Волинь громадський рух: 20 років (стр. 5 )

у «постпомаранчевий» період

За роки, що минули після Помаранчевої революції, політичний істеблішмент не зміг запропонувати суспільству ефективних механізмів прогресивного розвитку країни. Не в останню чергу це стало наслідком політики, коли основна маса населення України залишилася поза лаштунками великої політики, виконуючи роль статиста на виборах. На справедливе зауваження С. Телешуна, Україна «знову, як і 1991 р., опинилася на перехідному етапі формування нових/старих правил гри. Після “романтично-номенклатурного”, “державно-капіталістичного” і “олігархічно-демократичного” етапів українське суспільство увійшло у фазу “корпоративної демократії” (або “легалізаційного періоду”), де обмежена кількість політико-економічних гравців за допомогою фінансів, політико-корупційних послуг, інформаційних маніпуляцій, а також судової системи фактично сформувала нові правила гри, які усунули громадян від прямого впливу на політичні процеси, унеможливили інтелектуальну і кадрову конкуренцію, підмінивши їх “партійним та імперативним квотуванням”»[43].

Майже весь 2005 р. пройшов під знаком перемоги Помаранчевої революції. У західних областях відбувалися святкові форуми, конференції, інаугурації. У лютому 2005 р. на Волині в обласному музично-драматичному театрі імені відбувся форум переможців Помаранчевої революції, організований обласним осередком КУН. Політичні активісти та громадськість переймалися новими призначеннями. Але саме в цей час закладалися підвалини майбутнього протистояння між переможцями Майдану, оскільки поділ посад за принципом «за заслуги перед революцією» залишав широке поле для суб’єктивізму і став підставою для багатьох суперечок як в центрі, так і на місцях.

Відгомоном бурхливих подій 2004 р. стали нечисленні акції протесту, так чи інакше пов’язаних з наслідками революції. Представники окремих політичних сил та громадськості публічно висловлювали незадоволення деякими кадровими призначеннями. Причому, ініціатива часто виходила з боку колишніх соратників по Майдану. Так, керівництво Волинського обласного осередку УНП, обурене несправедливим, на їх погляд, поділом посад готова була провести масові акції протесту в Луцьку і районах, «аж до пікетування і встановлення наметів»[44]. У Старій Виживці жителі майже місяць мітингували проти призначення на посаду голови райдержадміністрації керівника глухівського сільськогосподарського кооперативу «Волинь» М. Бащука[45]. Проте останній залишався на своїй посаді до квітня 2010 р.

Якщо не брати до уваги пожвавлення політичної активності громадян у зв’язку із підготовкою та проведенням чергових парламентських виборів, то у 2006 р. на фоні краху революційних очікувань, суперечок всередині правлячої еліти, спостерігався помітний спад суспільно-політичної активності населення. Останнє стало свідченням розчарування людей у творчих здібностях тогочасного покоління правлячої еліти. До того ж, за браком ефективної стратегії розвитку, суспільство було не в змозі консолідовано рухатися у напрямі чітко окресленої мети. 2007 р. не відбулося очікуваного сплеску політичної активності й у зв’язку з розпуском Верховної Ради України.

Підготовка та проведення позачергових парламентських виборів 2007 р. протікали у традиційних формах на тлі спаду громадянської активності, який зберігалася до опублікування офіційних результатів позачергових виборів, формування владної коаліції у Верховній Раді України VI скликання та уряду країни. Динаміка суспільно-політичного життя області після позачергових виборів значною мірою визначалася ініціативами органів влади, що мали відчутний суспільно-політичний резонанс. Його основу складала боротьба за створення парламентської більшості та суперництва у таборі «помаранчевих».

Підготовка до виборів Президента України й місцевих виборів 2010 р. сприяли пожвавленню суспільно-політичної активності громадян, остання ж була детермінована характером розвитку загальноукраїнського політичного процесу, реакцією громадськості на дії влади, протистояння між окремими політичними силами. Найбільш резонансними подіями у суспільно-політичному житті країни у 2010–2011 рр. стало підписання, так званих «Харківських угод», призначення на посаду міністра освіти Д. Табачника, епопея з прийняттям Податкового кодексу, засудження колишніх Прем’єр-Міністра України Ю. Тимошенко та голови МВС Ю. Луценка. Саме ці дії влади викликали бурхливу реакцію громадськості й спричинили активізацію виступів прихильників окремих політичних сил з використанням різноманітних форм протесту.

