свою діяльність і прийняті рішення не тільки перед фінансуючими її агенціями та урядом, але й перед людьми, на благо яких вона діє, своїм персоналом і членами, партнерськими організаціями і загальною спільнотою.
4. Правдивість і чесність
Правдивість і чесність є нормою у стосунках Організації з постачальниками ресурсів, отримувачами послуг, персоналом, членами, партнерськими організаціями, урядом і загальною спільнотою.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 |
