Волинь громадський рух: 20 років (стр. 9 )

Джерело: головне управління статистики Волинської області [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. vous. in. /.

У другій половині 2000-х рр. триває практика поширення нових партійних видань: кожна партія шукає можливостей бути представленою у медіа-просторі якомога повніше. У Волинській області засновують свої друковані видання впливові політичні партії. Серед них: «Батьківщина» (ВОО ВО «Батьківщина»), «Наша Україна. Волинь» (ВОО «Народний Союз «Наша Україна»), «Волинь. Акценти» (ВОО УРП «Собор»), «Радянська Волинь» (Волинський обкомом КПУ), «Волинь-регіон» (ВОО Партії регіонів), «Слово і Діло» (ВОО УНП). Проте ці видання виходять не регулярно.

Телерадіопростір Волині відзначається тенденцією до суттєвого збільшення мовлення радіо - та телеефірів: від 10,5 годин середньодобового мовлення телебачення у 1995 р. до 18,6 годин у 2008 р. та відповідно для радіомовлення – від 13,7 до 20,5 годин. Але таке збільшення годин мовлення відбувається за рахунок приватних (комерційних) ТРО. Волинська область перша і єдина, яка мала на початок 2004 р. майже 100-відсоткове покриття території загальнонаціональними радіопрограмами, специфіка яких – пізнавальні, інформаційні та культурно-освітні передачі програми. До того ж українські радіопрограми мають можливість слухати мешканці Польщі та Білорусі, цьому сприяє географічне розташування Волинської області. Таке сусідство призводить до наявності в ефірі телерадіопередач мовників суміжних держав. Здорова конкуренція між державною і приватною телекомпаніями, програми яких покривають понад 90 % області, дає можливості мешканцям Волині отримувати повнішу, об’єктивну і різнобічну інформацію про події у регіоні.

За даними представника Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Волинській області на Волині ліцензії Національної ради на мовлення мають 22 загальнонаціональні телерадіокомпанії, дві регіональні телерадіоорганізації (ТРО), дві регіональні телекомпанії, 15 місцевих ТРО, чотири суб’єкти господарювання з функціями провайдерів програмної послуги. Фактично мовлення веде 21 ТРО. До обласних регіональних ТРО відносять таких телерадіомовників Волинську обласну державну телерадіокомпанію (м. Луцьк) та ВАТ «Корпорація «Аверс» (дочірнє підприємство «ТРК «Аверс» ВАТ «Корпорація «Аверс», м. Луцьк), що здійснюють телевізійне мовлення на восьми телеканалах у чотирьох містах області, радіомовлення – на трьох радіочастотах з передавачів у двох містах і в проводовій радіомережі області (ВОДТРК).

Одним із постійних учасників медіа-простору Волині та є радіо. Засобом донесення інформації до мешканців прикордонних районів залишається мережа проводового радіомовлення. Лише за 2007 р. кількість основних радіоточок проводового мовлення в області скоротилася на 19,5 тис. одиниць. Начальник головного управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації М. Кучеренко зауважив, що частина населення області, в першу чергу жителі міст обласного значення, поступово відмовляється від послуг проводового мовлення у зв’язку з переходом на більш сучасні засоби отримання інформації – телебачення, Інтернет та ефірне радіомовлення[77]. На нараді 15 грудня 2008 р. при голові облдержадміністрації було констатовано, що протягом 2008 р. кількість радіоточок в області зменшилося ще на 1,6 тис. одиниць, із 1086-ти населених пунктів області не мають мережі проводового радіомовлення 180-ох, у 256-ти – мережа існує частково. Проблема загострилася після введення з 1 жовтня 2008 р. ВАТ «Укртелеком» нових підвищених тарифів на послуги проводового радіомовлення. Редакції проводового радіомовлення Ратнівського та Любешівського районів через скорочення кількості радіоточок до критичної межі майже припинили мовлення. 2008 р. проводових мережах фактично мовлення здійснювали у семи районах і трьох окремих населених пунктах дев’ять місцевих телерадіоорганізацій Волинської області.

Проблема радіомовлення не є суто локальною, питання підіймалося неодноразово, зокрема учасниками Всеукраїнської науково-практичної конференції «Комунікативна ідентифікація в інформаційному просторі України». До представників найвищої публічної влади звернулися працівники засобів масової інформації України з проханням відновити зруйновану мережу дротового радіомовлення. Із 19 млн радіоточок, які функціонували в Україні на початку 1990-х рр., нині діє приблизно 5 млн[78].