Основними лініями напруження у сфері суспільно-політичних відносин у Волинській області в досліджуваний період були такі: «влада – опозиція», «праві – ліві», а також суперництво між окремими політичними силами.

Боротьба за владу по лінії «влада – опозиція». Аналіз громадянської активності на Волині за 2006–2007 рр. відбивав тенденції, які спостерігалися загалом в Україні. Парламентські вибори 2006 р. сприяли пожвавленню змагань політичних сил, відтворенню традиційних способів і форм суперництва. Так, 18 липня 2006 р. волинські обласні осередки Партії регіонів, СПУ та КПУ провели в Луцьку біля приміщення Волинської ОДА мітинг на підтримку «антикризової коаліції». Учасники акції закликали владу не допустити розколу України, підтримати ініціативи щодо призначення на посаду Прем’єр-міністра В. Януковича. Того ж дня у м. Ковель за ініціативи міських організацій СПУ та КПУ відбулася акція протесту проти підвищення цін на житлово-комунальні послуги.

Напроти, прихильники В. Ющенка й Ю. Тимошенко в центрі й на місцях засуджували створення «антикризової коаліції». У липні 2006 р. волинський обласний осередок об’єднання «Антикримінальний вибір» провів з цього приводу низку публічних заходів, що відрізнялися своєю оригінальністю. Поряд з традиційними мітингами та пікетами, проведенням прес-конференції із засудженням входження СПУ у парламентську коаліцію з Парією регіонів, з 28 по 30 липня представники цієї організації у багатолюдних місцях Луцька влаштували пункти обміну партійних квитків під гаслом «Обміну підлягають членські квитки усіх партій і на обіцяне вам солодке життя за кожен партквиток пропонуємо один кілограм цукру». Характерно, що під час акції свої партійні квитки обміняли 30 членів Партії зелених України, десять – СПУ, сім – ВО «Батьківщина» та шість – КПУ.

Загострення суперечок у вищих ешелонах влади між Президентом України В. Ющенком та Прем’єр-міністром України Ю. Тимошенко не могло не позначитися на діяльності місцевих осередків політичних партій, які підтримували своїх лідерів і у різний спосіб висловлювали свою позицію. Так, на початку вересня 2008 р. за ініціативи обласних організацій політичних партій «Народний союз Наша Україна» та «Єдиний центр» на Волині відбулась акція «Небайдужа Україна». У Луцьку активісти цих партійних осередків утворили «живий ланцюг», який простягнувся від Театрального майдану до пам’ятника і. Гаслами акції були: «Збережемо Україну», «Юля + Янукович = Зрада», «Ющенко – наш Президент». Участь в акціях взяли також представники обласного осередку УНП та крайової організації Братства вояків ОУН-УПА Волинського краю ім. Клима Савура. Представники вищезгаданих політичних партій та представників громадськості під аналогічними гаслами утворили «живий ланцюг» на кордоні Волинської та Рівненської областей.

У квітні 2010 р. між Україною та Російською Федерацією було підписано угоду щодо продовження терміну перебування Чорноморського флоту на території України. На знак протесту 42 депутати (з 80) Волинської обласної ради шляхом поіменного голосування прийняли Звернення до Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України щодо угоди між Україною і Російською Федерацією стосовно продовження терміну перебування Чорноморського флоту на території України. У зверненні, зокрема наголошувалося, що питання національної безпеки України «не можуть бути «розмінною монетою» у торговельних переговорах будь-якого рівня (до яких відноситься і переговори про закупівлю російського газу), тому що національна безпека, територіальна цілісність нашої держави не є предметом комерційного торгу»[46]. Учасники мітингу в Нововолинську, що проводився 25 квітня з ініціативи ГО «Нововолинська координаційна рада Народного Руху України», також висловилися проти продовження терміну перебування Чорноморського флоту Росії у Севастополі.

8 серпня того ж року на Волині опозиційні політичні сили створили «Комітет опору диктатурі», підписавши спільну заяву. Створення комітету зініціювала Волинська обласна організація ВО «Батьківщини». Заяву підписали від обласної організації ВО «Батьківщина» А. Грицюк, «Нашої України» С. Слабенко, ВО «Свобода» – Є. Мельник, «За Україну» – І. Гузь, УСДП – П. Кравчук, Народного руху України – В. Банада, «Фронту змін» – О. Плісецький, «Народної самооборони» – Н. Романюк, Громадського активу Луцька – А. Андрощук. У заяві вони вимагали негайного звільнення усіх політичних в’язнів, відновлення відкритих судових розглядів, повернення судової системи України в правове русло, а також не використовувати її як засіб розправи над опонентами владного режиму. Крім того, у документі політичні сили закликали волинян згуртуватися і дати відсіч цим спробам встановлення в Україні диктатури.

24 серпня 2011 р. представники опозиційних партій провели «Марш Незалежності». Участь у заході взяли представники ВО «Батьківщини», ВО «Свободи», «За Україну!», «Нашої України», «Фронту Змін», Народного Руху України, Української соціал-демократичної партії, «Громадянської позиції», УРП «Собор» та інших політичних сил. Учасники маршу пройшли від Театральної площі Луцька до Київського майдану. Попереду колони кілька людей несли велике синьо-жовте полотнище.

Протистояння між представниками лівого та правого (націоналістичного) спрямування. Сплески активності такого типу відбувалися спорадично і, як правило, припадали на часи відзначення ювілейних та пам’ятних дат, що несли ідеологічне навантаження: святкування Жовтневої революції, Перемоги, Першого травня, на честь провідників та керівників національно-визвольного руху С. Бендери, Р. Шухевича, Клима Савура, річниць створення УПА тощо.

Одним суттєвим подразником загострення відносин між згаданими силами стало увічнення пам’яті героїв національно-визвольної боротьби, постаті яких сприймалися серед окремих соціальних груп населення області неоднозначно. Так, у другій половині серпня 2007 р. за ініціативи депутатів Луцької міської ради було прийняте рішення щодо перейменування низки вулиць обласного центру, в тому числі й на честь героїв національно-визвольних змагань. Реакцією на це стало пікетування сесії міської ради 23 серпня 2007 р. представниками Партії регіонів та КПУ. Основними гаслами цієї акції були: «Ні націонал-фашизму в Україні!», «Депутати не глумиться з виборців». Їх опонентами виступили представники ВО «Свобода» та КУН, які у свою чергу висунули гасло «Комуна, твій час пройшов». Під час пікетування відбулася сутичка між представниками протилежних політичних сил.

Річниці Жовтневої революції за традицією, що склалася за роки незалежності, представниками антагоністичних політичних сил – «лівих» та «націонал-патріотів» відзначалася у протилежний спосіб, якщо одні її оспівували, то інші ганьбили. Не став виключенням й ювілейний 2007 р. Обласні осередки КПУ та СПУ здійснили урочисті заходи з нагоди 90-ї річниці Жовтневої революції. Представники ж правих політичних сил організували на початку листопада на Замкові площі Луцька жалобний мітинг у зв’язку з роковинами масових розстрілів українців у сталінських таборах 1937–1938 рр.

Із ініціативи Братства ветеранів ОУН-УПА Волинського краю імені Клима Савура 9 травня 2010 р. у обласному центрі було проведено альтернативний мітинг під час якого наголошувалось, що 9 травня є днем скорботи за загиблими у Другій світовій війні, а не Днем Перемоги у Великій Вітчизняній війні, адже, Україна замість одного окупанта отримала іншого.