Не можна не погодитися з тим, що в час стрімкого розвитку нових технологій у сфері телерадіомовлення, проводове радіо є певним анахронізмом, пережитком минулого часу. Але слід враховувати, що у значній кількості волинських населених пунктів, географічно найбільш віддалених від м. Києва та максимально наближених до сусідніх держав, у силу обставин, що склалися з міжнародним розподілом радіочастот, в ефірі доступні лише польські та білоруські радіостанції. Тому проводова радіомережа, яка доносить до слухачів Першу програму Українського радіо, програми обласного радіо та районних редакцій радіомовлення, тут – єдиний ланцюжок в інформаційному просторі, що зв’язує громадян із власною державою[79]. Проводове радіо – це місцеві та регіональні новини, зникнення яких погрожує органам публічної влади на місцях утратою зв’язку з громадськістю.

2006 р. інформаційний простір Волині поповнився першим самостійним щоденним електронним виданням, що позиціонувало себе як Перше Волинське незалежне Інтернет-видання «Волинська правда». Із його появою фактично було започатковано волинську Інтернет-журналістику, що значною мірою формувала свою специфіку під впливом львівських Інтернет-видань «ZІК» і «». Над розробкою перших волинських Інтернет-видань працювали журналісти В. Буряк, М. Ватащук, О. Лукашук, бізнесмен О. Шумик й ін.[80]. Львівські Інтернет-видання, починаючи з 2006 р., змушені відмовитися від регіональних представництв і фактично перейшли на моніторинг волинських. Це – яскраве свідчення самодостатності волинської Інтернет-журналістики. Пізніше на Інтернет-ринку Волинської області почали успішно діяти «Волинські новини», «Лучеськ», «VIP». Процес поширення мережі Інтернет періоду 2008–2009 рр. усе інтенсивніше охоплює друге за кількістю населення та значимістю місто волинського краю – Ковель. Наприкінці 2009 р. у ковельському Інтернет-просторі діяло три самодостатні та досить різнопланові за тематикою й аудиторією Інтернет-видання – «Ковельська правда» (має офіційний характер і спеціалізується на висвітленні діяльності владних структур), «Альтернатива» (основний зміст Інтернет-порталу визначає його назва, оскільки сайт пропонує користувачам альтернативний погляд на політичні події в Україні, Волинській області та м. Ковелі) та «Перець по-ковельськи» (гасло сайту «Говори правду сміючись!» відображає події як всесвітні, так й українські в гумористичній формі, жанрі фейлетону).

Характерною рисою інших волинських Інтернет-видань є копіювання інформації. Для волинян Інтернет не є визначальним джерелом інформації, адже регулярно Всесвітньою мережею користуються, як показують результати дослідження, лише більш-менш забезпечені люди, тоді як держава не здатна забезпечити розповсюдження мережі повсюдно. За результатами соціологічного опитування (яке не є репрезентативним) для отримання необхідної інформації з Інтернету 62,5 % мешканців Волині користуються мережею раз на місяць, 36,5 % – щодня, 23,5 % – двічі-тричі на тиждень, 14 % – раз на тиждень, 8 % – ніколи не звертаються до всесвітньої мережі.

В області зростає зацікавленість та необхідність інформаційного забезпечення в галузі паблік рилейшнз. 2000 р. започаткована перша РR-агенція «PR-оба», що позиціонує себе першою на Волині студією PR та копійрайтингу. Керівник і засновник студії О. Дудич. Основні завдання студії PR та копійрайтингу: написання якісних українських текстів, розробка інформаційних проектів; створення українського PR-продукту та унікального українського контенту для on-line; розвиток і формування PR-ринку Волинської області, впровадження передових соціальних та політичних технологій; адаптування професійного PR до умов місцевого ринку, розширення та формування проукраїнського Інтернет-простору на Волині.

Отже, засоби масової комунікації є частиною як політичної системи, так і громадянського суспільства. Демократизація ЗМІ на Волині супроводжувався реформуванням державних органів і структур, завданням яких було не лише забезпечення ефективного функціонування ЗМК, а й державного контролю над інформаційнийним простором. За період розвитку кінця 1980-х рр. – 2009 р. засобам масової комунікації не вдалось залишитись політично незаангажованими, оскільки вони є важливим інструментом отримання та реалізації політичної влади. Специфікою відносин мас-медіа та влади Волині на нинішньому етапі є відкритість до спілкування, подання інформації для ЗМК, сприяння в отриманні необхідних даних, що зумовлює зростання ролі та значення засобів масової комунікації в суспільному житті. У сфері видавництва та поширення інформації на теренах Волині є наявними такі явища: значне скорочення тиражів друкованих видань, що пов’язане зі збільшенням витратної бази друку; швидке зменшення точок проводового радіо; незначний відсоток створення телерадіоорганізацій на території області в порівнянні з іншими регіонами України.

Висновки

В українському суспільстві дедалі виразніше постає потреба у переході до якісно нової фази суспільно-політичного розвитку, основою якої має стати консолідація. Реалізація цього завдання можлива лише за умови утвердження демократії і громадянського суспільства, забезпечення прав і свобод людини, відповідність державної політики глибинним настроям населення та його нагальним потребам, зокрема справедливого розподілу матеріальних та інших ресурсів. Однак за гаслами соціальної справедливості й загальнонаціонального блага слід бачити небезпеку приходу до влади політичних сил, які байдуже ставляться до національних інтересів, національної культури і самобутності українського народу або, навпаки, сповідують ідеали радикального націоналізму тоталітарного ґатунку, який несумісний з невід’ємними правами як окремої особи, так й національних спільнот.

Після отримання незалежності перед Україною постало завдання вирішення надскладного комплексу проблем, які включали питання державного і національного будівництва, переводу економіки на ринкові відносини. Розвиток політичного процесу на Волині у напрямку демократії довів правомірність виокремлення певних етапів такого переходу. У Волинській області, як і в інших регіонах країни, відбулися зміни, які показали, що етап лібералізації закінчився і країна вступила на шлях демократизації. Цей етап, що триває й досі, позначений утворенням інституційної системи, ознаками якої є органічне поєднання державних органів влади та інститутів громадянського суспільства, зокрема політичних партій та громадських організацій.

Як показує досвід, громадянське суспільство в Україні й, зокрема на Волині, перебуває на початковому етапі свого становлення. Йому притаманні слабкість та нерозвиненість структур, відсутність сталих традицій громадянської співпраці й солідарності. Приват­ні інтереси слабко артикульовані, а групові – переважно мають корпоративно-егоїстичний характер, що є чинником стримування у процесі налагоджування горизонтальних зв’язків у суспільстві. Значна частина організацій «третього сектору» задіяна в суспільне життя лише формально.

Водночас протягом останніх років на Волині намітилися позитивні зміни у напрямку розширення кола громадської ініціативи, підвищення ефективності в діяльності громадських організацій, зміцнення їх співпраці із владою на місцях. Спектр напрямків, за якими вони здійснюють свою діяльність досить широкий: від правової допомоги та створення умов для функціонування недержавних організацій – до соціального захисту окремих громадян. Усі громадські об’єднання певним чином взаємодіють із органами влади, намагаючись впливати на рішення останніх з метою захисту своїх членів або цільової аудиторії. Вагомим у розвиток громадянського суспільства є внесок ЗМІ, функціонування яких побудоване на принципах плюралізму.

Література

1. Діалог між Галичиною і Донбасом у період розпаду СРСР / // Стосунки Сходу та Заходу України: суб’єкти, інтереси, цінності : зб. наук. пр. ; наук. ред. І. Ф. Кононов. – Луганськ: Знання, 2007. – С. 10–20.

2. Бекешкіна І. Акції Помаранчевої революції: що спонукало людей вийти на вулицю? / Ірина Бекешкіна // Політичний портрет України. Часопис Фонду «Демократичні ініціативи». – 2005. – № 32. – С. 59–65.

3. Історія України: навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. − Вид. 3-тє, випр., доп. / – К. : Академвидав, 2006. – 686 с.

4. Бортніков В. І. Помаранчева революція на Волині: Історія. Факти. Документи / В. І. Бортніков. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2005. – 224 с.

5. Бутолін Л. Молодіжні політ клуби / Л. Бутолін // Молодий ленінець. – 19887. – 17 груд.

6. Бюлетень «Демократичні ініціативи»/ 9–19.08.2002 р.

7. Виступ першого секретаря Волинського обкому КПУ І. Лазорка на пленумі обкому КПУ, лютий 1991 р. // Державний архів Волинської області (ДАВО), ф, П-1, оп. 17, спр. 1040, арк. 13.