Помітне пожвавлення суспільно-політичної активності краю на початку 2011 р. спричинило рішення Вищого адміністративного суду України, який визнав недійсним указ Президента України В. Ющенка про присвоєння С. Бандері звання Герой України. Обласні осередки політичних партій та громадських організацій націонал-патріотичного спрямування докладали максимум зусиль з метою скасування такого рішення суду. 13 січня фракція ВО «Свобода» у Волинській обласній раді направила голові представницького органу краю В. Войтовичу лист із проханням скликати 17 січня 2011 р. позачергову сесію обласної ради з розгляду питання «Про Ухвалу Вищого адміністративного суду України, який визнав недійсним Указ Президента України «Про присвоєння С. Бандері звання Герой України». Наступного дня у прес-службі обласної організації ВО «Свобода» повідомили, що з ініціативи фракції цієї політичної сили в Луцькій міській раді зібрана необхідна кількість голосів для скликання позачергової сесії міськради. Вони закликали міського голову М. Романюка провести сесію так само 17 січня з питанням порядку денного «Про заяву депутатів міської ради з приводу Ухвали Вищого адміністративного суду України щодо визнання недійсним Указу Президента України „Про присвоєння С. Бандері звання Герой України”».

Акції протесту у сфері соціально-економічних відносин. На початку 2008 р. у вугільній галузі м. Нововолинська склалася напружена ситуація з виплатою заробітної плати шахтобудівникам. Із причин безвідповідального зволікання із затвердженням титульних списків на будівництво чиновниками Міністерства вугільної промисловості, Міністерства економіки, Міністерства фінансів з 6 березня 2008 р. на казначейських рахунках лежали гроші в сумі 36 млн 270 тис. грн. Натомість заборгованість із заробітної плати шахтобудівелникам становила понад 14 млн грн. і термін заборгованості становив більше трьох місяців. У зв’язку з цим 26 березня 2008 р. робітники вдалися до акції протесту у формі «голодуючого страйку» під землею. Завдяки розблокуванню рахунків ситуацію вдалося нормалізувати і страйк припинено.

Кінець квітня-початок травня 2008 р. знаменувався активізацією категорії громадян, благополуччя яких значною мірою залежить від соціальних виплат держави. Їх захистом традиційно опікуються ліві політичні партії, організації ветеранів, громадські об’єднання соціальної спрямованості. Так, 23 квітня у м. Володимирі-Волинському міська та районні організації КПУ, громадські об’єднання ветеранів війни і праці, інвалідів, «Спілка Чорнобиль» провели акцію протесту проти відміни з 1 травня соціальних пільг ветеранам війни та чорнобильцям й прийняли відповідне звернення до Президента України, Прем’єр-міністра, голови Верховної Ради України.

У липні 2008 р. на Волині відбулися акції протесту у стін державних установ політичного та соціально-економічного спрямування. Їх проводили організації, що переслідували мету привернути увагу громадськості до суспільно значимих проблем. Так, 1–2 липня в Локачинському районі проходив попереджувальний страйк здавачів молока (на цих два дні селяни відмовилися здавати молоко в заготівельні пункти). Утворено координаційну раду спілки здавачів молока, яку очолив депутат районної ради, член фракції «Наша Україна» Р. Остапук. Страйкарі вимагали підвищення закупівельної ціни на молоко з 1 грн до 1,86 грн за літр. Членами спілки проводилася робота щодо залучення до попереджувального страйку здавачів молока з інших районів області.

Наслідком світової фінансової кризи, стало погіршення умов життя значної частини населення, що було викликано інфляцією, «замороженням» заробітної плати, а то і затримками з її виплатою. Резонансною подією жовтня 2008 р. стало страйкування працівників Луцького підприємства електротранспорту у зв’язку із заборгованістю із заробітної плати. На маршрути не вийшли усі тролейбуси і маршрутні таксі за №№ 9 і 15, які обслуговували густо заселені райони міста. Однією з проблем, що спричинила виникнення такої ситуації стала лише часткова (50 %) компенсація з боку держави за перевезення пільгової категорії громадян. Проте з часом конфлікт було врегульовано й страйк припинено.