8. Волинські уроки демократії. Десять років тому почала працювати обласна рада демократичного скликання // Волинь. – 2000. – 27 квіт.

9. Убити дракона. З історії руху та нових партій України / О. Гарань. – К. : Либідь,1993. – 262 с.

10. Головаха Є. Динаміка соціального самопочуття населення України: 1995–2006 / Є. Головаха, Н. Паніна // Українське суспільство 1994–2006: соціологічний моніторинг / за ред. д-ра економ. наук В. Ворони, д-ра соціол. наук М. Шульги. – К. : ІС НАНУ, 2006. – С. 201–210.

11. Головне управління статистики у Волинській області [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. lutsk. ukrstat. /.

12. Для блага рідної культури. Літопис Волинського обласного відділення Українського фонду культури (1987–1997) / підготував ійчук. – Луцьк, [б. в.], 1997. – 59 с.

13. Дмитричева ія душі Майдану / О. Дмитричева, Т. Силіна, С. Рахманін // Дзеркало тижня. – 2004. – 11 груд.

14. До трудівників міста Луцька та області. Звернення учасників «круглого столу» представників партійних, державних радянських органів влади на Волині та членів Народного руху України. 23.02.1990 р. // Історія виникнення Народного Руху України на Волині. – С. 182–183.

15. Записки, довідки, інформації, листи ЦК Компартії України до ЦК КПРС, відділів ЦК К Компартії України, партійних органів, КДБ і МВС // Центральній державній архів громадських об’єднань України (ЦДАГОУ), ф. 1, оп. 32, спр. 2658. арк. 76–88.

16. Звернення Верховної Ради СРСР до радянського народу // Радянська Волинь. – 1989. – 26 лип.

17. Звіт за даними дослідження «Стан та динаміка розвитку неурядових організацій України»: ( роки) / [підготовлено Л. Паливода, О. Кікоть, О. Власова]. – К. : «КІТ», 2005. – 164 с.

18. Зоткін А. Соціальні практики пристосування населення / А. Зоткін // Українське суспільство 1992–2009. Динаміка соціальних змін / за ред. д. ек. н. В. Ворони, д. соц. н. М. Шульги. – К. : Ін-т соціолог. НАН України, 2009. – С. 247–257.

19. Інформація про виконання заходів обкому КПУ по подоланню негативних тенденцій в діяльності деяких самодіяльних формувань № Б-48 від 15 квітня 1989 року // ДАВО, ф. П-1, оп. 17, спр. 996, арк. 46–47.

20. Капітула І. У Старій Виживці вже місяць мітингують / І. Капітула // Волинь-нова. – 2005. – 22 берез.

21. Комітет національного порятунку. Волинське обласне відділення. Рішення від 10.01.2005 р.

22. Комітет національного порятунку. Волинське обласне відділення. Рішення від 17.01.2005 р.

23. Комітет національного порятунку. Волинське обласне відділення. Рішення від 31.01.2005 р.

24. Ідеологічна орієнтація та електоральна поведінка населення / Ю. Кужелюк // Львівщина на порозі ХХІ ст. Соціальний портрет: кол. монограф. (, ій, та ін). Л. : НАН України, Ін-т регіональних досліджень, 2001. – С. 114–201.

25. 20-літнє відлуння луцького «взяття Бастилії» / В. Лис // Волинь-нова. – 2009. – 28 лип.

26. УНП обділили посадами / Володимир Лис // Волинь-нова. 2005. – 7 квіт.

27. Украина: политика, политики, власть. На фоне полити­ческого портрета Л. Кравчука / – Киев : Альтернативы, 1997. – 335 с.

28. Луцький замок. – 2004. – 8 квіт.

29. Мацієвський Ю. «Помаранчева революція» крізь призму міждисциплінарних соціальних досліджень / Юрій Мацієвський // Україна після президентських виборів: становлення демократії та розвиток громадянського суспільства: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. / укл. , – С. 6–20.

30. Медвідь Ф. Феномен «помаранчевої революції» в контексті громадянського суспільства / Ф. Медвідь, М. Гордієнко // Політ. менеджмент. – 2006. – № 1. – С. 44–55.

31. Листи молодому мисливцю / В. Мельник. – Луцьк : Надстир’я, 2001. – 296 с.

32. Молодий ленінець. – 1990. – 24 лют.

33. Феномен Майдану: динаміка емоційних станів учасників / Любов Найдьонова, Михайло Найдьонов // Політичний портрет України. Часопис Фонду «Демократичні ініціативи». – 2005. – № 32. – С. 46 –58.