У листопаді місяці 2008 р. заявили про себе профспілки, які в цілому не відрізнялися активністю. 18 листопада в межах першої всеукраїнської попереджувальної акції профспілок на захист інтересів трудящих у Луцьку ними проведено мітинг під гаслом «Робота і справедливість». Активісти профспілкових організацій розповсюджували серед перехожих агітаційні листівки, що містили засадничі положення документу – «Стратегічна програма розвитку профспілкового руху України». У цих умовах ХХІV сесія Волинської обласної ради ухвалила програму першочергових заходів щодо мінімізації впливу світової фінансової кризи на економіку області. Депутатський корпус також підтримав ідею про створення при голові облради відповідного антикризового комітету, як дорадчого органу.

23 грудня під стінами Луцької міської ради за ініціативою приватних підприємців, які працюють на Центральному та Завокзальному ринках обласного центру, відбувся масовий мітинг. Учасники акції вимагали від міської ради продовжити з облспоживспілкою договори оренди земельних ділянок, де знаходяться їх торгові точки. Дане питання викликало жваве обговорення на черговій сесії міськради, що проходила в цей самий час. За результатами голосування депутати підтримали пропозицію фракції «Наша Україна» і продовжили договір оренди земельних ділянок ще на один рік.

26 грудня відбулось пікетування сесії Луцької міської ради підприємцями, які працюють на Центральному ринку обласного центру. Учасники акції виступили проти дозволу міської ради на початок розробки КП «АвтоПаркСервіс» проекту нового землеустрою на згаданому ринку і вимагали від міської ради продовжити термін дії договорів оренди земельних ділянок під їх торговими точками на період довше, ніж до кінця 2009 року.

На початку 2009 р. доволі виразно стала проявлятися тенденція до посилення впливу соціально-економічних процесів на суспільно-політичне життя. Характерною особливістю цього періоду стало переведення головного фокусу уваги місцевого політикуму з суспільно-політичної в соціально-економічну площину. Подальше поглиблення кризових процесів вивело на перший план низку економічних чинників дестабілізації суспільно-політичної ситуації в регіоні, оскільки проблемними залишалися питання погашення заборгованості з виплати заробітної плати на економічно активних підприємствах, функціонування банківської системи та погашення кредитів фізичними і юридичними особами. Все це так чи інакше примушувало людей вдаватися до акцій протесту.

15 січня 2009 р. працівники Луцького підприємства електротранспорту пікетували проведення XXVI сесії облради. Вони звернулись до голови та депутатів облради із клопотанням щодо перегляду проекту бюджету області на 2009 р. та збільшення субвенції на пільгові перевезення для м. Луцька. Зокрема, у зверненні йшлося про те, що на Луцькому підприємстві електротранспорту склалась напружена ситуація із перевезенням пасажирів пільгових категорій, а відповідні витрати не відшкодовуються в належному об’ємі.

20 січня 2009 р. в м. Луцьку відбувся автопробіг вулицями міста під назвою «Ні кредитному рабству!» (близько 50 автомобілів). Для участі в акції зібралися як бізнесмени, так і громадяни, які мають кредити у волинських філіях банків. Через коливання курсу валют позичальники, за словами представника координаційного комітету акції В. Гарасюка, можуть опинитися не в змозі повернути кредити. Учасники акції передали керівникам фінансових установи звернення, у якому вимагалося відмінити нарахування пені та штрафних санкцій, здійснювати валютні кредитні платежів за курсом, який був зафіксований на момент укладання кредитної угоди, без додаткових комісій, заборонити підвищення кредитних ставок, надавати позичальнику кредитні канікули по тілу кредиту з нульовою ставкою, а також заборонити відчуження заставного майна в односторонньому порядку.

29 січня 2009 р. Луцький міськком КПУ, обласна організація ветеранів України, ВОГО «Діти війни», ВОГО Союз радянських офіцерів провели під стінами облдержадміністрації мітинг під гаслом «Люди праці! Разом відстоїмо свої права! Трудящим – гідне життя!». Учасники заходу піддали критиці дії центральних та місцевих органів влади щодо подолання кризових явищ в економіці, засудили керівництво держави за проблеми в газовій галузі, вимагали від органів влади негайного вжиття заходів проти зниження життєвого рівня пенсіонерів та ветеранів. Було прийнято відповідну резолюцію і вирішено направити її президенту, уряду, головам облдержадміністрації і облради.