34. Населення Волинської області 2010. Демографічний щорічник/ за ред. . – Луцьк : Голов. упр. статистики Волинської області. – 140 с.

35. Обласна рада засудила Харківські угоди / С. Наумук // Волинь-нова. – 2010. – 29 квіт.

36. О’ Знаки и символы. Иллюстрированная энциклопедия/ Марк О’Коннел, Раджи Эйри ; [пер. И. Крупичевой]. – М. : Эксмо, 2009. – 256 с.

37. Демократія і людина. Теорія і українська дійсність / В. Пазенок // Політика і час. – 2003. – № 2. – С. 3–15.

38. Паніна Н. Демократизація в Україні і помаранчева революція у дзеркалі суспільної думки / Н. Паніна // Дзеркало тижня. − 2006. – 20 трав.

39. Страйковий рух в Україні: тенденції та особливості / О. Панькова, К. Іващенко // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. – 2006. – № 3. – С. 236–248.

40. Полівода Л. Стан та динаміка розвитку неурядових організацій України. 2002–2010 роки: звіт за даними дослідження / Любов Полівода, Софія Голота. – К. : ТОВ «Видавничий Дім “КупПол”», 2010. – 118 с.

41. Про першочергові заходи партійних комітетів області в зв’язку з проведенням установчого з’їзду Народного Руху України за перебудову. Постанова бюро обкому КПУ // ДАВО. Р-6, оп. 11, спр. 825, арк. 15–19.

42. Регіони за Ющенка// «Українська правда» 23 листопада 2004р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <http:www3.pravda.com.ua/archiv/2004/november/23/regiony.shtml>

43. Результати повторного другого туру виборів Президента України 26.12.2004 // Офіційний сайт ЦВК [Електронний ресурс]. – Режим доступу: cvk.gov.ua.

44. Соціальний портрет учасників акцій протесту в Києві напередодні повторного голосування під час президентських виборів в Україні / А. Романюк // Політичний процес в Україні у 2004 році: регіональні аспекти : матеріали конф, Львів, 12 лютого 2005 р. / упоряд. – Л. : ЦПД, 2005. – С. 65–73.

45. Політична участь громадян України у системних трансформаціях перехідного періоду: моногр. / – Чернівці : Рута, 2007. – 472 с.

46. Сомова Є. Коли ж підуть тролейбуси? / Є. Сомова // Волинь-нова. – 2010. – 20 трав.

47. «Спільні зусилля – запорука успіху» (НДО і президентські вибори 2004 року на Волині) / упоряд. : О. Стірко, Ю. Кресак, Ю. Голотюк, Н. Вальчук. – Луцьк : Волин. від. Комітету виборців України, 2004. – 108 с.

48. Спогади першого голови Волинської обласної організації Української Гельсінської спілки Дмитра Себія // Державний архів Волинської області (ДАВО), ф. 3500. оп. 1, спр. 6, арк. 5, 8.

49. Стегній О. Регіональні особливості розвитку політичної культури українського суспільства / О. Стегній // Українське суспільство 1994–2004: моніторинг соціальних змін. К. : ІС НАНУ, 2004. – С. 243–253.

50. Сучасна демографічна ситуація на Волині. Економічна доповідь / за ред. . – Луцьк : Голов. упр. статистики Волинської області. – 26 с.

51. Нові українські політичні реалії і процес формування засад громадянського суспільства / Сергій Телешун // Політ. менеджмент. – 2008. – № 1. – С. 3–8.

52. Історія виникнення Народного Руху України на Волині / – Луцьк : Ініціал, 2001. – 256 с.

53. Народний руху України: становлення Волинської регіональної організації / М. Тиский. – Луцьк: Твердиня, 2009. ­– 212 с.

54. Україна: стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки – 2005 / за ред. . – К. : Знання України, 2005. – 608 с.

55. Волинська область / М. Шелеп, М. Наход // Україна: рік після виборів. Моніторинг регіонів / за аг. Ред.. Когута І. О.; Лабораторія законодавчих ініціатив. – К. – Л. : Вид-во «Мс», 2007. – 336 с.

ГРОМАДСЬКА РАДА

ПРИ ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСНІЙ ДЕРЖАВНІЙ АДМІНІСТРАЦІЇ

Розпорядження

голови Волинської обласної державної адміністрації