2 лютого 2009 р. у м. Луцьку приватні перевізники із міст Луцька, Рівного, Ковеля, Дубно та Львова утворили автомобільну колону, щоб висловити свій протест проти бездіяльності органів влади в боротьбі з фінансовою кризою (близько 50 авто). Це стало другим етапом акції «Ні кредитному рабству!» – «З народом так не можна!». За словами голови ГО «Крок» В. Гарасюка, учасники акції не виступають проти банків України, оскільки усвідомлюють, що вони теж – не в найкращій ситуації. Проте, вимагають врегулювання відносин приватних підприємців із банківськими установами на рівні держави. Акція тривала три дні. Для її учасників на вул. Рівненській розміщений «стратегічний пункт», де вони мали змогу безкоштовно харчуватись. На Театральному майдані працював агітаційний намет координаційного центру акції, де бажаючі могли заповнити анкету особи, яка отримала кредит. Координатор акції С. Новинський повідомив, що організатори відмовили місцевим осередкам політичних партій у приєднанні до акції та розміщенні на транспортних засобах своїх гасел і символіки.

16 лютого 2009 р. працівники ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» провели на території підприємства масовий страйк. Учасники акції вимагали від керівництва комбінату погашення тримісячного боргу із заробітної плати (за даними ГУ економіки ОДА на 13.02.09 р. – 800 тис. грн), протестували проти скорочення працівників, необґрунтованої зупинки виробництва та розкрадання майна комбінату. В. о. директора ВАТ «Луцький КРК» В. Гулєйков повідомив присутнім, що адміністрацією підприємства вже розроблена програма, згідно із якою підприємство почне стабільне виробництво з квітня 2009 р. До цього часу роботу комбінату призупинять. Щодо погашення заборгованої зарплати, то конкретних термінів названо не було. 18 лютого відбулось засідання обласної комісії з питань погашення заборгованостей із заробітної плати, на якому керівництво ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» представило графік погашення заборгованості.

25 березня того ж року за ініціативою ГО Всеукраїнське об’єднання виробників м’ясопродуктів «Укрм’ясопродукт» під гаслами «Піднімемо село – піднімемо державу» та «Без дотацій не буде м’яса» відбулось пікетування приміщення облдержадміністрації. Метою заходу стало оприлюднення позиції членів громадської організації щодо державної підтримки агропромислового сектору України, забезпечення рівноправного та пільгового доступу до державного фінансування. Учасники акції передали першому заступнику голови облдержадміністрації В. Зарембі відкритий лист до Президента України, Прем’єр-міністра України, голови Верховної Ради України з відповідними вимогами.

27 березня 2009 р. у Луцьку з ініціативи обласного відділення Партії регіонів на підтримку загальноукраїнської акції, за участю народного депутата України Г. Смітюха (ПР) відбувся масовий мітинг під гаслом «Будь громадянином! Скажи своє слово!». Учасники акції висловили своє обурення щодо соціально-економічної та суспільно-політичної ситуації в країні, звинуватили керівництво держави у непрофесійності, заявили про свою недовіру В. Ющенку та Ю. Тимошенко, зажадали їх відставки та проведення одночасних виборів до усіх органів влади. У випадку ігнорування позиції протестантів, вони погрожували проведенням загальноукраїнського страйку.

12 травня 2009 р. відбувся масовий страйк працівників Луцького підприємства електротранспорту. Причиною акції протесту стала більш як двомісячна затримка виплати заробітної плати на підприємстві, що утворилася в наслідок недофінансування субвенцій на перевезення пільгових категорій громадян з Держбюджету. У наслідок страйку в місті протягом двох діб було припинено роботу комунального пасажирського транспорту.

15 травня 2009 р. представники трудового колективу Луцького підприємства електротранспорту провели пікетування XXIX сесії обласної ради з вимогою погашення заборгованості з виплати заробітної плати.

30 вересня 2009 р. у місті Луцьку підприємці Завокзального ринку (близько 50 осіб) пікетували засідання 47-ї сесії Луцької міської ради. Його учасники вимагали, щоб міськрада достроково розірвала договір оренди земельної ділянки, на якій розташована торгово-пішохідна зона між вулицями Карпенка-Карого і Кравчука з приватною фірмою «Скорпіон-Сервіс».

13 жовтня 2009 р. під стінами Луцької міської ради працівники Луцького підприємства електротранспорту розпочали масовий безстроковий страйк. Учасники акції протесту вимагають від міської влади погасити заборгованість із заробітної плати, яку вони не отримують уже більше трьох місяців. Також страйкарі побували в обласній державній адміністрації, де зустрілися з заступником голови облдержадміністрації В. Дмитруком. Він повідомив, що органи виконавчої влади роблять усе необхідне для виплати працівникам Луцького підприємства електротранспорту коштів з держбюджету.

14 жовтня відбулося спільне засідання президії Федерації профспілок області та громадських організацій Волині. Учасники заходи створили Координаційну раду обласних громадських організацій при Федерації профспілок області. Основною метою діяльності ради є координація дій громадських організацій спрямована на проведення заходів для створення соціальних, матеріальних, економічних, представницьких та інших умов для всебічного захисту людей праці, молоді, студентів, пенсіонерів. На засіданні також було прийнято звернення до профспілкового активу та громадськості України із закликом об’єднати зусилля для захисту інтересів громадян.

24 грудня, перед початком сесії Волинської обласної ради, працівники Іваничівської та Любомльської центральних районних лікарень провели акцію протесту. Учасники пікету протестували проти виключення їхніх медичних установ зі списку об’єктів, що фінансуються за рахунок державних субвенцій. Учасники акції тримали в руках транспаранти з гаслами «Грицюк – віддайте гроші на Любомльську ЦРЛ!», «Юля Володимирівна – допоможіть!!!», «Кирильчук – не діліть людей по політичних поглядах».

5 січня 2010 р. у Луцьку під стінами обласного управління Пенсійного фонду прихильники Партії регіонів провели масовий мітинг під час якого висловили своє невдоволення діями Тимошенко та чиновників Пенсійного фонду, скаржилися на невиконання Закону про підвищення соціальних стандартів, нарікали на скрутне становище, в яке влада загнала найбільш незахищені верстви населення. За словами організаторів акції, головною метою заходу було привернення уваги уряду до становища, в якому сьогодні опинилися пенсіонери. На завершення мітингу учасники акції ухвалили звернення у якому вимагали провести перерахунок пенсій з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» та притягнути до відповідальності усіх урядовців та чиновників, які винні у порушенні прав пенсіонерів.

Помітною подією, у суспільному житті волинян в травні 2010 р. став багатоденний страйк працівників Луцького підприємства електротранспорту у зв’язку із тривалою (п’ять місяців) затримкою заробітної плати. Станом на 11.05.2010 р. тут була заборгованість за грудень минулого року 300 тис. грн. Більше як п’ять млн грн не виплатили й за чотири місяці 2010 р.[47]. 12 травня працівники Луцького підприємства електротранспортну оголосили страйк з вимогою ліквідації заборгованості по зарплаті. Станом на 11 травня борг становив понад 6 млн грн. Представники страйкового комітету запевнили, що акція триватиме до того часу, поки не буде виплачена зарплата з січня по квітень цього року.

14 травня страйкарі організували пікетування облдержадміністрації (100 осіб) з вимогами погашення заборгованості із заробітної плати за період з грудня 2009 р. та притягнення до відповідальності керівництва ЛПЕ за незадовільну господарську діяльність.

Станом на 31 травня 2010 р., не зважаючи на часткову виплату заборгованості, в обласному центрі тривав безстроковий страйк працівників Луцького підприємства електротранспорту через значну заборгованість із зарплати, яка становила ще майже 1,5 млн грн. 14 червня працівники «Луцького підприємства електротранспорту» припинили страйк, який розпочали 12 травня через велику заборгованість із заробітної плати.

Наступний сплеск суспільно-політичної активності у 2010 р. спостерігався у зв’язку із прийняттям нового Податкового кодексу, зміст якого викликав обурення значної частини представників дрібного та середнього бізнесу.